Suchergebnisse

The subject of the study is a set of theoretical and methodological foundations, as well as econometric tools for substantiating the representation of the shadow economy as a negative factor for the development of the Ukrainian economy. The purpose of the study is to empirically analyze the peculiarities of the impact of the main factors and risks on the level of the shadow sector in Ukraine and other countries in the world, as well as to determine the strategic directions for further reducing of shadow part of Ukrainian economy with the use of the developed econometric toolkit. Such general scientific methods of analysis and synthesis as methods of comparative analysis, generalization, systematization, and grouping of data, methods of graphic and scenario analysis, as well as econometric tools, in particular methods and models of panel (longitudinal) data wereused in the process of research. Results. A significant amount of the shadow sector in Ukraine poses additional threats to the effective functioning of the economy and its economic development, especially in conditions of political and economic instability. The conducted statistical and empirical analysis confirmed the hypothesis that during a deep economic crisis, the shadow economy may not only be a consequence but also a cause of a growing fall in gross domestic product and, in turn, can aggravate a crisis that is also characteristic of the Ukrainian economy. Even though in recent years there has been a tendency of reducing the shadow level of the Ukrainian economy, it is still a considerable amount, which threatens the financial and economic security of the state and requires the formation of a scientifically grounded strategy for its lowering. The current situation requires not only an adequate definition of the sources of the shadow economy, mechanisms and development, the relationship with the formal economy but also the definition of the main factors affecting its level, as well as quantitative assessment of such impact using economic and mathematical methods of research. The empirical analysis of the impact of the main financial and economic indicators on the level of the shadow economy on the basis of panel data tools for a sample of more than 31 countries of the world allowed to identify not only the main macroeconomic factors affecting the shadow economy, taking into account the specifics of each individual state, but also significantly increase the number of observations and thus increase the accuracy of calculations in the conditions of limited information in a time dimension. Besides, the presentation of countries of different groups in the sample allows, for example, to measure how the country's entry into the European Union affects the level of the shadow economy and whether it affects it overall. According to the modeling results, the clustering of the countries was carried out depending on the level of the shadow sector and the initial conditions for the tendency to shadow. The hypothesis is that the shadow economy of Ukraine exists and even develops in favorable terms that are accompanied by low rates of social and economic development, the imperfection of the legislative and the judicial system, the complexity of opening and doing business, a rather high level of tax rates and a significant spread of corruption. Moreover, a scenario analysis based on the developed model showed that, in the wake of the economic crisis, the shadow economy of Ukraine would tend to increase, which will further deepen the economic downturn in the country in the medium term. Accordingly, the definition of strategic directions for lowering the part of the shadow economy in Ukraine becomes one of the priority tasks of its economic policy. The results of the study can be used by public authorities to form economic policies and strategic directions aimed at ensuring a gradual reduction of the shadow economy in Ukraine, enhancing its financial security and economic development. Conclusions. The presence of the shadow sector is characteristic for almost all countries in the world, but under current conditions of economic development, a significant part of shadow economy becomes an obstacle to the development of a robust corporate sector, the establishment of a functioning market economy and economic growth. The statistical and empirical comparative analysis of the factors influencing the level of shadowing of the economy of different countries confirms the fact that due to imperfect economic, social and legal reforms, many of them still have a high level of the shadow economy, including Ukraine, which negatively affects the level of its economic development. Moreover, according to the optimistic scenario based on the developed econometric model of panel data, the positive dynamics of the gradual reduction of the level of shadow economy to 30.2% of the country's GDP in 2022 were obtained. Despite that fact, according to more realistic assumptions, the growth of the shadow sector is somewhat probable to the level that far exceeds its current value. Accordingly, the definition of strategic directions for further reducing of shadow part of the Ukrainian economy is one of the critical tasks of its economic policy. At the same time, as statistical and empirical studies have shown, the effectiveness of the policy of deterrence should increase as a result of the implementation of elaborate measures aimed, in particular, at reducing the impact of factors that increase the level of the shadow economy in the country; increase of expenses from attraction to shadow activity and riskiness for its participants; raising public awareness about the harmful effects of shadow economy; growth of personal income and living standards of the population, etc.

The study focuses on revealing key monetary policy instruments that can influence stock market development and elaborating whether shocks from financial markets and other macroeconomic conditions are further transferred to the real sector, as expected under the monetary transmission mechanism. This paper is an extension of our previous theoretical and empirical research expanding to ten developed and eight developing economies for the period of 1999-2020 using panel data and vector autoregressive models, impulse response functions, and scenario analysis. Firstly, it was examined that actions of monetary policymakers were efficient for stimulating the development of stock markets mostly for developed countries, whereas stock indices in most developing countries seemed not to be sensitive to changes in monetary conditions. Using scenario analysis and impulse response functions, it was discovered that in developing countries, including Poland and Ukraine, an expansionary policy focused on increasing money supply would mitigate deceleration and facilitate the growth of stock indices in the next four quarters, whereas, in developed countries, including the USA, a decline in interest rates under expansionary regime would stimulate the development of stock markets. Finally, the evolution of financial markets together with macroeconomic, social, and political conditions was concluded to be a statistically important factor of economic growth, as initially expected.

