Suchergebnisse

The article examines and analyzes the counteractions to the mobilization of Western Ukraine male citizens to Red Army by Organization of Ukrainian Nationalists and Ukrainian Insurgent Armyfrom 1944 to 1945. It was found out that to prevent military recruitment, underground and insurgent organizations conducted an anti-mobilization propaganda campaign, which included the production and distribution of corresponding leaflets (only anti-mobilization and the ones, containing anti-mobilization appeals), holding the anti-mobilizations meetings, and spreading gossip. As a mean of military recruitment opposition, insurgents were also destroying or stealing the mobilization documents (i.e., the lists of people liable for the call-up, notice papers, recruitment office orders), which were held in village Soviets.The fight against mobilization was held in an armed way as well. In practice, these were attacks of military commissars and soldiers, which carried out the actual recruitment to the Red Army, party functionaries and members of Soviet special services, which were fulfilling some mobilization duties, and soldiers of forces that sometimes helped to carry out recruitment. Eventually, the underground started to use force against people liable for the call-up and their relatives as well. Still, such cases were rare, and assaults were mostly made only after a warning.As a part of the armed struggle against recruitment, the insurgents attacked the groups of mobilized people, the number of which varied from tens to thousands. If the attack was successful, insurgents either disbanded the whole group or captured the part with themselves and let the rest return home. Otherwise, the group of mobilized people arrived at the destination. The insurgents also attacked recruitment offices which were located in district centers.In order to conduct recruitment counteractions, rebels reinforced their troops with newcomers. The positive result of such actions was the replenishment of existing departments of UIA and the creation of the new ones. The negative one was the defeat of most of them in fights with Soviet forces. ; В статье рассмотрено и проанализировано противодействие ОУН и УПА мобилизации в Красную армию мужского населения западноукраинского региона в 1944-1945 гг. Установлено, что для того, чтобы помешать призыву, подполье и повстанцы провели антимобилизационную агитационную кампанию, которая включала в себя выпуск и распространение соответствующих листовок, проведение собраний с антимобилизационными призывами и распространение слухов. Также повстанцы препятствовали призыву вооруженным путем, производя нападения на лиц, причастных к призыву, на колонны мобилизованных и военные комиссариаты. Наконец, подолье применяло силу к военнообязанным и их семьям. Для противодействия призыву повстанцы также пополняли свои ряды мужчинами призывного возраста. ; У статті розглянута й проаналізована протидія ОУН та УПА мобілізації в Червону армію чоловічого населення західноукраїнського регіону в 1944-1945 рр. Встановлено, що для перешкоджання призову підпілля та повстанці провели антимобілізаційну агітаційну кампанію, яка включала в себе випуск та поширення відповідних листівок, проведення зібрань із антимобілізаційними закликами та поширення чуток. Також повстанці чинили опір призову збройним шляхом, здійснюючи напади на причетних до призову осіб, на колони мобілізованих та військові комісаріати. Зрештою, підпілля вдалось і до застосування сили проти військовозобов'язаних та їхніх родичів. Для протидії призову повстанці також поповнювали свої лави новобранцями.

