The article defines the topicality of the ongoing study of the collection "Rare books with bookplates, inscriptions, and marginalia with the name of Fedir Vovk" from the Library Fund of the National Museum of the Ukrainian History as the source base for ethnology, ethnography, local lore, and Ukrainian studies. It characterizes the object of the research – Fedir Vovk's scholarly investigation of Ukrainians in Dobrudja (the historical and geographical region between the Lower Danube and the central part of the Balkan Mountains in Bulgaria and Romania), which he conducted during his forced political emigration to Romania in the 1880s. The research is performed by the de visu method and based on two main sources – rare books, including the monograph "Transdanubian Sich (local memoirs and stories)" (1883) and the article "Ukrainian Fishery in Dobrudja" (1899). The research tasks that combine Ukrainian and book studies are based on the relevance of the discussion and its interdisciplinary sense. It has been generalized that the past of the Ukrainian community of Dobrudja can be illustrated in a certain diversity of its history and traditions, although relying on a very narrow historiographical basis besides Fedir Vovk's research. It has been observed that Fedir Vovk did not only dedicate almost 10 years of his scholarly work to the search, collection, and preservation of the historical memory of his compatriots abroad but also aimed to find the traces of Zaporizhzhian Cossacks military (administrative) centers to study their memory about homeland, way of life, and traditions in a new complex local geographical, social, and political context. The article outlines the research prospects in the context of the mission set by bibliologists, historians, and experts in Ukrainian studies to develop "Professor F. Vovk's Memory Department", which was founded in the 1920s by his associates and suspended by the Great Terror.
This article determines the novelty of the research of Hnat Koltsuniak's biography – the repressed figure of Ukrainian science and culture of Galicia of the first third of the 20th century. The research emphasizes the areas of scientific knowledge and arts where his activity was fundamental: ethnic, ethnographic, and art studies. The purpose of the proposed article is to continue the reconstruction of Hnat Koltsuniak's life on the cumulative basis of fragmented historiography, new archival information, and visual sources; study of the role which his artistic and scientific work played in the cultural and historical discourses of the first third of the 20th century and those of independent Ukraine. The visual sources of the research studied "de visu" (works of art, museum documentation) have been summarized in the topical media archives. The historiography and sources of the article have been systematized, cited, and commented on. The contribution of Kyiv and Kolomyia museum professionals, who consulted the proposed research, has been determined. The main part of the article is presented as the reconstruction of the Galician, military (World War I, the period of the Ukrainian Revolution of 1917–1921), and Kyiv periods of Hnat Koltsuniak's life. Some hypotheses about his exile in 1933–1937 have been made. The analysis of the book covers and inscriptions (a type of bookplates) created by Hnat Koltsuniak has been carried out from the point of view of book studies. The article identifies the criteria which make the copies with his publication and inscriptions stored in the librarian fund of the National Museum of the History of Ukraine prospective for inclusion in the State Register of National Cultural Heritage. The contents and fate of the book collection of the Cabinet of Anthropology and Ethnology named after Fedir Vovk, established in honor of the founder of Ukrainian studies and destroyed by repressions, is additionally highlighted. Such research methods and their challenges are defined: lack of archival information, in particular that of the Soviet punitive and repressive organs; insufficient amount of Hnat Koltsuniak's works of art in museum collections. The prospects of this research on the basis of new archival information are determined. ; У статті визначено наукову новизну дослідження біографії репресованого діяча української науки та культури Галичини першої третини ХХ ст. Гната Миколайовича Колцуняка. Зроблено акценти на ті сфери наукового знання та мистецтва, де його діяльність мала фундаментальний характер: народознавчі, етнографічні та мистецтвознавчі студії. Метою дослідження обрано продовження реконструкції долі Г. Колцуняка на основі узагальнення розрізненої історіографії, нової архівної інформації, візуальних джерел, вивчення ролі мистецького та наукового доробку персоналії в культурологічному та історичному дискурсах першої третини ХХ ст. та України незалежної. Опрацьовані de visu візуальні джерела (мистецькі твори, музейна документація) узагальнені в медіа-архів дослідження. Систематизовано, процитовано та прокоментовано історіографію і джерельну базу дослідження. Зазначено про внесок музейників Києва та Коломиї – консультантів дослідження. Основна частина статті подана як реконструкція галицького, воєнного (Перша світова війна та доба Української революції 1917–21 рр.) і київського періодів життя Г. Колцуняка, зроблено припущення щодо подій у період його заслання в 1933–37 рр. Проведено книгознавчий аналіз книжкових обкладинок та інскриптів, створених Г. Колцуняком. Визначено критерії, за якими примірники з його публікацією та інскриптами в бібліотечному фонді Національного музею історії України мають перспективу внесення в Державний реєстр національного культурного надбання. Додатково висвітлено зміст і долю книжкової колекції Кабінету антропології та етнології ім. Ф. Вовка, заснованого на честь фундатора українознавства та знищеного репресіями. Подано методи дослідження, визначено його виклики: брак архівної інформації, зокрема радянських карально-репресивних органів, мала збереженість творів Г. Колцуняка в музейних колекціях. Визначено перспективи дослідження на основі нових архівних джерел.
