Статтю присвячено проблемі гендерної толерантності як альтернативи прихованому гендерному расизму. Автор у результаті проведеного аналізу приходить до висновку про те, що точка зору О. Кісь містить слушні твердження щодо формального статусу жінок, у відповідності до яких останні не мають достатньої, на погляд автора, влади над чоловіками. Зважаючи на ту обставину, що наше суспільство формально має патріархальну структуру (начебто матріархату не може бути в принципі) і, виходячи з принципу гендерної рівності, в багатьох сферах суспільного життя жінки є формально дискримінованими. Такими сферами, де виявляються маркери формальної дискримінованості, є процедура прийняття на роботу та розміри оплати праці, які є нижчими ніж у чоловіків. Із цього дійсно випливають дещо менші можливості зробити кар'єру, що є пов'язаним із об'єктивними чинниками, (вагітність, народження дитини та догляд за нею). Виконання материнських функцій призводить до втрати професійних навичок і, після виходу з відпустки по догляду за дитиною, потребує певного часу на їх відновлення, що впливає на конкурентоспроможність порівняно з іншими кандидатами на ринку праці. В той же час, автор вважає, що О. Кісь дещо проігноровано неформальні маркери влади, якими володіє жінка в українському суспільстві.
Статтю присвячено проблемі гендерної толерантності як альтернативи прихованому гендерному расизму. Автор у результаті проведеного аналізу приходить до висновку про те, що точка зору О. Кісь містить слушні твердження щодо формального статусу жінок, у відповідності до яких останні не мають достатньої, на погляд автора, влади над чоловіками. Зважаючи на ту обставину, що наше суспільство формально має патріархальну структуру (начебто матріархату не може бути в принципі) і, виходячи з принципу гендерної рівності, в багатьох сферах суспільного життя жінки є формально дискримінованими. Такими сферами, де виявляються маркери формальної дискримінованості, є процедура прийняття на роботу та розміри оплати праці, які є нижчими ніж у чоловіків. Із цього дійсно випливають дещо менші можливості зробити кар'єру, що є пов'язаним із об'єктивними чинниками, (вагітність, народження дитини та догляд за нею). Виконання материнських функцій призводить до втрати професійних навичок і, після виходу з відпустки по догляду за дитиною, потребує певного часу на їх відновлення, що впливає на конкурентоспроможність порівняно з іншими кандидатами на ринку праці. В той же час, автор вважає, що О. Кісь дещо проігноровано неформальні маркери влади, якими володіє жінка в українському суспільстві. ; The article is devoted to the problem of gender tolerance as an alternative to hidden gender racism. As a result of the analysis, the author comes to the conclusion that O. Kis's point of view contains a valid statement concerning the formal status of women, according to which the latter do not have sufficient power over men in the author's opinion. Considering the fact that our society has formally a patriarchal structure, (like matriarchy can not be in principle) and, based on the principle of gender equality, women are formally discriminated in many spheres of public life.Such areas where markers of formal discrimination are identified are the procedure for hiring and wage rates that are lower than for men. And this really causes a slightly smaller opportunity to make a career, which is related to objective factors (pregnancy, childbirth and care of it). The performance of maternal functions leads to the loss of professional skills after leaving care leave for the child and requires some time to restore them, which affects competitiveness compared to other candidates in the labor market. At the same time, the author believes that the author ignores some of the informal power markers possessed by a woman in Ukrainian society.The liberal gender discourse, built on the principle of tolerance, demonstrates the idea that women have equal rights with men and can be guided by different roles, become professionals or housewives according to their choices. In this case, the social contract of a woman «working mother» (which arose in the socialist period), transformed into a contract "professional women", the main guideline is professional achievement. Consequently, independent, strong, intellectual, talented, successful women become the reference patterns for imitation in women.At the same time, the emphasis on the desirability of similar scenarios of self-realization for Ukrainian women suggests that they are ostensibly unattainable at the level of the current legislation of Ukraine, which is not true. Even a cursory analysis of the current legislative framework under the sight of the most sophisticated censor would not be able to find in existing laws the rules that would in any way restrict the rights of women. ; Статья посвящена проблеме гендерной толерантности как альтернативе скрытому гендерному расизму. Автор, в результате проведенного анализа, приходит к выводу о том, что точка зрения О. Кись содержит дельные утверждения, касающиеся формального статуса женщин, в соответствии с которыми последние не имеют достаточной, по мнению автора, власти над мужчинами. Учитывая то обстоятельство, что наше общество формально имеет патриархальную структуру (вроде как матриархата не может быть в принципе) и, исходя из принципа гендерного равенства, во многих сферах общественной жизни женщины являются формально дискриминированными.Такими сферами, где проявляются маркеры формальной дискриминированности, являются процедура принятия на работу и размеры оплаты труда, которые ниже чем у мужчин. И это действительно обуславливает несколько меньшие возможности сделать карьеру, что связано с объективными факторами (беременность, рождение ребенка и уход за ним). Выполнение материнских функций приводит к потере профессиональных навыков и, после выхода из отпуска по уходу за ребенком, требует определенного времени на их восстановление, что влияет на конкурентоспособность по сравнению с другими кандидатами на рынке труда. В то же время, автор считает, что О. Кись несколько проигнорированы неформальные маркеры власти, которыми обладает женщина в украинском обществе.
