Suchergebnisse

The aim of the study. Research of self-regulation institutional frameworks for pharmaceutical practice (SR PP) in the international aspect.Materials and Methods. Scientic publications, related with self-regulation, ofcial websites of international pharmaceutical associations and methodology of institutional dimension.Results and Discussion. According to the references the historical background of the formation of the SR PP is revealed. By studying institutional frameworks of SR PP in the international aspect, it is founded that almost one third of countries, professional organizations of which are members of the International Pharmaceutical Federation (FIP), represented Europe. It is shown that just over half of the UN members by trade unions are member states of FIP, while two-thirds of European UN member states are members of the FIP. Based on a comparative study of the members' structure of the IPF, Pharmaceutical Group of the European Union (PGEU) and the European association of hospital pharmacists (EAHP). In a total it is found that in three investigated associations are presented 94 pharmaceutical organizations from 39 European countries. Herewith, in each pharmaceutical association the members are pharmaceutical societies of two third countries. Only four professional organizations are members of three pharmaceutical associations simultaneously, namely: Pharmaceutical Chamber of Macedonia, Croatian Pharmaceutical Society, Pharmaceutical Society of Bosnia and Herzegovina Federation and Turkish Pharmacists Association. Data for institutional dimension show signi cantly low participation activity of Ukrainian pharmaceutical societies' in the international associations. Herein, on condition of statutory documents' bringing to the requirements of a specic association, is opened their access not only to the FIP (Ukraine is a member of UN and WHO), but also yet PGEU (our state is a member of the European Free Trade Association) and EAHP (Ukraine is a member of the Council of Europe).Conclusions. The obtained results show different levels of membership in the three international pharmaceutical associations (FIP, PGEU and EAHP) as states, and as well as separate pharmaceutical societies, and extremely low Ukrainian pharmaceutical societies' participation in SR PP in the international aspect. ; Мета роботи. Дослідження інституційних засад саморегулювання фармацевтичної практики (СР ФП) у міжнародному аспекті.Матеріали і методи. Наукові публікації, що стосуються саморегулювання, офіційні сайти міжнародних фармацевтичних асоціацій та методологія інституційного виміру. Результати й обговорення. За даними літературних джерел виявлено історичні передумови становлення СР ФП. Шляхом вивчення інституційних засад СР ФП у міжнародному аспекті встановлено, що майже третина країн, професійні організації яких є членами Міжнародної фармацевтичної федерації (МФФ), представляла Європу. Показано, що трохи більше половини членів ООН через професійні спілки є країнами-членами МФФ, при тому дві третіх європейських країн-членів ООН є членами МФФ. На підставі порівняльного дослідження структури членів МФФ, Фармацевтичної групи Європейського Союзу (ФГЄС) і Європейської асоціації лікарняних фармацевтів (ЄАЛФ) виявлено, що загалом у трьох досліджуваних асоціаціях присутні 94 фармацевтичні організації із 39 держав Європи. Поряд з цим у кожній фармацевтичній асоціації членами є фармацевтичні товариства двох третіх країн і лише чотири професійні організації є членами водночас трьох фармацевтичних асоціацій, а саме: Фармацевтична палата Македонії, Хорватське фармацевтичне товариство, Фармацевтичне товариство Федерації Боснії і Герцеговини та Турецька асоціація фармацевтів. Дані інституційного виміру показують суттєво низьку участь у діяльності міжнародних асоціацій українських фармацевтичних товариств. При цьому, за умови приведення статутних документів до вимог конкретної асоціації, відкрито їх доступ не лише до МФФ (Україна – член ООН і ВООЗ), а й до ФГЄС (наша держава – член Європейської асоціації вільної торгівлі) та ЄАЛФ (Україна – член Ради Європи).Висновки. Отримані результати показують різний рівень членства в трьох міжнародних фармацевтичних асоціаціях (МФФ, ФГЄС і ЄАЛФ) як держав, так й окремих фармацевтичних товариств, а також надзвичайно низьку участь українських фармацевтичних товариств у СР ФП у міжнародному аспекті.

