Suchergebnisse

UK: Націоналістичний фактор став невід'ємною складовою частиною суспільно-політичного життя в Україні і володіє ефективними важелями впливу на розбудовчі процеси. Як ідейний та суспільно-політичний рух він має своїх виразників в особі партій та організацій. Наголошується на тому, що явище націоналізму залишається загалом малозрозумілим, а довгі роки дискредитацїї українського націоналізму виробили у частині населення стійкий комплекс несприйняття його взагалі. Крім того, націоналізм як ідеологія по-різному тлумачиться науковцями. Можна виділити два найпоширеніші погляди. Одні вчені вважають, що націоналізм є виключно позитивним явищем на етапі творення та становлення нової суверенної національної держави. Прихильники цього виходять із твердження, що націоналізм – це народний, прогресивний, революційний рух. Інший підхід до націоналізму як до явища виключно негативного, реакційного, що від'ємно впливає на прогресивний розвиток суспільних відносин. У цьому контексті необхідно чітко розрізняти, якщо націоналізм – це активна позиція патріота стосовно становлення, розвитку й оборони своєї держави в межах її кордонів, то шовінізм – це той же патріотизм і націоналізм, який виходить за межі своєї держави з метою поневолення інших народів чи захоплення чужих земель. RU: Националистический фактор стал неотъемлемой составляющей общественно-политической жизни в Украине и является эффективным рычагом влияния на трансформационные процессы. Как идейное и общественно-политическое движение он имеет своих сторонников в лице партий и организаций. Делается акцент на том, что явление национализма остается в целом малопонятным, а длительные годы дискредитации украинского национализма выработали у части населения стойкий комплекс невосприятия его вообще. Кроме того, национализм как идеология по-разному трактуется учеными. Можно выделить два самых распространенных мнения. Одни из ученых считают, что национализм является исключительно положительным явлением на этапе создания и становления нового суверенного национального государства. Они выходят из утверждения, что национализм является народным, прогрессивным, революционным движением. Другой подход к национализму как к явлению исключительно негативному, реакционному, что непосредственно влияет на прогрессивное развитие общественных отношений. В этом контексте необходимо подчеркнуть, что если национализм – это активная позиция патриота относительно становления, развития и обороны своего государства в пределах его границ, то шовинизм – это тот же патриотизм и национализм, который выходит за пределы своего государства с целью порабощения других народов или захвата чужих земель. EN: The nationalist factor has become an integral part of political life in Ukraine and is an effective lever of influence on the transformation processes. As the ideological and socio-political movement, it has its supporters in the person of political parties and organizations. Emphasis on the fact that the phenomenon of nationalism remains obscure, and long years discredit Ukrainian nationalism has developed the part of the population stable complex perception at all. Furthermore, nationalism as an ideology has been interpreted differently by scientists. You can select two of the most common opinion. Some of them believe that nationalism is an extremely positive development on the stage of creation and formation of new sovereign States. They come from a claim that nationalism is folk, progressive, revolutionary movement. Another approach to nationalism – as a phenomenon exclusively negative reaction that directly influences the progressive development of social relations. In this context, it is necessary to emphasize that if nationalism is the active position of the patriot regarding the formation, development and defense of their state within its borders, chauvinism is the same patriotism and nationalism, which is outside of their state with the purpose of enslavement of other Nations or seizure of foreign lands.