Статтю присвячено проблемі співвідношення теоретико-методологічних засад та ключових положень дискурсу гендерної нерівності в соціології гендеру. Автором констатовано, що проведений аналіз ідеологічного аспекту гендерного дискурсу початку XXI століття є зорієнтованим на пошук сучасної гендерної ідеології егалітаризму та толерантності, яка могла б вкоренитися в менталітеті різних суспільств. Аналіз взаємозв'язку різних ідеологій і культури дозволяє стверджувати, що будь-яка ідеологія тільки тоді може виконувати свою позитивну функцію, коли вона спирається на цінності певної культури. В іншому випадку вона не отримує соціальної підтримки. У рамках дослідження ідеологічного аспекту гендерного дискурсу в феміністичній соціології стає очевидним, що в процесі гендерної соціалізації чоловік і жінка проходять доідеологічний (до повноліття) і постідеологічний етапи. На цьому шляху в декількох напрямках (правовому, економічному, релігійному) формуються ціннісні гендерні орієнтації, відбувається засвоєння гендерних норм і їх оцінка, і тільки в подальшому відбувається зміна гендерної поведінки та набуття гендерної компетентності. У статті визначено, що для сучасного світу є характерною поліваріантність культур і моделей гендерної соціалізації. В феміністичній соціології прийнято виділяти три базові типи гендерних ідеологій і відповідних їм моделей гендерної соціалізації: а) патріархальна гендерна ідеологія і соціалізація, які характеризуються відсутністю усвідомленості, значущих змін, почуттям наступності життя, автоматичним засвоєнням поведінкових реакцій, що відповідають всім стандартам цієї культури; б) модерністська гендерна ідеологія і соціалізація характеризуються такою переважаючою моделлю поведінки, як прийняття нових норм поведінки, активністю і самостійністю в жіночій поведінці, дорослі можуть вчитися у дітей, діти намагаються виробляти свій стиль поведінки, який різниться щодо поведінки їхніх батьків, конфліктом поколінь, великою соціальною мобільністю; в) сучасна гендерна ідеологія і соціалізація характеризуються тим, що майбутнє для обох статей є непрогнозованим і некерованим, відсутністю взаєморозуміння між батьками і дітьми; відмінністю гендерних стандартів батьків та дітей. Для сучасної гендерної ідеології та моделі соціалізації є характерною також поліваріантність виділених нами стереотипів гендерних відносин (патріархальні, фемінні, партнерські і еклектичні), відсутність чіткого превалювання гендерних стереотипів і їх комбінації.
