Suchergebnisse

The purpose of the article is to identify the peculiarities of the functioning and the political and ideological context of dance amateur performances in the Ternopil region of the Soviet period. Methodology. The objectivity of the study was ensured by the use of analytical (analysis of literature and sources, including archival documents, facts), historical (presentation of material in chronological sequence), culturological (consideration of events through the prism of the socio-cultural situation) approaches. Scientific novelty. For the first time, attention is focused on the political and ideological context of the amateur performances' development in the Ternopil region; new archival materials were introduced into scientific circulation. Conclusions. In the 50-80s of the twentieth century in the Ternopil region, as well as throughout the USSR, an extensive network of amateur dance groups was created, which can be regarded not only as a manifestation of moral upsurge after liberation from the Nazis but as a latent form of struggle to preserve national and cultural identity. The absence of a professional folk dance ensemble in the region until 1961 made it possible to stabilize the repertoire of amateur groups in close connection with folklore, without focusing on the achievements of professional art. The historical and political specificity of the Ternopil region manifested itself in the increased attention during the organization of foreign tours to the participants of dance groups, whose relatives were associated with waves of emigration from Western Ukrainian lands, as well as with the Organization of Ukrainian Nationalists. The main factors that determined the activities of amateur art groups were not only creative but also political and ideological as a sign of the system of a totalitarian society with command and control.

The purpose of the article is to identify the role of Н. Aleksandrovych 's work in the choreographic culture of Ternopil region. Methodology. A set of methods was applied, including the analysis of the literature and source base, systematization of information, consideration of events on a chronological basis. Scientific novelty. For the first time, the creative activity of Halyna Stepanivna Aleksandrovych, a teacher-methodologist at the Terebovlya College of Culture and Arts, an excellent student of education in Ukraine, was comprehensively analyzed and her role in the choreographic culture of Ternopil region was clarified. Conclusions. Н. Alexandrovich is one of the leading specialists in the regional choreographic culture of Ternopil region, which for fifty years has been teaching, folklore, choreography, education and promotion. The basis of the repertoire of the folk dance ensemble "Dzherelo" created by her consists of works recorded by Н. Alexandrovich in the process of field research and skillfully processed for performance in the stage. In "Dzherelo" the teacher combines educational, upbringing and artistic functions: in addition to purely professional tasks (formation of a highly professional dancer and leader of the choreographic team) is the formation of students' choreographic worldview, the formation of national-patriotic values through joining, distinguished by the author's style, which are a significant contribution to the development of choreographic culture of the region and Ukraine as a whole.

The purpose of the article is to identify the peculiarities of the functioning and the political and ideological context of dance amateur performances in the Ternopil region of the Soviet period. Methodology. The objectivity of the study was ensured by the use of analytical (analysis of literature and sources, including archival documents, facts), historical (presentation of material in chronological sequence), culturological (consideration of events through the prism of the socio-cultural situation) approaches. Scientific novelty. For the first time, attention is focused on the political and ideological context of the amateur performances' development in the Ternopil region; new archival materials were introduced into scientific circulation. Conclusions. In the 50-80s of the twentieth century in the Ternopil region, as well as throughout the USSR, an extensive network of amateur dance groups was created, which can be regarded not only as a manifestation