UK: У суспільному житті будь-якої демократичної країни відносини між політичними опонентами будуються по лінії влада – опозиція, тобто опозиція – це об'єктивне явище суспільного життя. Ефективність діяльності політичної опозиції залежить від багатьох факторів, зокрема: законодавчого визначення статусу опозиції; гарантії її прав; згуртованості авторитетного лідера. Наголошується на тому, що політичні події 2013–2021 рр. в Україні свідчать про актуалізацію проблеми опозиції як складової частини політичного процесу та необхідність її нормативного визначення в межах державного законодавства. Крім того, події цього періоду привели до трансформації повноважень інститутів державної влади, повернення до конституції 2004 р., боротьби політичних еліт, протистояння у Верховній Раді, які перетворилися на постійний фактор і фактично паралізують дієвість законодавчого органу держави. Нагальною потребою на сучасному етапі є сильна демократична влада, консолідація усіх політичних сил (коаліції й опозиції) для збереження стабільності та міжнаціональної згоди. Сучасне демократичне правління – це партійне правління. Вирішення суперечок і конфліктів між партійними лідерами або між більшістю й опозицією повинно відбуватися на основі «принципових переговорів», а не позиційних. «Теорія принципових переговорів» (Дж.В. Бертон, Р. Даль, Р. Фішер) передбачає вирішення політичних проблем на основі їхніх якісних характеристик, тобто виходячи із суті справи, а не торгу із приводу того, на що може погодитися чи ні кожна зі сторін. Цей метод передбачає прагнення сторін знайти взаємну вигоду там, де тільки можливо, а там, де їхні інтереси не збігаються, потрібно знайти такий компроміс, який був би обґрунтований будь-якими справедливими нормами незалежно від волі кожної зі сторін. На жаль, сьогодні в Україні у кожної з конфліктуючих сторін на першому місці власні інтереси, тоді як народні обранці повинні захищати інтереси своїх виборців. Дестабілізація роботи українського парламенту 2013–2021 рр., постійне блокування роботи, низький коефіцієнт корисної дії у законотворчій і нормотворчій сферах дають підстави стверджувати, що можливість створення коаліції за демократичними принципами в українському парламенті надзвичайно низька. У цьому контексті підкреслюється, що сьогодні особливо актуальним стає комплекс проблем, пов'язаних із законодавчим забезпечення діяльності політичної опозиції. В Україні проблема парламентської опозиції досі залишається без юридичного вирішення. EN: In the public life of any democratic country, relations between political opponents are built along the lines of poweropposition, that is, opposition is an objective phenomenon of public life. The effectiveness of political opposition depends on many factors, in particular: legislative definition of the status of the opposition; as a guarantee of its rights; solidarity authoritative leader. The emphasis on the fact that political developments 2013–2021 in Ukraine testify to the actualization of the problem of the opposition as part of the political process and the necessity of its normative definition within the state law. Additionally, the events of this period led to the transformation of the powers of state institutions, the return to the Constitution of 2004, the struggle of the political elites, the opposition in the Verkhovna Rada, which has become a permanent factor and, in fact, paralyze the effectiveness of the legislature of the state, etc. The urgent need at the present stage there is a strong democratic government, and consolidation of all political forces (majority and opposition) to maintain stability and ethnic harmony. Modern democratic government is party government. Disputes and conflicts between party leaders or between the majority and the opposition should be resolved on the basis of "principled negotiations" and not positional ones. "Theory of principled negotiations" (J.W. Burton, R. Dahl, R. Fisher) involves solving political problems on the basis of their qualitative characteristics, ie based on the substance of the case, rather than bargaining over what everyone can agree on from the parties. This method involves the desire of the parties to find mutual benefit wherever possible, and where their interests do not coincide, it is necessary to find a compromise that would be justified by any fair rules, regardless of the will of each party. Unfortunately, today in Ukraine, each of the conflicting parties has its own interests in the first place, while the people's deputies must protect the interests of their constituents. The destabilization of the Ukrainian parliament in 2013–2021, the constant blocking of work, low efficiency in the legislative and rule-making spheres – gives grounds to say that the possibility of forming a coalition on democratic principles in the Ukrainian parliament is extremely low. In this context, it is emphasized that today the special actuality is acquired the complex problems related to legislative support of the political opposition. In Ukraine the problem of the parliamentary opposition is still without a legal decision.