The aim of the study. The analysis of current state of self-regulation (SR) legislative maintenance of economic activity and prospects of SR and government regulation (GR) of pharmaceutical activity.Materials and Methods. Laws and regulations relating to SR were used as materials of research. In order to solve the tasks in hand, next research methods were applied: systemic, analysis, comparison, formalization, generalization and simulation.Results and Discussion. The study of statutory and regulatory base in the field of SR economic activity in Ukraine showed that this provision was consolidated to a greater or lesser degree in the market of financial services and its segments, in the field of agricultural regulation, architecture activities, appraisers activities, lawyers, notaries and auditors. Herewith, in other types of economic activity, in particular in the pharmaceutical sector, SR was not found the proper legislative consolidation. It was showed the current state of pharmaceutical activity regulation with the participation of public organizations and public councils in the central executive authorities, as well as the perspective of its SR.Conclusions. Based on the analysis of the regulatory framework, the features of SR's different types of economic activity in Ukraine are investigated. It was simulated the interaction of civil society institutes with the bodies of GR and self-regulating bodies concerning pharmaceutical activity from the state 'how it is' to the state 'how to be'. ; Мета роботи. Аналіз сучасного стану законодавчого забезпечення процесів саморегулювання (СР) господарської діяльності та перспектив СР і державного регулювання (ДР) фармацевтичної діяльності. Матеріали і методи. Матеріалом дослідження були нормативно-правові акти, що стосуються СР. Для вирішення поставленої задачі були застосовані методи дослідження: системний, аналізу, порівняння, формалізації, узагальнення та моделювання.Результати й обговорення. Вивчення нормативно-правової бази у сфері СР господарської діяльності в Україні показало, що дане положення тою чи іншою мірою закріпилося на ринку фінансових послуг та його сегментів, у сфері землеустрою, архітектурної діяльності, діяльності оцінювачів, адвокатів, нотаріусів та аудиторів. При цьому в інших видах господарської діяльності, зокрема у фармацевтичній сфері, СР не знайшло належного законодавчого закріплення. Показано сучасний стан регулювання фармацевтичної діяльності за участю громадських організацій та громадських рад при центральних органах виконавчої влади, а також перспективу її СР.Висновки. На підставі аналізу нормативно-правової бази досліджено особливості СР різних видів господарської діяльності в Україні. Змодельовано взаємодію інститутів громадянського суспільства з органами ДР та саморегулюючими організаціями щодо фармацевтичної діяльності від стану «як є» до стану «як бути».

The aim of the study. The analysis of current state of self-regulation (SR) legislative maintenance of economic activity and prospects of SR and government regulation (GR) of pharmaceutical activity.Materials and Methods. Laws and regulations relating to SR were used as materials of research. In order to solve the tasks in hand, next research methods were applied: systemic, analysis, comparison, formalization, generalization and simulation.Results and Discussion. The study of statutory and regulatory base in the field of SR economic activity in Ukraine showed that this provision was consolidated to a greater or lesser degree in the market of financial services and its segments, in the field of agricultural regulation, architecture activities, appraisers activities, lawyers, notaries and auditors. Herewith, in other types of economic activity, in particular in the pharmaceutical sector, SR was not found the proper legislative consolidation. It was showed the current state of pharmaceutical activity regulation with the participation of public organizations and public councils in the central executive authorities, as well as the perspective of its SR.Conclusions. Based on the analysis of the regulatory framework, the features of SR's different types of economic activity in Ukraine are investigated. It was simulated the interaction of civil society institutes with the bodies of GR and self-regulating bodies concerning pharmaceutical activity from the state 'how it is' to the state 'how to be'. ; Мета роботи. Аналіз сучасного стану законодавчого забезпечення процесів саморегулювання (СР) господарської діяльності та перспектив СР і державного регулювання (ДР) фармацевтичної діяльності. Матеріали і методи. Матеріалом дослідження були нормативно-правові акти, що стосуються СР. Для вирішення поставленої задачі були застосовані методи дослідження: системний, аналізу, порівняння, формалізації, узагальнення та моделювання.Результати й обговорення. Вивчення нормативно-правової бази у сфері СР господарської діяльності в Україні показало, що дане положення тою чи іншою мірою закріпилося на ринку фінансових послуг та його сегментів, у сфері землеустрою, архітектурної діяльності, діяльності оцінювачів, адвокатів, нотаріусів та аудиторів. При цьому в інших видах господарської діяльності, зокрема у фармацевтичній сфері, СР не знайшло належного законодавчого закріплення. Показано сучасний стан регулювання фармацевтичної діяльності за участю громадських організацій та громадських рад при центральних органах виконавчої влади, а також перспективу її СР.Висновки. На підставі аналізу нормативно-правової бази досліджено особливості СР різних видів господарської діяльності в Україні. Змодельовано взаємодію інститутів громадянського суспільства з органами ДР та саморегулюючими організаціями щодо фармацевтичної діяльності від стану «як є» до стану «як бути».

