Search results

As cyber-space gradually becomes a fully realized sphere of society and acquires a set of political connotations, the necessity of studying the virtual dimension of policy-making process becomes all the more urgent, including the need to pay more attention to the issue of human rights protection in cyber-space. At the same time, modern scientific research in the sphere of human rights mostly represents a fairly onedimensional point of view, as they focus on the legal side of the problem, primarily paying attention to the norms of international law. Present article explains and justifies the necessity and relevance of full-scale implementation of tools and methods of political science, particularly the concepts and ideas of pluralistic and deliberative democracy, in the process of studying the Internet as means of political communication, a tool for implementation of fundamental human rights, such as freedom of speech, the right to assembly and freedom of association.Purpose of the research is complex in nature, as it strives to prove that the foundations for studying the ways the Internet influences policy-making process, were laid by classics of political studies in pre-digital and early digital era, while also analyzing the possibility of using the Internet as a tool of implementation of some of the main aspects of democratic theory beyond the boundaries of established democracies.The research presented analysis of modern cyber-space against the background of J. Habermas' concept of «public-sphere» as a space for productive and rational political discussion. Conclusions were also made concerning the possibility of application of communicative capacities of the Internet as the means of practical implementation of R. Dahl and J. Cohen concepts of democratic development. At the same time, presented set of practical proved the ability of online-community to perform the functions of civil society in authoritarian states, thus promoting development of certain aspects of democracy in the absence of traditional democratic institutions. ; Поступове набуття віртуальним простором характеристик повноцінної площини суспільної життєдіяльності та його наповнення політичним змістом зумовлює необхідність вивчення віртуального виміру політичного процесу і, зокрема, проблеми захисту прав людини в Інтернеті. Втім сучасні дослідження в сфері захисту прав людини мають дещо односторонній характер, адже вони концентруються на вивченні юридичного аспекту проблеми, в першу чергу звертаючи увагу на норми міжнародного права. Представлена стаття аргументує та обґрунтовує необхідність і доцільність повноцінного застосування інструментарію політичної науки, зокрема ідей та концепцій плюралістичної і деліберативної демократії, до вивчення Інтернету як засобу політичної комунікації, інструмента реалізації фундаментальних прав людини, таких як свобода слова, право на зібрання та свобода об'єднань.Мета дослідження є комплексною, адже воно являє собою спробу довести, що основи для вивчення впливу Інтернету на політичний процес, зокрема і в контексті захисту прав людини, були закладені класиками політичної науки ще до повноцінного впровадження цифрових технологій, водночас також аналізуючи можливість використання Інтернету як засобу впровадження основних аспектів теорій розвитку демократичного суспільства за межами усталених демократій.В результаті дослідження були зроблені висновки про ступінь відповідності віртуального простору концепції «публічної сфери» Ю. Габермаса, як простору продуктивної політичної дискусії, а також можливість застосування Інтернету як засобу практичної реалізації концепцій Р. Даля та Дж. Коена щодо розвитку демократії. Водночас наведені практичні кейси доводять спроможність онлайн-спільноти виконувати функції громадянського суспільства за неможливості його повноцінного розвитку в умовах авторитарної держави, таким чином сприяючи розвитку певних аспектів демократії за відсутності традиційних демократичних інститутів.

As cyber-space gradually becomes a fully realized sphere of society and acquires a set of political connotations, the necessity of studying the virtual dimension of policy-making process becomes all the more urgent, including the need to pay more attention to the issue of human rights protection in cyber-space. At the same time, modern scientific research in the sphere of human rights mostly represents a fairly onedimensional point of view, as they focus on the legal side of the problem, primarily paying attention to the norms of international law. Present article explains and justifies the necessity and relevance of full-scale implementation of tools and methods of political science, particularly the concepts and ideas of pluralistic and deliberative democracy, in the process of studying the Internet as means of political communication, a tool for implementation of fundamental human rights, such as freedom of speech, the right to assembly and freedom of association.Purpose of the research is complex in nature, as it strives to prove that the foundations for studying the ways the Internet influences policy-making process, were laid by classics of political studies in pre-digital and early digital era, while also analyzing the possibility of using the Internet as a tool of implementation of some of the main aspects of democratic theory beyond the boundaries of established democracies.The research presented analysis of modern cyber-space against the background of J. Habermas' concept of «public-sphere» as a space for productive and rational political discussion. Conclusions were also made concerning the possibility of application of communicative capacities of the Internet as the means of practical implementation of R. Dahl and J. Cohen concepts of democratic development. At the same time, presented set of practical proved the ability of online-community to perform the functions of civil society in authoritarian states, thus promoting development of certain aspects of democracy in the absence of traditional democratic institutions. ; Поступове набуття віртуальним простором характеристик повноцінної площини суспільної життєдіяльності та його наповнення політичним змістом зумовлює необхідність вивчення віртуального виміру політичного процесу і, зокрема, проблеми захисту прав людини в Інтернеті. Втім сучасні дослідження в сфері захисту прав людини мають дещо односторонній характер, адже вони концентруються на вивченні юридичного аспекту проблеми, в першу чергу звертаючи увагу на норми міжнародного права. Представлена стаття аргументує та обґрунтовує необхідність і доцільність повноцінного застосування інструментарію політичної науки, зокрема ідей та концепцій плюралістичної і деліберативної демократії, до вивчення Інтернету як засобу політичної комунікації, інструмента реалізації фундаментальних прав людини, таких як свобода слова, право на зібрання та свобода об'єднань.Мета дослідження є комплексною, адже воно являє собою спробу довести, що основи для вивчення впливу Інтернету на політичний процес, зокрема і в контексті захисту прав людини, були закладені класиками політичної науки ще до повноцінного впровадження цифрових технологій, водночас також аналізуючи можливість використання Інтернету як засобу впровадження основних аспектів теорій розвитку демократичного суспільства за межами усталених демократій.В результаті дослідження були зроблені висновки про ступінь відповідності віртуального простору концепції «публічної сфери» Ю. Габермаса, як простору продуктивної політичної дискусії, а також можливість застосування Інтернету як засобу практичної реалізації концепцій Р. Даля та Дж. Коена щодо розвитку демократії. Водночас наведені практичні кейси доводять спроможність онлайн-спільноти виконувати функції громадянського суспільства за неможливості його повноцінного розвитку в умовах авторитарної держави, таким чином сприяючи розвитку певних аспектів демократії за відсутності традиційних демократичних інститутів.