The article examines and analyzes the counteractions to the mobilization ofWestern Ukrainemale citizens to Red Army by Organization of Ukrainian Nationalists and Ukrainian Insurgent Army from 1944 to 1945. It was found out that to prevent military recruitment, underground and insurgent organizations conducted an anti-mobilization propaganda campaign, which included the production and distribution of corresponding leaflets (only anti-mobilization and the ones, containing anti-mobilization appeals), holding the anti-mobilizations meetings, and spreading gossip. As a mean of military recruitment opposition, insurgents were also destroying or stealing the mobilization documents (i.e., the lists of people liable for the call-up, notice papers, recruitment office orders), which were held in village Soviets.The fight against mobilization was held in an armed way as well. In practice, these were attacks of military commissars and soldiers, which carried out the actual recruitment to the Red Army, party functionaries and members of Soviet special services, which were fulfilling some mobilization duties, and soldiers of forces that sometimes helped to carry out recruitment. Eventually, the underground started to use force against people liable for the call-up and their relatives as well. Still, such cases were rare, and assaults were mostly made only after a warning.As a part of the armed struggle against recruitment, the insurgents attacked the groups of mobilized people, the number of which varied from tens to thousands. If the attack was successful, insurgents either disbanded the whole group or captured the part with themselves and let the rest return home. Otherwise, the group of mobilized people arrived at the destination. The insurgents also attacked recruitment offices which were located in district centers.In order to conduct recruitment counteractions, rebels reinforced their troops with newcomers. The positive result of such actions was the replenishment of existing departments of UIA and the creation of the new ones. The negative one was the defeat of most of them in fights with Soviet forces. ; Во второй части статьи рассмотрено и проанализировано противодействие ОУН и УПА мобилизации в Красную армию мужского населения западноукраинского региона в 1944-1945 гг. Установлено, что для того, чтобы помешать призыву, подполье и повстанцы провели антимобилизационную агитационную кампанию, которая включала в себя выпуск и распространение соответствующих листовок, проведение собраний з антимобилизационными призывами и распространение слухов. Также повстанцы препятствовали призыву вооруженным путем, совершая нападения на причастных к призыву лиц, на колонны мобилизованных и военные комиссариаты. Наконец, подполье применяло силу и к военнообязанным и их семьям. Для противодействия призыву повстанцы также пополняли свои ряды мужчинами призывного возраста. ; У другій частині статті розглянута й проаналізована протидія ОУН та УПА мобілізації в Червону армію чоловічого населення західноукраїнського регіону в 1944-1945 рр. Встановлено, що для перешкоджання призову підпілля та повстанці провели антимобілізаційну агітаційну кампанію, яка включала випуск та поширення відповідних листівок, проведення зібрань із антимобілізаційними закликами та поширення чуток. Також повстанці чинили опір призову збройним шляхом, здійснюючи напади на осіб, причетних до призову, на колони мобілізованих та військові комісаріати. Зрештою, підпілля вдалось і до застосування сили проти військовозобов'язаних та їхніх родичів. Для протидії призову повстанці також поповнювали свої лави новобранцями.

У статті розглянута й проаналізована мобілізаційна кампанія на території Західної України в 1944-1945 рр. Установлено, що проведення призову розпочалось лише після видання відповідної постанови Державного комітету оборони. Розгляд перебігу мобілізації засвідчив, що впродовж лютого-липня 1944 р., незважаючи на протидію збройного руху опору, завдяки силовим заходам удалось в основному завершити призов. Проте використання цих та інших заходів під час подальшої мобілізації через активну антимобілізаційну діяльність збройного руху опору не дало бажаних результатів. У підсумку за серпень-вересень не було завершено призов осіб від 18 до 35 років, а за листопад-грудень мобілізацію осіб від 35 до 45 років та 17-річної молоді. Відповідно в 1945 р. мобілізація в західноукраїнському регіоні ще тривала. ; В статье рассмотрена и проанализирована мобилизационная кампания на территории Западной Украины в 1944-1945 гг. Установлено, что проведение призыва началось только после издания соответствующего постановления Государственного комитета обороны. Рассмотрение хода мобилизации показало, что на протяжении февраля-июля1944 г., несмотря на противодействие вооруженного движения сопротивления, при помощи силы удалось в основном завершить призыв. Но использование этих и других мероприятий во время дальнейшей мобилизации из-за активной антимобилизационной деятельности вооруженного движения сопротивления не привело к желаемому исходу. В итоге за август-сентябрь не был завершен призыв лиц от 18 до 35 лет, а за ноябрь-декабрь сорвана мобилизация лиц от 35 до 45 лет и 17-летной молодежи. Соответственно в1945 г. мобилизация в западноукраинском регионе еще продолжалась. ; The article shows and analyzes mobilization campaign on the territory of Western Ukraine in years 1944 and 1945. It was found that recruitment started only after an appropriate resolution of Committee of State Security was issued. The investigation of mobilization process showed that there were no significant problems with mobilization during the February of 1944. On the other hand, March started with anti-mobilization activities of the armed resistance movement, which resulted in making the decision of total mobilization (of age 18-50, without medical examination). Its practical implementation was opposed by rebels and absence of visiting of recruiting offices. But with the help of force measures recruitment was finished by the end of July.Total mobilization was canceled at the beginning of August, and there were age limits of 18-35 established. The analysis of mobilization campaign in the period from August to September showed that there was an active opposition by Ukrainian resistance movement and that it wasn't finished by the end of September. The mobilization of people in age from 35 to 45 years and 17-years old youth, which was organized during November-December, had the same results. So in the year 1945, the mobilization in Western Ukraine was still in progress. It's worth mentioning that same as in August-December of1944 inJanuary-May 1945 mobilization was successful thanks to forcing measures.The vital point of mobilization was a military training of recruits. Existing data sources state that recruits from Western Ukraine had to have necessary training before being sent to the front lines. But in reality, this instruction was often not followed. It resulted in desertion and switching to enemy's side. Let's note that Polish, Czech, and Jews were mobilized as well as Ukrainians. The first two of them has no significant issues with this process, but Jews were often trying to avoid being recruited.