Статтю присвячено проблемі гендерної нерівності та гендерної дискримінації чоловіцтва засобами нормативно-правової регуляції Сімейного кодексу. В результаті проведеного дослідження автор приходить до висновку про те, що трансформація гендерних відносин на рівні соціо-нормативного регулювання має вести до досягнення фактичної, а не формальної рівноправності статей у сфері шлюбно-сімейних відносин. Констатовано, що на зміну традиційно-нерівноправного (матріархатно-тенденційного і андроцидарного) розподілу ролей між чоловіком і жінкою має прийти концепція рівностатусності, яка забезпечує однакові можливості для двох партнерів. Таким чином, питання про соціо-гендерний статус чоловіцтва, яке пропонується або може бути запропоноване йому в суспільстві, де на зміну матріархально-гетеричному типу гендерної диференціації приходить егалітарний тип, виникає з самої суспільної практики; і адекватну відповідь на нього дає саме гендерний аналіз чинного сімейного законодавства України.Доведено, що усунення гендерної дискримінації є ключовим імперативом регуляції та інституціалізації сімейних відносин за умови реалізації комплексу заходів, які передбачають довгострокову дію на суспільство і його інститути, що дасть можливість подолати матріархальний расизм і сексизм жіноцтва, що покладе кінець тривалому періоду гендерної нерівності і несправедливості, коли чоловіча частина населення України піддавалася прихованій гендерній дискримінації за рахунок порушення соціонормативного паритету представників обох статей в правовій інституціалізації сім'ї. На думку автора, стратегічні цілі трансформації гендерних відносин в сімейно-правовому полі полягають у зміні культури взаємодії статей, заміні відносин ієрархії на відносини партнерства, привнесення в суспільну свідомість таких цінностей, як миролюбність і життєтворення як основоположних цінностей освіченої андрократії. Розуміння того, що стать не є підставою для дискримінації в будь-якій сфері суспільного життя, виявляється запорукою позитивних соціальних трансформацій. Адже дискримінація за всіма іншими соціальними стратифікаційними ознаками (класовими, національними, расовими, політичними, культурними тощо) в егалітарному суспільстві є не просто нелегітимною, але і несумісною із дієвою соціальною мораллю. ; The article is devoted to the problem of gender inequality and gender discrimination against men by means of the legal regulation of the Family Code. As a result of the research it has been concluded by the author that the transformation of gender relations on the level of social-normative regulation should lead to the achievement of the actual, rather than formal, equality of the sexes in marriage and family relations. It has been stated that the concept of equability that provides equal opportunities for two partners should arise instead of traditionally disparate (matriarchal-tendentious and androcidarical) distribution of roles between men and women. Thus, the issue of social-gender status of men, which is offered or may be offered to them in a society where matriarchal-geterical type of gender differentiation is being replaced by the egalitarian type, arises from the social practice by itself; and gender analysis of the current family legislation of Ukraine allows responding it properly. It has been proved that the elimination of gender discrimination is a key imperative of regulation and institutionalization of family relations in conditions of the implementation of a package of measures, which provide for the long-term impact on society and its institutions. This will allow overcoming the matriarchal racism and sexism by women and will end a long period of gender inequality and injustice, when the male part of the Ukrainian population was subjected to the hidden gender discrimination through violations of social-normative parity of both sexes in the legal institutionalization of the family. The author believes that the strategic goal of gender relations' transformation in the family and legal sphere lays in changing the culture of interaction between sexes, replacement of the hierarchy relationship by the partnership relationships, introduction of the values of peacefulness and life-creation as core values of well-educated androkratie in the social consciousness. Understanding that gender is not a basis for discrimination is the key to positive social transformation in every sphere of public life. More over, discrimination on all other grounds of social stratification (class, national, racial, political, cultural, etc.) in an egalitarian society is not only illegal, but also incompatible with the effective social morality. ; Статья посвящена проблеме гендерного неравенства и гендерной дискриминации мужчин средствами нормативно-правовой регуляции Семейного кодекса. В результате проведенного исследования автор приходит к выводу о том, что трансформация гендерных отношений на уровне социо-нормативного регулирования должна вести к достижению фактической, а не формального равноправия полов в сфере брачно-семейных отношений. Констатировано, что на смену традиционно неравноправному (матриархатно-тенденциозному и андроцидарному) распределению ролей между мужчиной и женщиной должна прийти концепция равностатусности, которая обеспечивает равные возможности для двух партнеров. Таким образом, вопрос о социо-гендерном статусе мужчин, который предлагается или может быть предложено им в обществе, где на смену матриархально-гетерическому типу гендерной дифференциации приходит эгалитарный тип, возникает из самой общественной жизни; и адекватный ответ на него дает именно гендерный анализ действующего семейного законодательства Украины.Доказано, что устранение гендерной дискриминации является ключевым императивом регуляции и институциализации семейных отношений при реализации комплекса мер, предусматривающих долгосрочное воздействие на общество и его институты, что позволит преодолеть матриархальный расизм и сексизм женщин и положит конец длительному периоду гендерного неравенства и несправедливости, когда мужская часть населения Украины подвергалась скрытой гендерной дискриминации за счет нарушения социо-нормативного паритета представителей обоих полов в правовой институциализации семьи. По мнению автора, стратегические цели трансформации гендерных отношений в семейно-правовом поле заключаются в изменении культуры взаимодействия полов, замене отношений иерархии на отношения партнерства, привнесение в общественное сознание таких ценностей, как миролюбие и жизнетворчество как основных ценностей образованной андрократии. Понимание того, что пол не является основанием для дискриминации в любой сфере общественной жизни, оказывается залогом позитивных социальных трансформаций. Ведь дискриминация по всем другим социальным стратификационным признакам (классовым, национальным, расовым, политическим, культурным и т.д.) в эгалитарном обществе не просто нелегитимна, но и несовместима с действенной социальной моралью.
