Suchergebnisse

The article is devoted to the identification of characteristic features of legislative defects caused by regulatory legal acts (or within legislative acts) of terminological interpretations that are ambiguous. Polysemy quite often has a negative impact on the universal conceptual-categorical apparatus. Attention is drawn to the fact that the homogeneity of the subject matter of the legal regulation requires the maximum terminological clarity, since the context of the individual legal relations is not in itself sufficiently pronounced to provide a clear delineation of the meaning of the ambiguous term. The manifestations of normative polysemy only reduce the clarity of the law and create difficulties in law enforcement, including in the field of criminal justice. The manifestation of polysemy in criminal procedural law is considered on the example of the ambiguous legal term "reconciliation", the definition of legal meaning of which is determined only by the context of its use. In addition, the study draws attention to the fact that in the criminal procedural legislation there are cases where the problem of polysemy is not solved by taking into account the contextual meaning, and the use of means of interpreting the text of the law does not provide a clear answer. This situation is illustrated by an example of the use by the legislator of the identical terminological designation "trial" both for the name of the stage of proceedings in the court of first instance, and for the name of its separate (second) stage, which involves the examination of evidence. Suggestions are made to eliminate and overcome the described legislative defects. ; Статья посвящена определению характерных признаков законодательных дефектов, вызванных применением в рамках нормативно-правового акта (или в пределах отрасли законодательства) многозначных терминологических формулировок. Полисемия довольно часто оказывает негативное влияние на формирование понятийно-категориального аппарата уголовного процессуального законодательства и влечет за собой ряд проблем прикладного характера. Проявление полисемии в уголовном процессуальном законодательстве рассматривается на примере многозначного юридического термина «примирение». Подчеркивается, что в уголовном процессуальном законодательстве существуют случаи, когда проблема полисемии не решается с учетом контекстного значения, а применение средств толкования текста закона не обеспечивает однозначного ответа. Такая ситуация иллюстрируется примером использования законодателем идентичного терминологического обозначения «судебное разбирательство» как для названия стадии рассмотрения производства в суде первой инстанции, так и для наименования ее отдельного (второго) этапа, который предполагает исследование доказательств. Формулируются предложения по устранению и преодолению указанных законодательных дефектов. ; Статтю присвячено визначенню характерних ознак законодавчих дефектів, викликаних застосуванням у межах нормативно-правового акта (або в межах галузі законодавства) термінологічних формулювань, що є багатозначними. Полісемія доволі часто негативно впливає на формуванняпонятійно-категоріального апарату кримінального процесуального законодавства і спричиняє низку проблем прикладного характеру. Прояв полісемії у кримінальному процесуальному законодавстві розглянуто на прикладі багатозначного юридичного терміна «примирення».Наголошено, що в кримінальному процесуальному законодавстві існують випадки, коли проблема полісемії не вирішується врахуванням контекстного значення, а застосування засобів тлумачення тексту закону не забезпечує однозначної відповіді. Така ситуація ілюструється прикладом використання законодавцем ідентичного термінологічного позначення «судовий розгляд» як назви стадії розгляду провадження у суді першої інстанції, так і найменування її окремого (другого) етапу, який передбачає дослідження доказів.Обґрунтовано пропозиції щодо усунення та подолання вказаних законодавчих дефектів.

