Suchergebnisse

In today's world, the main subject of globalization are large transnational corporations (TNCs), which have a significant impact on the world economy development. The study of TNC investment processes plays an important role for economics. The purpose of the paper is to highlighte the current trends of TNCs international investment activities. In 2018, the value of cross-border mergers and acquisitions (M&A) increased by 18 % due to the large size of transactions, especially in the chemical industry and services. The cost of the announced greenfield projects increased by 41%, an increase mainly was in mining, processing and construction. Regarding the manufacturing sector, the net M&A sales at the global level remained close to the 2017 level. Deal making in the pharmaceutical industry declined for the third successive year. M&A sales have more than doubled in chemical industry. In services, net M&A sales increased by over one third. The article highlights that there must be a stable political situation and an effective system of business regulation that provide the investor, ie TNCs, a guarantee of rights and protection of interests for the successful operation of TNCs in the host country. High level of corruption and misuse of funds, the complexity of doing business, the unstable political and economic situation in the country are the factors that negatively affect on the investment activities of TNCs. One of the promising areas of TNC investment activity is fintech – the newest and fastest growing sector of the global economy. Advanced achievements of scientific and technological progress, financial innovations, achievements and advantages of information, digital, network and intellectual components are concentrated in fintech today. ASEAN TNCs often merge fintech-start-ups and initiate fintech-departments to expand services and integrate financial technology into traditional businesses. Thus, the Malaysian bank CIMB Group in 2017 established a separate fintech-division in order to find innovative banking solutions. The construction of a mobile banking platform in Vietnam and the Philippines, a mobile payment wallet developed with the participation of Chinese and Thai companies are the examples of such projects. ; В статті досліджено сучасні тенденції розвитку міжнародної інвестиційної діяльності ТНК. Визначено, що для успішного функціонування ТНК в приймаючій країні повинна бути стабільна політична ситуація і ефективна система регулювання бізнесу, що забезпечують інвестору, тобто ТНК, гарантію прав і захист інтересів. Серед чинників, що негативно впливають на інвестиційну діяльність ТНК є високий рівень корупції і нецільового використання коштів, складність ведення бізнесу, нестабліьна політична й економічна ситуація в країні. Окреслено однин із перспективних напрямів iнвестицiйної діяльності ТНК – fintech –новітня і стрімко зростаюча галузь глобальної економіки.

The causes and timeline for the US-China trade war are determined in the paper. The U.S.-China trade war is the culmination of longstanding trade frictions that the two countries have been unable to resolve through official channels. Washington's grievances arise from China's use of protectionist trade policies, such as export duties and quotas, state subsidies, restrictions on market access, and deliberate intellectual property rights (IPR) theft. Beijing, on the other hand, underscores China's developing country status and has disputed the legality of various U.S. anti-dumping and countervailing measures. The main causes of the US-China trade war are: a battle for global economic dominance; the US accuses China of unfair trading practices, of stealing intellectual property, it also wants Beijing to make changes to its economic policies, which unfairly favor domestic companies through subsidies; the US trade deficit; midterm elections members of the Congress; the trade war is supposed to bring American jobs back home, to reduce high-tech capacity of China, to prevent the growth of China's military strength. The trade war began July 06, 2018, as the U.S. implemented the first round of China-specific tariffs. Subsequently, four more rounds of tariffs ensued. As of January 2020, tensions have finally eased as the two sides have signed a partial Phase I deal. The document agreed to roll back tariffs and expand trade purchase. Three future scenarios for the US-China relations are determined in the paper: 1 – the U.S. and China reach a Phase 2 Deal & Comprehensive Settlement; 2 – the U.S. and China continue their negotiations for a Phase 2 deal but find it difficult to reach agreement; 3 – the U.S. and China break off discussions on a final Phase 2 settlement of the trade war after negotiations fail and they pursue hostile trade policies toward each other.

