Suchergebnisse

In the article the analysis of legislation of Ukraine on peculiarities of regulation of labor relations of agricultural workers. To resolve certain difficulties, labor relations, adequate safeguards in the implementation and protection of the rights and interests of workers farms conclusions and suggestions for improvement of the existing legislation in this area. The problems of rural areas are emphasized today, which should recognize the low standard of living and incomes of rural population, the increase in the number of people living below the poverty line, the degradation and extinction of villages, the underdeveloped social and industrial infrastructure. In view of the development and changes in the agricultural sector of the Ukrainian economy, which occurred after the proclamation of the course on market transformations, the author distinguishes forms of organization of agricultural production. Labor relations that exist in agriculture have their own peculiar features, which should be reflected in the content of the relevant rules of law, especially those aimed at regulating the relations with the formation of personnel potential of enterprises working in the agricultural sector. In order to address the issue of concluding an employment contract in agriculture, it is important to identify its parties, which the author points out. It has been suggested that there is no consensus today in the specialized literature and in the legislation as to which persons it is advisable to call "specialist" or "specialist" in agriculture. It is proposed to generally call these subjects "agricultural workers", and a definition of this definition is provided. ; У статті проведений аналіз законодавства України щодо особливостей регулювання трудових правовідносин працівників селянського господарства. Для усунення певних труднощів трудових правовідносин, забезпечення належних гарантій в реалізації і захисті прав та інтересів працівників фермерських господарств сформульовані висновки та пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства у цій сфері. Наголошено на наявності проблем сільських територій на теперішній день, якими слід визнати низький рівень життя та доходів сільського населення, зростання кількості осіб, що живуть за межею бідності, деградацію і вимирання сіл, нерозвиненість соціальної та виробничої інфраструктури. З огляду на розвиток та зміни в аграрному секторі економіки України, які відбулися після проголошення курсу на ринкові перетворення, автором виділяються форми організації сільськогосподарського виробництва. Трудові відносини, які існують у сільському господарстві, мають свої притаманні особливості, які повинні відображатися у змісті відповідних норм права, у першу чергу, саме тих, які направлені на регулювання відносин із формування кадрового потенціалу підприємств, які працюють у аграрній сфері. Для розкриття питання укладання трудового договору у сільському господарстві важливим моментом є визначення його сторін, які автор зазначає. Висловлена думка, що на сьогодні у спеціальній літературі та у законодавстві немає єдності стосовно того, яких осіб доцільно називати «спеціаліст» або «фахівець» у сільському господарстві. Пропонується узагальнено називати даних суб'єктів «працівники сільського господарства», надано визначення такої дефініції.