The article's objectives are to reveal the general tendency in the global investment climate within the fintech industry and introduce the grouping approach for countries based on distinctive characteristics of local fintech and economic environments. Moreover, the paper results can be used as recommendations for local regulators in terms of the fintech industry development, which is a vital force for enhancing the competitiveness level of the countries in the context of world economic uncertainty.Statistics method is used to perform the investment activities and investment structure overview with a close look at three regions: Americas, EMEA (Europe, the Middle East, and Africa), and the Asia Pacific. The results indicate the largest role of the America region, the smallest – of the Asia-Pacific region, and two main trends in the investment structure by the nature of deals, the first with a predominance of M&A deals and the second with a high venture investments part.Another applied approach is clustering analysis. It is used to group the countries by the set of characteristics, which reflect the general economic conditions and innovation capacity in the financial sector of different countries from the general population. The clustering results give a snapshot of six groups of countries. The group with the highest results is called FinTech Olympus and consists of countries such as the USA, UK, and Singapore. The worst results were shown by the Fintech Jungle group represented by Kenya, Lebanon, Egypt, Uganda, Pakistan, Ghana, Nigeria, Bangladesh, and Ukraine. The other countries are grouped in four more clusters with research names – FinTech periphery, Asian-European, FinTech middle class, and Major players. Local regulators, for example, the National Bank of Ukraine, can further consider the results of clustering for maintaining fintech development policy to benefit the economy in general.In such conditions, the main tasks for the Ukrainian government are the improvement of business climate and fintech ecosystem development with the further discovery of their impact on the country's competitiveness in an unstable economic environment in the short and long term. JEL classіfіcatіon: C40, G19, G20 ; Мета статті полягає в розкритті особливостей глобального інвестиційного клімату в галузі фінансових технологій, розробленні підходів до групування країн за характеристиками фінтех-середовища та заохочення використання результатів для формування ефективної політики стимулювання розвитку фінтех-галузі для підвищення конкурентоспроможності країн у нестабільному економічному середовищі.У статті досліджено стан інвестиційної активності в ключових регіонах світу, проведено групування країн на основі кластерного аналізу за набором ознак, які характеризують загальний розвиток економіки та інновації у фінансовому секторі. Зокрема, проаналізовано показники, які характеризують інвестиційну активність у фінтех-галузі трьох основних регіонів світу: Північної та Південної Америк, країн Європи, Близького Сходу та Африки, Азійсько-Тихоокеанського регіону. Результати свідчать про найбільшу інвестиційну активність в Америках та найменшу – в Азійсько-Тихоокеанському регіоні. Дослідження структури інвестицій засвідчили наявність двох основних трендів: з переважанням угод злиття та поглинання і з високою часткою венчурних інвестицій. За допомогою результатів кластерного аналізу визначено базисні групи, що окреслюють основні центри трансформації фінансового сектору під впливом новітніх технологій та можуть бути використані локальними регуляторами для пошуку стратегій подальшого розвитку фінтех-галузі, зокрема і для української економіки. При цьому основними нагальними завданнями для України є стимулювання бізнес-клімату та сприятливого середовища для розвитку фінансових технологій, а також визначення основних каналів їхнього впливу на підвищення конкурентоспроможності країни в нестабільному економічному середовищі як у коротко-, так і довгостроковій перспективі. JEL classіfіcatіon: C40, G19, G20

The article's objectives are to reveal the general tendency in the global investment climate within the fintech industry and introduce the grouping approach for countries based on distinctive characteristics of local fintech and economic environments. Moreover, the paper results can be used as recommendations for local regulators in terms of the fintech industry development, which is a vital force for enhancing the competitiveness level of the countries in the context of world economic uncertainty.Statistics method is used to perform the investment activities and investment structure overview with a close look at three regions: Americas, EMEA (Europe, the Middle East, and Africa), and the Asia Pacific. The results indicate the largest role of the America region, the smallest – of the Asia-Pacific region, and two main trends in the investment structure by the nature of deals, the first with a predominance of M&A deals and the second with a high venture investments part.Another applied approach is clustering analysis. It is used to group the countries by the set of characteristics, which reflect the general economic conditions and innovation capacity in the financial sector of different countries from the general population. The clustering results give a snapshot of six groups of countries. The group with the highest results is called FinTech Olympus and consists of countries such as the USA, UK, and Singapore. The worst results were shown by the Fintech Jungle group represented by Kenya, Lebanon, Egypt, Uganda, Pakistan, Ghana, Nigeria, Bangladesh, and Ukraine. The other countries are grouped in four more clusters with research names – FinTech periphery, Asian-European, FinTech middle class, and Major players. Local regulators, for example, the National Bank of Ukraine, can further consider the results of clustering for maintaining fintech development policy to benefit the economy in general.In such conditions, the main tasks for the Ukrainian government are the improvement of business climate and fintech ecosystem development with the further discovery of their impact on the country's competitiveness in an unstable economic environment in the short and long term. JEL classіfіcatіon: C40, G19, G20 ; Мета статті полягає в розкритті особливостей глобального інвестиційного клімату в галузі фінансових технологій, розробленні підходів до групування країн за характеристиками фінтех-середовища та заохочення використання результатів для формування ефективної політики стимулювання розвитку фінтех-галузі для підвищення конкурентоспроможності країн у нестабільному економічному середовищі.