of moral upsurge after liberation from the Nazis but as a latent form of struggle to preserve national and cultural identity. The absence of a professional folk dance ensemble in the region until 1961 made it possible to stabilize the repertoire of amateur groups in close connection with folklore, without focusing on the achievements of professional art. The historical and political specificity of the Ternopil region manifested itself in the increased attention during the organization of foreign tours to the participants of dance groups, whose relatives were associated with waves of emigration from Western Ukrainian lands, as well as with the Organization of Ukrainian Nationalists. The main factors that determined the activities of amateur art groups were not only creative but also political and ideological as a sign of the system of a totalitarian society with command and control. ; Цель статьи – выявить особенности функционирования и политико-идеологический контекст танцевальной художественной самодеятельности в Тернопольской области советской эпохи. Методология. Объективность исследования обеспечило использование аналитического (анализ литературы и источников, в том числе архивных документов, фактов), исторического (изложение материала в хронологической последовательности), культурологического (рассмотрение событий сквозь призму социокультурной ситуации) подходов. Научная новизна. Впервые акцентировано внимание на политико- идеологическом контексте развития художественной самодеятельности в Тернопольской области; введено в научный оборот новые архивные материалы. Выводы. В 50–80-х гг. ХХ в. в Тернопольской области, подобно к другим территориям СССР, была создана разветвленная сеть любительских танцевальных коллективов, что можно расценивать не только как проявление морального подъема после освобождения от фашистов, но и как латентную форму борьбы за сохранение национально-культурной идентичности. Отсутствие до 1961 г. профессионального ансамбля народного танца в регионе позволило стабилизировать репертуар самодеятельным коллективам в тесной связи с фольклором, не ориентируясь на достижения профессионального искусства. Историко-политическая специфика тернопольского региона проявилась в повышенном внимании при организации зарубежных гастролей к участникам танцевальных коллективов, чьи родственники были связаны с эмиграцией из западноукраинских земель, а также с Организацией Украинских Националистов. Основными факторами, которые обусловили деятельность коллективов художественной самодеятельности, были не только творческие, но и политико-идеологические, определенные системой тоталитарного общества с командно-административным управлением. ; Мета статті – виявити особливості функціонування і політико-ідеологічний контекст танцювальної художньої самодіяльності в Тернопільській області радянської доби. Методологія. Об'єктивність дослідження забезпечило використання аналітичного (аналіз літератури та джерел, зокрема архівних документів, фактів), історичного (викладення матеріалу в хронологічній послідовності), культурологічного (розгляд подій крізь призму соціокультурної ситуації) підходів. Наукова новизна. Уперше акцентовано увагу на політико-ідеологічному контексті розвитку художньої самодіяльності в Тернопільській області; уведено до наукового обігу нові архівні матеріали. Висновки. У 50–80-х рр. ХХ ст. в Тернопільській області, подібно до інших територій СРСР, було створено розгалужену мережу аматорських танцювальних колективів, що можна розцінювати не тільки як прояв морального піднесення після звільнення від фашистів, а і як латентну форму боротьби за збереження національно-культурної ідентичності. Відсутність до 1961 р. професійного ансамблю народного танцю в регіоні дало змогу стабілізувати репертуар самодіяльним колективам у тісному зв'язку з фольклором, не орієнтуючись на досягнення професійного мистецтва. Історико-політична специфіка тернопільського регіону проявилась у підвищеній увазі під час організування зарубіжних гастролей до учасників танцювальних колективів, чиї родичі були пов'язані з еміграцією із західноукраїнських земель, а також з Організацією Українських Націоналістів. Основними факторами, що зумовлювали діяльність колективів художньої самодіяльності, були не лише творчі, а й політико-ідеологічні, визначені системою тоталітарного суспільства з командно-адміністративним управлінням.

