Suchergebnisse

Since the beginning of Ukraine's independence, there have been adopted a number of important legal documents that define and characterize the Ukrainian foreign policy. It is the basis for the research of Ukrainian scholars to justify the vectors of foreign policy, to predict the partnership and alliance with Ukraine in international relations and in the region. These legal documents define the strategic regions of Ukrainian interests and explain the actions of the external department, are a benchmark for business and the public sector. In the article, the author analyzes the main legal documents that are decisive in the formation Ukraine's foreign policy, its geographical areas, activities, features, and search of the Middle East vector. We considered two main components to analyze the concepts of Ukraine's contemporary foreign policy and formed conditions. Firstly, that is the political and legal base, according to which the external priorities, principles, directions and policies of the Ukrainian state are defined. Secondly, it is an analysis of developments of Ukrainian scholars, foreign policy specialists who form a contemporary political opinion and analyze the perspectives of Ukraine in the international relations. The author pays attention to the interpretation of external trends in the normative legal documents, such as, the Declaration of State Sovereignty of Ukraine was adopted on July 16, 1990, the Resolution of the Verkhovna Rada of Ukraine «On Main Directions of Foreign Policy of Ukraine», the Laws of Ukraine «On Fundamentals of National Security of Ukraine», «On Diplomatic service», «On national security of Ukraine». Special attention is paid to the establishment of diplomatic relations between Ukraine and countries of the Middle East region, the work of diplomatic services. The author suggests a scientific understanding of the external directions adopted in legal documents from the beginning of proclamation of independence to the present, the explanation of the European integration course and the peculiarities of the Ukrainian policy of «multivectoral». It also drawn attention to the study of Ukrainian scholars of foreign policy and its trends. Despite the intercivilizational choice, the advantageous geographic and geopolitical location there are still weak relationships and the lack of knowledge about the Middle East region. ; З початку незалежності України було прийнято ряд важливих правових документів, які визначають і характеризують зовнішню політику України. Вони становлять основу досліджень вітчизняних науковців для обґрунтування векторів зовнішньої політики, прогнозування партнерства та союзництва України у міжнародних відносинах та в регіоні. Правові документи визначають стратегічні регіони інтересів України та пояснюють дії зовнішнього відомства, є орієнтиром для бізнесу і публічного сектору. В статті авторка аналізує основні правові документи, які є визначальними у формуванні зовнішньої політики України, її географічних напрямів, діяльності та особливостей, здійснює пошук близькосхідного вектору. Для аналізу концептів сучасної зовнішньої політики України та умов, в яких вони сформовані розглядаються дві основні складові. По-перше це політико-правова база, згідно якої визначені зовнішні пріоритети, принципи, напрями та політика Української держави. По-друге, це аналіз напрацювань та доробків українських науковців, фахівців зовнішньої політики, які формують сучасну політичну думку та аналізують перспективи України на міжнародній арені. Звертається увага на трактування зовнішніх напрямів у нормативно-правових документах, зокрема в Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року, Постанові Верховної Ради України «Основні напрямки зовнішньої політики України», Законах України «Про основи національної безпеки України», «Про дипломатичну службу», «Про національну безпеку України». Окремо приділена увага встановленню дипломатичних відносин України та країн близькосхідного регіону, роботі дипломатичних служб. Авторка пропонує наукове осмислення зовнішніх напрямів, закладених у правових документах з початку проголошення незалежності до сучасності, пояснення євроінтеграційного курсу і особливостей української політики «багатовекторності». Також звертається увага на дослідження українських науковців щодо зовнішньої політики, її напрямів та попри міжцивілізаційний вибір, вигідне географічне та геополітичне розташування слабкі взаємини й нестачу знань про близькосхідний регіон.

