Suchergebnisse

The article analyzes the theoretical background is fundamentally different from the mercantilist doctrine free trade ideology. The author pays special attention to new forms of economic disparity outdated rules and traditions. Emphasis is placed behind the classics of English economics to need unquestionable benefit, security sector reform, and it is unnecessary patronizing-prohibitive system. The role of London and Оdenburg petitions entrepreneurs and tradesmen, as well as the first bill aimed at changing the old regulations that regulate foreign economic ties of the country. The importance of the mass movement against the «Corn Laws» as a precursor of free trade in general. The author reveales not only changes in customs tariffs, but also the positive results of the development of individual sectors of British industry, especially wool, cotton, silk, ferrous and non-ferrous metallurgy.Reduction and / or elimination of import duties proceeded against the background of the opening of the overseas territories to foreign vessels loaded with various goods; in addition - earned Porto - Franco.The focus of the parliament and government is the tax system. It simplifies and rates of taxes and fees were down.All the authorities have stepped up measures on the one hand the growth in production volumes, and on the other - foreign economic activity. Free trade and free competition ensured England's world leadership in the 40-80s of XIX century ; В статье проанализированы теоретические предпосылки принципиально отличной от меркантилистской доктрины идеологии свободной торговли. Обращено внимание на несоответствие новых форм хозяйствования устаревшим нормам и традициям. Акцент сделан вслед за классиками английской экономической науки на необходимости бесспорной выгоды, безопасности реформ и полной бесполезности покровительственно-запретительной системы. Подчеркнута роль лондонской и оденбургской петиций предпринимателей и торговых людей, а также первых биллей, направленных на изменение прежних нормативных актов, которые регламентировали внешнеэкономические связи страны. Показано значение массового движения против «хлебных законов» как предвестника свободной торговли вообще. Раскрыты не только изменения таможенных тарифов, но и положительные результаты развития отдельных отраслей британской промышленности, в частности шерстяной, хлопчато-бумажной, шелковой, черной и цветной металлургии.Снижение и/или отмена импортных пошлин протекала на фоне открытия заморских территорий для захода иностранных судов, груженых различными товарами; в дополнение – заработали порто-франко.В центре внимания парламента и правительства находилась система налогообложения. Она упрощалась, а ставки налогов и сборов снижались.Все меры власти активизировали, с одной стороны, рост объемов производства, а с другой – внешнеэкономическую деятельность. Свободная торговля и свободная конкуренция обеспечили Англии мировое лидерство в 40-80-е годы XIX в. ; У статті проаналізовано теоретичні передумови принципово відмінної від меркантилістської доктрини ідеології вільної торгівлі. Звернуто увагу на невідповідність нових форм господарювання застарілим нормам і традиціям. Акцент зроблений слідом за класиками англійської економічної науки на необхідності безперечної вигоди, безпекових реформ і повної марності зверхньо-заборонної системи. Підкреслено роль лондонської і оденбурзької петицій підприємців і торгових людей, а також перших білей, спрямованих на зміну попередніх нормативних актів, які регламентували зовнішньоекономічні зв'язки країни. Показано значення масового руху проти «хлібних законів» як передвісника вільної торгівлі взагалі. Розкрито не тільки зміни митних тарифів, але і позитивні результати розвитку окремих галузей британської промисловості, зокрема вовняної, бавовняної, шовкової, чорної і кольорової металургії.Зниження і / або скасування імпортних мит протікало на тлі відкриття заморських територій для заходу іноземних суден, навантажених різними товарами; на додаток – заробили порто-франко.У центрі уваги парламенту і уряду перебувала система оподаткування. Вона спрощувалася, а ставки податків і зборів знижувалися.Всі заходи влада активізувала, з одного боку, зростання обсягів виробництва, а з іншого – зовнішньоекономічну діяльність. Вільна торгівля і вільна конкуренція забезпечили Англії світове лідерство в 40-80-ті роки XIX ст.

The article gives characteristics of the market of grain in England in the XVIII century., Shows the change in the ratio of exports and imports of culture, identifies the reasons for the situation and the ways of solving the problem: the involvement of vacant and unsuitable land, investing additional capital and labor. Farmers and land owners have raised the price of the product fields, which could not excite the people. Aggravate the situation, pulled in discus representatives of English economics – Adam Smith and David Ricardo. In «The Wealth of Nations», noted the negative role of high import duties on imported grain and encouraged to go to free trade in general, grain, flour and bread in particular. Similar arguments and proposals Ricardo articles on agrarian issues. Landlords and the government resisted, not canceling, and changing the scale of fees. Dissatisfaction gripped society. It unfolded a mass movement for the abolition of the «Corn Laws». Supporters R. Kоbdena won. In England, he established a free grain market as a segment of intra-free market. The doctrine of free trade triumphed. ; Дана характеристика состояния рынка зерна в Англии в XVIII в., показано изменение соотношения экспорта и импорта культуры, изложены причины ситуации и направления решения проблемы: вовлечение пустующих и малопригодных земель, вложение дополнительного труда и капитала. Сельхозпроизводители и собственники земли поднимали цену на продукт полей, что не могло не волновать народ. Обострившаяся обстановка втянула в дискуссию представителей английской экономической науки – А. Смита и Д. Рикардо. Автор «Исследования о природе и причинах богатства народов» отметил негативную роль высоких импортных таможенных пошлин на ввозимое зерно и призывал перейти к свободной торговле вообще, зерном, мукой и хлебом в частности. Аналогичны рассуждения и предложения Д. Рикардо в статьях по аграрным вопросам. Лендлорды и правительство противились, не отменяя, а изменяя шкалу пошлин. Недовольство охватило общество. Развернулось массовое движение за отмену «хлебных законов». Сторонники Р. Кобдена победили. В Англии утвердился свободный рынок зерна как сегмент внутринационального свободного рынка. Доктрина свободной торговли восторжествовала. ; Дана характеристика стану ринку зерна в Англії в XVIII ст., показано зміну співвідношення експорту та імпорту культури, викладені причини ситуації та напрями вирішення проблеми: залучення пустинних і малопридатних земель, вкладення додаткової праці і капіталу. Сільгоспвиробники і власники землі піднімали ціну на продукт полів, що не могло не хвилювати народ. Загострена обстановка втягнула в дискусію представників англійської економічної науки – А. Сміта і Д. Рікардо. Автор «Дослідження про природу і причини багатства народів» відзначив негативну роль високих імпортних мит на ввезене зерно і закликав перейти до вільної торгівлі взагалі, зерном, борошном і хлібом зокрема. Аналогічні міркування і пропозиції Д. Рікардо в статтях з аграрних питань. Лендлорди і уряд противилися, не скасовуючи, а змінюючи шкалу мит. Невдоволення охопило суспільство. Розгорнувся масовий рух за скасування «хлібних законів». Прихильники Р. Кобдена перемогли. В Англії утвердився вільний ринок зерна як сегмент внутрішньонаціонального вільного ринку. Доктрина вільної торгівлі перемогла.