Suchergebnisse

The article outlines state policy of Ukraine on implementing information, communication and digi-tal technologies in educational institutions of various types and forms of ownership. Special atten-tion is paid to online research as the main direction of scientific and pedagogical activity. Peculiari-ties of different types of research, such as Internet surveys via special applications, internet surveys on web pages and online focus groups, are revealed. Advantages and disadvantages of online in-depth interviews and other widely spread methods of research on the Internet are defined. Classifi-cations of online studies are presented, for example, one-time and recurring (special, continuous, evaluating, experimental, and panel research). The activity of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine is characterized. Specific examples of online surveys of teachers during the last four years, their dynamics and effectiveness are described. The importance of online thesis researches in pedagogy is emphasized.It is proven that the methodology and methods of online research require further substantiation and constant updating of the conceptual terminological apparatus, which cannot be considered narrowly and develop within the framework of only one subject area (pedagogy, psychology, soci-ology, etc.). The interdisciplinarity of scientific research becomes an objective need. Psychopeda-gogy and digital pedagogy as scientific disciplines in the 21st century acquire special importance and are prospective branches of online research. The use of a complex of psycho-pedagogical and digital research methods has its specifics and requires the use of new interdisciplinary constructs under the conditions of digitalization.

The human capital theory is considered based on the interdisciplinary approach from three perspectives – individual, microeconomic and macroeconomic. The contemporary approaches to the implementation of the state policy on vocational education are analysed. It is given a comprehensive overview of the main vocational education mission – to provide preparation of the younger generation to employment and different adult population categories with continuous professional development. It requires forecasting – technological, demographic, economic and political (according to D. Bell). It is considered the problems of self-actualization and professionalidentity treated as a basis for human capital development. It has been proven that a methodological foundation of a theoretical analysis of personality self-actualization in professional life is formed based on the subjective and pragmatic, personality developing and acmeological approaches. It is stressed the importance of using the occupational prestige monitoring results (based on Traiman's International Occupational Prestige Scale) in scientifically substantiated forecast of labour market changes and forward-looking modernization of the vocational training system. An emphasis is placed on the importance of the Ukrainian scholars' works (S. Goncharenko, I. Ziaziun, G. Kostiuk, V. Kremen, S. Maksymenko, V. Moliako, D. D. Thorzhevskiy) for implementation of the forwardlooking approach in vocational training modernization. It is made the original recommendations for the state policy on this issue at the nationwide, regional, field and academic research levels. Some attention is given to the European strategy "Europe 2020" that is of critically importance not only for the UE Member-States but also for candidate countries. ; Теорія людського капіталу розглядається на основі міждисциплінарного підходу з трьох точок зору – індивідуальної, мікроекономічної та макроекономічної. Проаналізовано сучасні підходи до реалізації державної політики щодо професійної освіти. Наданий комплексний огляд основної місії професійної освіти – забезпечити підготовку молодого покоління до працевлаштування та надати можливості постійного професійного розвитку різним категоріям дорослого населення. Це вимагає прогнозування – технологічного, демографічного, економічного та політичного (Д. Белл). Вважається, що проблеми самореалізації та професійної ідентичності розглядаються як основа для розвитку людського капіталу. Доведено, що методологічна основа теоретичного аналізу самореалізації особистості в професійному житті формується на основі суб'єктивно-прагматичного, особистісного розвитку та акмеологічного підходу. Підкреслюється важливість використання результатів престижного професійного моніторингу (на основі Міжнародної професійної престижної шкали Треймана) в науково обґрунтованому прогнозі змін на ринку праці та перспективній модернізації системи професійного навчання. Акцентується увага на важливості праць українських учених (С. Гончаренко, І. Зязюн, Г. Костюк, В. Кремень, С. Максименко, В. Моляко, Д. Д. Торжевський) для реалізації перспективного підходу в модернізації професійного навчання. Розроблено оригінальні рекомендації щодо державної політики з цього питання на загальнодержавному, регіональному, галузевому та академічному рівнях. Приділено увагу європейській стратегії «Європа 2020», яка має надзвичайно важливе значення не лише для держав-членів ЄС, але й для країн-кандидатів.