This article determines the novelty of the research of Hnat Koltsuniak's biography – the repressed figure of Ukrainian science and culture of Galicia of the first third of the 20th century. The research emphasizes the areas of scientific knowledge and arts where his activity was fundamental: ethnic, ethnographic, and art studies. The purpose of the proposed article is to continue the reconstruction of Hnat Koltsuniak's life on the cumulative basis of fragmented historiography, new archival information, and visual sources; study of the role which his artistic and scientific work played in the cultural and historical discourses of the first third of the 20th century and those of independent Ukraine. The visual sources of the research studied "de visu" (works of art, museum documentation) have been summarized in the topical media archives. The historiography and sources of the article have been systematized, cited, and commented on. The contribution of Kyiv and Kolomyia museum professionals, who consulted the proposed research, has been determined. The main part of the article is presented as the reconstruction of the Galician, military (World War I, the period of the Ukrainian Revolution of 1917–1921), and Kyiv periods of Hnat Koltsuniak's life. Some hypotheses about his exile in 1933–1937 have been made. The analysis of the book covers and inscriptions (a type of bookplates) created by Hnat Koltsuniak has been carried out from the point of view of book studies. The article identifies the criteria which make the copies with his publication and inscriptions stored in the librarian fund of the National Museum of the History of Ukraine prospective for inclusion in the State Register of National Cultural Heritage. The contents and fate of the book collection of the Cabinet of Anthropology and Ethnology named after Fedir Vovk, established in honor of the founder of Ukrainian studies and destroyed by repressions, is additionally highlighted. Such research methods and their challenges are defined: lack of archival information, in particular that of the Soviet punitive and repressive organs; insufficient amount of Hnat Koltsuniak's works of art in museum collections. The prospects of this research on the basis of new archival information are determined. ; У статті визначено наукову новизну дослідження біографії репресованого діяча української науки та культури Галичини першої третини ХХ ст. Гната Миколайовича Колцуняка. Зроблено акценти на ті сфери наукового знання та мистецтва, де його діяльність мала фундаментальний характер: народознавчі, етнографічні та мистецтвознавчі студії. Метою дослідження обрано продовження реконструкції долі Г. Колцуняка на основі узагальнення розрізненої історіографії, нової архівної інформації, візуальних джерел, вивчення ролі мистецького та наукового доробку персоналії в культурологічному та історичному дискурсах першої третини ХХ ст. та України незалежної. Опрацьовані de visu візуальні джерела (мистецькі твори, музейна документація) узагальнені в медіа-архів дослідження. Систематизовано, процитовано та прокоментовано історіографію і джерельну базу дослідження. Зазначено про внесок музейників Києва та Коломиї – консультантів дослідження. Основна частина статті подана як реконструкція галицького, воєнного (Перша світова війна та доба Української революції 1917–21 рр.) і київського періодів життя Г. Колцуняка, зроблено припущення щодо подій у період його заслання в 1933–37 рр. Проведено книгознавчий аналіз книжкових обкладинок та інскриптів, створених Г. Колцуняком. Визначено критерії, за якими примірники з його публікацією та інскриптами в бібліотечному фонді Національного музею історії України мають перспективу внесення в Державний реєстр національного культурного надбання. Додатково висвітлено зміст і долю книжкової колекції Кабінету антропології та етнології ім. Ф. Вовка, заснованого на честь фундатора українознавства та знищеного репресіями. Подано методи дослідження, визначено його виклики: брак архівної інформації, зокрема радянських карально-репресивних органів, мала збереженість творів Г. Колцуняка в музейних колекціях. Визначено перспективи дослідження на основі нових архівних джерел.