The aim of the study. Research of self-regulation institutional frameworks for pharmaceutical practice (SR PP) in the international aspect.Materials and Methods. Scientic publications, related with self-regulation, ofcial websites of international pharmaceutical associations and methodology of institutional dimension.Results and Discussion. According to the references the historical background of the formation of the SR PP is revealed. By studying institutional frameworks of SR PP in the international aspect, it is founded that almost one third of countries, professional organizations of which are members of the International Pharmaceutical Federation (FIP), represented Europe. It is shown that just over half of the UN members by trade unions are member states of FIP, while two-thirds of European UN member states are members of the FIP. Based on a comparative study of the members' structure of the IPF, Pharmaceutical Group of the European Union (PGEU) and the European association of hospital pharmacists (EAHP). In a total it is found that in three investigated associations are presented 94 pharmaceutical organizations from 39 European countries. Herewith, in each pharmaceutical association the members are pharmaceutical societies of two third countries. Only four professional organizations are members of three pharmaceutical associations simultaneously, namely: Pharmaceutical Chamber of Macedonia, Croatian Pharmaceutical Society, Pharmaceutical Society of Bosnia and Herzegovina Federation and Turkish Pharmacists Association. Data for institutional dimension show signi cantly low participation activity of Ukrainian pharmaceutical societies' in the international associations. Herein, on condition of statutory documents' bringing to the requirements of a specic association, is opened their access not only to the FIP (Ukraine is a member of UN and WHO), but also yet PGEU (our state is a member of the European Free Trade Association) and EAHP (Ukraine is a member of the Council of Europe).Conclusions. The obtained results show different levels of membership in the three international pharmaceutical associations (FIP, PGEU and EAHP) as states, and as well as separate pharmaceutical societies, and extremely low Ukrainian pharmaceutical societies' participation in SR PP in the international aspect. ; Мета роботи. Дослідження інституційних засад саморегулювання фармацевтичної практики (СР ФП) у міжнародному аспекті.Матеріали і методи. Наукові публікації, що стосуються саморегулювання, офіційні сайти міжнародних фармацевтичних асоціацій та методологія інституційного виміру. Результати й обговорення. За даними літературних джерел виявлено історичні передумови становлення СР ФП. Шляхом вивчення інституційних засад СР ФП у міжнародному аспекті встановлено, що майже третина країн, професійні організації яких є членами Міжнародної фармацевтичної федерації (МФФ), представляла Європу. Показано, що трохи більше половини членів ООН через професійні спілки є країнами-членами МФФ, при тому дві третіх європейських країн-членів ООН є членами МФФ. На підставі порівняльного дослідження структури членів МФФ, Фармацевтичної групи Європейського Союзу (ФГЄС) і Європейської асоціації лікарняних фармацевтів (ЄАЛФ) виявлено, що загалом у трьох досліджуваних асоціаціях присутні 94 фармацевтичні організації із 39 держав Європи. Поряд з цим у кожній фармацевтичній асоціації членами є фармацевтичні товариства двох третіх країн і лише чотири професійні організації є членами водночас трьох фармацевтичних асоціацій, а саме: Фармацевтична палата Македонії, Хорватське фармацевтичне товариство, Фармацевтичне товариство Федерації Боснії і Герцеговини та Турецька асоціація фармацевтів. Дані інституційного виміру показують суттєво низьку участь у діяльності міжнародних асоціацій українських фармацевтичних товариств. При цьому, за умови приведення статутних документів до вимог конкретної асоціації, відкрито їх доступ не лише до МФФ (Україна – член ООН і ВООЗ), а й до ФГЄС (наша держава – член Європейської асоціації вільної торгівлі) та ЄАЛФ (Україна – член Ради Європи).Висновки. Отримані результати показують різний рівень членства в трьох міжнародних фармацевтичних асоціаціях (МФФ, ФГЄС і ЄАЛФ) як держав, так й окремих фармацевтичних товариств, а також надзвичайно низьку участь українських фармацевтичних товариств у СР ФП у міжнародному аспекті.

