Suchergebnisse

In the context of transformation of all spheres of life, the ability of people to effectively communicate and resolve conflicts that arise throughout life is of great importance. The congestion of courts, the length and high cost, inflexibility and regularity of the judicial way of resolving conflicts in civil, family, labor and other areas of law make it necessary to resort to alternative approaches to dispute resolution (ADR). Of particular importance is the ability to use mediation procedures– an informal and flexible dispute resolution process. Mediation is free from the disadvantages of litigation: the European experience shows that the basic principles of mediation are voluntariness, autonomy of the parties, confidentiality of the procedure, the neutrality of the mediator, unlike a judge or lawyer. The actual application of these principles and rules of mediation allows for excellent results in conflict resolution - the practice of EU countries and associated members indicates that between 80% and 100% of cases are resolved through mediation. The article discusses in detail the experience of EU Member States in applying mediation practices: models of keeping a register of mediators (registering is possible by a single state body, more often it is the Ministry of Justice; registers can be maintained by a single non-governmental organization, for example, mediators' associations of a country; which unites mediators and each is responsible for its own register), the requirements for the qualification and professional level of mediators (usually any person without restrictions on the profession can become a mediator; but often the age criterion is used), the regulatory framework for mediation (mainly mediation is governed by the relevant country law, but also the approach without legislative regulation of mediation procedures, for example, in the Netherlands), the cost of mediation procedures (mainly depends on the complexity of the conflict case and the field of the case). The role of mediation in resolving labor disputes is considered: models of application of mediation in companies, issues of organization losses in the event of conflicts and their improper resolution, directions of improvement of the system of conflict management in organizations taking into account the European experience. ; В условиях трансформации всех сфер жизни большое значение приобретает умение людей эффективно коммуницировать и разрешать конфликты, возникающие в течение всей жизни. Перегруженность судов, продолжительность и высокая стоимость, негибкость и зарегулированность судебного способа разрешения конфликтов в сфере гражданского, семейного, трудового и других отраслей права влекут необходимость обращаться к альтернативным подходам в решении споров (АВС). Особое значение приобретает при этом возможность применения процедур медиации – неформального и гибкого процесса разрешения споров. Медиация лишена недостатков судебного решения споров: европейский опыт свидетельствует, что основными принципами медиационной процедуры является добровольность, автономность сторон, конфиденциальность процедуры, нейтральность посредника в отличие от судьи или адвоката. Реальное применение этих принципов и правил медиации позволяет достичь отличных результатов в решении конфликтов – практика стран Евросоюза и ассоциированных членов свидетельствует о том, что от 80% до 100% случаев решаются с помощью медиации положительно. В статье подробно рассматривается опыт стран-членов Европейского Союза в применении практики медиации: модели ведения реестров медиаторов (ведение реестров возможно единым государственным органом, чаще это министерство юстиции; реестры может вести одна негосударственная организация, например, ассоциация медиаторов страны; в стране имеется несколько организаций, объединяющих медиаторов, и каждая отвечает за свой реестр), требования к квалификации и профессиональному уровню посредников (обычно медиатором может стать любое лицо без ограничений к профессии; часто применяется возрастной критерий), регулятивные основы медиации (в основном медиация регулируется соответствующим законом страны, но также используется подход без законодательного регулирования медиационных процедур, например, в Нидерландах), стоимость медиационных процедур (в основном зависит от сложности конфликтного случая и сферы права). Рассматривается роль медиации в разрешении трудовых споров: модели применения медиации в компаниях, вопрос потерь организации в случае возникновения конфликтов и ненадлежащего их решения, направления совершенствования системы управления конфликтами в организациях с учетом европейского опыта. ; В умовах трансформації всіх сфер життя великого значення набуває вміння людей ефективно комунікувати та вирішувати конфлікти, які виникають протягом усього життя. Перевантаженість судів, тривалість та висока вартість, негнучкість і зарегульованість судового способу вирішення конфліктів у сфері цивільного, сімейного, трудового та інших галузей права спричиняють необхідність звертатися до альтернативних підходів у вирішенні спорів (АВС). Особливе значення набуває при цьому можливість застосування процедур медіації – неформального та гнучкого процесу вирішення суперечок. Медіація позбавлена недоліків судового рішення спорів: європейський досвід свідчить, що основними принципами медіаційної процедури є добровільність, автономність сторін, конфіденційність процедури, нейтральність посередника на відміну від судді або адвоката. Реальне застосування цих принципів і правил медіації дозволяє досягнути відмінних результатів у вирішенні конфліктів – практика країн Євросоюзу та асоційованих членів свідчить про те, що від 80% до 100% випадків вирішуються за допомогою медіації позитивно. У статті докладно розглядається досвід країн-членів Європейського Союзу у застосуванні практики медіації: моделі ведення реєстрів медіаторів (ведення реєстрів можливе єдиним державним органом, частіше це міністерство юстиції; реєстри може вести одна недержавна організація, наприклад, асоціація медіаторів країни; у країні є декілька організацій, що об'єднують медіаторів і кожна відповідає за свій реєстр), вимоги до кваліфікації та професійного рівня посередників (зазвичай медіатором може стати будь-яка особа без обмежень до професії; часто застосовується віковий критерій), регулятивні засади медіації (в основному медіація регулюється відповідним законом країни, але також використовується підхід без законодавчого регулювання медіаційних процедур, наприклад, у Нідерландах), вартість медіаційних процедур (в основному залежить від складності конфліктного випадку та сфери права). Розглядається роль медіації у вирішенні трудових спорів: моделі застосування медіації в компаніях, питання втрат організації у випадку виникнення конфліктів і неналежного їх вирішення, напрями удосконалення системи управління конфліктами в організаціях з урахуванням європейського досвіду.