Suchergebnisse

The article examines the place of Natural Resource Law and post-resource branches of law in the legal system, proposes a hierarchy of these branches and outlines the relationship between the subjects of natural resource and post-resource relations.The subject of legal regulation of Natural Resource Law is defined as qualitatively homogeneous natural resource relations, consisting of the use and reproduction of natural resources – a legally defined part of the environment that have signs of natural origin and are in ecological relationship with the environment and with each other, can be used as a source of meeting human needs. All natural resources, as well as the relationship to their use and reproduction, are closely linked. This connection will always be inseparable and reciprocal.It is established that in the system of Natural Resource Law public relations regarding the use and reproduction of certain natural resources are in fact its subsectors and provide a differentiated approach to the environmentally sound use of each of the relevant natural resources. Natural Resource Law is not a conglomeration of land, water, forest and subsoil law, but their qualitative unity based on a single nature, factors of development and the internal structure of social relations.It is concluded that neither the long history of legislation, nor a significant amount of regulations that are sources of post-resource industries, are grounds for denying the inseparable and mutual connection of post-resource branches of law with each other and with Natural Resource Law and the objective need for separation independent branch of Natural Resource Law.Keywords: Natural Resource Law, land law, water law, forest law, subsoil law, faunal law, floristic law, natural resource relations, post-resource relations, legal system, branch of law ; У статті досліджено місце природоресурсного права і поресурсних галузей права у системі права, запропоновано ієрархію цих галузей та окреслено співвідношення предметів природоресурсних і поресурсних відносин.Предметом правового регулювання природоресурсного права визначено якісно однорідні природоресурсні відносини, що складаються з приводу використання та відтворення природних ресурсів – юридично визначеної частини навколишнього природного середовища, що мають ознаки природного походження і знаходяться в екологічному взаємозв'язку з навколишнім природним середовищем та між собою, використовуються або можуть бути використані як джерело задоволення потреб людини. Усі природні ресурси, а також відносини щодо їх використання і відтворення тісно пов'язані між собою. Цей зв'язок завжди буде мати нерозривний і взаємний характер.Встановлено, що у системі природоресурсного права суспільні відносини щодо використання і відтворення окремих природних ресурсів є фактично його підгалузями й забезпечують диференційований підхід до екологічно обґрунтованого використання кожного з відповідних природних ресурсів. Природоресурсне право – не конгломерат земельного, водного, лісового, надрового права, а їх якісна єдність, заснована на єдиній природі, факторах розвитку і внутрішньої структури суспільних відносин.Зроблено висновок, що ні тривала історія розвитку законодавства, ні значний обсяг нормативно-правових актів, що є джерелами поресурсних галузей, не є підставами для заперечення нерозривного та взаємного зв'язку поресурсних галузей права між собою і з природоресурсним правом та об'єктивної необхідності виокремлення самостійної галузі природоресурсного права.Ключові слова: природоресурсне право, земельне право, водне право, лісове право, надрове право, фауністичне право, флористичне право, природоресурсні відносини, поресурсні відносини, система права, галузь права