In the article the strategic concept of ensuring the sustainability and security of spatial development of Ukraine in the context of global challenges by modernizing the national spatial development management system into European practice based on the United Nations Sustainable Development Needs CSR-2015 is substantiated. It was estimated that the introduction of the European nomenclature of territorial units NUTS for the purposes of accounting and other functions of territorial management in Ukraine requires holding, along with decentralization of power, its re-centralization at the level of strategic spatial management - consolidation of regions with the union of regions to the European scale NUTS-1. It has been determined that the allocation of the interregional macro-regions as a regional managerial part without preservation, or with the preservation of the present areas as units of the administrative-territorial system, will contribute to the consolidation of the country's economic space, strengthening the interconnections between regions and in reciprocity with the center, etc., and ensuring consistency and the security of the development of the country and its territories as a holistic national economic complex in conditions of global threats and challenges of the present day.
Мета роботи: подальший розвиток змістовності понять у сфері управління сталим розвитком, виявлення найвагоміших різноспрямованих факторів впливу на забезпечення сталого господарювання в умовах зростання загроз і ризиків та на результативність управління процесом гармонізації діяльності суб'єктів господарювання відповідно до Європейських вимог.
Дизайн/Метод/Підхід дослідження: теоретичні (аналіз, синтез, узагальнення, порівняння), форсайт-технології та методи опрацьовані в межах теорії струн.
Результати дослідження: запропоновано бінарну структуру, визначено зміст і специфічні функції організаційного механізму управління процесом гармонізації сталого господарювання в умовах зростання загроз і ризиків, що виконано за урахування чотирьох видів струнних взаємодій та їхньої сили й спрямованості. До його складу входять дуальні системоутворюючі регулятори чотири підмеханізми (структурно-функціональний, алармово-безпековий, резонансний та гравітаційний), які забезпечують синхронність функціонування усієї системи управління гармонізацією інтересів усіх суб'єктів за тріадою ключових принципів (генерування властивостей до гармонізації інтересів; управління та коригування властивостями системи сталого господарювання; гармонізації діяльності та збалансування) за рахунок використання специфічного бінарного управлінського інструментарію (функціональних організаційно-економічних засобів та методів, організаційно-економічних засобів та методів забезпечення й підтримки).
Тип статті: дослідницька.
У статті побудовано тривимірну просторову модель номограми гармонізації економічно-соцієтально-виробничо-природно-ресурсних інтересів суб'єктів господарювання (управління чи стейкхолдерів) за критерієм гармонізованих і дисгармонізованих цілей за форматом "егоїзм – альтруїзм" у координатах "час – простір охоплення – гроші", що відтворює масштаби застосування додаткових специфічних заходів і технологій координації управління; за тестовим використанням якої: рекомендовано при реалізації процесів та процедур із виконання функцій стратегічного управління сталим господарюванням; уможливлено елімінування диференціації й дезінтеграції економічного, соцієтального, виробничого та природно-ресурсного потенціалів учасників господарювання й партнерів. Удосконалено бінарний комплекс принципів системного підходу до гармонізації економічних, соцієтальних, виробничих та природно-ресурсних інтересів суб'єктів сталого господарювання, що, на відміну від усталеного, базується не лише на низці стандартних принципів (системи гармонізації: "взаємодії", "балансу", "сполучення", "погодження", "узгодження") та загального управління (управління гармонізацією: планування, організовування, контролювання, мотивування, координація), а й специфічних системних принципів фізичної економії, які ідентифіковано й згруповано у відповідності до об´єкту та цілей дослідження сталого господарювання й управління гармонізацією, що закладає методологічні основи для реалізації на практиці концепту сталого господарювання і відповідного типу механізмів при умові узгодженості етапів гармонізації протягом обох циклів.
Розвинуто категоріальне поле теорії сталого господарювання за рахунок уточнення змістовності поняття "процесу гармонізації економічних, соцієтальних, природно-ресурсних та виробничих інтересів", що: а) полягає в їх узгодженості у часі, витратах та просторі охоплення з метою забезпечення сталого господарювання певної природи системи (що є множиною суб'єктів – носіїв цих інтересів); б) формалізовано при інтерпретації процесів гармонізації у вигляді геометричної тривимірної моделі лінійного континууму з синхронної диференціації варіантів "економічний, соцієтальний, природно-ресурсний та виробничий інтерес" суб'єктів різної природи за критерієм "егоїзм" – "альтруїзм" при орієнтованості на збалансування задоволеності їх індивідуальних, суспільних або ж загальних потреб. Сформовано методологічно важливі положення упровадження у практику управління тривимірної номограми, яку протестовано за двома циклами гармонізації економічних, виробничих, соцієтальних та природно-ресурсних інтересів суб'єктів господарювання (управління чи стейкхолдерів), що дозволило довести: тривимірна концепція "час – простір охоплення – гроші" у процесах гармонізації вказує на "тимчасову" цінність обсягів фінансових витрат у просторі охоплення і часі та на те, що сьогоднішній грошовий дохід (внаслідок гармонізації економічних, соцієтальних, виробничих та природно-ресурсних інтересів) має більшу цінність, ніж майбутній, при їх однаковій сумі.