The concept of «economic diplomacy» is considered. The classification of national interests of Ukraine is highlighted. The provisions on determining the political and economic goals of economic diplomacy in accordance with the Law of Ukraine «On the Principles of Domestic and Foreign Policy» as of July 1, 2010 №2411-VI are revealed. The directions of domestic economic diplomacy are analyzed: support for the development of trade, economic and investment cooperation of Ukraine with foreign countries on the basis of mutual benefit; expansion of international cooperation in order to attract foreign investment into the national economy. It is determined that in Ukraine the achievement of the goals of economic diplomacy is carried out through the activities of the following public authorities: the President of Ukraine and his administration; The Verkhovna Rada of Ukraine (the leading role in the field of economic diplomacy in the Verkhovna Rada belongs to the Committee on Foreign Affairs); the Cabinet of Ministers of Ukraine; economic affairs departments within foreign diplomatic missions. It was emphasized that Ukraine should develop the existing practice of economic departments of diplomatic missions abroad through a number of institutional and organizational steps. The following models of organization of economic diplomacy are studied: countries in which the leading place in economic diplomacy is played by the Ministries of Foreign Affairs, namely Belgium, Greece, Georgia, Denmark, Macedonia and Ukraine (at least in terms of formal distribution); countries where the achievement of the goals of economic diplomacy is delegated to foreign policy and foreign economic agencies – Australia, Canada, Great Britain; the functions of economic diplomacy are carried out by the activities of specially created structures. The author summed up that Ukraine, like most countries of the world, uses different models of organization of official economic diplomacy, namely: concentration of foreign economic work in the Ministry of Foreign Economic Relations and Trade; transfer of the functions of such a specialized ministry to the single Ministry of Economy; transfer of coordinating functions and functions of management of trade and economic missions abroad (transformed into departments of economic advisers) to the Ministry of Foreign Affairs of Ukraine. ; Розглянуто поняття «економічна дипломатія». Висвітлено класифікацію національних інтересів України. Розкрито положення щодо визначення політичних і економічних цілей економічної дипломатії згідно Закону України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» від 1 липня 2010 р. №2411-VI. Проаналізовано напрями вітчизняної економічної дипломатії: підтримка розвитку торговельно-економічного, інвестиційного співробітництва України з іноземними державами на засадах взаємної вигоди; розширення міжнародного співробітництва з метою залучення іноземних інвестицій в національну економіку. Визначено, що в Україні досягнення цілей економічної дипломатії здійснюється за допомогою діяльності таких органів державної влади: Президента України і його адміністрації; Верховної Ради України (провідна роль у сфері економічної дипломатії у Верховній Раді належить Комітету у закордонних справах; Кабінету Міністрів України; відділів з економічних питань у складі закордонних дипломатичних установ. Наголошено, що Україні доцільно розвинути наявну практику економічних відділів дипломатичних представництв за кордоном за рахунок низки інституційних та організаційних кроків. Досліджено такі моделі організації економічної дипломатії як: держави, у яких провідне місце у економічній дипломатії відіграють міністерства закордонних справ, а саме Бельгія, Греція, Грузія, Данія, Македонія та Україна (принаймні щодо формального розподілу); країни, де досягнення цілей економічної дипломатії делеговані зовнішньополітичному та зовнішньоекономічному відомствам – Австралія, Канада, Велика Британія; функції економічної дипломатії здійснюються діяльністю спеціально створених структур. Автор підсумував, що Україна як і більшість країн світу використовують різні моделі організації офіційної економічної дипломатії, а саме: концентрації зовнішньоекономічної роботи в Міністерстві зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі; передання функцій такого спеціалізованого міністерства до складу єдиного Міністерства економіки; передачі координуючих функцій та функцій управління торговельно-економічними місіями за кордоном (перетвореними на відділи економічних радників) Міністерству закордонних справ України.