The purpose of the article is to identify the peculiarities of the functioning and the political and ideological context of dance amateur performances in the Ternopil region of the Soviet period. Methodology. The objectivity of the study was ensured by the use of analytical (analysis of literature and sources, including archival documents, facts), historical (presentation of material in chronological sequence), culturological (consideration of events through the prism of the socio-cultural situation) approaches. Scientific novelty. For the first time, attention is focused on the political and ideological context of the amateur performances' development in the Ternopil region; new archival materials were introduced into scientific circulation. Conclusions. In the 50-80s of the twentieth century in the Ternopil region, as well as throughout the USSR, an extensive network of amateur dance groups was created, which can be regarded not only as a manifestation of moral upsurge after liberation from the Nazis but as a latent form of struggle to preserve national and cultural identity. The absence of a professional folk dance ensemble in the region until 1961 made it possible to stabilize the repertoire of amateur groups in close connection with folklore, without focusing on the achievements of professional art. The historical and political specificity of the Ternopil region manifested itself in the increased attention during the organization of foreign tours to the participants of dance groups, whose relatives were associated with waves of emigration from Western Ukrainian lands, as well as with the Organization of Ukrainian Nationalists. The main factors that determined the activities of amateur art groups were not only creative but also political and ideological as a sign of the system of a totalitarian society with command and control. ; Цель статьи – выявить особенности функционирования и политико-идеологический контекст танцевальной художественной самодеятельности в Тернопольской области советской эпохи. Методология. Объективность исследования обеспечило использование аналитического (анализ литературы и источников, в том числе архивных документов, фактов), исторического (изложение материала в хронологической последовательности), культурологического (рассмотрение событий сквозь призму социокультурной ситуации) подходов. Научная новизна. Впервые акцентировано внимание на политико- идеологическом контексте развития художественной самодеятельности в Тернопольской области; введено в научный оборот новые архивные материалы. Выводы. В 50–80-х гг. ХХ в. в Тернопольской области, подобно к другим территориям СССР, была создана разветвленная сеть любительских танцевальных коллективов, что можно расценивать не только как проявление морального подъема после освобождения от фашистов, но и как латентную форму борьбы за сохранение национально-культурной идентичности. Отсутствие до 1961 г. профессионального ансамбля народного танца в регионе позволило стабилизировать репертуар самодеятельным коллективам в тесной связи с фольклором, не ориентируясь на достижения профессионального искусства. Историко-политическая специфика тернопольского региона проявилась в повышенном внимании при организации зарубежных гастролей к участникам танцевальных коллективов, чьи родственники были связаны с эмиграцией из западноукраинских земель, а также с Организацией Украинских Националистов. Основными факторами, которые обусловили деятельность коллективов художественной самодеятельности, были не только творческие, но и политико-идеологические, определенные системой тоталитарного общества с командно-административным управлением. ; Мета статті – виявити особливості функціонування і політико-ідеологічний контекст танцювальної художньої самодіяльності в Тернопільській області радянської доби. Методологія. Об'єктивність дослідження забезпечило використання аналітичного (аналіз літератури та джерел, зокрема архівних документів, фактів), історичного (викладення матеріалу в хронологічній послідовності), культурологічного (розгляд подій крізь призму соціокультурної ситуації) підходів. Наукова новизна. Уперше акцентовано увагу на політико-ідеологічному контексті розвитку художньої самодіяльності в Тернопільській області; уведено до наукового обігу нові архівні матеріали. Висновки. У 50–80-х рр. ХХ ст. в Тернопільській області, подібно до інших територій СРСР, було створено розгалужену мережу аматорських танцювальних колективів, що можна розцінювати не тільки як прояв морального піднесення після звільнення від фашистів, а і як латентну форму боротьби за збереження національно-культурної ідентичності. Відсутність до 1961 р. професійного ансамблю народного танцю в регіоні дало змогу стабілізувати репертуар самодіяльним колективам у тісному зв'язку з фольклором, не орієнтуючись на досягнення професійного мистецтва. Історико-політична специфіка тернопільського регіону проявилась у підвищеній увазі під час організування зарубіжних гастролей до учасників танцювальних колективів, чиї родичі були пов'язані з еміграцією із західноукраїнських земель, а також з Організацією Українських Націоналістів. Основними факторами, що зумовлювали діяльність колективів художньої самодіяльності, були не лише творчі, а й політико-ідеологічні, визначені системою тоталітарного суспільства з командно-адміністративним управлінням.

