Suchergebnisse

The article is dedicated to comparatively analyze and generalize the nature, way of election and legitimacy of the institution of president as features of semi-presidentialism in Europe. It is revealed that semi-presidentialism is traditionally theorized, but not always operationalized by the concept of «presidential arbitration», since this system of government is constructed in view of the institution of the president if not as the fourth branch of government than as a kind of «arbiter» or «neutral force» between the three branches of power. It is argued that the institution of a popular elected president under semi-presidentialism is not identical, since there are several varieties and ways of its election, but not all of them guarantee that the winner of the presidential elections receives an absolute rather than relative majority of votes. The author also determined that among all semi-presidential countries of Europe, the majority principle hypothetically or «ideally» can be realized in the formats of real constructions of the absolute majority, simplified constructions of the absolute majority and classical constructions of the relative and negative majority or the absolute minority. This is fundamentally because semi-presidential systems with popularly elected presidents have different consequences as to how they implement and interpret «the majority» as the determinant principle of republicanism, which certainly regulates the legitimacy of presidential power. The highest level of legitimacy of president is observed in political affairs, where the head of state is elected not only popularly, but directly. A slightly lower level of legitimacy of president is common for political affairs, where the head of state is elected on the basis of direct popular elections, but the electoral system incorporates to a lesser extent the principle of «the majority» and instead appeals to the principle of «consensus». Finally, the lowest level of legitimacy of president is hypothetically peculiar ormay be peculiar to those semi-presidential countries (as yet only historically), where a president is elected as a result of quasi-direct popular elections (i.e. electoral college). It is concluded that the institution of a popularly elected president in the case of semi-presidentialism inevitably increases its political activity (presidentialization) and the intensity of inter-institutional conflicts. At the same time, given a significant formal legitimacy, presidents can incorporate it differently in political practice. ; Сделано сравнение и обобщение природы, способа избрания и легитимности института президента как признаков полупрезидентализма в Европе. Выявлено, что полупрезидентализм теоретизируется, однако не всегда операционализируется концептом «президентского арбитража» или президента как «нейтральной силы». Аргументировано, что институт всенародно выборного президента в условияхполупрезидентализма не является идентичным, ведь существует несколько способов его избрания, но не все они гарантируют, что победитель президентских выборов получает абсолютное большинство голосов избирателей. Доказано, что институт президента в полупрезидентализме неизбежно, хотя и по-разному, может увеличивать президенциализацию системы государственного правления и конфликтность межинституционных отношений. ; Порівняно й узагальнено природу, спосіб обрання та легітимність інституту президента як ознак напівпрезиденталізму в Європи. Виявлено, що напівпрезиденталізм традиційно теоретизується, однак не завжди практично операціоналізується концептом «президентського арбітражу» або президента як «нейтральної сили». Аргументовано, що інститут всенародно виборного президента в умовах напівпрезиденталізму не є ідентичним, адже існує кілька способів його обрання, але не всі вони гарантують, що переможець президентських виборів отримує абсолютну більшість голосів виборців. Доведено, що інститут президента у напівпрезиденталізмі неминуче, хоч і по-різному, може збільшувати президенціалізацію системи державного правління та конфліктність міжінституційних відносин.

As for the first dedicated, systematized and conceptualized on the basis of institutional, procedural, political and behavioral experience of France, semi-presidential system of government has undergone and is still undergoing significant theoretical, methodological and empirical modifications and perturbations, though still is one of the dominant model of interinstitutional relations in different countries. Accordingly, its updating and likely reinterpretation in the context of institutional, procedural, political and behavioral patterns and attributes are important for the development and improvement of the scientific knowledge about modern republicanism. This generated the key research task that comes on the evaluation of classical and contemporary/postclassical and formulation of updated and synthetic definitions of semi-presidentialism.The solution to this task is due to a large amount of scientific literature devoted to the issue of semi-presidential system of government. In particular, given the fact that nowadays Political Science has formed so many approaches to interpretation and verification of the empirical cases of semi-presidentialism. Consequently, the concept of semi-presidentialism was began to speak in plural, isolating classical and post-classical, minimalist and maximalist, dispositional and relational paradigms of its definition.However, the proposed classical and post-classical definitions of semi-presidentialism are largely criticized, on the basis of which we decided to synthesize their definitive advantages. This became the basis of synthetic and updated definition/reformulation of semi-presidentialism as a system of government, which must have the following attributes/characteristics: a) presence of the institution of president (no matter whether individual or collective, but required as the head of state, though perhaps as the head of state and the head of the executive), who receives powers for a fixed term under direct or indirect (not in legislature) nationwide elections and is not responsible to legislature; b) presence of the institutions of prime minister (not necessarily as chief executive, but always as the head of government) and cabinet, which do not receive powers for a fixed term under direct or indirect (not in legislature) nationwide elections, but are always collectively responsible (based on a vote of confidence and/or no confidence) to legislature (but may also be collectively responsible to legislature and president); c) combining/dualism of executive by, on the one hand, president (necessarily as head of state) and, on the other hand, prime minister (necessarily as head of government) and cabinet. This «imposition» of classical/maximalist and post-classical/minimalist definitions of semi-presidentialism is theoretically, methodologically, logically and empirically important for several reasons: it promotes the verification of the concept of semi-presidentialism; it motivates and logically simplifies the isolation of different types of semi-presidentialism. ; Означены классический/«дювержевский» и постклассический/«постдювержевский» подходы к определению полупрезидентализма. Аргументировано, что дефиниции полупрезидентализма целесообразно делить/структурировать на минималистские и максималистские, реляционные (субъективированные или исследователь-зависимые) и диспозиционные (объективированные или исследователь-независимые). На основании анализа и верификации их на предмет критики было предложено обновленное или синтетическое определение полупрезидентализма. ; Окреслено класичний/«дювержівський» та посткласичний/«постдювержівський» підходи до дефініювання напівпрезиденталізму. Аргументовано, що визначення напівпрезиденталізму доцільно структурувати на мінімалістські та максималістські, реляційні (суб'єктивовані або дослідник-залежні) та диспозиційні (об'єктивовані або дослідник-незалежні). На підставі аналізу і верифікації їх на предмет критики запропоновано оновлене чи синтетичне визначення напівпрезиденталізму.

