Suchergebnisse

Administrative and territorial reform in Ukraine is an extremely important stage in the development of our country. Decentralization creates new challenges for the regions, gives local authorities new powers, duties and responsibilities. For a comprehensive analysis of the possibilities and prospects of decentralization reform, it is important to analyze the existing world experience in implementing of the similar regional development programs in different countries. The implementation of such reforms in highly developed and developed countries is usually more successful than in developing countries, mainly due to the unpreparedness of local governments to the transformation of socio-political relations. Domestic and foreign scholars who have researched the course of decentralization reform in Ukraine note that it is extremely important to make appropriate changes to the Constitution of Ukraine and consolidate them at the highest state level. Decentralization reform, of course, cannot be considered as a universal tool for solving all existing problems of Ukraine, but it is an extremely important step towards comprehensive development of our country, taking into account the needs of the state and regions, the specifics of each, and the possibility for more effective implementation of regional policy measures by expanding the powers of local authorities. Thus, according to the new division, the largest districts in terms of population, the centers of which are the largest cities in Ukraine: Kharkiv, Odesa and Dnipro, which account for 4.8%, 3.8% and 3.2% of the population of the country's districts, respectively. Zaporizhia district of Zaporizhia region, Lviv district of Lviv region account for 2.4-2.1% of the population. Based on the cluster analysis of 119 newly formed districts of Ukraine by the Ward method, according to 24 indicators as of 2020, 8 clusters were identified. Cluster analysis of the regions of Ukraine by a similar method according to the level of urbanization allowed to identify 6 clusters. The established features should be taken into account in forming plans and programs of regional development, which should be scientifically substantiated, take into account the peculiarities of decentralization of power and contribute to improving the level and quality of life of the population. ; Административно-территориальная реформа в Украине является чрезвычайно важным этапом в развитии нашего государства. Децентрализация власти обусловливает новые вызовы для регионов, наделяет местные власти новыми полномочиями, обязанностями и ответственностью. Для комплексного анализа возможностей и перспектив реформы децентрализации важен анализ уже существующего мирового опыта внедрения аналогичных программ регионального развития в различных странах мира. Внедрение такого рода реформ в высокоразвитых и развитых странах обычно более успешно, чем в развивающихся странах, в основном из-за неподготовленности органов местного самоуправления к трансформации общественно-политических отношений. Как отечественные, так и зарубежные ученые, исследовавшие ход реформы децентрализации в Украине, отмечают, что чрезвычайно важно внести соответствующие изменения в Конституцию Украины и закрепить их на самом высоком государственном уровне. Децентрализационная реформа, конечно, не может рассматриваться как универсальный инструмент для решения всех существующих проблем Украины, однако является чрезвычайно важным шагом на пути к комплексному развитию нашего государства, учета потребностей и государства, и регионов, специфики каждого из них, а также возможностью для более эффективного внедрения мероприятий региональной политики за счет расширения полномочий местной власти. Так, по новому разделению крупнейшие по численности районы, центрами которых являются крупнейшие города Украины: Харьковский, Одесский и Днепропетровский, на которые приходится 4,8%, 3,8% и 3,2% населения районов страны соответственно. На Запорожский район Запорожской области, Львовский район Львовской области приходится по 2,4-2,1%. На основе кластерного анализа 119 новообразованных районов Украины методом Варда по 24 показателям состоянием на 2020 г. было выделено 8 кластеров. Кластерный анализ областей Украины, выполненный с использованием аналогичного метода по показателям уровня урбанизации, позволил выделить 6 кластеров. Установленные особенности должны быть учтены при формировании планов и программ регионального развития, которые должны быть научно обоснованными, учитывать особенности децентрализации власти и способствовать повышению уровня и качества жизни населения. ; Адміністративно-територіальна реформа в Україні є надзвичайно важливим етапом у розвитку нашої держави. Децентралізація влади обумовлює нові виклики для регіонів, наділяє місцеву владу новими повноваженнями, обов'язками та відповідальністю. Для комплексного аналізу можливостей та перспектив реформи децентралізації важливим є аналіз вже існуючого світового досвіду