Since the beginning of Ukraine's independence, there have been adopted a number of important legal documents that define and characterize the Ukrainian foreign policy. It is the basis for the research of Ukrainian scholars to justify the vectors of foreign policy, to predict the partnership and alliance with Ukraine in international relations and in the region. These legal documents define the strategic regions of Ukrainian interests and explain the actions of the external department, are a benchmark for business and the public sector. In the article, the author analyzes the main legal documents that are decisive in the formation Ukraine's foreign policy, its geographical areas, activities, features, and search of the Middle East vector. We considered two main components to analyze the concepts of Ukraine's contemporary foreign policy and formed conditions. Firstly, that is the political and legal base, according to which the external priorities, principles, directions and policies of the Ukrainian state are defined. Secondly, it is an analysis of developments of Ukrainian scholars, foreign policy specialists who form a contemporary political opinion and analyze the perspectives of Ukraine in the international relations. The author pays attention to the interpretation of external trends in the normative legal documents, such as, the Declaration of State Sovereignty of Ukraine was adopted on July 16, 1990, the Resolution of the Verkhovna Rada of Ukraine «On Main Directions of Foreign Policy of Ukraine», the Laws of Ukraine «On Fundamentals of National Security of Ukraine», «On Diplomatic service», «On national security of Ukraine». Special attention is paid to the establishment of diplomatic relations between Ukraine and countries of the Middle East region, the work of diplomatic services. The author suggests a scientific understanding of the external directions adopted in legal documents from the beginning of proclamation of independence to the present, the explanation of the European integration course and the peculiarities of the Ukrainian policy of «multivectoral». It also drawn attention to the study of Ukrainian scholars of foreign policy and its trends. Despite the intercivilizational choice, the advantageous geographic and geopolitical location there are still weak relationships and the lack of knowledge about the Middle East region. ; З початку незалежності України було прийнято ряд важливих правових документів, які визначають і характеризують зовнішню політику України. Вони становлять основу досліджень вітчизняних науковців для обґрунтування векторів зовнішньої політики, прогнозування партнерства та союзництва України у міжнародних відносинах та в регіоні. Правові документи визначають стратегічні регіони інтересів України та пояснюють дії зовнішнього відомства, є орієнтиром для бізнесу і публічного сектору. В статті авторка аналізує основні правові документи, які є визначальними у формуванні зовнішньої політики України, її географічних напрямів, діяльності та особливостей, здійснює пошук близькосхідного вектору. Для аналізу концептів сучасної зовнішньої політики України та умов, в яких вони сформовані розглядаються дві основні складові. По-перше це політико-правова база, згідно якої визначені зовнішні пріоритети, принципи, напрями та політика Української держави. По-друге, це аналіз напрацювань та доробків українських науковців, фахівців зовнішньої політики, які формують сучасну політичну думку та аналізують перспективи України на міжнародній арені. Звертається увага на трактування зовнішніх напрямів у нормативно-правових документах, зокрема в Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року, Постанові Верховної Ради України «Основні напрямки зовнішньої політики України», Законах України «Про основи національної безпеки України», «Про дипломатичну службу», «Про національну безпеку України». Окремо приділена увага встановленню дипломатичних відносин України та країн близькосхідного регіону, роботі дипломатичних служб. Авторка пропонує наукове осмислення зовнішніх напрямів, закладених у правових документах з початку проголошення незалежності до сучасності, пояснення євроінтеграційного курсу і особливостей української політики «багатовекторності». Також звертається увага на дослідження українських науковців щодо зовнішньої політики, її напрямів та попри міжцивілізаційний вибір, вигідне географічне та геополітичне розташування слабкі взаємини й нестачу знань про близькосхідний регіон.

The article aims to analyze the importance of internal and external factors that contribute to the formation of the Islamic direction of the French foreign policy. The importance of these factors affects the success of the French policy. The waves of migration, integration of Muslims into the French society, accepting French norms and traditions are the future of the French Republic. At the same time, with an active community of Muslims, France carries out the policy of active intervention in the Arab world. All these factors are perceived by France as their own interest and the country pays little attention to the problems in an international medium in general. ; В статье предпринята попытка проанализировать важность внутренних и внешних факторов, которые способствуют формированию исламского направления внешней политики Франции. Важность этих факторов влияет на успех французской политики. Волны миграции, интеграция мусульман во французское общество, принятие французских норм и традиций являются будущим Французской Республики. В то же время Франция проводит политику вмешательства в арабском мире. Все эти факторы Франция воспринимает, как свою собственную заинтересованность и обращает мало внимания на проблемы в международной среде в целом. ; У статті зроблена спроба проаналізувати важливість внутрішніх і зовнішніх факторів, які сприяють формуванню ісламського спрямування зовнішньої політики Франції. Важливість цих чинників впливає на успіх французької політики. Хвилі міграції, інтеграція мусульман у французьке суспільство, прийняття французьких норм і традицій є майбутнім Французької Республіки. У той же час Франція проводить політику втручання в арабському світі. Всі ці фактори Франція сприймає, як свою власну зацікавленість і звертає мало уваги на проблеми в міжнародному середовищі в цілому.

The article aims to analyze the importance of internal and external factors that contribute to the formation of the Islamic direction of the French foreign policy. The importance of these factors affects the success of the French policy. The waves of migration, integration of Muslims into the French society, accepting French norms and traditions are the future of the French Republic. At the same time, with an active community of Muslims, France carries out the policy of active intervention in the Arab world. All these factors are perceived by France as their own interest and the country pays little attention to the problems in an international medium in general. ; В статье предпринята попытка проанализировать важность внутренних и внешних факторов, которые способствуют формированию исламского направления внешней политики Франции. Важность этих факторов влияет на успех французской политики. Волны миграции, интеграция мусульман во французское общество, принятие французских норм и традиций являются будущим Французской Республики. В то же время Франция проводит политику вмешательства в арабском мире. Все эти факторы Франция воспринимает, как свою собственную заинтересованность и обращает мало внимания на проблемы в международной среде в целом. ; У статті зроблена спроба проаналізувати важливість внутрішніх і зовнішніх факторів, які сприяють формуванню ісламського спрямування зовнішньої політики Франції. Важливість цих чинників впливає на успіх французької політики. Хвилі міграції, інтеграція мусульман у французьке суспільство, прийняття французьких норм і традицій є майбутнім Французької Республіки. У той же час Франція проводить політику втручання в арабському світі. Всі ці фактори Франція сприймає, як свою власну зацікавленість і звертає мало уваги на проблеми в міжнародному середовищі в цілому.