The article is devoted to the identification of characteristic features of legislative defects caused by regulatory legal acts (or within legislative acts) of terminological interpretations that are ambiguous. Polysemy quite often has a negative impact on the universal conceptual-categorical apparatus. Attention is drawn to the fact that the homogeneity of the subject matter of the legal regulation requires the maximum terminological clarity, since the context of the individual legal relations is not in itself sufficiently pronounced to provide a clear delineation of the meaning of the ambiguous term. The manifestations of normative polysemy only reduce the clarity of the law and create difficulties in law enforcement, including in the field of criminal justice. The manifestation of polysemy in criminal procedural law is considered on the example of the ambiguous legal term "reconciliation", the definition of legal meaning of which is determined only by the context of its use. In addition, the study draws attention to the fact that in the criminal procedural legislation there are cases where the problem of polysemy is not solved by taking into account the contextual meaning, and the use of means of interpreting the text of the law does not provide a clear answer. This situation is illustrated by an example of the use by the legislator of the identical terminological designation "trial" both for the name of the stage of proceedings in the court of first instance, and for the name of its separate (second) stage, which involves the examination of evidence. Suggestions are made to eliminate and overcome the described legislative defects. ; Статья посвящена определению характерных признаков законодательных дефектов, вызванных применением в рамках нормативно-правового акта (или в пределах отрасли законодательства) многозначных терминологических формулировок. Полисемия довольно часто оказывает негативное влияние на формирование понятийно-категориального аппарата уголовного процессуального законодательства и влечет за собой ряд проблем прикладного характера. Проявление полисемии в уголовном процессуальном законодательстве рассматривается на примере многозначного юридического термина «примирение». Подчеркивается, что в уголовном процессуальном законодательстве существуют случаи, когда проблема полисемии не решается с учетом контекстного значения, а применение средств толкования текста закона не обеспечивает однозначного ответа. Такая ситуация иллюстрируется примером использования законодателем идентичного терминологического обозначения «судебное разбирательство» как для названия стадии рассмотрения производства в суде первой инстанции, так и для наименования ее отдельного (второго) этапа, который предполагает исследование доказательств. Формулируются предложения по устранению и преодолению указанных законодательных дефектов. ; Статтю присвячено визначенню характерних ознак законодавчих дефектів, викликаних застосуванням у межах нормативно-правового акта (або в межах галузі законодавства) термінологічних формулювань, що є багатозначними. Полісемія доволі часто негативно впливає на формуванняпонятійно-категоріального апарату кримінального процесуального законодавства і спричиняє низку проблем прикладного характеру. Прояв полісемії у кримінальному процесуальному законодавстві розглянуто на прикладі багатозначного юридичного терміна «примирення».Наголошено, що в кримінальному процесуальному законодавстві існують випадки, коли проблема полісемії не вирішується врахуванням контекстного значення, а застосування засобів тлумачення тексту закону не забезпечує однозначної відповіді. Така ситуація ілюструється прикладом використання законодавцем ідентичного термінологічного позначення «судовий розгляд» як назви стадії розгляду провадження у суді першої інстанції, так і найменування її окремого (другого) етапу, який передбачає дослідження доказів.Обґрунтовано пропозиції щодо усунення та подолання вказаних законодавчих дефектів.

Статтю присвячено визначенню характерних ознак законодавчих дефектів, викликаних застосуванням у межах нормативно-правового акта (або в межах галузі законодавства) термінологічних формулювань, що є багатозначними. Полісемія доволі часто негативно впливає на формуванняпонятійно-категоріального апарату кримінального процесуального законодавства і спричиняє низку проблем прикладного характеру. Прояв полісемії у кримінальному процесуальному законодавстві розглянуто на прикладі багатозначного юридичного терміна «примирення».Наголошено, що в кримінальному процесуальному законодавстві існують випадки, коли проблема полісемії не вирішується врахуванням контекстного значення, а застосування засобів тлумачення тексту закону не забезпечує однозначної відповіді. Така ситуація ілюструється прикладом використання законодавцем ідентичного термінологічного позначення «судовий розгляд» як назви стадії розгляду провадження у суді першої інстанції, так і найменування її окремого (другого) етапу, який передбачає дослідження доказів.Обґрунтовано пропозиції щодо усунення та подолання вказаних законодавчих дефектів. ; Статья посвящена определению характерных признаков законодательных дефектов, вызванных применением в рамках нормативно-правового акта (или в пределах отрасли законодательства) многозначных терминологических формулировок. Полисемия довольно часто оказывает негативное влияние на формирование понятийно-категориального аппарата уголовного процессуального законодательства и влечет за собой ряд проблем прикладного характера. Проявление полисемии в уголовном процессуальном законодательстве рассматривается на примере многозначного юридического термина «примирение». Подчеркивается, что в уголовном процессуальном законодательстве существуют случаи, когда проблема полисемии не решается с учетом контекстного значения, а применение средств толкования текста закона не обеспечивает однозначного ответа. Такая ситуация иллюстрируется примером использования законодателем идентичного терминологического обозначения «судебное разбирательство» как для названия стадии рассмотрения производства в суде первой инстанции, так и для наименования ее отдельного (второго) этапа, который предполагает исследование доказательств. Формулируются предложения по устранению и преодолению указанных законодательных дефектов. ; The article is devoted to the identification of characteristic features of legislative defects caused by regulatory legal acts (or within legislative acts) of terminological interpretations that are ambiguous. Polysemy quite often has a negative impact on the universal conceptual-categorical apparatus. Attention is drawn to the fact that the homogeneity of the subject matter of the legal regulation requires the maximum terminological clarity, since the context of the individual legal relations is not in itself sufficiently pronounced to provide a clear delineation of the meaning of the ambiguous term. The manifestations of normative polysemy only reduce the clarity of the law and create difficulties in law enforcement, including in the field of criminal justice. The manifestation of polysemy in criminal procedural law is considered on the example of the ambiguous legal term "reconciliation", the definition of legal meaning of which is determined only by the context of its use. In addition, the study draws attention to the fact that in the criminal procedural legislation there are cases where the problem of polysemy is not solved by taking into account the contextual meaning, and the use of means of interpreting the text of the law does not provide a clear answer. This situation is illustrated by an example of the use by the legislator of the identical terminological designation "trial" both for the name of the stage of proceedings in the court of first instance, and for the name of its separate (second) stage, which involves the examination of evidence. Suggestions are made to eliminate and overcome the described legislative defects.