UK: У статті досліджується та визначається місце і роль політичної освіти у формуванні політичної культури українського суспільства. Підкреслюється, що сьогодні для українського сіспільства є характерною криза ціннісно-світоглядних засад, яка проявляється в утраті моральних орієнтирів. Суспільство украй дегуманiзоване, у ньому панують жорстокість, насильство, поняття гідності й життя знецінелося. Це виклики висувають необхiднiсть звернути увагу на теорію і практику виховання. Створення та забезпечення ефективного функціонування системи політичної освіти яка включає великий виховний і культурологічний потенціал, має вірішальне значення у формуванні політичної культури українського суспільства. EN: The place and role of political education in shaping the political culture of Ukrainian society is explored and determined. It is emphasized that fоr today's Ukrainian society there is а characteristic crisis of values-ideological princrples, as It manifests itself in the loss of moral standards. The society is extremely dehumanized, it is dominated bу cruelty, vrolence, the concept of dignity and life depreciated. These challenges cаll for attention to the theory and practice of education, nаmely political education as а basis for ideological education. Creating and ensuring the effective functioning of the political education system, which includes а great educational and cultural potential, is crucial for shaping the political culture of Ukrainian society.

UK: Дослiджується та розкритi особливостi партiйної комунiкації, як важливого рiзновиду полiтичної комунiкацiї. Проаналiзованi види партiйної комунiкацiї й дана характеристика змiнам в контекстi загальної iнформатизацiї суспiльства. З метою вирiшення цих наукових завдань використано низку наукових методiв, серед яких основним є: iсторичний, структурно-функцiональниiй, порівняльний. Бiхевiорiстський метод застосовувався для дослiдження рiзноманiтної поведiнки партiйних лiдерiв, змiсту та форми процесу взаємодiї особистостей i полiтики. EN: The peculiarities of party communication as аn important form of political communication are explored and revealed. Analysed types of party communication and gives the characteristic for changes in the context of the common society information. In order to address these research objectives used а number of scientifsc metods, аmоng which are: the historical structural-functional, comparison. Behavioristic method was used to study the behavior of various party leaders, the content and form оf the process of interaction of personalities and politics.

UK: Аналізуються стан та перспективи розвитку партійної ідеології. В цьому контексті робиться висновок, що за час, який минув із дня проголошення незалежності України, практично жодній політичній партії так і не вдалося стати потужною ідеологічною силою, яка би впродовж певного часу здійснювала більш-менш істотний вплив на соціально-політичний процес у державі. Партійні ідеології абстракїні, не цілеспрямовані і не мають конкретного ціннісного змісту. Партійні лідери, партійні еліти Не *харизматичнІ,'не яскраві. Жодён лідер із найбільших політичних сил в Україні не зможе напевно дати відповідь на питання: яку ідеологію він сповідує? Аналізується та обґрунтовується необхідність формування консолідаційної ідеології, відтворення системи цінностей, які б об'єднували учасників політичного процесу, здатних консолідувати українську громаду і привести український народ до злагоди і процвітання. На наш погляд, ключовими цінностями ідеології будь-якої партії повинні стати відчуття відповідальності за долю країни, патріотизм, гуманізм, демократія, соціальна справедливість. Це і є основними напрямами партійної ідеології у формуванні громадської думки та громадського виховання. RU: Анализируются состояние и перспективы развития партийной идеологии. В этом контексте делается вывод, что за время, прошедшее со дня провозглашения независимости Украины, практически ни одной политической партии так и не удалось стать мощной идеологической силой, которая бы в течение определенного времени осуществляла более или менее существенное влияние на социально-политический процесс в государстве. Партийные идеологии абстрактные, а не целенаправленные, и не имеют конкретного ценностного содержания. Партийные лидеры, партийные элиты не харизматичные, не яркие. Ни один лидер из крупнейших политических сил в Украине не сможет наверняка ответить на вопрос: какую идеологию он исповедует? Анализируется и обосновывается необходимость формирования консолидационной идеологии, воспроизведение системы ценностей, которые бы объединяли участников политического процесса, способных консолидировать украинское общество и привести украинский народ к согласию и процветанию. На наш взгляд, ключевыми ценностями идеологии любой партии должны стать чувство ответственности за судьбу страны, патриотизм, гуманизм, демократия, справедливость. Это и есть основными направлениями партийной идеологии в формировании общественного мнения и общественного воспитания. EN: The state and prospects of party ideology development are analyzed. In this context, it is concluded that, in the time since the proclamation of Ukraine's independence, virtually no political party has succeeded in becoming a powerful ideological force that would have had a more or less significant impact on the socio-political process in the state over a certain period of time. Party ideologies are abstract, non-focused and have no specific value content. Party leaders, party elites are not charismatic, not bright. No leader of the largest political forces in Ukraine will surely be able to answer the question: What kind of ideology does he profess? It is analyzed and substantiated the necessity of forming a consolidation ideology, a reproduction of a system of values that would unite the participants of the political process, able to consolidate the Ukrainian community and bring the Ukrainian people to harmony and prosperity.In our opinion, the key values of the ideology of any party should be a sense of responsibility for the fate of the country, patriotism, humanism, democracy, social justice. These are the main areas of party ideology in shaping public opinion and public education.