It is conducted The analysis of the economic environment in which the operating Ukrainian SMEs , the strategic objectives of SMEs compared performance of businesses in the EU and Ukraine are investigated, the distribution of SMEs by economic activity is analyzed, it is concluded on the need to use different approaches to policy development of SMEs. ; Проведено аналіз економічного середовища, в якому здійснюють діяльність українські малі та середні підприємства, досліджено стратегічні цілі розвитку МСП, порівняно показники діяльності підприємств в ЄС та Україні, проаналізовано розподіл МСП за видами економічної діяльності, зроблено висновок о необхідності застосування різних підходів до формування політики розвитку МСП.
Стаття присвячена аналізу особливостей середовища функціонування охоронного підприємства на прикладі Харківського регіонального управління ПП «ЯВІР-2000». Охарактеризовано галузь послуг безпеки, виділено її специфічні ознаки: високий рівень конкуренції, непрозорість ринку, задовільні показники рентабельності та самоокупності, монополія Поліції охорони на надання збройної охорони, необхідність широкого застосування інструментів маркетингу, незрілість та невизначеність ролі приватних підприємств у системі громадської безпеки, відсутність державної стратегії розвитку сфери, підвищення попиту у зв'язку зі зростанням рівня криміногенного стану, поступове впровадження високотехнологічних інновацій. Розглянуто тенденції та перспективи розвитку галузі. Визначено місце приватних структур на ринку охоронних послуг. Обґрунтовано зростання уваги до питань стратегічного управління підприємством. За допомогою PEST-, SWOT- та SPACE-методів здійснено оцінку стратегічного положення компанії шляхом визначення її сильних і слабких сторін, дослідження впливу політичних, економічних, соціальних і технологічних чинників, а також аналізу фінансового потенціалу, конкурентних переваг підприємства, привабливості бізнесу та його умов. Запропоновано консервативну стратегію, що характерна для стабільних ринків із низькими темпами зростання. Як першочерговий захід рекомендовано фінансове зміцнення. Розроблено пропозиції стратегічних рішень, що могли б гарантувати подальший успіх, зростання бізнесу та досягнення конкурентних переваг фірми на ринку охоронних послуг. Зроблено висновок про те, що на діяльність підприємств цієї галузі позитивно впливатимуть використання наявного потенціалу з максимальною віддачою, розширення бази клієнтів та послуг, правильна побудова відносин із постачальниками, запровадження високотехнологічних інновацій, постійний моніторинг поведінки конкурентів та встановлення партнерських відносин з органами місцевої влади. ; The article talks about the features of the functional environment of security enterprise on the example of Kharkiv Regional Department of the PE "YAVIR-2000". The security services industry was characterized, its specific features were highlighted: the high level of competition, the opacity of the market, satisfactory indicators of profitability and profitability, the monopoly of Police guard on the provision of armed security, the need for widespread use of marketing tools, the immaturity and uncertainty about the role of private enterprises in the public security system, the lack of a national strategy for the development of the sphere, the increased demand due to the increased level of criminogenic status, the gradual introduction of high-tech innovations. Trends and development prospects of the security services industry were considered. The place of the private structures in the market of security services was determined. Increased attention to strategic management issues was justified. The assessment of the strategic position of the organization was carried out by identifying its strengths and weaknesses, studying the influence of political, economic, social and technological factors and analysis of the financial potential, competitive advantages of the enterprise, attractiveness of the business and its conditions using the methods of PEST, SWOT- and SPACE-analysis. The conservative strategy that characteristic for stable markets with low growth rates was suggested. Financial strengthening was recommended as a primary measure. The strategic proposals that would be able to guarantee the further success, business growth and the achievement of competitive advantages on the market of security services were developed. It was concluded that harnessing of the potential available with maximum efficiency, expansion of the customer base and services, correct building of relationships with suppliers, introduction of high-tech innovations, constant monitoring of competitors' behavior and establishing partnerships with local authorities will have positive impact on the activity of enterprises in this industry.
