Suchergebnisse

The article explores the process of fragmentation of political party systems in 25 member countries of the European Union during the last three decades (since 1990s). The analysis starts with discussion on prerequisites of fragmentation through the theoretical lens of the works of S. Lipset/S. Rokkan and A. Lijphart. The main prerequisite is accretion of the system of cleavages in the societies in post-materialist age. Other – secondary – reasons include effects of proportional electoral systems, the rise of populism, volatility of party systems in post-communist countries. Further, the article presents the results of analysis of the Effective Number of Parliamentary Parties (ENPP) dynamics in all national elections since 1990; the average ENPP rose from 4.2 to 6.1. Though scenarios of the rise are similar in many respects (i.e., the simultaneous rise in the first elections after 2008–2009 economic crisis), certain distinctions can be found between "old" and "new" countries, systems of moderate and extreme pluralism. The concluding sub-chapter briefly discusses the "pros" and "cons" of party systems fragmentation for the European countries' politics, which is considered irreversible because it is based on an accreted constellation of cleavages. On the one hand, more fragmented party systems provide for more nuanced representation of societal interests, and are, therefore, democratic and objective. On the other, it gives voice to illiberal populism and complicates the process of coalition building to form the executive; and, in addition, more plural executives tend to be volatile. Recent European political history presents plentiful examples of both. The ultimate challenge for European politicians is to learn to take advantage of the "pros" and tackle the "cons".

A historical and legal analysis of regulatory and legislative support for the protection of state secrets as part of ensuring national security of Ukraine from independence to the formation of modern and current executive bodies that provide state policy in the field of protection of state secrets in particular and protection of national security in general. All stages of formation and establishment of the system of protection of state secrets in Ukraine are considered in detail, the thorny and not easy way of establishment of institute of protection of state secrets at the level of the leading countries of the world is covered, to ensure the widest possible access to information and at the same time protect information that is important for the national security. A historical study of all major bodies formed on the territory of Ukraine, the functions of which included ensuring the protection of state secrets and carefully covered the main directions of development of legislation governing these relations. The article lists all the basic legal acts that were created during the formation of the system of protection of state secrets in independent Ukraine during the formation of a free, independent state. The analysis of the main elements of the system of protection of state secrets in independent, sovereign Ukraine and the levels of functioning of the system of protection of state secrets to build its organizational and legal structure of an open democratic society, establishing theoretical and legal principles, defining its tasks and purpose.

The legal conflicts of control relations in the field of land resources and ways to overcome the mare studied. In consistencies in the legislation of Ukraine on control, use and protection of land resources are described. The legal conflicts that arise during the assessment of land plots are analyzed. It is proposed to specify and differentiate the competencies of the subjects of state control in the field of land resources and to transfer part of the powers of the executive authorities to local governments. The conclusion is made on the need to overcome conflicts and systematize land legislation.Keywords: state control, land resources, land, legal conflict, conflict rule, overcoming conflicts, systematization, normative monetary valuation ; Досліджено правові колізії контрольних відносин у сфері земельних ресурсів та шляхи їх подолання. Охарактеризовано неузгодженості в законодавстві України, щодо контролю, використання та охорони земельних ресурсів. Проаналізовано правові колізії, що виникають при проведенні оцінки земельних ділянок. Запропоновано конкретизувати та розмежувати компетенції суб'єктів державного контролю у сфері земельних ресурсів тапередати частину повноважень органів виконавчої влади до органів місцевого самоврядування. Зроблено висновок щодо необхідності подолання колізій та систематизації земельного законодавства.Ключові слова: державний контроль, земельні ресурси, земля, правова колізія, колізійна норма, подолання колізій, систематизація, нормативна грошова оцінка