UK: Досліджується місце та роль політичної комунікації в іміджмейкерстві партійного лідера. Розкриті особливості партійної комунікації як важливого різновиду політичної комунікації. Проаналізовані види партійної комунікації й дано характеристику змінам у контексті загальної інформатизації суспільства. Результати дослідження свідчать про суттєву роль та значущість партійного лідера в системі політичних комунікацій. Одним із найважливіших напрямів політичної діяльності партійних лідерів є партійна комунікація. Вона є складовою більш широкого поняття - політичної комунікації. Політична комунікація натомість є специфічним видом політичних відносин і розглядається як невід'ємний елемент політичної сфери суспільства. Головним призначенням партійної комунікації є створення передумов для публічної політики та публічної влади через інформаційний вплив політичних акторів один на одного та навколишнє соціальне середовище. Особливість партійної комунікації полягає в тому, що вона передбачає різного роду повідомлення та інформацію, яка циркулює всередині партії між її структурними елементами та членами, або ж з ініціативи партії передається особі, громадянину, групі, іншій партії, політичному актору чи політичному інституту. Розуміння теоретичних засад партійної комунікації, їхнє творче застосування у розвитку партійних кіл є запорукою успіху діяльності партійних лідерів і зростання авторитету серед мас. EN: Investigates the place and role of political communication in party leader image-making. The peculiarities of party communication as an important kind of political communication are uncovered. Analyzed types of party communication and gives the characteristic for changes in the context of the common society information. The results of investigation indicate a significant role and importance of party leader in political communications system. One of the most important direction of politics of party leaders are party communication. It is part of a larger concept - political communication. Political communication is a specific type of political relations and is seen as an inseparable element of the political domain of society. The main purpose of the party communication is creating conditions for public policy and public authority through the informational influence of political actors on each other and the social environment. The feature of party communication is that it provides the variety sort of messages and information that circulates within the party between its structural elements and members. Although this information basis on the initiative of the party can be given to the person, citizen, group, to the other party, political actor or political institutions. Understanding the theoretical foundations of party communication, their creative implementation in the development of party circles is the key to the success of the party leader's activity and authority increasing among the masses

UK: Досліджується політична опозиція як елемент політичної системи суспільства та демократії. Підкреслюється, що у суспільному житті будь–якої демократичної країни стосунки між політичними опонентами будуються по лінії влада–опозиція, тобто опозиція – це об'єктивне явище суспільного життя. Ефективність діяльності політичної опозиції залежить від багатьох факторів, зокрема: законодавче визначення статусу опозиції; гарантії її прав; згуртованість авторитетного лідера. Наголошується на тому, що політичні події 2013–2018 рр. в Україні свідчать про актуалізацію проблеми опозиції як складової політичного процесу та необхідність її нормативного визначення в межах державного законодавства. Крім того події цього періоду привели до трансформації повноважень інститутів державної влади, повернення до конституції 2004 р., боротьби політичних еліт, протистояння у Верховній Раді, які перетворилися в постійний фактор і фактично паралізують дієвість законодавчого органу держави тощо. Нагальною потребою на сучасному етапі є сильна демократична влада, консолідація усіх політичних сил (коаліції та опозиції) для збереження стабільності і міжнаціональної згоди. В цьому контексті підкреслюється що сьогодні особливої актуальності набуває комплекс проблем, пов'язаних з законодавчим забезпеченням діяльності політичної опозиції. В Україні проблема парламентської опозиції залишається без юридичного вирішення. EN: Explores the political opposition as an integral element of political system of society. It is emphasized that in the social life of any democracy, relations between political opponents are built under the