Suchergebnisse

The scientific topicality. Bibliography as a specific branch of human activity is directly included in the information and communication processes of society, which requires a theoretical understanding of its role and place in the information environment. In this sense, important thing is scientific and practical substantiation of topical issues of bibliography and bibliographic processes on the pages of professional periodicals, which are powerful means of generating and disseminating new knowledge in social and professional communication. An important place in the collection is given to bibliographic issues, among which there are publications of theoretical and practical content, and with the help of their analysis the dynamics of modern bibliographic science in Ukraine can be traced.
The purpose is to perform content analysis of publications on bibliographic topics published on the pages of the leading professional publication "Visnyk of Kharkiv State Academy of Culture" to study leading directions in the development of bibliographic studies.
The methodology of the research consists in the use of methods of content analysis, generalization and bibliographic method.
The results. Content analysis, conducted on publications published in the journal, showed, that 5% of articles are devoted to the theory of bibliography, and bibliography and practical bibliographic activities, and 95% are devoted to library science.
The scientific novelty of the article consists in summarizing the thematic characteristics and main directions of research on bibliographic topics on the pages of professional collection over the past 14 years.
The practical significance. The research results contain a table with thematic headings that can be used in further research on the chosen topic.
The conclusions. Bibliographic publications on the pages of "Visnyk of Kharkiv State Academy of Culture" publication are of a theoretical nature, which indicates a certain gap between the theory and practice of bibliographic activity. The presented brief review of scientific articles allows us to trace the main trends in the development of bibliography and bibliography.

