The scientific problem of dissertation: how to evaluate the impact of higher education funding models on access to higher education. The higher education funding models, funding methods, theoretical aspects of access to higher education, the methodologies for evaluating the impact of higher education funding models on access to higher education are analyzed, the advantages and disadvantages of the applied evaluation methods are determined. A new research methodology is used to evaluate the impact of higher education funding models on access to higher education in the context of EU countries and in the groups of countries, which apply different higher education funding models based on cost-sharing. EU countries are grouped into four higher education funding models based on economic indicators relevant to higher education funding, using cluster analysis. A panel data analysis method (fixed effects model) is used for the impact evaluation. The results of the dissertation show that higher education funding models by cost-sharing (i.e., low tuition-high-subsidy; low-tuition-lowsubsidy; high tuition-low-subsidy; high-tuition-high-subsidy higher education funding models) have a different statistically significant impact on access to higher education. Besides, EU countries, that apply a high-tuitionhigh-subsidy higher education funding model, provide better results of gender equality as well as better represent low (middle) socio-economic status students in higher education, in comparison to other EU countries, that use other higher education funding models.
The scientific problem of dissertation: how to evaluate the impact of higher education funding models on access to higher education. The higher education funding models, funding methods, theoretical aspects of access to higher education, the methodologies for evaluating the impact of higher education funding models on access to higher education are analyzed, the advantages and disadvantages of the applied evaluation methods are determined. A new research methodology is used to evaluate the impact of higher education funding models on access to higher education in the context of EU countries and in the groups of countries, which apply different higher education funding models based on cost-sharing. EU countries are grouped into four higher education funding models based on economic indicators relevant to higher education funding, using cluster analysis. A panel data analysis method (fixed effects model) is used for the impact evaluation. The results of the dissertation show that higher education funding models by cost-sharing (i.e., low tuition-high-subsidy; low-tuition-lowsubsidy; high tuition-low-subsidy; high-tuition-high-subsidy higher education funding models) have a different statistically significant impact on access to higher education. Besides, EU countries, that apply a high-tuitionhigh-subsidy higher education funding model, provide better results of gender equality as well as better represent low (middle) socio-economic status students in higher education, in comparison to other EU countries, that use other higher education funding models.
Introduction. Higher education funding is relevant topic and widely analysed by scientist all other the world. Nowadays there is very big difference between higher education funding models across European Union countries – students have to pay very high fees for their studies in one countries, while in other countries – students have no obligations to pay for their studies at all, or have to pay very low tuition fees. All EU member states declare importance of HE for the future of economic, individual and society wellbeing. With respect to cost-sharing principle in higher education funding, higher education funding models can be divided into four models: Low-fee-High-subsidy; Low-fees-Low-subsidy; High-fees-High-subsidy and High-fee-Low subsidy. Aim and tasks. The aim of this article is to perform comparative analysis of two extremely different higher education funding models, which are applied in European Union states – Low-fee-High-subsidy higher education funding model (LFHS model) and High-fee-Low-subsidy higher education funding model (HFLS model). Results. The results of scientific research shows, that LFHS and HFLS models, which were analysed, have a different impact on access to higher education (i.e. gross enrolment rate (GER), GER male, GER female and HE graduation rate (HEGR) in EU countries. Conclusions. Tuition fees (max., min., net, normative) have a statistically significant, but not only positive or negative impact on enrolment to HE and graduation of HE, as well as for women and men enrolment to HE (GER male, GER female) – it depends on funding model EU state applies. Max. need-based grants have positive impact only in LFHS model case as well as min. need-based grants. In addition, the results of research show, that there is gender inequality – women enrolment to HE exceed men enrolment at most in HFLS model. Men are more likely to study in countries with higher need-based grants (for instance, in LFHS model countries). Counties with higher GDP per capita are more likely to apply LFHS model, than countries with lower GDP per capita. ; Вступ. Фінансування вищої освіти є актуальною темою і широко аналізується вченими усього світу. На сьогоднішній день існує дуже велика різниця між моделями фінансування вищої освіти в країнах Європейського Союзу – студенти повинні платити дуже високі збори за навчання в одних країнах, тоді як в інших країнах - студенти взагалі не зобов'язані платити за навчання або повинні платити дуже низьку плату за навчання. Усі країни-члени ЄС заявляють про важливість ВНЗ для майбутнього економічного, індивідуального та суспільного добробуту. Що стосується принципу розподілу витрат при фінансуванні вищої освіти, моделі фінансування вищої освіти можна розділити на чотири моделі: низька плата - висока субсидія; низькі збори-низькі субсидії; висока комісія - висока субсидія та висока комісія – низька субсидія. Мета і завдання. Метою цієї статті є порівняльний аналіз двох надзвичайно різних моделей фінансування вищої освіти, які застосовуються в країнах Європейського Союзу – моделі фінансування вищої освіти з низьким рівнем оплати (висока модель субсидії) та моделі з низьким рівнем оплати праці модель фінансування вищої освіти (модель HFLS). Результати. Результати наукових досліджень показують, що аналізовані моделі LFHS та HFLS по-різному впливають на доступ до вищої освіти (тобто валовий коефіцієнт зарахування (GER), GER серед чоловіків, GER, жінок та рівень вищої освіти (HEGR) у країнах ЄС. Висновки. Плата за навчання (максимальна, мінімальна, чиста, нормативна) має статистично значущий, але не лише позитивний чи негативний вплив на зарахування до ЗВО та закінчення ЗВО, а також на зарахування жінок та чоловіків до ЗВО (чоловіків, жінок) – це залежить від моделі фінансування, яку застосовує держава ЄС. Максимальні гранти на основі потреб мають позитивний вплив лише у випадку моделі LFHS, а також мінімальні гранти на основі потреб. Крім того, результати дослідження показують, що існує гендерна нерівність – кількість жінок, які відвідують ЗВО, перевищує кількість чоловіків за моделлю HFLS. Чоловіки частіше навчаються у країнах з вищими стипендіями на основі потреб (наприклад, у країнах з моделями LFHS). Округи з вищим ВВП на душу населення частіше застосовують модель LFHS, ніж країни з нижчим ВВП на душу населення.