У статті розглянута й проаналізована мобілізаційна кампанія на території Західної України в 1944-1945 рр. Установлено, що проведення призову розпочалось лише після видання відповідної постанови Державного комітету оборони. Розгляд перебігу мобілізації засвідчив, що впродовж лютого-липня 1944 р., незважаючи на протидію збройного руху опору, завдяки силовим заходам удалось в основному завершити призов. Проте використання цих та інших заходів під час подальшої мобілізації через активну антимобілізаційну діяльність збройного руху опору не дало бажаних результатів. У підсумку за серпень-вересень не було завершено призов осіб від 18 до 35 років, а за листопад-грудень мобілізацію осіб від 35 до 45 років та 17-річної молоді. Відповідно в 1945 р. мобілізація в західноукраїнському регіоні ще тривала. ; В статье рассмотрена и проанализирована мобилизационная кампания на территории Западной Украины в 1944-1945 гг. Установлено, что проведение призыва началось только после издания соответствующего постановления Государственного комитета обороны. Рассмотрение хода мобилизации показало, что на протяжении февраля-июля1944 г., несмотря на противодействие вооруженного движения сопротивления, при помощи силы удалось в основном завершить призыв. Но использование этих и других мероприятий во время дальнейшей мобилизации из-за активной антимобилизационной деятельности вооруженного движения сопротивления не привело к желаемому исходу. В итоге за август-сентябрь не был завершен призыв лиц от 18 до 35 лет, а за ноябрь-декабрь сорвана мобилизация лиц от 35 до 45 лет и 17-летной молодежи. Соответственно в1945 г. мобилизация в западноукраинском регионе еще продолжалась. ; The article shows and analyzes mobilization campaign on the territory of Western Ukraine in years 1944 and 1945. It was found that recruitment started only after an appropriate resolution of Committee of State Security was issued. The investigation of mobilization process showed that there were no significant problems with mobilization during the February of 1944. On the other hand, March started with anti-mobilization activities of the armed resistance movement, which resulted in making the decision of total mobilization (of age 18-50, without medical examination). Its practical implementation was opposed by rebels and absence of visiting of recruiting offices. But with the help of force measures recruitment was finished by the end of July.Total mobilization was canceled at the beginning of August, and there were age limits of 18-35 established. The analysis of mobilization campaign in the period from August to September showed that there was an active opposition by Ukrainian resistance movement and that it wasn't finished by the end of September. The mobilization of people in age from 35 to 45 years and 17-years old youth, which was organized during November-December, had the same results. So in the year 1945, the mobilization in Western Ukraine was still in progress. It's worth mentioning that same as in August-December of1944 inJanuary-May 1945 mobilization was successful thanks to forcing measures.The vital point of mobilization was a military training of recruits. Existing data sources state that recruits from Western Ukraine had to have necessary training before being sent to the front lines. But in reality, this instruction was often not followed. It resulted in desertion and switching to enemy's side. Let's note that Polish, Czech, and Jews were mobilized as well as Ukrainians. The first two of them has no significant issues with this process, but Jews were often trying to avoid being recruited.