Suchergebnisse

The article considers the analysis and synthesis of existing futurological tendencies of sociocultural and political concepts of international relations, which makes a more adequate look at the further development of humanity through the prism of its further development stages, namely, the three main concepts that seek to predict / design the evolution of whole international relations and humanity. To do this, refer to the points of view of prominent apologists of the civilizational approach. To understand them, it is necessary to clarify that the assertion of history is the sum of the interaction of local civilizations, and that the tradition of civilizations is also the brainchild of the 20th century. The situation has changed in the revolutionary twentieth century. Together with historical psychology, anthroposophy and semiotics, futurology arose. Science, which, using the power of the human mind and modern information, tries to predict the future. It can be called the brainchild of structuralism, as a system analysis. ; У статті розглядається аналіз та узагальнення існуючих футурологічних тенденцій соціокультурних та політичних концепцій міжнародних відносин, що робить більш адекватним погляд на подальший розвиток людства через призму етапів подальшого його розвитку, а саме – трьох головних концепцій, що намагаються спрогнозувати / спроектувати еволюцію міжнародних відносин і людства в цілому. Для цього наводяться точки зору видатних апологетів цивілізаційного підходу. Для їх розуміння слід пояснити, що трактування історії зводиться до суми взаємодій локальних цивілізацій, що традиція цивілізацій теж є дитям ХХ століття. Ситуація змінилася в революційному ХХ ст. Разом з історичною психологією, антропософією та семіотикою виникла футурологія, яка використовує силу людського розуму і сучасну йому інформацію і прогнозує майбутнє. Її можна назвати дитям структуралізму як системного аналізу.

In the article, from the point of view of historiography, the problem of self-identity and intercultural dialogue in politics is examined. The views of Ch. Taylor, U. Kimlika, S. Benhabib, A. Gupti, J. Fergusen, N. Fraser concerning the influence of cultural factors on political processes are analyzed. The focus of the researcher on the above-mentioned problem is the concept of multiculturalism, which is actively developed by modern Western sociologists, as well as the question of the extent to which the principles of multiculturalism contradict the liberal foundations of Western democracy, to what extent "cultural claims" are combined with fundamental ideas about freedom and equality , as well as places of culture in modern political processes. For this purpose, the author of the article refers to the views of S. Benhabib, who in her works tries to find this measure through an analysis of the forms of interaction between tradition and norm, the complementarity of customs and law. S. Benkhabib adheres to the "middle way", theoretically justifies it, and clearly, while noting that the principles of liberalism can not under any circumstances be sacrificed to abstract intercultural solidarity. ; У статті з точки зору історіграфії розглядається проблема самоідентичністі та міжкультурного діалогу в політиці. Аналізуються погляди Ч. Тейлора, У.Кімліки С. Бенхабіб, А. Гупти, Дж. Фергюсон, Н. Фрейзер щодо впливу культурних факторів на політичні процеси. У центрі уваги дослідників з вищезазначеної проблеми є концепція мультикультуралізму, яка активно розробляється сучасними західними соціологами, та питання про те, якою мірою принципи мультикультуризму заперечують ліберальним основам західної демократії, якою мірою "зазіхання культур" поєднані з фундаментальними уявленнями про свободу і рівність, а також місця культури в сучасних політичних процесах. З цією метою автор статті звертається до поглядів С. Бенхабіб, яка і намагається у своїх працях знайти цю міру через аналіз форм взаємодії традиції і норми, взаємодоповнення звичаїв і права. С. Бенхабіб дотримується "середнього шляху", теоретично його обґрунтовуючи і чітко при цьому відмічаючи, що принципи лібералізму за жодних обставин не можуть бути принесені у жертву абстрактні й міжкультурній солідарності.

