Suchergebnisse

Is aalze the place o political cultue, its theoies a cocepts i oe social a philosophical fiel o eseach. The cotet o political cultue o postiustial societ is ucoee a the ipotace o stui it i the stuctue o the attitue o iiiuals to the uli cultue. Mai attetio oes to the oe etic o political cultue i the cotext o eseachi o social philosoph o twetieth cetu. Is ealize the copaatie aalsis o the cocepts o political cultue Gaiel A. Alo a V. Lpsk usi the ethoolo o stuctual aalsis. Is ephasize the uuse scietific pote tial o theoetical eseach o V. Lpsk i social fiel o oe ioatio societ.The attetio o aalsis ocuses also o the theoetical asis o the pole. Usi eseaches o Iauel Kat, Kal Jaspes, Joha Gottie Hee, we coclue that the authos o the cuet eseach o political cultue icoectl use the phase «political cultue» as a te a as a cocept. As a esult, the sociophilosophical eai o the pheoeo is lost. So we questioe the thesis that exactl Gaiel A. Alo has opee a use the cocept o political cultue o the fist tie. Take ito accout that ost authos who stu the pheoeo o political cultue eee to aticle Gaiel A. Alo Copaatie Political Sstes (The Joual o Politics, Vol.18, No.3. Au., 1956, pp.391409) i total. The epeset the thouht o authoship as such that hae o out. Thee is o quotatio aalsis o the aticle as well as a aalsis o possile alteatie iews.Stuctual a copaatie aalsis o the eseaches o the philosophical eai o the political cultue Ukaiia authos poits out the woks o Viachesla Lpsk. Viachesla Lpsk kow wolwie as a outstai scietist, theoist, histoia a socioloist, political actiist. His scietific le ac is 25 olues. Due to political easos i Ukaie he was ae a ootte. His political ceo Viachesla Lpsk pesete i his wok Lettes to othes aes (19191926). Fo the fist tie i Ukaiia political thouht he ae teiolo o political cultue as a oa otio o political sciece. Stuctual aalsis o the eai o political cultue, which pesete Viachesla Lpsk i his wok Lettes to othes aes (19191926) as well as Gaiel A. Alo i his aticle Copaatie Political Sstes (1956) pesets a coo isio o the pole. I ost cases, the sipl coicie i uestai a applicatio o this cocept i the social a political pactice o societies i the twetieth cetu.I the lette 29 we ea «Weak wish o Ukaie a ee weake will to ipleet it as oe o the ai causes o political ihilit Ukaie. The political cultue o the atio is aieste i the esie a ailit o the top lae to use o political ceatiit ata o political sciece a political expeiece.» Recall that Gaiel A. Alo takes this iea so that ee political sste uilt ito soe schee o oietatios to political actio. As we see Gaiel A. Alo a Viachesla Lpsk talki aout oe a the sae copoet political actiities (actio, wishes). Two ieet scietists, sepaate i tie oe tha a quate cetu, eteiate i political cultue coo copoet o its stuctue. Aalsis o joit eteii copoets (aalze thei ai set) shows that efiitio o political cultue ie Viachesla Lpsk is othi ut a set o eealize cocept tes o that tie, aequate to cotets o political cultue o fist quate o the twetieth cetu. It is i this cotext the otios o the cocept o political cultue Viachesla Lpsk a Gaiel A. Alo coicie. Viachesla Lpsk otes that political sciece stui the statics a aics o social lie. Attachets to the political ceatiit ata o political sciece is political skill, political at sai Viachesla Lpsk. Such alace etwee the fist a seco a such skill to use ata o sciece o ceatiit is the asis o the pheoeo that we call political cultue. Vachesla Lpsk cleal istiuishes a easoal escies political tes a cocepts. His iea that the seach o atioal ethos o ipleetatio o iatioal wills ot allow us to use ol oe political sciece, a equies us also kowlee o political skill a political at, is actual toa. Base o the aalsis we popose the coclusio that the cocept o political cultue was itouce ito scietific ciculatio two scietists, ael Viachesla Lpsk a Gaiel A. Alo a this happee tetatiel i the fist hal o the twetieth cetu. Keywords: politics, ioatio societ, societ, philosoph, G. Alo, V. Lipiski. ; Проаналізовано місце політичної культури, її теорій і концепцій у сучасному соціально філософському полі досліджень. Розкрито розуміння змісту політичної культури постіндустріального суспільства та значення її вивчення у структурі ставлення індивідів до владної культури суспільства. Акцентовано увагу на сучасну метрику політичної культури в контексті досліджень соціальної філософії ХХ століття. Проведено порівняльний аналіз концепцій політичної культури Г. Алмонда і В. Липинського із залученням методології структурного аналізу. Наголошено на невикористаному науковому потенціалі теоретичних пошуків В. Липинського в соціополі сучасного інформаційного суспільства.Ключові слова: політика, інформаційне суспільство, соціум, філософія, Г. Алмонд, В. Липинський.

The author analyzes the place of existentialism and its theories and concepts in modern social-philosophical analysis of the political culture of post-industrial society. The author also examines the importance of the existential comprehension of a man in his attitude to the culture of power and to the modern political community. Besides, author considers the non-used scientific potential of researches of known existential philosophers in social space of the modern informative society. Key words: existentialism, politics, informative society, society, philosophy, post-industrial society. ; Проаналізовано роль екзистенціалізму, його теорій і концепцій у сучасному соціально-філософському розумінні змісту політичної культури постіндустріального суспільства. Розкрито значущість екзистенційного вивчення сутності людини у визначенні її ставлення до владної культури, сучасної політичної метрики світової спільноти. Досліджено невикористаний науковий потенціал теоретичних пошуків відомих філософів екзистенційного напряму в соціополі сучасного інформаційного суспільства. Ключові слова: екзистенціалізм, політика, інформаційне суспільство, соціум, філософія, постіндустріальне суспільство.

Education is one of the most considerable area of state's functioning and regulation, since its successful activity leads to development of all the realms of governmental activity, forming the human capital which is the most valuable country's resource. Authors are going to confirm the mentioned above statementin this research, using the example of African states. ; Образование – это одна из ключевых сфер деятельности государства и проведения его контролирующей и стимулирующей политики, поскольку успешное функционирование вышеназванного сектора правительственной активности стимулирует развитие всех сфер государственной активности, формируя важнейший ресурс любой страны - человеческий капитал. В данном исследовании авторы пытаются доказать справедливость выше сказанных утверждений, учитывая пример стран Африки. ; Освіта – це одна з ключових сфер діяльності держави та проведення її контролюючої і стимулюючої політики, оскільки успішне функціонування вищеназваного сектора урядової активності стимулює розвиток усіх сфер державної активності, формуючи найважливіший ресурс будь-якої країни – людський капітал. У даному дослідженні автори намагаються довести справедливість вище сказаних тверджень, беручи до уваги приклад країн Африки.