Suchergebnisse

The political process is being scrutinized by media nowadays. Communicative environment that comprises television, blogosphere and social networks is a political factor itself, either directly or indirectly shaping the agenda of creating a picture of the world, offering ways of interpreting reality. That's why foreign policy activity of state leaders is acted in terms of public policy when there is a need not only to publicly assess reactions, but also to form the so-called 'negotiating environment' on certain issues. All these taken into consideration condition the relevance of research.Russian President Vladimir Putin's speech at the Munich Conference on Security Policy that was made on February 10, 2007 is one of the manifestations of the public ploicy in question.The public policy in the article refers to mediatisated political practices that aim primarily to obtain the effect of publicity, awareness, ability to be taken in the sense of consent with the implementation of policies directly in any field. The public policy arises in response to political and social demands, and policy statements are its formal expression or articulation. The basic approach in the analysis of media discourse assessment used in the article is a critical discourse analysis.The critical discourse analysis considers the discourse as a form of social practice. Discourse description as a social practice means dialectical discursive relationship between a separate discursive event and a situation (s), an institution (s) and a social structure (s) which it is formed by. Here we face the emergence of ideological effects in the language use.Ukrainian, Russian and Anglo-American corpuses of stock media discourse are under analysis in this work.The author concludes that the media shape semantic space; impose interpretative models associated with the foreign policy of the Russian Federation. The discourse itself is filled with words that are semantically aggressive like an attack, a war, a conflict, weapon, a fighting, aggression, a collision, etc. This analysis continuation can provide a basis for speech and text understanding in the social space ; Политический процесс сегодня находится под пристальным вниманием медиа. Коммуникативная среда – от телевидения до блогосферы и социальных сетей сама по себе является политическим актором, прямо или опосредованно формирующим повестку дня, создающим картину миру, предлагающим способы интерпретации реальности. Именно поэтому, внешнеполитическая деятельность лидеров государств проводится в рамках публичной политики, когда возникает необходимость формирования не только общественных оценок, реакций, но и переговорной среды по определенным вопросам. Этим и обусловлена актуальность исследования.Выступление президента Российской Федерации Владимира Путина на Мюнхенской конференции по вопросам политики безопасности 10 февраля 2007 г. является одним из проявлений публичной политики.Публичная политика в статье понимается как медиатизированные политические практики, которые направлены, в первую очередь, на получение эффекта публичности, узнаваемости, воспринимаемости в смысле согласия с реализацией непосредственно политики в какой-либо сфере. Публичная политика возникает в ответ на политические и социальные запросы, а программные заявления представляют собой формальные выражения или артикуляции публичной политики.Основной подход при анализе оценочного медиадискурса, используемый в статье – критический дискурс анализ. Критический дискурс-анализ рассматривает дискурс как форму социальной практики. Описание дискурса как социальной практики означает диалектическое отношение между отдельным дискурсивным событием и ситуацией (ситуациями), институтом (институтами) и социальной структурой (структурами), которые его формируют. Здесь происходит возникновение идеологических эффектов использования языка.В работе проанализированы три корпуса текстов оценочного медиадискурса – украинский, российский и англо-американский.Автор пришел к выводу, что медиа формируют смысловое пространство, навязывают интерпретационные модели, связанные с внешней политикой Российской Федерации. А сам дискурс наполнен словами, семантически агрессивными – атака, война, конфликт, оружие, борьба, агрессия, столкновение и т.д. Продолжение данного анализа может дать основу для понимания работы слова и дальше- текста в социальном пространстве, его перформативность и ограниченность ; Політичний процес сьогодні знаходиться під пильною увагою медіа. Комунікативне середовище – від телебачення до блогосфери та соціальних мереж само по собі є політичним актором, що прямо або опосередковано формує порядок денний, що створює картину світу, що пропонує способи інтерпретації реальності. Саме тому, зовнішньополітична діяльність лідерів держав проводиться в рамках публічної політики, коли виникає необхідність формування не тільки громадських оцінок, реакцій, а й переговорного середовища з певних питань. Цим і зумовлена актуальність дослідження.Виступ президента Російської Федерації Володимира Путіна на Мюнхенській конференції з питань політики безпеки 10 лютого 2007 є одним з проявів публічної політики.Публічна політика в статті розуміється як медіатізірованні політичні рактики, які спрямовані, в першу чергу, на отримання ефекту публічності, пізнаваності, сприйняття в сенсі згоди з реалізацією безпосередньо політики в якій-небудь сфері.Публічна політика виникає у відповідь на політичні та соціальні запити, а програмні заяви являють собою формальні вирази або артикуляції публічної політики.Основний підхід при аналізі оціночного медіадискурсу, використовуваний в статті - критичний дискурс-аналіз.Критичний дискурс-аналіз розглядає дискурс як форму соціальної практик. Опис дискурсу як соціальної практики означає діалектичне відношення між окремою дискурсивною подією і ситуацією (ситуаціями), інститутом (інститутами) і соціальною структурою (структурами), які його формують. Тут відбувається виникнення ідеологічних ефектів використання мови.У роботі проаналізовано три корпуси текстів оціночного медіадискурсу - український, російський і англо- американський.Автор дійшов висновку, що медіа формують смисловий простір, нав'язують інтерпретаційні моделі, пов'язані із зовнішньою політикою Російської Федерації. А сам дискурс наповнений словами, семантично агресивними - атака , війна , конфлікт, зброя, боротьба, агресія, зіткнення і т.д. Продовження даного аналізу може дати основу для розуміння роботи слова і далі - тексту в соціальному просторі, його перформативність і обмеженість.