The creation of favorable monetary, financial and fiscal regimes for entrepreneurs, a high level of legal guarantees for banking and commercial secrecy, and loyal government regulation are the features of offshore business. The main advantages of offshore companies are identified in the paper, namely: simple registration; minimum commission; flexible management and minimum reporting requirements, minimum number of directors and shareholders; financial statements, information on accounts and annual income is either completely unnecessary or is minimal; lack of currency control; favorable local corporate legislation, favorable legal framework to encourage and stimulate the offshore industry development; high privacy and so on. One of the global trends of the offshore jurisdiction using by TNCs is considered. It has been found, that the total amount of funds in offshore jurisdictions is significant. And all these funds are not fully taxed. TNC"s tax will have been paid if the funds had been brought to the countries where their parent companies are resident. But the opportunity to establish branches in offshore harbors determines, firstly, the economic opportunities to the countries where the TNCs are registered, and secondly, through accelerated capital accumulation, it gives these TNCs not only market, economic, but also a political power, and therefore, they are becoming a major players on the world arena. The world"s largest financial centers are investigated by index GCFI in 2018. It is concluded, that New York remains in first place by index, just 7 points ahead of London. Hong Kong is in the third place, while Singapore is in the fourth one. Shanghai, Tokyo, Toronto, Zurich, Beijing and Frankfurt remain in the top ten. It is found that, nowadays, the global process of offshoring in economy absorbed almost all countries. According to the OECD datas, the world loses about $ 20 trillion annually through offshore, which is 10% of the country"s economy. In recent years, the global community has been very concerned about the offshore companies activity. New approaches to combat offshore are developed each year. Therefore, it is fair to say that the world has begun a global process of de-offshore economy. ; Особливість офшорного бізнесу – створення для підприємців сприятливих валютно- фінансового та фіскального режимів, високого рівня законодавчих гарантій банківської та комерційної секретності, лояльного державного регулювання. Головними перевагами офшорних компаній визначено просту реєстрацію; мінімальну комісію; гнучке управління та мінімальні вимоги до звітності, мінімальну кількість директорів й акціонерів; фінансову звітність, інформацію про рахунки та річний прибуток або зовсім не потрібні, або залишаються мінімальними; відсутність валютного контролю; сприятливе місцеве корпоративне законодавство, сприятливі правові рамки для заохочення й стимулювання розвитку офшорної індустрії; висока конфіденційність тощо. Розглянуто один із глобальних трендів використання офшорної юрисдикції світовими ТНК. Виявлено, що загальна сума, котра утримується в офшорних юрисдикціях, є значною. І всі ці кошти не оподатковуються повною мірою, що би відбувалося якби вони були виведені в країни, де їхні материнські компанії є резидентами. Але можливість створювати філії в офшорних гаванях зумовлює, по- перше, економічні можливості країн, де реєструються ТНК, а по-друге, за допомогою прискореного акумулювання капіталів надає цим ТНК не лише ринкову, економічну, але й значною мірою і політичну силу, а отже, вони стають значними акторами на світовій арені. Досліджено найбільші світові фінансові центри за індексом GCFI у 2018 р. Зроблено висновок, що Нью-Йорк залишається на першому місці в індексі, на 7 балів випереджаючи Лондон. Гонконг перебуває на третьому місці, а Сингапур залишається на четвертому. Шанхай, Токіо, Торонто, Цюрих, Пекін і Франкфурт залишилися в першій десятці. На основі проведеного аналізу виявлено, що нині, глобальний процес офшоризації економіки поглинув майже всі країни. За даними ОЕСР, щороку світ через офшори втрачає близько 20 трлн дол. США, що в середньому дорівнює 10 % економіки країн. Останніми роками світова спільнота дуже стурбована діяльністю офшорних компаній. Щороку розробляються нові підходи для боротьби з офшорами. Тому справедливо зазначимо, що світ розпочав глобальний процес деофшоризації світової економіки.