впровадження аналогічних програм регіонального розвитку в різних країнах світу. Впровадження такого роду реформ у високорозвинених та розвинених країнах зазвичай є більш успішним, аніж в країнах, що розвиваються, здебільшого через не підготовленість органів місцевого самоврядування до трансформації суспільно-політичних відносин. Як вітчизняні, так і закордонні науковці, які досліджували хід реформи децентралізації в Україні, зауважують, що надзвичайно важливо внести відповідні зміни до Конституції України та закріпити їх на найвищому державному рівні. Децентралізаційна реформа, авжеж, не може розглядатись як універсальний інструмент для вирішення всіх існуючих проблем України, проте є надзвичайно важливим кроком на шляху до комплексного розвитку нашої держави, врахування потреб і держави, і регіонів, специфіки кожного з них, а також можливістю для більш ефективного впровадження заходів регіональної політики за рахунок розширення повноважень місцевої влади. Так, за новим поділом найбільші за чисельністю райони, центрами яких є найбільші міста України: Харківський, Одеський та Дніпропетровський, на які припадає 4,8%, 3,8% та 3,2% населення районів країни відповідно. На Запорізький район Запорізької області, Львівський район Львівської області припадає по 2,4-2,1%. На основі кластерного аналізу 119 новоутворених районів України методом Варда за 24 показниками станом на 2020 р. було виділено 8 кластерів. Кластерний аналіз областей України аналогічним методом за рівнем урбанізації дозволив виділити 6 кластерів. Встановлені особливості мають бути враховані при формуванні планів та програм регіонального розвитку, які мають бути науково обґрунтованим, враховувати особливості децентрації влади та сприяти підвищенню рівня та якості життя населення.

The purpose of this paper is to analyze the causes, current realities and consequences of forced migrations of Georgia and Ukraine in order to identify key strategies for resolving the socio-economic problems of internally displaced persons and transforming them from a "problem vulnerable group" into an indicator of socio-economic development of the countries. Methodology. The study was conducted using a set of multidisciplinary approaches and methods. The paper was used philosophical, general scientific and concrete scientific research methods. Among them: methods of analysis and synthesis, comparative geographical method, mathematical and statistical, graphical method, problem method and some others. Results. Forced migration in Georgia and Ukraine is associated with armed conflicts, which were supported by the separatist sentiments of the part of the population. The center of the military confrontation in Georgia in 1989-1992 was the Tskhinvali region (South Ossetia), and in 1992-1993 – Abkhazia. In 2008, an armed conflict arose between Georgia, Russia and the separatist groups of South Ossetia, referred to as the Russian-Georgian war. In 2014, the Donbass (Donetsk and Luhansk regions) became a center of hostilities in Ukraine. Because of such military conflicts, millions of people have become internally displaced persons – a socially vulnerable category of the population. Analysis of the structural features of the IDPs of Georgia and Ukraine shows the unevenness of their territorial distribution: IDPs are settled in large cities close to their previous homes and almost completely ignore the countryside. Such resettlement speaks about possible intentions to return to their previous places of residence. As a result of the displacement of IDPs, a large burden on the social and economic spheres is observed in parts of Donetsk and Luhansk, as well as Kharkiv regions, the city of Kiev. A similar picture is observed in Georgia: IDPs are settled closer to the occupied regions of Abkhazia and the Tskhinvali region, in large cities and districts of Tbilisi, Samegrelo-Zemo, Svaneti and Imereti. IDPs have become a real challenge for both countries, with which the government could not finally cope. Unresolved in both countries are the housing problems of IDPs. In Ukraine, in addition to the housing problem, IDPs face acute problems with determining their status, social benefits, and employment. Ignoring the solution of these problems leads to increased tension in society, conflicts at the local level between the migrants and the local population, and, as a consequence, to repeated internal displacement. Resolving the problems of forced migrants should be the first line of policy with IDPs. Scientific novelty. a comprehensive comparative analysis of forced migration of Georgia and Ukraine related to military conflicts in the paper was carried out for the first time. The methodology of human-geographical research of migration processes, in particular forced migration, has been improved. The application of the joint experience of Georgia and Ukraine in solving the problems of IDPs was further developed. Practical significance. Studying the joint experience of countries in solving