The article deals with discussing scientific, practical and methodological approaches to determining the assessment of countries' energy security and reliability, regardless of whether they have their own energy resources or importing it. To ensure their own economic and energy security, each state must constantly implement legal, economic and administrative measures aimed at protecting its national interests, while relying on a long-term strategy.It's worth noting the fact that the definition of the category "energy security" should contain technological and economic components, combined in some way. That is, in the modern sense, the energy security guarantee is the achievement of a technically reliable, stable, costeffective and environmentally balanced provision of energy resources to the needs of the economy and the population, as well as the creation of conditions for the formation and implementation of a policy to protect national interests in the energy sector.The article discusses indicators that contribute to the growth of economic stability of energy enterprises and, consequently, countries' energy security. With the help of these indicators, the capabilities of the selected outsourcers are compared, and also analyzes the feasibility of a contract form or the feasibility of creating a separate enterprise, on the basis of which the existing divisions for the production of energy products of diversified production, will ensure the country's energy security. The article emphasizes 3 countries with the highest level of energy security – the UK, Russia and Belgium. Russia due to natural resources, Great Britain and Belgium due to internal economic potential. The European Union is forced to import almost all energy resources and ensuring energy security has become a critical issue on the European Union agenda. The EU has the largest energy supplies among the regions of the world, approximately 15% of the entire world market. At the same time, the gap between production and consumption of solid fuel is very large, more than in the United States. The main supplier of Europe is Russia, which to some extent puts European countries in a dependent position. Therefore, an important area of European policy is the energy supplies diversification and ensuring the country's energy security. From the point of view of determining the future role of energy carriers in the European countries energy supply, it is important to evaluate the main factors that determined considered in the article trends in world energy consumption. It is worth noting that almost every energy carrier has a technological niche, where its use is predominant or even exclusive. Therefore, it is very important for the countries of the European Union to achieve the highest level of energy security and independence. ; В статье рассмотрены научно-практические и методические подходы к определению оценки энергетической безопасности и надёжности стран, не зависимо, имеют они собственные энергоресурсы, или их импортируют. Для обеспечения собственной экономической и энергетической безопасности каждое государство должно постоянно осуществлять правовые, экономические и административные меры, направленные на защиту своих национальных интересов, опираясь при этом на долгосрочную стратегическую цель.Особо следует отметить тот факт, что определение категории «энергетическая безопасность», должно включать технологические и экономические компоненты. То есть, в современном понимании гарантирование энергетической безопасности – это достижение состояния технически надёжного, стабильного, экономически эффективного и экологически сбалансированного обеспечения энергетическими ресурсами потребностей экономики и населения, а также создание условий для формирования и реализации политики защиты национальных интересов в сфере энергетики.В статье рассмотрены показатели, способствующие росту экономической стабильности энергетических предприятий и как следствие – энергетической безопасности стран. С помощью этих показателей, сопоставляются возможности избранных аутсорсеров, а также анализируется целесообразность подрядной формы или целесообразность создания отдельного предприятия, на базе которого существующие подразделения по изготовлению энергетической продукции диверсифицированного производства, будут обеспечивать энергетическую безопасность страны. В статье выделены 3 страны с наибольшим уровнем энергетической безопасности – Великобритания, Россия и Бельгия. Россия за счёт природных ресурсов, Великобритания и Бельгия за счёт внутреннего экономического потенциала. Европейский Союз вынужден импортировать практически все энергоресурсы и обеспечение энергетической безопасности стало важнейшим вопросом повестки дня Европейского союза. ЕС имеет самые крупные поставки энергоресурсов среди регионов мира, приблизительно 15% всего мирового рынка. В то же время разрыв между производством и потреблением твёрдого топлива очень велик, больше чем в США. Основным поставщиком Европы является Россия, что в некоторой степени ставит европейские страны в зависимое положение. Поэтому важным направлением европейской политики является диверсификация поставок энергоносителей и обеспечение энергетической безопасности страны. С точки зрения определения будущей роли энергоносителей в энергообеспечении стран Европы важно оценить главные факторы, которые обусловили рассмотренные в статье тенденции мирового энергопотребления. Стоит отметить, что практически каждый из энергоносителей имеет технологическую нишу, где его использование является преобладающим или даже исключительным. Поэтому очень важно для стран Европейского Союза добиться наивысшего уровня показателя энергетической безопасности и независимости страны. ; У статті розглянуті науково-практичні та методичні підходи до визначення оцінки енергетичної безпеки і надійності країн, не залежно, мають вони власні енергоресурси, або їх імпортують. Для забезпечення власної економічної та енергетичної безпеки кожна держава повинна постійно здійснювати правові, економічні та адміністративні заходи, спрямовані на захист своїх національних інтересів, спираючись при цьому на довгострокову стратегію.Особливо слід відзначити той факт, що визначення категорії «енергетична безпека», має містити технологічні та економічні компоненти. Тобто, в сучасному розумінні гарантування енергетичної безпеки – це досягнення стану технічно надійного, стабільного, економічно ефективного та екологічно збалансованого забезпечення енергетичними ресурсами потреб економіки і населення, а також створення умов для формування і реалізації політики захисту національних інтересів у сфері енергетики.У статті розглянуті показники, що сприяють зростанню економічної стабільності енергетичних підприємств і як наслідок – енергетичної безпеки країн. За допомогою цих показників, зіставляються можливості обраних аутсорсерів, а також аналізується доцільність підрядної форми або доцільність створення окремого підприємства, на базі якого існуючі підрозділи з виготовлення енергетичної продукції диверсифікованого виробництва, будуть забезпечувати енергетичну безпеку країни. У статті виділено 3 країни з найбільшим рівнем енергетичної безпеки – Великобританія, Росія та Бельгія. Росія за рахунок природних ресурсів, Великобританія і Бельгія за рахунок внутрішнього економічного потенціалу. Європейський Союз змушений імпортувати практично всі енергоресурси і забезпечення енергетичної безпеки стало найважливішим питанням порядку денного Європейського Союзу. ЄС має найбільші поставки енергоресурсів серед регіонів світу, приблизно 15% всього світового ринку. У той же час розрив між виробництвом і споживанням твердого палива дуже великий, більше ніж в США. Основним постачальником Європи є Росія, що в деякій мірі ставить європейські країни в залежне становище. Тому важливим напрямком європейської політики є диверсифікація поставок енергоносіїв і забезпечення енергетичної безпеки країни. З точки зору визначення майбутньої ролі енергоносіїв в енергозабезпеченні країн Європи важливо оцінити головні чинники, які зумовили розглянуті в статті тенденції світового енергоспоживання. Варто відзначити, що практично кожен з енергоносіїв має технологічну нішу, де його використання є переважаючим або навіть винятковим. Тому дуже важливо для країн Європейського Союзу домогтися найвищого рівня показника енергетичної безпеки і незалежності країни.