Аналізуються концепти дефектної/вбудованої демократії. Пропонуються шляхигенералізації концептів дефектної та вбудованої демократії на підставі категорії «часткових режимів». Здійснюється розгляд різних типів дефектних демократій. ; Разбираются концепты дефектной/встроенной демократии. Предлагаются пути по генерализации концептов дефектной и встроенной демократии на основании категории «частичных режимов». Также осуществляется рассмотрение различных типов дефектных демократий ; The author considers the concepts of defective and embedded democracies; offers ways of generalization for concepts of defective and embedded democracy, which are based on categories of «partial regimes»; carries out consideration of defective democracy types.

The article is dedicated to comparative analysing the institutional attributes of the number, size and membership of the permanent parliamentary committees in the European representative democracies. The research was conducted based on content analysis and the methodology of new institutionalism. The scientists identified the different size groups of parliaments/legislature in the European democracies, compared the number and size of the permanent parliamentary committees, analysed the features of MPs' membership in committees, discovered the principles, techniques and formula of committee members and chairs sharing, outlined the features of committees' membership substitution. The analysis covered a sample of 45 representative democracies in Europe. ; В статье проведен сравнительный анализ институционных атрибутов количества, размера и членства в постоянных парламентских комитетах на примере европейских представительских демократий. Исследование проведено на основе методологии контент- анализа и неоинституционализма, в результате чего были выделены различные размерные группы парламентов/легислатур в европейских демократиях, сопоставлены количество и размер постоянных парламентских комитетов, проанализированы особенности членства депутатов в комитетах, выявлены принципы, техники и формулы распределения членов и голов комитетов, а также очерчены особенности замещения членства в комитетах. Анализом охвачена выборка из 45 представительских демократий в Европе. ; У науковій статті порівняльно проаналізовано інституційні атрибути кількості, розміру і членства в постійних парламентських комітетах на прикладі європейських представницьких демократій. Дослідження проведено на основі методології контент-аналізу на неоінституціоналізму, внаслідок чого було виділено різні розмірні групи парламентів/легіслатур у європейських демократіях, зіставлено кількість та розмір постійних парламентських комітетів, проаналізовано особливості членства депутатів у комітетах, виявлено принципи, техніки й формули розподілу членів та голів комітетів, а також окреслено особливості заміщення членства в комітетах. Аналізом покрито вибірку 45 представницьких демократій у Європі.

The article is dedicated to comparative analysing the institutional attributes of the number, size and membership of the permanent parliamentary committees in the European representative democracies. The research was conducted based on content analysis and the methodology of new institutionalism. The scientists identified the different size groups of parliaments/legislature in the European democracies, compared the number and size of the permanent parliamentary committees, analysed the features of MPs' membership in committees, discovered the principles, techniques and formula of committee members and chairs sharing, outlined the features of committees' membership substitution. The analysis covered a sample of 45 representative democracies in Europe. ; В статье проведен сравнительный анализ институционных атрибутов количества, размера и членства в постоянных парламентских комитетах на примере европейских представительских демократий. Исследование проведено на основе методологии контент- анализа и неоинституционализма, в результате чего были выделены различные размерные группы парламентов/легислатур в европейских демократиях, сопоставлены количество и размер постоянных парламентских комитетов, проанализированы особенности членства депутатов в комитетах, выявлены принципы, техники и формулы распределения членов и голов комитетов, а также очерчены особенности замещения членства в комитетах. Анализом охвачена выборка из 45 представительских демократий в Европе. ; У науковій статті порівняльно проаналізовано інституційні атрибути кількості, розміру і членства в постійних парламентських комітетах на прикладі європейських представницьких демократій. Дослідження проведено на основі методології контент-аналізу на неоінституціоналізму, внаслідок чого було виділено різні розмірні групи парламентів/легіслатур у європейських демократіях, зіставлено кількість та розмір постійних парламентських комітетів, проаналізовано особливості членства депутатів у комітетах, виявлено принципи, техніки й формули розподілу членів та голів комітетів, а також окреслено особливості заміщення членства в комітетах. Аналізом покрито вибірку 45 представницьких демократій у Європі.

The article deals with the construction of the collection and processing of intelligence as a component of an automated control system of the Land Forces of Ukraine. We describe the functional filling system and the process of building its database. Examples of the system. ; В статье рассматривается построение системы сбора и обработки разведывательных данных как составляющей автоматизированной системы управления Сухопутных войск Вооруженных Сил Украины. Описаны функциональное наполнение системы и структура ее базы данных. Приведены примеры функционирования системы. ; У статті розглядається побудова системи збору та обробки розвідувальних даних як складової автоматизованої системи управління Сухопутних військ Збройних Сил України. Описано функціональне наповнення системи та структуру її бази даних. Наведено приклади функціонування системи.