Suchergebnisse

The subject of the present research is concerned with bordering perspective in Graham Greene's short stories: Across the Bridge, and Two Gentle People. It applies the cultural ap-proach to the study of bordering. It is confined to the cultural studies that are remarkably incor-porated within the postcolonial criticism. Its relevance is to one of the prominent literary issues of the postcolonial criticism: the frontier. The politically, historically, and geographically oriented conceptions of bordering are eliminated from the discussion and application of the term of bor-dering.The study aims at shedding light on bordering perspective in Greene's two short stories: the cultural perspective. This perspective contributes to uncover two characteristics of the cultural difference: contradiction and contest. The study illuminates the role of difference in constructing the world image throughout the characters' bordering journey.This study exposes Greene's views of certain countries as he expresses his bordering per-spectives. In Across the Bridge, Greene shows two characters' attitudes to Mexico: Mr. Callo-way's attitude and the policeman's attitude. They express their depression of the miserable si-tuation of Mexico and their yearning to America.Alternatively, Greene presents a character inclined to other countries. In the first story, Two Gentle People, Henry Greaves is a character who is attached to life in France and India in spite of his British origin. He is fond of the old places of these countries. Henry would have a more meaningful time with a French woman called Marie-Claire than they may have had in the past years. Yet, the story underlies the different perspectives of these characters.To conclude, Greene presents two contrastive views of two countries which are geogra-phically, ethnically, culturally and linguistically different from each other: Mexico in one hand and India and France on the other. It reflects the character's alienatory feelings in the two stories. It sheds light on their humanistic angle of vision of the world through their experience of border crossing. ; B статье исследуется проблема культурных, этнических, психологических и государственных границ в рассказах Грэма Грина «Через мост» и «Два чувствительных сердца», которые раньше не рассматривались с этой точки зрения. B работе использованы методологические подходы и понятия работ Х. Доннана и В. Тарнера о границе вообще (как физической составляющей и видимой линии раздела между политически-ми, социальными и экономическими пространствами), а также Г. Гастона и К. Доннатта о культурнo-этнических и психологических границах в творчестве Грэма Грина в частности. Показано, что в рассказе «За мостом» писатель изобразил отношение протагониста Келлоуэя к Мексике с её нищенской жизнью и чуждой ему культурой и его тягу к американскому уровню жизни, от которой его отделяет лишь пограничный мост через реку. В рассказе «Два чувствительных сердца» изображены психологические барьеры, которые мешают англичанину Генри и француженке Мари-Клер соединить свои жизни. Использованные подходы и выводы открывают возможность их применения для дальнейшего изучения рассказов Грина. ; У статті досліджується проблема культурних, етнічних, психологічних та державних кордонів в опові-даннях Грема Гріна «Через міст» та «Два чутливих серця», оскільки ці оповідання не були об'єктом вивчен-ня з цієї точки зору. В дослідженні використано методологічні підходи та поняття праць Х. Доннана, В. Тарнер про кордони як такі (як фізичну складову й видиму лінію поділу між політичними, соціальними та економічними просторами) та Г. Гастона i K. Доннатта про кордони культурно-етнічнi й психологічні у твор-чості Грема Гріна зокрема. Показано, що в оповіданні «Через міст» письменник відобразив ставлення прота-гоніста панa Келлоуея до Mексики з її злиденним життям та його прагнення до американського рівня життя, від якого його відділяє лише міст-кордон через річку. В оповіданні «Два чутливих серця» зображено психо-логічні бар'єри, які заважають англійцю Генрі та француженці Марі-Клер поєднати їхні життя. Застосовані підходи й висновки відкривають можливість їхнього використання для подальшого вивчення інших опові-дань Г. Гріна.