Despite the war, the process of Ukraine's eurointegration continues and puts the country under tight scrutiny of Western NGO's and international organizations, concerned with the state of Ukrainian civil soci- ety, democratic institutions and support of human rights, especially in the conflict zone.Such supervision extends itself beyond physical reality, as restrictive measures applied to Ukrainian cyberspace by Ukrainian authorities and unrecognized «governments» of the occupied territories are also scrutinized by relevant Western institutions that evaluate their impact on freedom of speech and accessibility of information for the citizens of Ukraine. Taking into account sheer quantity of censoring and filtering practices that are applied in the Ukrnet in the last four years, it is important to analyze the impact that such measures make on the international image of Ukraine.The most worrying trend is the relatively recent inclination of Ukrainian authorities to copy approaches of their adversaries when it comes to restriction of Internet freedom. The author believes that Ukrainian authorities should abandon the «tit for tat» approach and refrain from further engagement into fruitless competition with the Russian authorities and Russian proxies on «Whose list of blocked sites is bigger?» basis. It would be wise to limit the actual blocking initiatives to a handful of most prominent Russian Internet-corporations and some of Russian propaganda outlets. In other words, the emphasis should be put on promotion of Ukrainian channels of information, instead of restricting access to the Russian ones. In such a way Ukraine should be able to mitigate the negative impact that Russian subversive and restrictive tactics in the cyber space make on the country's international image ; У статті представлена спроба проаналізувати сприйняття міжнародними правозахисними організаціями спроб уряду України та псевдо-державних утворень на окупованих територіях сходу України застосувати механізми цензурування та блокування інформації в українському сегменті Інтернету в контексті збройного конфлікту між Україною та Російською Федерацією. Автор визначає ступінь впливу обмежувальних заходів в кібер-просторі на міжнародний імідж України та надає практичні рекомендації щодо покращення такого іміджу.

Despite the war, the process of Ukraine's eurointegration continues and puts the country under tight scrutiny of Western NGO's and international organizations, concerned with the state of Ukrainian civil soci- ety, democratic institutions and support of human rights, especially in the conflict zone.Such supervision extends itself beyond physical reality, as restrictive measures applied to Ukrainian cyberspace by Ukrainian authorities and unrecognized «governments» of the occupied territories are also scrutinized by relevant Western institutions that evaluate their impact on freedom of speech and accessibility of information for the citizens of Ukraine. Taking into account sheer quantity of censoring and filtering practices that are applied in the Ukrnet in the last four years, it is important to analyze the impact that such measures make on the international image of Ukraine.The most worrying trend is the relatively recent inclination of Ukrainian authorities to copy approaches of their adversaries when it comes to restriction of Internet freedom. The author believes that Ukrainian authorities should abandon the «tit for tat» approach and refrain from further engagement into fruitless competition with the Russian authorities and Russian proxies on «Whose list of blocked sites is bigger?» basis. It would be wise to limit the actual blocking initiatives to a handful of most prominent Russian Internet-corporations and some of Russian propaganda outlets. In other words, the emphasis should be put on promotion of Ukrainian channels of information, instead of restricting access to the Russian ones. In such a way Ukraine should be able to mitigate the negative impact that Russian subversive and restrictive tactics in the cyber space make on the country's international image ; У статті представлена спроба проаналізувати сприйняття міжнародними правозахисними організаціями спроб уряду України та псевдо-державних утворень на окупованих територіях сходу України застосувати механізми цензурування та блокування інформації в українському сегменті Інтернету в контексті збройного конфлікту між Україною та Російською Федерацією. Автор визначає ступінь впливу обмежувальних заходів в кібер-просторі на міжнародний імідж України та надає практичні рекомендації щодо покращення такого іміджу.