У статті досліджено стан інвестиційної активності в ключових регіонах світу, проведено групування країн на основі кластерного аналізу за набором ознак, які характеризують загальний розвиток економіки та інновації у фінансовому секторі. Зокрема, проаналізовано показники, які характеризують інвестиційну активність у фінтех-галузі трьох основних регіонів світу: Північної та Південної Америк, країн Європи, Близького Сходу та Африки, Азійсько-Тихоокеанського регіону. Результати свідчать про найбільшу інвестиційну активність в Америках та найменшу – в Азійсько-Тихоокеанському регіоні. Дослідження структури інвестицій засвідчили наявність двох основних трендів: з переважанням угод злиття та поглинання і з високою часткою венчурних інвестицій. За допомогою результатів кластерного аналізу визначено базисні групи, що окреслюють основні центри трансформації фінансового сектору під впливом новітніх технологій та можуть бути використані локальними регуляторами для пошуку стратегій подальшого розвитку фінтех-галузі, зокрема і для української економіки. При цьому основними нагальними завданнями для України є стимулювання бізнес-клімату та сприятливого середовища для розвитку фінансових технологій, а також визначення основних каналів їхнього впливу на підвищення конкурентоспроможності країни в нестабільному економічному середовищі як у коротко-, так і довгостроковій перспективі. JEL classіfіcatіon: C40, G19, G20

The article's objectives are to reveal the general tendency in the global investment climate within the fintech industry and introduce the grouping approach for countries based on distinctive characteristics of local fintech and economic environments. Moreover, the paper results can be used as recommendations for local regulators in terms of the fintech industry development, which is a vital force for enhancing the competitiveness level of the countries in the context of world economic uncertainty.Statistics method is used to perform the investment activities and investment structure overview with a close look at three regions: Americas, EMEA (Europe, the Middle East, and Africa), and the Asia Pacific. The results indicate the largest role of the America region, the smallest – of the Asia-Pacific region, and two main trends in the investment structure by the nature of deals, the first with a predominance of M&A deals and the second with a high venture investments part.Another applied approach is clustering analysis. It is used to group the countries by the set of characteristics, which reflect the general economic conditions and innovation capacity in the financial sector of different countries from the general population. The clustering results give a snapshot of six groups of countries. The group with the highest results is called FinTech Olympus and consists of countries such as the USA, UK, and Singapore. The worst results were shown by the Fintech Jungle group represented by Kenya, Lebanon, Egypt, Uganda, Pakistan, Ghana, Nigeria, Bangladesh, and Ukraine. The other countries are grouped in four more clusters with research names – FinTech periphery, Asian-European, FinTech middle class, and Major players. Local regulators, for example, the National Bank of Ukraine, can further consider the results of clustering for maintaining fintech development policy to benefit the economy in general.In such conditions, the main tasks for the Ukrainian government are the improvement of business climate and fintech ecosystem development with the further discovery of their impact on the country's competitiveness in an unstable economic environment in the short and long term. JEL classіfіcatіon: C40, G19, G20 ; Мета статті полягає в розкритті особливостей глобального інвестиційного клімату в галузі фінансових технологій, розробленні підходів до групування країн за характеристиками фінтех-середовища та заохочення використання результатів для формування ефективної політики стимулювання розвитку фінтех-галузі для підвищення конкурентоспроможності країн у нестабільному економічному середовищі.У статті досліджено стан інвестиційної активності в ключових регіонах світу, проведено групування країн на основі кластерного аналізу за набором ознак, які характеризують загальний розвиток економіки та інновації у фінансовому секторі. Зокрема, проаналізовано показники, які характеризують інвестиційну активність у фінтех-галузі трьох основних регіонів світу: Північної та Південної Америк, країн Європи, Близького Сходу та Африки, Азійсько-Тихоокеанського регіону. Результати свідчать про найбільшу інвестиційну активність в Америках та найменшу – в Азійсько-Тихоокеанському регіоні. Дослідження структури інвестицій засвідчили наявність двох основних трендів: з переважанням угод злиття та поглинання і з високою часткою венчурних інвестицій. За допомогою результатів кластерного аналізу визначено базисні групи, що окреслюють основні центри трансформації фінансового сектору під впливом новітніх технологій та можуть бути використані локальними регуляторами для пошуку стратегій подальшого розвитку фінтех-галузі, зокрема і для української економіки. При цьому основними нагальними завданнями для України є стимулювання бізнес-клімату та сприятливого середовища для розвитку фінансових технологій, а також визначення основних каналів їхнього впливу на підвищення конкурентоспроможності країни в нестабільному економічному середовищі як у коротко-, так і довгостроковій перспективі. JEL classіfіcatіon: C40, G19, G20

PurposeThe purpose of this paper is to investigate the behavior peculiarities of the labor force participation in Eastern European countries.Design/methodology/approachThe authors provide the analysis of nonlinearity in dynamics of economic active population and perform the econometric analysis using logistic smooth transition autoregressive models that are flexible and capture various kinds of behavior for different modes. The paper investigates labor markets of six Eastern European countries, Hungary, Bulgaria, Poland, Slovakia, Romania and Croatia that are characterized by lower level of labor force participation rate (LFPR) than average level in EU.FindingsThe results of modeling quantitatively characterize smooth changes in the behavior modes of labor force activity for each country and indicate how population economic activity depends on previous labor market states. The estimated slope parameters that determine the smoothness of transition between regimes show that, in all countries, the labor force participation quite quickly reacts to changes that occurred on the labor market in the past. During recession periods, households of European countries that joint EU last decade in order to prevent the depletion of their total income increased labor supply and showed increased activity in job search.Originality/valueThis paper indicates the nonlinearity and asymmetry in LFPR in transition economies, discovers variety of its dynamics in the different regimes and determines the indicators that cause the change of the population economic activity behavior in each country.

