The continuous existence of corruption despite eradication efforts has made all elements of the society to support the implementation of law enforcement, including the aspect of prevention. Infrastructure development plays a pivotal role in a state's advancement, but the sector is prone to corruption. Accordingly, this paper discusses the prevention of corruption in the field of infrastructure development by the prosecutor's office in Indonesia. This research employed juridical method in a broader sense by applying empirical approach. The key informants of this research were selected from the prosecutors' offices. The research applied qualitative descriptive and content analyses using legal interpretation, legal principles and legal theories. The conclusion is that the Government and Development Guard and Security Team is quite beneficial to the efforts aimed at preventing and eradicating corruption. This is a Research and Development study and is part of the 2021 SKIM for Professor Facilitation Research.
To prevent the occurrence of criminal acts of corruption, the Attorney General's Office issued a Decree of the Attorney General of the Republic of Indonesia Number: KEP-152/A/JA/10/2015 dated October 1, 2015, followed by Instruction of the Attorney General of the Republic of Indonesia Number: INS-001/A/JA/10/2015 concerning the Establishment of the Government and Development Guard and Security Team (TP4) of the Republic of Indonesia Prosecutor's Office, to be followed up by all levels of the Attorney General's Office throughout Indonesia. At the regional level, the TP4D institution is expected to be able to prevent the emergence of potential corruption in projects in the regions by assisting from the inception of contracts. With assistance, the parties implementing contracts also feel the safety of being assisted by experts in the field of law, especially those related to corruption. This paper discussed the performance of the TP4D (Guard and Security Team for Government and Regional Development). This institution was dissolved after four years running and revoked based on Attorney General's Instruction Number 7 of 2019 concerning Implementation of Attorney General Decree Number 345 of 2019 concerning the Revocation of the TP4. The existence of the TP4D was actually perceived to provide many benefits by development implementers in the regions, especially its prevention of the emergence of maladministration and the potential for corruption. This article was part of the reseach of Professor Grant scheme of 2020.Keywords: prevention, corruption, escort, regional development
Corruption becomes the greatest enemy most countries face including Indonesia. Commitment to eradicate corruption significantly increases yet it would be meaningless if it is not supported by adequate legislation to implement the law effectively. Reversal burden of proof essentially aims to facilitate law enforcers to seek and disclose assets a suspect owns allegedly as corruption crime. The principle of reversal burden of proof was originated from Anglo-Saxon countries and this still applies to certain cases such as bribery-related gratifications as Malaysia and Singapore implement. In Indonesia, provisions on the principle of reversal burden of proof have been long recognized even since 1960 on the first law on corruption crimes. Nevertheless, for more than a half of century, the provision on reversal burden of proof has never been implemented. It occurs since articles which govern the issues barely provide clear regulation. It only mentions the principle yet never issues an implemented regulation to support the principle. In regards to this, the research is aimed at investigating, seeking and analyzing the weaknesses in implementing the principle of reversal burden of proof in corruption crimes recently as well as discussing obstacles in law enforcement. ; Коррупция становится величайшим врагом в большинстве стран мира, в том числе и в Индонезии. Борьба с коррупцией сегодня существенно усиливается, но она оказывается бессмысленной, если не подкреплена надлежащим законодательством, которое должно обеспечивать эффективную реализацию закона. В этих условиях бремя переноса доказывания в основном направлено на то, чтобы помочь правоохранительным органам находить и раскрывать активы, которыми владеет подозреваемый, полученные преступным путем. Принцип переноса бремени доказывания берет начало в англо-саксонской правовой системе и все еще применяется в некоторых случаях, таких как взяточничество, в Малайзии и Сингапуре. В Индонезии положение, касающееся принципа бремени доказывания, было введено в1960 г. с принятием первого закона о коррупционных преступлениях. Тем не менее, на протяжении более полувека положение о переносе бремени доказывания никогда не применялось. Это происходит потому, что статьи, которые регулируют данные вопросы, едва обеспечивают четкое регулирование. В них только упоминается о данном принципе, но не установлен механизм реализации. В связи с этим целью нашего исследования является анализ недостатков в реализации принципа переноса бремени доказывания в коррупционных преступлениях, а также путей их устранения в правоохранительной работе. ; Корупція стає найбільшим ворогом багатьох країн світу, в тому числі Індонезії. Боротьба з корупцією сьогодні істотно посилюється, але вона є марною, якщо не забезпечена відповідними законодавчими нормами. У цих умовах тягар перенесення доведення в основному спрямований на те, щоб допомогти правоохоронним органам знаходити й розкривати активи, якими володіє підозрюваний і які отримано злочинним шляхом. Принцип перенесення тягаря доведення походить з англо-саксонської правової системи і досі застосовується щодо деяких злочинів, таких як хабарництво, в Малайзії та Сінгапурі. В Індонезії положення принципу перенесення тягаря доведення набули чинності в 1960 р. з прийняттям першого закону про корупційні злочини. Проте впродовж більш ніж півстоліття ці законодавчі положення ніколи не застосовувались. Це пояснюється тим, що статті, які стосуються цього принципу, не забезпечують його регулювання.Тож метою статті є аналіз недоліків у реалізації принципу перенесення тягаря доведення в корупційних злочинах, а також шляхів їх усунення в правоохоронній роботі.