Стаття присвячена визначенню характерних ознак законодавчих дефектів з погляду потреб юридичної доктрини та прикладного правозастосування, які дають можливість виокремити вказане правове явище з-поміж інших. Законодавчі дефекти розглядаються через призму особливостей нормативної регламентації кримінальних процесуальних правовідносин. Відзначається, що дефекти законодавства є офіційним (хоча і негативним) результатом правотворчої діяльності. ; Статья посвящена определению характерных признаков законодательных дефектов с учетом потребностей юридической доктрины и прикладного правоприменения, которые дают возможность вычленить указанное правовое явление среди других. Законодательные дефекты рассматриваются через призму особенностей нормативной регламентации уголовных процессуальных правоотношений. Отмечается, что дефекты законодательства являются официальным (хотя и негативным) результатом правотворческой деятельности. ; The article is devoted to defining characteristic features of legislative flaws from the point of view of the needs of legal doctrine and law enforcement application, enabling to single out specified legal phenomenon among others. Legislative flaws are considered in the light of the rule-making features of regulation of criminal legal procedural relations. It is noted that the flaws of legislation are an official (albeit negative) result of law-making activity. It is emphasized that state power statement of a legislative flaw is an official formalized criterion of legislative error, but it cannot be considered its mandatory feature. It is proved that the only universal and mandatory signs of a legislative flaw, which make it possible to separate it from similar legal phenomena, are social harm of legislative flaw, and as one of its principal manifestations, reduction of the effectiveness of law enforcement activity and level of protection of rights, freedoms and legal interests of participants of legal relationships. Taking into account the defined attributes, definition of legislative flaw is proposed as the official result of legislative activity (or inactivity), which in the process of its implementation leads to socially harmful effects and the fact of its existence reduces the efficiency of law enforcement activity and the level of protection of rights, freedoms and legitimate interests of participants of legal relations.

Стаття присвячена визначенню характерних ознак законодавчих дефектів з погляду потреб юридичної доктрини та прикладного правозастосування, які дають можливість виокремити вказане правове явище з-поміж інших. Законодавчі дефекти розглядаються через призму особливостей нормативної регламентації кримінальних процесуальних правовідносин. Відзначається, що дефекти законодавства є офіційним (хоча і негативним) результатом правотворчої діяльності. ; Статья посвящена определению характерных признаков законодательных дефектов с учетом потребностей юридической доктрины и прикладного правоприменения, которые дают возможность вычленить указанное правовое явление среди других. Законодательные дефекты рассматриваются через призму особенностей нормативной регламентации уголовных процессуальных правоотношений. Отмечается, что дефекты законодательства являются официальным (хотя и негативным) результатом правотворческой деятельности. ; The article is devoted to defining characteristic features of legislative flaws from the point of view of the needs of legal doctrine and law enforcement application, enabling to single out specified legal phenomenon among others. Legislative flaws are considered in the light of the rule-making features of regulation of criminal legal procedural relations. It is noted that the flaws of legislation are an official (albeit negative) result of law-making activity. It is emphasized that state power statement of a legislative flaw is an official formalized criterion of legislative error, but it cannot be considered its mandatory feature. It is proved that the only universal and mandatory signs of a legislative flaw, which make it possible to separate it from similar legal phenomena, are social harm of legislative flaw, and as one of its principal manifestations, reduction of the effectiveness of law enforcement activity and level of protection of rights, freedoms and legal interests of participants of legal relationships. Taking into account the defined attributes, definition of legislative flaw is proposed as the official result of legislative activity (or inactivity), which in the process of its implementation leads to socially harmful effects and the fact of its existence reduces the efficiency of law enforcement activity and the level of protection of rights, freedoms and legitimate interests of participants of legal relations.