Suchergebnisse

У сучасному українському суспільстві процес споживання відіграє одну з основних ролей у функціонуванні механізмів соціальної диференціації та ідентифікації, і, як наслідок, формує ідеологію споживання як світоглядний простір. Споживання стає атрибутом нерівності, соціальних і культурних практик. Та є не тільки якістю детермінанти соціального статусу, а й показником культурного рівня соціальної системи. Споживацька поведінка є таким типом поведінки, за якої здатність задовольняти певні особисті потреби підміняється їх додатковою соціальною значущістю, пов'язаною з гіпертрофією оціночних функцій сфери особистого споживання. Одне і те ж саме благо, зокрема предмети домашнього інтер'єру, машина, туристична поїздка тощо, служить для одних споживачів засобом задоволення потреб, для інших засобом розвитку їх внутрішнього світу, а ще для інших – є уособленням соціального статусу, показником того, що вони живуть не «гірше за інших». Особу можна розглядати як носія певних соціальних статусів, що споживає товари і послуги. Споживання, відповідно, дозволяє особі відтворювати певну соціальну роль, наприклад, працівника, представника молодіжної субкультури, керівника підприємства. Для підтримання всіх цих ідентичностей необхідним є споживання відповідних товарів і послуг. З огляду на це актуальним є питання наявності в українському суспільстві проявів сучасної споживацької культури, в рамках якої споживання можна розглядати як соціально­комунікативну функцію, яка має свої якісно­кількісні характеристики та є механізмом конструювання ідентичності особистості.

Довіра українського суспільства як прикладу пострадянського типу суспільств формуються під впливом низки специфічних умов. Зокрема, перехід до ринкової демократії спричинив формування довірчих відносин, які обмежуються сім'єю та найближчим оточенням особи. Адже результати щорічного моніторингу Інституту соціології НАН України засвідчують, що найбільшу довіру респонденти виявляють до себе та своєї сім'ї. У таких умовах зрозумілою є тенденція до формування захисної ідентичності із родиною та найближчим оточенням, коли виникає бажання розвивати локальні мікроструктури, що забезпечують включення у суспільство. Розуміння останнього звужується до «своїх». Іншими словами, цінності та норми, які домінують сьогодні в українському суспільстві, орієнтовані на посилення міжособистої довіри у рамках родинно­сімейного кола більшою мірою, аніж на розвиток довірчих відносин позасімейного типу. У даній статті здійснюється теоретична інтерпретація феномена «довіра» з метою комплексного вивчення даного концепту та чіткого формулювання ознак соціальної довіри. Ознаки соціальної довіри можуть розглядатися в подальших соціологічних дослідженнях як індикатори феномена довіри та фіксуватися в емпіричних соціологічних дослідженнях.

Confidence in Ukrainian society as an example of post­Soviet societies are influenced by a number of specific conditions. In particular, the transition to a market democracy led to the formation of trust relationships that are limited to family and inner circle person. After the results of the annual monitoring of the Institute of Sociology of NAS of Ukraine show that most respondents trust to reveal themselves and their families. In such circumstances is understandable tendency to form defensive identity with family and close circle, when there is a desire to develop local microstructure, ensuring inclusion. In other words, values and norms that dominate today in Ukrainian society focused on strengthening interpersonal trust within the family and family circle more than on the development of trusting relationships­family type. In this article the theoretical interpretation of the phenomenon of «trust» to a comprehensive study of the concept and a clear statement on social trust. Signs of social trust can be considered in future studies as indicators of social phenomenon of trust and fixed in empirical social research. ; Довіра українського суспільства як прикладу пострадянського типу суспільств формуються під впливом низки специфічних умов. Зокрема, перехід до ринкової демократії спричинив формування довірчих відносин, які обмежуються сім'єю та найближчим оточенням особи. Адже результати щорічного моніторингу Інституту соціології НАН України засвідчують, що найбільшу довіру респонденти виявляють до себе та своєї сім'ї. У таких умовах зрозумілою є тенденція до формування захисної ідентичності із родиною та найближчим оточенням, коли виникає бажання розвивати локальні мікроструктури, що забезпечують включення у суспільство. Розуміння останнього звужується до «своїх». Іншими словами, цінності та норми, які домінують сьогодні в українському суспільстві, орієнтовані на посилення міжособистої довіри у рамках родинно­сімейного кола більшою мірою, аніж на розвиток довірчих відносин позасімейного типу. У даній статті здійснюється теоретична інтерпретація феномена «довіра» з метою комплексного вивчення даного концепту та чіткого формулювання ознак соціальної довіри. Ознаки соціальної довіри можуть розглядатися в подальших соціологічних дослідженнях як індикатори феномена довіри та фіксуватися в емпіричних соціологічних дослідженнях. ; Довіра українського суспільства як прикладу пострадянського типу суспільств формуються під впливом низки специфічних умов. Зокрема, перехід до ринкової демократії спричинив формування довірчих відносин, які обмежуються сім'єю та найближчим оточенням особи. Адже результати щорічного моніторингу Інституту соціології НАН України засвідчують, що найбільшу довіру респонденти виявляють до себе та своєї сім'ї. У таких умовах зрозумілою є тенденція до формування захисної ідентичності із родиною та найближчим оточенням, коли виникає бажання розвивати локальні мікроструктури, що забезпечують включення у суспільство. Розуміння останнього звужується до «своїх». Іншими словами, цінності та норми, які домінують сьогодні в українському суспільстві, орієнтовані на посилення міжособистої довіри у рамках родинно­сімейного кола більшою мірою, аніж на розвиток довірчих відносин позасімейного типу. У даній статті здійснюється теоретична інтерпретація феномена «довіра» з метою комплексного вивчення даного концепту та чіткого формулювання ознак соціальної довіри. Ознаки соціальної довіри можуть розглядатися в подальших соціологічних дослідженнях як індикатори феномена довіри та фіксуватися в емпіричних соціологічних дослідженнях.