The purpose of the current research is the systematic analysis of the current state of the labor market in Ukraine in the context of the regional wage formation. Detailed literature reviews indicated lack of research on wage dynamics in Ukraine, which determines the relevance of the conducted study. During the research, the following methods have been used: general scientific methods of system analysis and synthesis; generalization, systematization, and grouping of data; modern statistical and mathematical instruments, in particular, methods of the system dynamics. Study results. The comprehensive empirical assessment of the wage dynamics revealed the presence of the significant gap in the labor market development between Ukraine and European countries. Similar findings were also confirmed by the estimation and realization of the elaborated system dynamic model of the Ukrainian labor market. Overall, there are several possible explanations of the occurred regional wage divergence in the labor market. On the one hand, it may be caused by the huge variation in housing costs between regions. The cost of living in metropolitan areas, innovation centers and business areas are much higher than in the periphery in Ukraine. On the other hand, not all factors are appeared to be mobile across regions. Moreover, it was also interesting to analyze structural changes in employment across all Ukrainian regions. Calculation of the CSC correlation value indicated that Ukrainian regions have experienced different scale of structural shifts in employment affected by macroeconomic and financial instability. Conclusions. An empirical assessment of the wage dynamics over the years and testing of the wage convergence hypothesis showed that EU members demonstrate income converging pattern: those with the lowest initial net income level (Romania, Bulgaria, Baltic states, Hungary, etc.) demonstrated the highest growth rate in wages. In contrary, regional wage analysis revealed that in Ukraine the highest growth rates are presented in the most industrially developed regions, such as Kyiv, Zaporizhzhia, Dnipropetrovsk, Donetsk, Luhansk (before ATO), Mykolaiv, etc. Such the pattern is called wage divergence and it is not a favorable phenomenon in the context of the sustainable regional development of the country. This trend only exacerbates existing internal imbalances in the regional development of Ukraine: highly developed regions and agglomeration continue to develop at a rapid pace, while the periphery is in a situation of economic and demographic stagnation. Consequently, the main goals of the state policy in the field of labor market stabilization should be enhancing wage bargaining by efficient activity of the trade unions; advanced revision of the tax legislation in order to formalize the shadow share of the labor market; the reduction of unemployment through the efficient use of labor resources and the creation of new jobs, which will favorably contribute to the country's economic growth in the future.Article received 10.04.2019 ; Метою цього дослідження є системний порівняльний аналіз сучасного стану ринку праці в країнах Європейського Союзу та в Україні в контексті особливостей формування заробітної плати на регіональному рівні. Детальний огляд літератури виявив незначну кількість досліджень за цією тематикою та дав змогу обґрунтувати її актуальність та важливість, зокрема в частині визначення особливостей сучасних тенденцій динаміки заробітної плати в Україні в регіональному розрізі. У процесі дослідження використовувалися такі методи: загальнонаукові методи системного аналізу та синтезу; узагальнення, систематизація та групування даних; сучасні статистичні та математичні інструменти, зокрема методи системної динаміки. Комплексна емпірична оцінка динаміки заробітної плати виявила значний розрив у рівні розвитку ринку праці в Україні та в країнах Європейського Союзу. Аналогічні висновки також були підтверджені оцінкою та аналізом результатів розробленої системної динамічної моделі українського ринку праці. Загалом, існує кілька можливих пояснень спостережуваної регіональної дивергенції заробітної плати на ринку праці України. З одного боку, регіональна асиметрія оплати праці може бути спричинена різницею у вартості життя. Вартість проживання в мегаполісах, інноваційних центрах та сферах бізнесу значно вища, ніж на периферії України. З іншого боку, значна кількість бар'єрів може ускладнювати процес релокації трудових ресурсів у межах країни. Крім того, було проаналізовано зміни у структурі зайнятості в усіх регіонах України. Розрахунок значення кореляції (CSC) показав, що українські регіони зазнали різного масштабу структурних змін у сфері зайнятості, що є ознакою нерівномірного розвитку регіонів країни і впливає на макроекономічну та фінансову стабільність. Емпіричний аналіз динаміки заробітної плати та тестування гіпотези щодо наявності конвергенції заробітної плати показав, що країни-члени ЄС демонструють конвергентний дохід: ті, що мають найнижчий початковий рівень чистого доходу (Румунія, Болгарія, країни Балтії, Угорщина та ін.), наприкінці досліджуваного періоду продемонстрували найвищі темпи зростання заробітної плати. Натомість регіональний аналіз заробітної плати показав, що в регіонах України простежується дивергенція заробітної плати: найвищі темпи зростання спостерігаються в більшості промислово розвинених регіонів, як-от Київ, Запоріжжя, Дніпропетровськ (Дніпро), Донецьк, Луганськ (перед АТО), Миколаїв та ін. Така структура оплати праці в країні не є сприятливим явищем у контексті сталого регіонального розвитку. Ця тенденція лише посилює регіональні дисбаланси в регіональному розвитку України: високорозвинені регіони швидко розвиваються, а периферія перебуває в стані економічної та демографічної стагнації. Отже, основними цілями державної політики у сфері стабілізації ринку праці має стати підвищення ефективності діяльності професійних спілок; вдосконалений перегляд податкового законодавства з метою формалізації частки ринку тіньової праці; скорочення безробіття через ефективне використання трудових ресурсів та створення нових робочих місць, що сприятиме економічному зростанню країни в майбутньому.Матеріал надійшов 10.04.2019

