Suchergebnisse

The purpose of the study is to find out how the distribution and further privatization of land have affected the changes of peri-urban villages in Ukraine since the 1990s, based on the case of the village of Sokilnyky near Lviv. After the collapse of the Soviet Union and the redirection of Ukraine's economy from a planned centralized to a market-oriented crony-capitalism, the peri-urban areas of largest cities have become complex, dynamic and contradictory spaces with drastic changes in demography, housing, infrastructure, and land use. The shift of land policy in Ukraine in the 1990s with the weakening of planning regulations and the way land was distributed are the main triggers of how peri-urban areas have been transforming. The analysis of changes in land ownership, household farming/agriculture, detached houses' number and size, household income and urban morphology (street network, location of houses and commercial units) in Sokilnyky since 1990s reveals three key consequences of privatization and commodification of land in post-socialist cities' environs: a) land privatization provided the opportunity for small-scale household farming/agriculture for one class of people as a survival strategy, especially during the economic crisis of the 1990s, and a place for housing and commercial construction for another, causing the eclectic nature of peri-urban settlements with mixing different classes of people with different lifestyles; b) land distribution and privatization were crucial in the emergence of chaotic, fragmented and ad-hoc housing and commercial units, since land division into plots in the 1990s preceded urban planning and master plan development; c) privatization has also created a condition for biased land-development for profit, resulting in shrinkage of public spaces, communal lands and green open spaces. The study is based on statistics from local government, historical map analysis, informal interviews/personal communication with urban planners and officials, and fieldwork visual analysis. ; Целью исследования является выяснить, как распределение и дальнейшая приватизация земель влияют на изменения пригородных сел Украины с 1990-х годов на основе кейс-стади села Сокольники под Львовом. После распада Советского Союза и перенаправления экономики Украины с плановой централизованной к ориентированного на рынок крони-капитализма пригородные территории крупнейших городов стали сложными, динамичными и противоречивыми пространствами с резкими изменениями в демографии, жилье, инфраструктуре и землепользовании. Изменение земельной политики в Украине в 1990-х годах с ослаблением планировочных регулировок и то, как происходило распределение земли, являются основными триггерами, как пригородные территории трансформируются. Анализ изменений в собственности на землю, личном крестьянском хозяйстве, количества и размера усадебных домов, доходе домохозяйств и морфологии поселения (уличная сеть, расположение домов и коммерческих заведений) в Сокольниках с 1990-х годов позволяет выявить три ключевые последствия приватизации и комодификация земель в окрестностях постсоциалистических городов: а) приватизация земли предоставила возможности для ведения личного крестьянского хозяйства небольшого масштаба для одного класса людей как стратегия выживания, особенно во время экономического кризиса в 90-х годах, и место для жилищного строительства и коммерческих объектов – для другого, повлекшее эклектичный характер пригородных поселений со смешением различных классов людей с разными образами жизни; б) распределение и приватизация земель имели решающее значение для возникновения хаотических, раздробленных и ситуативных жилых и коммерческих объектов, поскольку разделение земли на участки в 1990-х годах предшествовал градостроительном планированию и разработке генерального плана; в) приватизация также создала условия предвзятого распоряжения землей для прибыли в результате чего сокращаются общественные пространства, коммунальные земли и зеленые открытые пространства. Исследование базируется на статистике из местной администрации, анализе исторических карт, неформальных интервью/личном общении с планировщиками и должностными лицами, а также на полевом визуальном анализе. ; Метою дослідження є з'ясувати, як розподіл та подальша приватизація земель впливають на зміни приміських сіл України з 1990-х років на основі кейс-стаді села Сокільники під Львовом. Після розпаду Радянського Союзу та перенаправлення економіки України з планової централізованої до орієнтованого на ринок кроні-капіталізму приміські території найбільших міст стали складними, динамічними та суперечливими просторами із різкими змінами в демографії, житлі, інфраструктурі і землекористуванні. Зміна земельної політики в Україні у 1990-х роках із ослабленням планувальних регулювань та те, як відбувався розподіл землі, є основними тригерами, як приміські території трансформуються. Аналіз змін у власності на землю, особистому селянському господарстві, кількості та розміру садибних будинків, доходах домогосподарств та морфології поселення (вулична мережа, розташування будинків та комерційних закладів) у Сокільниках з 1990-х років дозволяє виявити три ключові наслідки приватизації та комодифікація земель в околицях постсоціалістичних міст: а) приватизація землі надала можливості для ведення особистого селянського господарства невеликого масштабу для одного класу людей як стратегія виживання, особливо під час економічної кризи в 90-х роках, та місце для житлового будівництва та комерційних об'єктів – для іншого, що спричинило еклектичний характер приміських поселень із змішанням різних класів людей із різними способами життя; б) розподіл та приватизація земель мали вирішальне значення для виникнення хаотичних, роздроблених та ситуативних житлових та комерційних об'єктів, оскільки поділ землі на ділянки у 1990-х роках передував містобудівному плануванню та розробленню генерального плану; в) приватизація також створила умови упередженого розпоряджання землею задля прибутку, в результаті чого скорочуються громадські простори, комунальні землі та зелені відкриті простори. Дослідження базується на статистиці з місцевої адміністрації, аналізі історичних карт, неформальних інтерв'ю/особистому спілкуванні з планувальниками та посадовими особами, а також на польовому візуальному аналізі.