Corruption becomes the greatest enemy most countries face including Indonesia. Commitment to eradicate corruption significantly increases yet it would be meaningless if it is not supported by adequate legislation to implement the law effectively. Reversal burden of proof essentially aims to facilitate law enforcers to seek and disclose assets a suspect owns allegedly as corruption crime. The principle of reversal burden of proof was originated from Anglo-Saxon countries and this still applies to certain cases such as bribery-related gratifications as Malaysia and Singapore implement. In Indonesia, provisions on the principle of reversal burden of proof have been long recognized even since 1960 on the first law on corruption crimes. Nevertheless, for more than a half of century, the provision on reversal burden of proof has never been implemented. It occurs since articles which govern the issues barely provide clear regulation. It only mentions the principle yet never issues an implemented regulation to support the principle. In regards to this, the research is aimed at investigating, seeking and analyzing the weaknesses in implementing the principle of reversal burden of proof in corruption crimes recently as well as discussing obstacles in law enforcement. ; Коррупция становится величайшим врагом в большинстве стран мира, в том числе и в Индонезии. Борьба с коррупцией сегодня существенно усиливается, но она оказывается бессмысленной, если не подкреплена надлежащим законодательством, которое должно обеспечивать эффективную реализацию закона. В этих условиях бремя переноса доказывания в основном направлено на то, чтобы помочь правоохранительным органам находить и раскрывать активы, которыми владеет подозреваемый, полученные преступным путем. Принцип переноса бремени доказывания берет начало в англо-саксонской правовой системе и все еще применяется в некоторых случаях, таких как взяточничество, в Малайзии и Сингапуре. В Индонезии положение, касающееся принципа бремени доказывания, было введено в1960 г. с принятием первого закона о коррупционных преступлениях. Тем не менее, на протяжении более полувека положение о переносе бремени доказывания никогда не применялось. Это происходит потому, что статьи, которые регулируют данные вопросы, едва обеспечивают четкое регулирование. В них только упоминается о данном принципе, но не установлен механизм реализации. В связи с этим целью нашего исследования является анализ недостатков в реализации принципа переноса бремени доказывания в коррупционных преступлениях, а также путей их устранения в правоохранительной работе. ; Корупція стає найбільшим ворогом багатьох країн світу, в тому числі Індонезії. Боротьба з корупцією сьогодні істотно посилюється, але вона є марною, якщо не забезпечена відповідними законодавчими нормами. У цих умовах тягар перенесення доведення в основному спрямований на те, щоб допомогти правоохоронним органам знаходити й розкривати активи, якими володіє підозрюваний і які отримано злочинним шляхом. Принцип перенесення тягаря доведення походить з англо-саксонської правової системи і досі застосовується щодо деяких злочинів, таких як хабарництво, в Малайзії та Сінгапурі. В Індонезії положення принципу перенесення тягаря доведення набули чинності в 1960 р. з прийняттям першого закону про корупційні злочини. Проте впродовж більш ніж півстоліття ці законодавчі положення ніколи не застосовувались. Це пояснюється тим, що статті, які стосуються цього принципу, не забезпечують його регулювання.Тож метою статті є аналіз недоліків у реалізації принципу перенесення тягаря доведення в корупційних злочинах, а також шляхів їх усунення в правоохоронній роботі.