The purpose of the current research is the systematic analysis of the current state of the labor market in Ukraine in the context of the regional wage formation. Detailed literature reviews indicated lack of research on wage dynamics in Ukraine, which determines the relevance of the conducted study. During the research, the following methods have been used: general scientific methods of system analysis and synthesis; generalization, systematization, and grouping of data; modern statistical and mathematical instruments, in particular, methods of the system dynamics. Study results. The comprehensive empirical assessment of the wage dynamics revealed the presence of the significant gap in the labor market development between Ukraine and European countries. Similar findings were also confirmed by the estimation and realization of the elaborated system dynamic model of the Ukrainian labor market. Overall, there are several possible explanations of the occurred regional wage divergence in the labor market. On the one hand, it may be caused by the huge variation in housing costs between regions. The cost of living in metropolitan areas, innovation centers and business areas are much higher than in the periphery in Ukraine. On the other hand, not all factors are appeared to be mobile across regions. Moreover, it was also interesting to analyze structural changes in employment across all Ukrainian regions. Calculation of the CSC correlation value indicated that Ukrainian regions have experienced different scale of structural shifts in employment affected by macroeconomic and financial instability. Conclusions. An empirical assessment of the wage dynamics over the years and testing of the wage convergence hypothesis showed that EU members demonstrate income converging pattern: those with the lowest initial net income level (Romania, Bulgaria, Baltic states, Hungary, etc.) demonstrated the highest growth rate in wages. In contrary, regional wage analysis revealed that in Ukraine the highest growth rates are presented in the most industrially developed regions, such as Kyiv, Zaporizhzhia, Dnipropetrovsk, Donetsk, Luhansk (before ATO), Mykolaiv, etc. Such the pattern is called wage divergence and it is not a favorable phenomenon in the context of the sustainable regional development of the country. This trend only exacerbates existing internal imbalances in the regional development of Ukraine: highly developed regions and agglomeration continue to develop at a rapid pace, while the periphery is in a situation of economic and demographic stagnation. Consequently, the main goals of the state policy in the field of labor market stabilization should be enhancing wage bargaining by efficient activity of the trade unions; advanced revision of the tax legislation in order to formalize the shadow share of the labor market; the reduction of unemployment through the efficient use of labor resources and the creation of new jobs, which will favorably contribute to the country's economic growth in the future.Article received 10.04.2019 ; Метою цього дослідження є системний порівняльний аналіз сучасного стану ринку праці в країнах Європейського Союзу та в Україні в контексті особливостей формування заробітної плати на регіональному рівні. Детальний огляд літератури виявив незначну кількість досліджень за цією тематикою та дав змогу обґрунтувати її актуальність та важливість, зокрема в частині визначення особливостей сучасних тенденцій динаміки заробітної плати в Україні в регіональному розрізі. У процесі дослідження використовувалися такі методи: загальнонаукові методи системного аналізу та синтезу; узагальнення, систематизація та групування даних; сучасні статистичні та математичні інструменти, зокрема методи системної динаміки. Комплексна емпірична оцінка динаміки заробітної плати виявила значний розрив у рівні розвитку ринку праці в Україні та в країнах Європейського Союзу. Аналогічні висновки також були підтверджені оцінкою та аналізом результатів розробленої системної динамічної моделі українського ринку праці. Загалом, існує кілька можливих пояснень спостережуваної регіональної дивергенції заробітної плати на ринку праці України. З одного боку, регіональна асиметрія оплати праці може бути спричинена різницею у вартості життя. Вартість проживання в мегаполісах, інноваційних центрах та сферах бізнесу значно вища, ніж на периферії України. З іншого боку, значна кількість бар'єрів може ускладнювати процес релокації трудових ресурсів у межах країни. Крім того, було проаналізовано зміни у структурі зайнятості в усіх регіонах України. Розрахунок значення кореляції (CSC) показав, що українські регіони зазнали різного масштабу структурних змін у сфері зайнятості, що є ознакою нерівномірного розвитку регіонів країни і впливає на макроекономічну та фінансову стабільність. Емпіричний аналіз динаміки заробітної плати та тестування гіпотези щодо наявності конвергенції заробітної плати показав, що країни-члени ЄС демонструють конвергентний дохід: ті, що мають найнижчий початковий рівень чистого доходу (Румунія, Болгарія, країни Балтії, Угорщина та ін.), наприкінці досліджуваного періоду продемонстрували найвищі темпи зростання заробітної плати. Натомість регіональний аналіз заробітної плати показав, що в регіонах України простежується дивергенція заробітної плати: найвищі темпи зростання спостерігаються в більшості промислово розвинених регіонів, як-от Київ, Запоріжжя, Дніпропетровськ (Дніпро), Донецьк, Луганськ (перед АТО), Миколаїв та ін. Така структура оплати праці в країні не є сприятливим явищем у контексті сталого регіонального розвитку. Ця тенденція лише посилює регіональні дисбаланси в регіональному розвитку України: високорозвинені регіони швидко розвиваються, а периферія перебуває в стані економічної та демографічної стагнації. Отже, основними цілями державної політики у сфері стабілізації ринку праці має стати підвищення ефективності діяльності професійних спілок; вдосконалений перегляд податкового законодавства з метою формалізації частки ринку тіньової праці; скорочення безробіття через ефективне використання трудових ресурсів та створення нових робочих місць, що сприятиме економічному зростанню країни в майбутньому.Матеріал надійшов 10.04.2019

The purpose of the current research is the systematic analysis of the current state of the labor market in Ukraine in the context of the regional wage formation. Detailed literature reviews indicated lack of research on wage dynamics in Ukraine, which determines the relevance of the conducted study. During the research, the following methods have been used: general scientific methods of system analysis and synthesis; generalization, systematization, and grouping of data; modern statistical and mathematical instruments, in particular, methods of the system dynamics. Study results. The comprehensive empirical assessment of the wage dynamics revealed the presence of the significant gap in the labor market development between Ukraine and European countries. Similar findings were also confirmed by the estimation and realization of the elaborated system dynamic model of the Ukrainian labor market. Overall, there are several possible explanations of the occurred regional wage divergence in the labor market. On the one hand, it may be caused by the huge variation in housing costs between regions. The cost of living in metropolitan areas, innovation centers and business areas are much higher than in the periphery in Ukraine. On the other hand, not all factors are appeared to be mobile across regions. Moreover, it was also interesting to analyze structural changes in employment across all Ukrainian regions. Calculation of the CSC correlation value indicated that Ukrainian regions have experienced different scale of structural shifts in employment affected by macroeconomic and financial instability. Conclusions. An empirical assessment of the wage dynamics over the years