.

.

.

.

.

Анализируется представление о значении как семантической структуре в связи с современными исследованиями в области философии языка. Предлагается критический подход к понятию значения, которое рассматривается не в качестве объекта означивания, не в качестве знака или его составной части, не как результат технических процедур (верификации или фальсификации). Критерием значения является дескриптивная достаточность, провоцирующая определенный либерализм описаний. Таким образом существует возможность построения новой умеренно релятивистской теории значения, в которой значение – это регистрация факта замещения знаком того, что этим знаком не является. Как и всякий факт, значение имеет дление, является процессом, ситуацией, событием.

The subject of the article is the institutionalization of European social policy from the perspective of neo-functionalism – a theory which from the 1950s aspires to a comprehensive explanation of the process of European integration. The institutionalization process of the European Union's sectoral policy is a process of acquiring the power by EU to shape a given policy. Its purpose is to create a set of legal norms and institutions that transfer partial or full competence to undertake regulatory actions to the EU bodies from the EU level (definition of policy objectives, establishment of instruments, means and methods of its implementation, implementation of specific tasks, policy evaluation, etc.).The article discusses the legal foundations of European social policy written in the treaty establishing the European Economic Community (1957). The increase in EC / EU regulatory competence in the area of social affairs that has been taking place since that time is interpreted by using a functional, political and cultivated spillover mechanism and the thesis on the European socialization of the elites, which are the axis of the neo-functional integration theory. Institutional and legal analysis is used to verify the adopted research assumptions. ; Целью статьи является анализ формирования европейской социальной политики на основе неофункциональной парадигмы европейской интеграции. Основная гипотеза статьи заключается в том, что развитие социальной интеграции в Европейском союзе (ЕС) обусловлено, прежде всего, необходимостью построения единого рынка, поэтому в этом процессе видно явное преимущество регулирующих инструментов (гармонизация европейского трудового законодательства) над перераспределительным (предельное развитие общеевропейских социальных благ). Создание перераспределительных инструментов на наднациональном уровне в соответствии с неофункциональной теорией ограничено логикой spillover механизма. Основной метод исследования, используемый для проверки принятых допущений исследования, - это институциональный и правовой анализ.Первая часть статьи будет интерпретировать европейскую интеграцию с точки зрения неофункционализма. Далее будут обсуждаться правовые основы европейской социальной политики, изложенные в Договоре о создании Европейского экономического сообщества. Повышение регулятивной компетенции ЕЭС/ЕС в этой области будет интерпретироваться с использованием функционального, политического и культурного spillover механизма, и тезиса о европейской социализации элит, которые являются осью неофункциональной теории интеграции. ; Метою статті є аналіз формування європейської соціальної політики на основі неофункціональної парадигми європейської інтеграції. Основна гіпотеза статті полягає в тому, що розвиток соціальної інтеграції в ЄС обумовлено, перш за все, необхідністю побудови єдиного ринку, тому в цьому процесі явно переважають регулюючі інструменти (гармонізація європейського трудового законодавства) над перерозподільними (граничний розвиток загальноєвропейських соціальних благ). Створення перерозподільних інструментів на наднаціональному рівні відповідно до неофункціональної теорії обмежена логікою механізму spillover. Інституційно-правовий аналіз був використаний для перевірки прийнятих припущень щодо досліджень.В статті інтерпретувано європейську інтеграцію з точки зору неофункционалізму. Правові основи європейської соціальної політики, викладені в Договорі про створення Європейського економічного співтовариства. Підвищення регулятивної компетенції ЄЕС/ЄС в цій галузі була інтерпретована через використання функціонального, політичного і культурного механізму spillover, і тези про європейську соціалізації еліт, які є віссю неофункціональної теорії інтеграції.