The Sustainable Development Goals for 2016–2030, approved in September 2015 at the United Nations Summit, are possible only if the institution of self-regulation of pharmaceutical activities (SRFD) is built and further effective cooperation of public authorities with self-regulatory pharmaceutical organizations (SRPhO). The results of the study of sources of scientific literature show that various aspects of the formation of SRPhA in Ukraine have been studied by a number of domestic researchers. Despite this, a number of little-studied and debatable issues remain that require further research. The aim of the work was to study the opinion of pharmacists and pharmacy technicians on the understanding of the essence and necessity of introducting SRPhA in Ukraine, their readiness to become members of SRPhO. To reach this goal, the following methods were used: questionnaires, mathematical statistics, generalization and interpretation of results. The primary data were taken from 894 questionnaires, 827 of qualitatively completed face-to-face and part-time questionnaires were selected and processed, they were conducted in the majority (16 out of 25) of regions controlled by the Government of Ukraine. According to the results of a questionnaire survey of pharmaceutical specialists (PhS), including 67.1% of pharmacists and 32.9% of pharmacy technicians, the respondents' level of acquaintance with the basic principles of self-regulation of certain markets is extremely low: 17.7% among pharmacists and 15.1% among pharmacy technicians. Nevertheless, 38.2% of the surveyed pharmacists and 36.8% of other respondents have a positive attitude to the possibility of SRPhA, the principle of obligation of which for all market participants was fully supported by 14.0% of pharmacists and 16.2% of pharmacy technicians. Instead, almost two-thirds of respondents (64.5% and 62.9% of the relevant groups) believe that only pharmaceutical specialists can be members of the SRPhO, and 25.4% of pharmacists and 21.3% of pharmacy technicians are willing to become its members voluntarily. Thus, found the similarities of both groups of PhS regarding their familiarity with the basic principles of self-regulation of individual markets, their attitude to the possibility and binding nature of SRPhA, membership in the SRPhO and attitude to this membership. At the same time, the survey showed their insufficient understanding of the essence and necessity of SRPhA implementation. Given the development of SRPhA in well-developed countries and it's nurturing at the legislative level of Ukraine, there is a need to promote the idea of SRPhA among PhS and contact audiences, which are endowed with control functions, and those who do not have such functions. ; Цілі сталого розвитку на 2016–2030 рр., затверджені у вересні 2015 р. на Саміті Організації Об'єднаних Націй, можливі лише за умови побудови інституту саморегулювання фармацевтичної діяльності та подальшого налагодження ефективної взаємодії органів державної влади із саморегулівними фармацевтичними організаціями. Результати опрацювання джерел наукової літератури свідчать, що різними аспектами становлення саморегулювання фармацевтичної діяльності в Україні займалися ряд вітчизняних дослідників. Попри те залишається низка малодосліджуваних і дискусійних питань, які потребують подальших досліджень. Метою роботи було вивчення думки як провізорів, так і фармацевтів щодо розуміння сутності та необхідності впровадження саморегулювання фармацевтичної діяльності в Україні, їх готовності стати членами саморегулівних фармацевтичних організацій. Для вирішення поставленої мети було використано методи: анкетування, математичної статистики, узагальнення та інтерпретації результатів. Первинними даними слугували 894 анкети, з яких відібрано та опрацьовано 827 якісно заповнених анкет очно-заочного опитування, що проводили у більшості (16 із 25) контрольованих урядом України регіонів. На підставі опрацювання результатів анкетного опитування фармацевтичних фахівців, серед яких було 67,1% провізорів і 32,9% фармацевтів, встановлено вкрай низький рівень ознайомленості респондентів зі засадничими принципами саморегулювання окремих ринків: 17,7% серед провізорів та 15,1% серед фармацевтів. Попри те, 38,2% опитаних провізорів та 36,8% інших респондентів позитивно ставляться до можливості саморегулювання фармацевтичної діяльності, принцип обов'язковості якого для всіх суб'єктів ринку повністю підтримали 14,0% провізорів та 16,2% фармацевтів. Натомість, майже дві третіх опитаних (64,5% і 62,9% представників відповідних груп) вважають, що лише провізори та фармацевти мають бути членами саморегулівних фармацевтичних організацій, а 25,4% провізорів і 21,3% фармацевтів готові добровільно стати їх членами. Таким чином, виявлено схожість думок обох груп фармацевтичних фахівців стосовно їх ознайомленості зі засадничими принципами саморегулювання окремих ринків, ставлення до можливості та обов'язковості саморегулювання фармацевтичної діяльності, членства у саморегулівних фармацевтичних організаціях та відношення до цього членства. При цьому встановлено недостатнє їх розуміння сутності та необхідності впровадження саморегулювання фармацевтичної діяльності. Зважаючи на розвиток саморегулювання фармацевтичної діяльності у розвинутих державах та його ймовірне забезпечення на законодавчому рівні України, показано необхідність популяризації ідеї саморегулювання фармацевтичної діяльності серед фармацевтичних фахівців та контактних аудиторій, які наділені контрольними функціями, та тих, які не мають таких функцій.