and testing of the wage convergence hypothesis showed that EU members demonstrate income converging pattern: those with the lowest initial net income level (Romania, Bulgaria, Baltic states, Hungary, etc.) demonstrated the highest growth rate in wages. In contrary, regional wage analysis revealed that in Ukraine the highest growth rates are presented in the most industrially developed regions, such as Kyiv, Zaporizhzhia, Dnipropetrovsk, Donetsk, Luhansk (before ATO), Mykolaiv, etc. Such the pattern is called wage divergence and it is not a favorable phenomenon in the context of the sustainable regional development of the country. This trend only exacerbates existing internal imbalances in the regional development of Ukraine: highly developed regions and agglomeration continue to develop at a rapid pace, while the periphery is in a situation of economic and demographic stagnation. Consequently, the main goals of the state policy in the field of labor market stabilization should be enhancing wage bargaining by efficient activity of the trade unions; advanced revision of the tax legislation in order to formalize the shadow share of the labor market; the reduction of unemployment through the efficient use of labor resources and the creation of new jobs, which will favorably contribute to the country's economic growth in the future.Article received 10.04.2019 ; Метою цього дослідження є системний порівняльний аналіз сучасного стану ринку праці в країнах Європейського Союзу та в Україні в контексті особливостей формування заробітної плати на регіональному рівні. Детальний огляд літератури виявив незначну кількість досліджень за цією тематикою та дав змогу обґрунтувати її актуальність та важливість, зокрема в частині визначення особливостей сучасних тенденцій динаміки заробітної плати в Україні в регіональному розрізі. У процесі дослідження використовувалися такі методи: загальнонаукові методи системного аналізу та синтезу; узагальнення, систематизація та групування даних; сучасні статистичні та математичні інструменти, зокрема методи системної динаміки. Комплексна емпірична оцінка динаміки заробітної плати виявила значний розрив у рівні розвитку ринку праці в Україні та в країнах Європейського Союзу. Аналогічні висновки також були підтверджені оцінкою та аналізом результатів розробленої системної динамічної моделі українського ринку праці. Загалом, існує кілька можливих пояснень спостережуваної регіональної дивергенції заробітної плати на ринку праці України. З одного боку, регіональна асиметрія оплати праці може бути спричинена різницею у вартості життя. Вартість проживання в мегаполісах, інноваційних центрах та сферах бізнесу значно вища, ніж на периферії України. З іншого боку, значна кількість бар'єрів може ускладнювати процес релокації трудових ресурсів у межах країни. Крім того, було проаналізовано зміни у структурі зайнятості в усіх регіонах України. Розрахунок значення кореляції (CSC) показав, що українські регіони зазнали різного масштабу структурних змін у сфері зайнятості, що є ознакою нерівномірного розвитку регіонів країни і впливає на макроекономічну та фінансову стабільність. Емпіричний аналіз динаміки заробітної плати та тестування гіпотези щодо наявності конвергенції заробітної плати показав, що країни-члени ЄС демонструють конвергентний дохід: ті, що мають найнижчий початковий рівень чистого доходу (Румунія, Болгарія, країни Балтії, Угорщина та ін.), наприкінці досліджуваного періоду продемонстрували найвищі темпи зростання заробітної плати. Натомість регіональний аналіз заробітної плати показав, що в регіонах України простежується дивергенція заробітної плати: найвищі темпи зростання спостерігаються в більшості промислово розвинених регіонів, як-от Київ, Запоріжжя, Дніпропетровськ (Дніпро), Донецьк, Луганськ (перед АТО), Миколаїв та ін. Така структура оплати праці в країні не є сприятливим явищем у контексті сталого регіонального розвитку. Ця тенденція лише посилює регіональні дисбаланси в регіональному розвитку України: високорозвинені регіони швидко розвиваються, а периферія перебуває в стані економічної та демографічної стагнації. Отже, основними цілями державної політики у сфері стабілізації ринку праці має стати підвищення ефективності діяльності професійних спілок; вдосконалений перегляд податкового законодавства з метою формалізації частки ринку тіньової праці; скорочення безробіття через ефективне використання трудових ресурсів та створення нових робочих місць, що сприятиме економічному зростанню країни в майбутньому.Матеріал надійшов 10.04.2019

The purpose of the current research is to conduct the empirical analysis and develop adequate econometric instruments for estimation of the relationship between monetary indicators and stock exchange indices in order to determine the effective instruments for stock exchange market development in the short and long runs. During the research the following methods have been used: general scientific methods of system analysis and synthesis; generalization, systematization and grouping of data; modern economic and mathematical instruments, in particular, methods of vector autoregression.Study results. The conducted statistical analysis and the realization of developed econometric VAR/ VECM models using the real data allowed us to estimate the potential capability of state regulators to influence the development of stock exchanges in different groups of countries as well as to develop the most effective monetary instruments of stock exchange stimulation while taking into account internal and external risks in the short and long runs.The results of this research paper can be used when making management decisions by state regulators on the ways of stimulation of stock exchanges development in different groups of countries, in particular Ukraine.Conclusions. Based on the conducted research using the system of developed VAR/VECM models, it was empirically proven that the central bank and other regulators can actually influence stock exchange indices using monetary instruments, but this influence is only significant on the markets of developed countries (e.g., the USA). However, in developing countries the stock exchange index does not depend on short-term changes of monetary indicators, which decreases the power of regulators to affect the stock exchange indices. At the same time, stock exchange indices are significant factors that influence monetary indicators not only in developed countries (the USA) but also in developing ones (Ukraine, Poland). Taking into consideration the results of the current research, it can be deduced that the economy of Ukraine is still in the transition phase and is characterized by significant political and economic risks, while the monetary policy of the regulator is rather an ineffective instrument to control and regulate the capital markets. In addition, the development of stock exchange markets has a positive impact on macroeconomic indicators of the developing economy. That is why the development of the effective and liquid stock market is a highly important element of Ukrainian state economic policy, which can become one of the main factors of its economic growth in mid- and long runs.Aricle received 16.04.2018 ; Метою дослідження є емпіричний аналіз та розробка адекватного економетричного інструментарію оцінювання взаємозв'язку між монетарними показниками й індексами фондових ринків для визначення ефективних інструментів монетарної політики на стимулювання розвитку фондового ринку в короткостроковій та довгостроковій перспективі. У процесі дослідження було використано загальнонаукові методи системного аналізу та синтезу, методи узагальнення, систематизації та групування даних, а також сучасний економіко-математичний інструментарій, зокрема методи векторної авторегресії.