power–opposition, i.e. the opposition is an objective social phenomenon. The effectiveness of political opposition depends on many factors, in particular: legislative definition of the status of the opposition; as a guarantee of its rights; solidarity authoritative leader. The emphasis on the fact that political developments 2013–2018 in Ukraine testify to the actualization of the problem of the opposition as part of the political process and the necessity of its normative definition within the state law. Additionally, the events of this period led to the transformation of the powers of state institutions, the return to the Constitution of 2004, the struggle of the political elites, the opposition in the Verkhovna Rada, which has become a permanent factor and, in fact, paralyze the effectiveness of the legislature of the state, etc. The urgent need at the present stage there is a strong democratic government, and consolidation of all political forces (majority and opposition) to maintain stability and ethnic harmony. In this context, it is emphasized that today the special actuality is acquired the complex problems related to legislative support of the political opposition. In Ukraine the problem of the parliamentary opposition is still without a legal decision.

UK: Актуалізується та обґрунтовується теза про те, що проблема лідера та лідерства для партії відіграє особливу роль. Діяльність партійного лідера - це насамперед громадська діяльність в результаті якої зміцнюється потенціал партії. Особливої актуальності лідерство набуває в умовах надмірно персоніфікованої політики, коли більшість людей орієнтується не на партію, а на особистість. За цих умов формування відповідного іміджу партійного лідера є однією з найважливіших складових побудови загальної стратегії партії. Разом із тим, навіть найкраща характеристика політичного портрета партійного лідера не допоможе, якщо в суспільстві склався негативний імідж політичної партії. Тому відносини «лідер - політична партія» мають двосторонній взаємозумовлений характер. Підкреслюється, що проблема формування іміджу партії актуалізується сьогодні у зв'язку з низьким рівнем довіри до них з боку українських громадян. Для більшості населення політичні партії сучасної України залишаються практично індивідуально невизначеними, такими, які мало відрізняються, як ідеологічно, так і програмно. За такої ситуації важливим завданням кожного партійного лідера є формування індивідуального «образу» партії, покликаного продемонструвати суспільству його переваги серед інших політичних партій, переконати суспільство саме цій партії віддати свою підтримку та симпатії. Розкрито основні характеристики узагальненого політичного портрета сучасного партійного лідера. Виділені критерії партійного лідерства. Показано роль лідера, як ідеолога, організатора, стратега, натхненника й вихователя партійних лав і суспільства в цілому. EN: Actualizarea and substantiates the thesis that the problem of the leader and the leadership of the party plays a special role. The activities of the party leader is first and foremost a social activity which strengthens the capacity of the party. Of particular relevance is the leadership becomes in terms of the overly personalized politics when most people are focused not on party but on personality. Under these conditions, the formation of an appropriate image of party leader is one of the most important components of forming the General strategy of the party. However, even the best description of the political portrait of the party leader will not help if the society has developed a negative image of the political party. Therefore, the relationship «leader - political party» have a two-way interdependent nature. It is emphasized that the problem of image formation of the party actualizarea today due to the low level of trust towards Ukrainian citizens. For the majority of the political parties of modern Ukraine remain virtually individually uncertain, a little different, ideologically and programmatically. In such a situation, an important task of every party leader is the formation of an individual «image» of the party, designed to show the public its benefits among other political parties, to convince the public that party to give their support and sympathy. Describes the main characteristics of the generalized portrait of a modern political party leader. Selected criteria of the party leadership. Shows the role of the leader as ideologist, organizer and strategist, inspirer and teacher of the party ranks and society in General.