The scientific article is devoted to the analysis of the conceptual foundations of understanding the concept of the subject legal culture. It was established, that if culture combines the material and the ideal, acting as the subject (such that learns how the public person acts), and as an object (created by the external world), the whole field of culture «revolves» around the subject, which fills the world culture, develops and changes it at the same time developing personally. Therefore, a person appears the main value of culture. With the growth of the scale of human freedom, the world of culture also develops increasingly. Reasonably, that if we proceed from this understanding of the subject and culture in general, legal culture, as one of the components of general culture, is also understood as the subject – entity, that fills its own activities, developing and changing the world and changing right along with it.It is proved that the legal culture of a particular person dialectically combines the general, special and single. It is one of the specific forms of the general culture of society, reflecting the social moral and legal ideas, political-legal ideals and principles. Special in the legal culture is caused by the person belonging to a certain social community, professional groups, and the like. The unit expresses a particular aspect of the legal culture of a person, dictated by individual characteristics, ideology, preferences, emotions. Legal culture is always implemented using a specific personality depending on it and at the same time affecting it, forming the real subject of legal culture. Proposed in the definition of the subject of legal culture include the following aspects: general (legal culture of the society), special (legal sub-culture) and individual (legal culture of the individual personality) ; Научная статья посвящена анализу концептуальных основ понимания понятие субъекта правовой культуры. Установлено, если культура сочетает в себе материальное и идеальное, выступая и как субъект (такая, что познает и практически действует общественный человек), и как объект (созданный человеком внешний мир), то вся сфера культуры «вращается» вокруг субъекта, который своей деятельностью наполняет мир культуры, развивает и меняет его, одновременно развиваясь. Поэтому человек выступает главной ценностью культуры. С ростом масштаба свободы человека все большего развития приобретает также мир культуры. Обоснованно, что если исходить из такого понимания субъекта и культуры в целом, то правовая культура, как одна из составляющих общей культуры, также понимается как субъект – субъект права, который наполняет ее собственной деятельностью, развивая и изменяя мир права и изменяясь вместе с ним.Указывается, что правовая культура конкретного человека диалектически сочетает в себе общее, особенное и единичное. Она является одной из конкретных форм проявления общей культуры общества, отражая общественные морально-правовые идеи, политико-правовые идеалы и принципы. Особенное в правовой культуре обусловлено принадлежностью человека к определенной социальной общности, профессиональной группы и т. д. Единичное выражает индивидуальный аспект правовой культуры человека, продиктованный индивидуальными характеристиками, мировоззрением, предпочтениями, эмоциями человека. Правовая культура всегда реализуется через конкретную личность, в зависимости от нее и в то же время оказывая влияние на нее, формируя реального субъекта правовой культуры. Предложено в определение понятия субъекта правовой культуры включать следующие аспекты: общее (правовая культура общества), особенное (правовая субкультура) и единичное (правовая культура индивидуальной личности) ; Наукова стаття присвячена висвітленню концептуальних засад розуміння поняття суб'єкта правової культури. Встановлено, якщо культура поєднує в собі матеріальне та ідеальне, виступаючи і як суб'єкт (така, що пізнає і практично діє суспільна людина), і як об'єкт (створений людиною зовнішній світ), то вся сфера культури «обертається» навколо суб'єкта, який своєю діяльністю наповнює світ культури, розвиває і змінює його, водночас розвиваючись власноруч. Тому людина постає головною цінністю культури. Із зростанням масштабу свободи людини все більшого розвитку набуває також світ культури. Обґрунтовано, що якщо виходити з такого розуміння суб'єкта і культури взагалі, то правова культура, як одна із складових загальної культури, також розуміється як суб'єкт – суб'єкт права, який наповнює її власною діяльністю, розвиваючи і змінюючи світ права та змінюючись разом з ним.Доведено, що правова культура конкретної людини діалектично поєднує у собі загальне, особливе та одиничне. Вона є однією з конкретних форм прояву загальної культури суспільства, відбиваючи суспільні морально-правові ідеї, політико-правові ідеали та принципи. Особливе в правовій культурі обумовлено приналежністю людини до певної соціальної спільноти, професійної групи тощо. Одиничне виражає індивідуальний аспект правової культури людини, продиктований індивідуальними характеристиками, світоглядом, уподобаннями, емоціями людини тощо. Правова культура завжди реалізується через конкретну особистість, в залежності від неї і водночас справляючи вплив на неї, формуючи реального суб'єкта правової культури. Запропоновано у визначення поняття суб'єкта правової культури включати наступні аспекти: загальне (правова культура суспільства), особливе (правова субкультура) та одиничне (правова культура індивідуальної особистості)