Результати роботи. На основі проведеного поглибленого статистичного та емпіричного аналізу розроблено комплекс структурних векторних авторегресійних моделей оцінювання впливу монетарної політики на показники фондового ринку для розвинених країн; країн, що успішно розвиваються, і країн зі значними економічними та політичними ризиками з урахуванням їхніх економічних особливостей. Реалізація розробленого комплексу VAR/VEC моделей на реальній інформації дала змогу оцінити потенційні можливості державних регуляторів здійснювати вплив на розвиток фондових ринків для різних груп країн, а також визначити найбільш ефективні монетарні інструменти стимулювання розвитку фондового ринку з урахуванням дії внутрішніх та зовнішніх ризиків у короткостроковій та довгостроковій перспективах.Результати дослідження можуть бути використані для формування управлінських рішень державними регуляторами щодо напрямів стимулювання розвитку фондових ринків різних груп країн, зокрема України.Висновки. На основі проведеного дослідження з використанням розробленого комплексу VAR/VECM моделей було емпірично підтверджено, що Центральний банк та інші регулятори, справді, можуть впливати на показники фондового ринку через інструменти монетарної політики, однак цей вплив є значущим лише на ринках розвинених країн (наприклад США). Проте на ринках країн, що розвиваються, фондовий індекс не залежить від короткострокових змін монетарних показників, що зменшує вплив регулятора на показники фондового ринку. Водночас показник фондового індексу є значущим фактором, що впливає на монетарні показники, як для розвинених країн (США), так і для країн, що розвиваються (Україна, Польща). Зважаючи на результати цього дослідження, можна зробити висновок, що в Україні, економіка якої ще перебуває у стадії трансформації та характеризується значними політичними та економічними ризиками, монетарна політика регулятора є неефективним інструментом впливу на показники ринків капіталу. При цьому розвиток фондового ринку позитивно впливає на макроекономічні показники економіки, яка розвивається. Саме тому важливим елементом державної економічної політики України є розвиток ефективного й ліквідного фондового ринку, що може стати одним із факторів економічного зростання у середньо- і довгостроковій перспективі.Матеріал надійшов 16.04.2018

The purpose of the current research is to conduct the empirical analysis and develop adequate econometric instruments for estimation of the relationship between monetary indicators and stock exchange indices in order to determine the effective instruments for stock exchange market development in the short and long runs. During the research the following methods have been used: general scientific methods of system analysis and synthesis; generalization, systematization and grouping of data; modern economic and mathematical instruments, in particular, methods of vector autoregression.Study results. The conducted statistical analysis and the realization of developed econometric VAR/ VECM models using the real data allowed us to estimate the potential capability of state regulators to influence the development of stock exchanges in different groups of countries as well as to develop the most effective monetary instruments of stock exchange stimulation while taking into account internal and external risks in the short and long runs.The results of this research paper can be used when making management decisions by state regulators on the ways of stimulation of stock exchanges development in different groups of countries, in particular Ukraine.Conclusions. Based on the conducted research using the system of developed VAR/VECM models, it was empirically proven that the central bank and other regulators can actually influence stock exchange indices using monetary instruments, but this influence is only significant on the markets of developed countries (e.g., the USA). However, in developing countries the stock exchange index does not depend on short-term changes of monetary indicators, which decreases the power of regulators to affect the stock exchange indices. At the same time, stock exchange indices are significant factors that influence monetary indicators not only in developed countries (the USA) but also in developing ones (Ukraine, Poland). Taking into consideration the results of the current research, it can be deduced that the economy of Ukraine is still in the transition phase and is characterized by significant political and economic risks, while the monetary policy of the regulator is rather an ineffective instrument to control and regulate the capital markets. In addition, the development of stock exchange markets has a positive impact on macroeconomic indicators of the developing economy. That is why the development of the effective and liquid stock market is a highly important element of Ukrainian state economic policy, which can become one of the main factors of its economic growth in mid- and long runs.Aricle received 16.04.2018 ; Метою дослідження є емпіричний аналіз та розробка адекватного економетричного інструментарію оцінювання взаємозв'язку між монетарними показниками й індексами фондових ринків для визначення ефективних інструментів монетарної політики на стимулювання розвитку фондового ринку в короткостроковій та довгостроковій перспективі. У процесі дослідження було використано загальнонаукові методи системного аналізу та синтезу, методи узагальнення, систематизації та групування даних, а також сучасний економіко-математичний інструментарій, зокрема методи векторної авторегресії.Результати роботи. На основі проведеного поглибленого статистичного та емпіричного аналізу розроблено комплекс структурних векторних авторегресійних моделей оцінювання впливу монетарної політики на показники фондового ринку для розвинених країн; країн, що успішно розвиваються, і країн зі значними економічними та політичними ризиками з урахуванням їхніх економічних особливостей. Реалізація розробленого комплексу VAR/VEC моделей на реальній інформації дала змогу оцінити потенційні можливості державних регуляторів здійснювати вплив на розвиток фондових ринків для різних груп країн, а також визначити найбільш ефективні монетарні інструменти стимулювання розвитку фондового ринку з урахуванням дії внутрішніх та зовнішніх ризиків у короткостроковій та довгостроковій перспективах.