The article deals with the problems that are associated with vector changes in international relations and existing approaches regarding the unleashing of modern and subsequent problems in international politics due to the "clash of civilizations". The points of view on this problem are given by researchers from both the West and the East, who are trying to analyze these changes and based on this analysis their views on the further development of international relations are considered. It should be noted that their views are divided. Thus, a linear, historical school asserts that Western civilization is a universal civilization that is perceived by all humanity, that is, its culture is perceived, the type of social relations and ways of exercising political power. The facts are presented and analyzed, which testify in favor of the concept of the "clash of civilizations". However, they replace the concept of "clash of civilizations" with cycles in which the economy plays a significant role; the point of view ofthose who defend the correctness of the systems approach is also given. It is said about the possibility of transferring the center of international relations from the West to the East, taking into account the role of the "third world", its development and opportunities, due to the reforms that are taking place there, but taking into account sociocultural traditions. ; У статті розглядаються проблеми, які пов'язані із векторними змінами міжнародних відносин та існуючих підходів щодо розв'язання існуючих і майбутніх проблем у міжнародній політиці в силу "зіткнення цивілізацій". Наводяться точки зору на цю проблему дослідників як Заходу, так і Сходу, які роблять спробу піддати аналізу ці зміни, аналізуються їх погляди на майбутнє світу і, головне, їх погляди розділилися щодо цивілізаційного розвитку і характеру міжнародних відносин. Так, лінійна, історицистична школа стверджує, що Західна цивілізація – універсальна цивілізація, яка прийнятна всьому людству, тобто прийнятні її культура, тип суспільних відносин і засоби здійснення політичної влади. Наводяться та аналізуються факти, які свідчать на користь концепції "зіткнення цивілізацій". Проте концепцію "зіткнення цивілізацій" вони замінюють циклами, в яких неабияку роль відіграє економіка; наводиться точка зору і тих, які доводять правильність системного підходу. Говориться про можливість переносу центру міжнародних відносин із Заходу на Схід із урахуванням ролі "третього світу", його розвитку і можливостей, унаслідок реформ, які там відбуваються, але з урахуванням соціокультурних традицій.

The article is devoted to a very important problem in the modern world – the influence of multicultural factors on political, cultural, social, legal processes, which are marked by the development of globalization, namely, a significant increase in the scale of international migration of the population and the transformation systems of national states. The authors of the article consider political and philosophical approaches to the contradictions of multiculturalism; focus on analyzing the concept of multiculturalism in the gender issue that exists today. Referring to the studies of foreign authors, the question of how the liberal-democratic culture is connected, namely, in the USA, its forms and interaction with the traditions, norms, customs, and the right of those immigrants who came to live in this country and profess other cultural values, is considered. Using the example of gender policy, the authors analyze the essential contradictions that Western civilization faces, namely, in the legal field, regarding the perception of traditions and customs on which the culture of immigrants is based, which requires listening and adhering to their cultures, traditions of those countries, regions from which they came. Such a multicultural revolution, that is how it can be called, the confrontation of different cultural civilizations leads, as noted by foreign authors, to multicultural schizophrenia, which is especially clearly seen in the example of gender issues and their resolution. The philosophical argument expressed by the authors of the article is inclined in favor of a conciliatory democracy. ; Стаття присвячена надзвичайно важливій у сучасному світі проблемі – впливу мультикультурних факторів на політичні, культурні, соціальні,юридичні процеси, яка зумовлена розвитком глобалізації, зокрема значним збільшенням масштабів міжнародної міграції населення та трансформаційній системі національних держав. Автори статті розглядають політичні і філософські підходи щодо протиріч мультикультуралізму. В кожному з них приділяється увага потенціальному конфлікту між претензіями на культурну виключність та нормами загальних прав людини; концентрують свою увагу на аналізі концепції мультикультуралізму в гендерному питанні, яка на сьогодні дуже поширена, та спираючись на зарубіжні дослідження, розглядають, як саме пов'язується традиційна ліберально-демократична культура, зокрема в США, її форми ї взаємодії з традиціями, нормами, звичаями, правом тих мігрантів, які отаборилися в західному світі; автори на прикладі гендерної політики, яка існує в США, аналізують суттєві протиріччя, з якими стикається західна цивілізація, зокрема в правовому полі, щодо сприйняття традицій і звичаїв, на яких базується культура мігрантів, яка вимагає прислуховуватися і дотримуватися їх культури, традицій, звичаїв країн, з яких вони приїхали. Філософська аргументація, яку висловлюють автори статті, схиляється на користь узгоджувальної демократії. Така мультикультурна революція, а саме так це можна назвати, зіткнення різних культурних цивілізацій, приводить до мультикультурної шизофренії, що дуже добре прослідковується в гендерних питаннях та їх вирішенні.