The purpose of the article is to identify the peculiarities of the functioning and the political and ideological context of dance amateur performances in the Ternopil region of the Soviet period. Methodology. The objectivity of the study was ensured by the use of analytical (analysis of literature and sources, including archival documents, facts), historical (presentation of material in chronological sequence), culturological (consideration of events through the prism of the socio-cultural situation) approaches. Scientific novelty. For the first time, attention is focused on the political and ideological context of the amateur performances' development in the Ternopil region; new archival materials were introduced into scientific circulation. Conclusions. In the 50-80s of the twentieth century in the Ternopil region, as well as throughout the USSR, an extensive network of amateur dance groups was created, which can be regarded not only as a manifestation of moral upsurge after liberation from the Nazis but as a latent form of struggle to preserve national and cultural identity. The absence of a professional folk dance ensemble in the region until 1961 made it possible to stabilize the repertoire of amateur groups in close connection with folklore, without focusing on the achievements of professional art. The historical and political specificity of the Ternopil region manifested itself in the increased attention during the organization of foreign tours to the participants of dance groups, whose relatives were associated with waves of emigration from Western Ukrainian lands, as well as with the Organization of Ukrainian Nationalists. The main factors that determined the activities of amateur art groups were not only creative but also political and ideological as a sign of the system of a totalitarian society with command and control. ; Цель статьи – выявить особенности функционирования и политико-идеологический контекст танцевальной художественной самодеятельности в Тернопольской области советской эпохи. Методология. Объективность исследования обеспечило использование аналитического (анализ литературы и источников, в том числе архивных документов, фактов), исторического (изложение материала в хронологической последовательности), культурологического (рассмотрение событий сквозь призму социокультурной ситуации) подходов. Научная новизна. Впервые акцентировано внимание на политико- идеологическом контексте развития художественной самодеятельности в Тернопольской области; введено в научный оборот новые архивные материалы. Выводы. В 50–80-х гг. ХХ в. в Тернопольской области, подобно к другим территориям СССР, была создана разветвленная сеть любительских танцевальных коллективов, что можно расценивать не только как проявление морального подъема после освобождения от фашистов, но и как латентную форму борьбы за сохранение национально-культурной идентичности. Отсутствие до 1961 г. профессионального ансамбля народного танца в регионе позволило стабилизировать репертуар самодеятельным коллективам в тесной связи с фольклором, не ориентируясь на достижения профессионального искусства. Историко-политическая специфика тернопольского региона проявилась в повышенном внимании при организации зарубежных гастролей к участникам танцевальных коллективов, чьи родственники были связаны с эмиграцией из западноукраинских земель, а также с Организацией Украинских Националистов. Основными факторами, которые обусловили деятельность коллективов художественной самодеятельности, были не только творческие, но и политико-идеологические, определенные системой тоталитарного общества с командно-административным управлением. ; Мета статті – виявити особливості функціонування і політико-ідеологічний контекст танцювальної художньої самодіяльності в Тернопільській області радянської доби. Методологія. Об'єктивність дослідження забезпечило використання аналітичного (аналіз літератури та джерел, зокрема архівних документів, фактів), історичного (викладення матеріалу в хронологічній послідовності), культурологічного (розгляд подій крізь призму соціокультурної ситуації) підходів. Наукова новизна. Уперше акцентовано увагу на політико-ідеологічному контексті розвитку художньої самодіяльності в Тернопільській області; уведено до наукового обігу нові архівні матеріали. Висновки. У 50–80-х рр. ХХ ст. в Тернопільській області, подібно до інших територій СРСР, було створено розгалужену мережу аматорських танцювальних колективів, що можна розцінювати не тільки як прояв морального піднесення після звільнення від фашистів, а і як латентну форму боротьби за збереження національно-культурної ідентичності. Відсутність до 1961 р. професійного ансамблю народного танцю в регіоні дало змогу стабілізувати репертуар самодіяльним колективам у тісному зв'язку з фольклором, не орієнтуючись на досягнення професійного мистецтва. Історико-політична специфіка тернопільського регіону проявилась у підвищеній увазі під час організування зарубіжних гастролей до учасників танцювальних колективів, чиї родичі були пов'язані з еміграцією із західноукраїнських земель, а також з Організацією Українських Націоналістів. Основними факторами, що зумовлювали діяльність колективів художньої самодіяльності, були не лише творчі, а й політико-ідеологічні, визначені системою тоталітарного суспільства з командно-адміністративним управлінням.