The review article substantiates that the European Union, in particular Poland, implements a policy of social cohesion based on four components of human well-being that are important for the functioning of societies; it recognizes human rights and democracy as the basis of their organization: fair and equal access, individual (and collective) dignity, individual autonomy and participation in community life. The concept of social unity is based on the philosophical and axiological principles of labour pedagogy aimed at overcoming marginalization, social exclusion, and social discrimination of the individual.The phenomenon of work is characterized based on interdisciplinary analysis of philosophy, psychology, sociology, economics, ergonomics, praxeology, physics, biology, and pedagogy; it might allow concluding about its importance as a value category of cognitive, ethical, aesthetic, activity development of personality. The conceptual principles of defining the phenomenon of labour from the standpoint of materialist and humanistic theory of philosophy are generalized. The axiocultural aspect of the interpretation of labour as a factor that creates a person is essential. It performs ontological and creative functions of theirlives, which is manifested in the theory of labour psychology, which provides psychosocial conditions for human functioning in the work environment, including interpersonal relationships in the theory of sociology. Labour, which takes into account the substantive and organizational aspects of labour that affect the formation of professional relations, providing conditions for freedom of individual expression, freedom of participation in the economic life of society. ; В оглядовій статті обґрунтовано, що в країнах Європейського Союзу, зокрема в Польщі, реалізується політика соціальної єдності, котра базується на чотирьох вимірах добробуту людини, які мають важливе значення для функціонування демократичних, правових суспільств: справедливий і рівний доступ, індивідуальна (та колективна) гідність, автономія індивіда та його участь у житті спільноти. Концепція соціальної єдності ґрунтується на філософсько-аксіологічних засадах педагогіки праці, що спрямована на подолання маргіналізації, суспільного виключення, соціальної дискримінації особистості. Схарактеризовано феномен праці на основі міждисциплінарного аналізу положень філософії, психології, соціології, економіки, ергономіки, праксеології, фізики, біології і педагогіки, що уможливило висновок про її значення як ціннісної категорії когнітивного, етичного, естетичного, діяльнісного розвитку особистості. Узагальнено концептуальні засади визначення феномену праці з позиції матеріалістичної і гуманістичної філософії. Важливим є аксіокультурний аспект трактування праці як чинника, що творить людину, виконує онтологічно-творчу функцію в її життєдіяльності.

The review article substantiates that the European Union, in particular Poland, implements a policy of social cohesion based on four components of human well-being that are important for the functioning of societies; it recognizes human rights and democracy as the basis of their organization: fair and equal access, individual (and collective) dignity, individual autonomy and participation in community life. The concept of social unity is based on the philosophical and axiological principles of labour pedagogy aimed at overcoming marginalization, social exclusion, and social discrimination of the individual.The phenomenon of work is characterized based on interdisciplinary analysis of philosophy, psychology, sociology, economics, ergonomics, praxeology, physics, biology, and pedagogy; it might allow concluding about its importance as a value category of cognitive, ethical, aesthetic, activity development of personality. The conceptual principles of defining the phenomenon of labour from the standpoint of materialist and humanistic theory of philosophy are generalized. The axiocultural aspect of the interpretation of labour as a factor that creates a person is essential. It performs ontological and creative functions of theirlives, which is manifested in the theory of labour psychology, which provides psychosocial conditions for human functioning in the work environment, including interpersonal relationships in the theory of sociology. Labour, which takes into account the substantive and organizational aspects of labour that affect the formation of professional relations, providing conditions for freedom of individual expression, freedom of participation in the economic life of society. ; В оглядовій статті обґрунтовано, що в країнах Європейського Союзу, зокрема в Польщі, реалізується політика соціальної єдності, котра базується на чотирьох вимірах добробуту людини, які мають важливе значення для функціонування демократичних, правових суспільств: справедливий і рівний доступ, індивідуальна (та колективна) гідність, автономія індивіда та його участь у житті спільноти. Концепція соціальної єдності ґрунтується на філософсько-аксіологічних засадах педагогіки праці, що спрямована на подолання маргіналізації, суспільного виключення, соціальної дискримінації особистості. Схарактеризовано феномен праці на основі міждисциплінарного аналізу положень філософії, психології, соціології, економіки, ергономіки, праксеології, фізики, біології і педагогіки, що уможливило висновок про її значення як ціннісної категорії когнітивного, етичного, естетичного, діяльнісного розвитку особистості. Узагальнено концептуальні засади визначення феномену праці з позиції матеріалістичної і гуманістичної філософії. Важливим є аксіокультурний аспект трактування праці як чинника, що творить людину, виконує онтологічно-творчу функцію в її життєдіяльності.