the socio-economic problems of IDPs, the features of their integration and adaptation will contribute to a deeper analysis of these processes at all levels of territorial organization, ensuring the erasing of borders between such a category as "migrants" and "ordinary population". This paper is only a part of the comprehensive study of the problems of IDPs, so the next step will be a study of the features of IDP integration in the host communities of Georgia and the implementation of this experience for Ukraine. ; В статье рассматриваются вынужденные миграции, связанные с военными конфликтами на примере Украины и Грузии. Цель данной статьи – анализ причин, современных реалий и последствий вынужденных миграций Грузии и Украины с целью определения ключевых стратегий решения социально-экономических проблем внутренне перемещенных лиц и превращение их из «проблемной уязвимой группы» в индикатор социально-экономического развития страны. На основе глубокого анализа международной и отечественной литературы выявлено, что вынужденные миграции в обеих странах связаны с вооружёнными конфликтами на территории с полинациональным составом населения. В обеих странах этот конфликт поддерживался сепаратистскими настроениями населения при поддержке местных политических элит, общественных организаций в условиях массовой информационной атаки. В результате вооружённого конфликта в Грузии 1989-1992 гг. в Цхинвальском регионе (Южная Осетия), в 1992-1993 гг. в Абхазии, в 2008 г. конфликта между Грузией, Россией и сепаратистскими группировками Южной Осетии, внутренне перемещёнными лицами (ВПЛ) стали сотни тысяч человек. Почти 1,8 млн. внутренне перемещённых лиц образовалось из-за конфликта на Донбассе в Украине. Авторами сделан сравнительный анализ структурных особенностей ВПЛ, выделены пространственные особенности их расселения. И в Грузии, и в Украине ВПЛ расселяются крайне неравномерно, большая их часть выбирают крупные города в районах, прилегающих к их предыдущему месту жительства. Такое расселение ВПЛ приводит к большой нагрузке на социальную и экономическую сферы. Для обеих стран появление ВПЛ стало настоящим вызовом. Несмотря на давность проблемы ВПЛ в Грузии, их проблемы до сих пор остаются нерешёнными. Как и в Грузии, так и в Украине основной проблемой ВПЛ является отсутствие собственного жилья, предоставленного государством взамен на повреждённое или разрушенное. Кроме того, для Украины актуальной проблемой в отношении ВПЛ является определение их статуса, своевременного получения социальных выплат, проблема трудоустройства переселенцев. Настаиваем на поиске путей решения данных проблем и государственной поддержке ВПЛ. Игнорирование проблем ВПЛ может привести к их повторному перемещению, а также к конфликтам на локальном, региональном и государственном уровнях. ; У статті розглядаються вимушені міграції, пов'язані з військовими конфліктами на прикладі України та Грузії. Мета даної статті – аналіз причин, сучасних реалій і наслідків вимушених міграцій Грузії та України з метою визначення ключових стратегій вирішення соціально-економічних проблем внутрішньо переміщених осіб і перетворення їх з «проблемної вразливої групи» в індикатор соціально-економічного розвитку країни. На основі глибокого аналізу міжнародної та вітчизняної літератури виявлено, що вимушені міграції в обох країнах пов'язані зі збройними конфліктами на території з полінаціональним складом населення. В обох країнах цей конфлікт підтримувався сепаратистськими настроями населення за підтримки місцевих політичних еліт, громадських організацій в умовах масової інформаційної атаки. У результаті збройного конфлікту в Грузії 1989-1992 рр. в Цхінвальському регіоні (Південна Осетія), у 1992-1993 рр. в Абхазії, у 2008 р. конфлікту між Грузією, Росією і сепаратистськими угрупованнями Південної Осетії, внутрішньо переміщеними особами (ВПО) стали сотні тисяч осіб. Майже 1,8 млн. внутрішньо переміщених осіб утворилося через конфлікт на Донбасі в Україні. Авторами зроблено порівняльний аналіз структурних особливостей ВПО, виокремлено просторові особливості їх розселення. І в Грузії, і в Україні ВПО розселяються вкрай нерівномірно, велика їх частина вибирають великі міста в районах, прилеглих до їх попереднього місця проживання. Таке розселення ВПО призводить до великого навантаження на соціальну та економічну сфери. Для обох країн поява ВПО стала справжнім викликом. Незважаючи на давність проблеми ВПО в Грузії, їхні проблеми досі залишаються невирішеними. Як і в Грузії, так і в Україні основною проблемою ВПО є відсутність власного житла, наданого державою взамін на пошкоджене або зруйноване. Крім того, для України актуальною проблемою щодо ВПО є визначення їх статусу, своєчасного отримання соціальних виплат, проблема працевлаштування переселенців. Наполягаємо на пошуку шляхів вирішення даних проблем та державній підтримці ВПО. Ігнорування проблем ВПО може призвести до їх повторного переміщення, а також до конфліктів на локальному, регіональному та державному рівнях.