Результати дослідження можуть бути використані для формування управлінських рішень державними регуляторами щодо напрямів стимулювання розвитку фондових ринків різних груп країн, зокрема України.Висновки. На основі проведеного дослідження з використанням розробленого комплексу VAR/VECM моделей було емпірично підтверджено, що Центральний банк та інші регулятори, справді, можуть впливати на показники фондового ринку через інструменти монетарної політики, однак цей вплив є значущим лише на ринках розвинених країн (наприклад США). Проте на ринках країн, що розвиваються, фондовий індекс не залежить від короткострокових змін монетарних показників, що зменшує вплив регулятора на показники фондового ринку. Водночас показник фондового індексу є значущим фактором, що впливає на монетарні показники, як для розвинених країн (США), так і для країн, що розвиваються (Україна, Польща). Зважаючи на результати цього дослідження, можна зробити висновок, що в Україні, економіка якої ще перебуває у стадії трансформації та характеризується значними політичними та економічними ризиками, монетарна політика регулятора є неефективним інструментом впливу на показники ринків капіталу. При цьому розвиток фондового ринку позитивно впливає на макроекономічні показники економіки, яка розвивається. Саме тому важливим елементом державної економічної політики України є розвиток ефективного й ліквідного фондового ринку, що може стати одним із факторів економічного зростання у середньо- і довгостроковій перспективі.Матеріал надійшов 16.04.2018

The purpose of the current research is to conduct the empirical analysis and develop adequate econometric instruments for estimation of the relationship between monetary indicators and stock exchange indices in order to determine the effective instruments for stock exchange market development in the short and long runs. During the research the following methods have been used: general scientific methods of system analysis and synthesis; generalization, systematization and grouping of data; modern economic and mathematical instruments, in particular, methods of vector autoregression.Study results. The conducted statistical analysis and the realization of developed econometric VAR/ VECM models using the real data allowed us to estimate the potential capability of state regulators to influence the development of stock exchanges in different groups of countries as well as to develop the most effective monetary instruments of stock exchange stimulation while taking into account internal and external risks in the short and long runs.The results of this research paper can be used when making management decisions by state regulators on the ways of stimulation of stock exchanges development in different groups of countries, in particular Ukraine.Conclusions. Based on the conducted research using the system of developed VAR/VECM models, it was empirically proven that the central bank and other regulators can actually influence stock exchange indices using monetary instruments, but this influence is only significant on the markets of developed countries (e.g., the USA). However, in developing countries the stock exchange index does not depend on short-term changes of monetary indicators, which decreases the power of regulators to affect the stock exchange indices. At the same time, stock exchange indices are significant factors that influence monetary indicators not only in developed countries (the USA) but also in developing ones (Ukraine, Poland). Taking into consideration the results of the current research, it can be deduced that the economy of Ukraine is still in the transition phase and is characterized by significant political and economic risks, while the monetary policy of the regulator is rather an ineffective instrument to control and regulate the capital markets. In addition, the development of stock exchange markets has a positive impact on macroeconomic indicators of the developing economy. That is why the development of the effective and liquid stock market is a highly important element of Ukrainian state economic policy, which can become one of the main factors of its economic growth in mid- and long runs.Aricle received 16.04.2018 ; Метою дослідження є емпіричний аналіз та розробка адекватного економетричного інструментарію оцінювання взаємозв'язку між монетарними показниками й індексами фондових ринків для визначення ефективних інструментів монетарної політики на стимулювання розвитку фондового ринку в короткостроковій та довгостроковій перспективі. У процесі дослідження було використано загальнонаукові методи системного аналізу та синтезу, методи узагальнення, систематизації та групування даних, а також сучасний економіко-математичний інструментарій, зокрема методи векторної авторегресії.Результати роботи. На основі проведеного поглибленого статистичного та емпіричного аналізу розроблено комплекс структурних векторних авторегресійних моделей оцінювання впливу монетарної політики на показники фондового ринку для розвинених країн; країн, що успішно розвиваються, і країн зі значними економічними та політичними ризиками з урахуванням їхніх економічних особливостей. Реалізація розробленого комплексу VAR/VEC моделей на реальній інформації дала змогу оцінити потенційні можливості державних регуляторів здійснювати вплив на розвиток фондових ринків для різних груп країн, а також визначити найбільш ефективні монетарні інструменти стимулювання розвитку фондового ринку з урахуванням дії внутрішніх та зовнішніх ризиків у короткостроковій та довгостроковій перспективах.Результати дослідження можуть бути використані для формування управлінських рішень державними регуляторами щодо напрямів стимулювання розвитку фондових ринків різних груп країн, зокрема України.Висновки. На основі проведеного дослідження з використанням розробленого комплексу VAR/VECM моделей було емпірично підтверджено, що Центральний банк та інші регулятори, справді, можуть впливати на показники фондового ринку через інструменти монетарної політики, однак цей вплив є значущим лише на ринках розвинених країн (наприклад США). Проте на ринках країн, що розвиваються, фондовий індекс не залежить від короткострокових змін монетарних показників, що зменшує вплив регулятора на показники фондового ринку. Водночас показник фондового індексу є значущим фактором, що впливає на монетарні показники, як для розвинених країн (США), так і для країн, що розвиваються (Україна, Польща). Зважаючи на результати цього дослідження, можна зробити висновок, що в Україні, економіка якої ще перебуває у стадії трансформації та характеризується значними політичними та економічними ризиками, монетарна політика регулятора є неефективним інструментом впливу на показники ринків капіталу. При цьому розвиток фондового ринку позитивно впливає на макроекономічні показники економіки, яка розвивається. Саме тому важливим елементом державної економічної політики України є розвиток ефективного й ліквідного фондового ринку, що може стати одним із факторів економічного зростання у середньо- і довгостроковій перспективі.Матеріал надійшов 16.04.2018