Suchergebnisse

On the basis of special archival-analytical materials, the article makes an attempt to reveal the historical aspects of development and provision of education in Austria. The main milestones of its content changes, determined by social, political and ideological transformations occurred at different periods, are described.Prominent political and public figures, reformers in the field of pedagogy, whose ideas served as the basis for the history of education in Austria, are accentuated particularly. The work of the Habsburgs aimed at educational development and transforming Vienna to the centre of the Austrian empire is unveiled; the reign of Maria Theresa and her son Joseph II was the age of proliferation of the Enlightenment ideas, a perfect example of their studies and propaganda in Europe. A separate page in development of education in Austria is the period of the Austro-Hungarian Empire collapse, education management by the Social-Democrats and their reformist innovations. Not only teachers were the most demanded at that period but also psychologists, psychoanalysts. Their reforming ideas led to the historic school reform, to establishment of nursing homes and orphanages for socially unprotected children and adolescents, children with deviant and asocial behaviour. The educational system received special development in the 20th century, where emphasis was laid on qualitative improving of education; cooperation of humanitarian grammar schools with social institutions; study of language courses by choice; improvement of humanitarian grammar school teachers' skills and their working conditions. Today, Austria's educational policy includes the following areas: quality education throughout life; implementation of the competency approach; cooperation with local and religious communities; introduction of bilingual education due to the migration processes; advancement of gender equality among immigrant children; creation of a favourable environment for multicultural development and education for children and young people of various ethnic minorities with different confessional ideological beliefs. ; На основі спеціальних архівно-аналітичних матеріалів зроблено спробу розкрити історичні аспекти розвитку і становлення освіти в Австрії. Визначено основні віхи реформування змістового наповнення, зумовлених суспільними, політичними та ідеологічними трансформаціями, які мали місце в той чи інший період становлення та розвитку освіти. Особливий акцент зроблено на розкритті відомих політичних і громадських діячів, учених-реформаторів у галузі педагогіки, чиї ідеї слугували підґрунтям історії освіти Австрії. Розкрито діяльність Габсбургів у розвитку освіти – зробити Відень центром австрійської імперії; правління Марії Терезії та її сина Йозеф ІІ – що стало початком ідей Просвітництва, досконалим зразком для його вивчення і пропагування в Європі. Окремою сторінкою у розвитку освіти Австрії є період розпаду Австро-Угорської імперії, управління освітою соціал-демократами, та їх реформаторськими нововведеннями. Найбільш затребуваними серед них були не тільки педагоги, а й психологи, психоаналітики. Їх реформаторські ідеї знайшли впровадження у створенні шкільної реформи, яка стала історичною; дитячих будинків та приютів для дітей та підлітків, які були соціально незахищеними; діти з девіантною та асоціальною поведінкою. Особливий розвиток освітня галузь отримала в 20 ст., де зроблено акцент на підвищення якості навчання; налагодження співробітництва гуманітарних гімназій із соціальними інституціями; вивчення мовних дисциплін за вибором; підвищення кваліфікації педагогічних працівників у гуманітарних гімназіях та покращення умов їх праці. Освітніми напрямами політики Австрії нині є: якісна освіта впродовж життя; реалізації компетентнісного підходу; співпраця з місцевими громадами і релігійними спільнотами; упровадження білінгвального навчання, зумовленого міграційними процесами; виховання гендерної рівності серед дітей іммігрантів; створення сприятливого середовища для полікультурного розвитку та навчання дітям та молоді різних етнічних меншин із неоднаковими конфесійними світоглядними переконаннями.