The article discusses possible options for changing intraregional migration flows in Ukraine, associated with the processes of decentralization – reforms to consolidate and unite settlements (cities, villages, townships) into enlarged territorial units – the so-called united territorial communities (UTCs) in order to transfer significant powers and budgets from government agencies to local governments. Undoubtedly, the successful implementation of this reform will lead to the emergence of new migration directions and the redistribution of the population within the country. The purpose of this article is to analyze the redistribution of migration flows in Ukraine, caused by the processes of decentralization and to identify the impact of migration flows on the development of united territorial communities. The main directions of migration flows associated with the processes of decentralization, in our opinion, will be the following directions: 1) united territorial communities – large cities; 2) migration to UTCs located near large cities and centers of economic development, as an intermediate point for further migration to cities; 3) territorial movements of the population between several UTCs; 4) territorial movements of the population within the UTC from the peripheral regions to the center of the UTC. The main characteristics of UTCs that operate in the regions of Ukraine are considered – their number, the area occupied by UTCs from the area of the region and the share of the region's population living in UTCs. The Western Ukrainian regions and the Dnieper region, where the implementation of this reform is much ahead of the overall Ukrainian pace, are already experiencing new directions of migration flows. The opportunities and threats of population migration for the united territorial communities are analyzed. ; У статті розглядаються можливі варіанти зміни внутрішньорегіональних міграційних потоків в Україні, пов'язаних із процесами децентралізації - реформами для консолідації та об'єднання населених пунктів (міст, сіл, селищ) у розширені територіальні одиниці - так звані об'єднані територіальні громади (ОТГ) з метою передати значні повноваження та бюджети від державних установ місцевим органам влади. Безперечно, успішна реалізація цієї реформи призведе до появи нових міграційних напрямків та перерозподілу населення всередині країни. Метою даної статті є аналіз перерозподілу міграційних потоків в Україні, спричинених процесами децентралізації, та виявлення впливу міграційних потоків на розвиток об'єднаних територіальних громад. Основними напрямами міграційних потоків, пов'язаних із процесами децентралізації, на нашу думку, будуть такі напрямки: 1) об'єднані територіальні громади - великі міста; 2) міграція до ОТГ, розташованих поблизу великих міст та центрів економічного розвитку, як проміжний пункт подальшої міграції до міст; 3) територіальні переміщення населення між кількома ОТГ; 4) територіальні переміщення населення в межах ОТГ від периферійних регіонів до центру ОТГ. Розглянуто основні характеристики ОТГ, які діють в регіонах України - їх кількість, площа, зайнята ОТГ, від площі області та частка населення регіону, що проживає в ОТГ. Західноукраїнські регіони та Наддніпрянщина, де впровадження цієї реформи значно випереджає загальноукраїнські темпи, вже відчувають нові напрями міграційних потоків. Проаналізовано можливості та загрози міграції населення для об'єднаних територіальних громад.