Purpose of the article. The purpose set by the author of the article in the study of this topic is to outline the issue of preservation and return of museum collections from the temporarily occupied territories to the cultural heritage of Ukraine. The relevance of the article is due to the current needs of optimizing state policy in the museum sphere, creating effective government programs to preserve the national museum fund. Reforms in this sphere of public life are generated by the need to create a single state unified system of accounting for museum objects from all museum collections in Ukraine. The scientific novelty of the research is that the research proposes conceptual approaches to preserving and restoring museum values in the event of armed conflict and confrontation. Research Methodology. The implementation of the research task is subject to a theoretical and methodological basis, which includes a set of methods, among which the primary is in the form of collecting information on the level of research topic, studying sources, author's observations and experience, as well as secondary methods used for the purpose of processing and analysis of the obtained information. The absence of a single state consolidated information database makes it impossible to determine the extent of the loss of museum values on the occupied territories. On the example of the occupied Luhansk's museums author proves that the issue of preservation of cultural monuments of Ukraine should become urgent for authorities of all levels, and the museum community should be involved in discussing these problems, creating and implementing fundamentally new ways and measures to preserve the museum funds of Ukraine, considering the huge loss of national cultural values. The compilation and publication of collections catalogues of individual museum institutions and the Museum Fund of Ukraine as a whole should become a strategic direction of the state policy in the field of culture and museum sphere, as a preventer of the final loss of ...
Purpose of the article. The purpose set by the author of the article in the study of this topic is to outline the issue of preservation and return of museum collections from the temporarily occupied territories to the cultural heritage of Ukraine. The relevance of the article is due to the current needs of optimizing state policy in the museum sphere, creating effective government programs to preserve the national museum fund. Reforms in this sphere of public life are generated by the need to create a single state unified system of accounting for museum objects from all museum collections in Ukraine. The scientific novelty of the research is that the research proposes conceptual approaches to preserving and restoring museum values in the event of armed conflict and confrontation. Research Methodology. The implementation of the research task is subject to a theoretical and methodological basis, which includes a set of methods, among which the primary is in the form of collecting information on the level of research topic, studying sources, author's observations and experience, as well as secondary methods used for the purpose of processing and analysis of the obtained information. The absence of a single state consolidated information database makes it impossible to determine the extent of the loss of museum values on the occupied territories. On the example of the occupied Luhansk's museums author proves that the issue of preservation of cultural monuments of Ukraine should become urgent for authorities of all levels, and the museum community should be involved in discussing these problems, creating and implementing fundamentally new ways and measures to preserve the museum funds of Ukraine, considering the huge loss of national cultural values. The compilation and publication of collections catalogues of individual museum institutions and the Museum Fund of Ukraine as a whole should become a strategic direction of the state policy in the field of culture and museum sphere, as a preventer of the final loss of monuments in cases of armed conflict. Conclusions. The research results can be applied for the restoration and practical updating of the Lugansk museums' activity upon their return to Ukraine, as well as for the development of scientific and methodological recommendations for improving the accounting of cultural monuments of Ukraine and the State Programs for the preservation of national cultural heritage. ; Цель статьи. Задача, которую ставит автор статьи в исследовании данной темы, заключается в определение проблематики сохранения и возвращения музейных коллекций с временно оккупированных территорий к культурному достоянию Украины. Актуальность темы обусловлена современными потребностями оптимизации государственной политики в музейной отрасли, в частности, созданием эффективных государственных программ по сохранению национального Музейного фонда. Реформирование в этой сфере общественной жизни обусловлено, прежде всего, необходимостью создания единой государственной унифицированной системы учета музейных предметов из всех собраний музеев Украины. Научная новизна заключается в предложенных концептуальных подходах по сохранению и возвращению музейных ценностей в случае вооруженных конфликтов и противостояний. Методология исследования. Реализации задачи исследования подчинена теоретико-методологическая база, в состав которой входит комплекс методов, среди которых первичные – в виде сбора информации об уровне изученности темы, освоение источников, авторские наблюдения и опыт, а также вторичные методы, использованные для обработки и анализа полученной информации. Несформированность единой государственной сводной информационной базы данных сегодня делает невозможным установление масштабов потерь музейных ценностей на оккупированных территориях. На примере музеев оккупированного Луганская доказано, что вопрос сохранения памятников культуры Украины должен стать актуальным для органов власти всех уровней, а музейное сообщество присоединиться к обсуждению указанных проблем, созданию и внедрению принципиально новых путей и мероприятий по сохранению музейных фондов Украины, учитывая огромные потери национальных культурных ценностей за последние годы. Составление и публикация каталогов коллекций определенных музейных учреждений и Музейного фонда Украины в целом должны стать стратегическим направлением государственной политики в области культуры и музейной сферы, предохранителем окончательной потере памятников в случаях вооруженных конфликтов. Выводы. Результаты исследования можно применить для восстановления и практического обновления деятельности музеев после их возвращения в состав Украины, а также для разработки научно-методических рекомендаций по совершенствованию учета памятников культуры Украины и государственных программ по сохранению национального культурного достояния. ; Мета статті. Завдання, яке ставить автор статті у дослідженні поданої теми, полягає в окресленні проблематики збереження й повернення музейних колекцій із тимчасово окупованих територій до культурного надбання України. Актуальність теми зумовлена сучасними потребами оптимізації державної політики в музейній галузі, зокрема, створенням ефективних державних програм зі збереження національного Музейного фонду. Реформування в цій сфері суспільного життя зумовлюється насамперед необхідністю створення єдиної державної уніфікованої системи обліку музейних предметів з усіх зібрань музеїв України. Наукова новизна полягає в запропонованих концептуальних підходах щодо збереження й повернення музейних цінностей у випадку збройних конфліктів та протистоянь. Методологія дослідження. Реалізації завдання дослідження підпорядкована теоретико-методологічна база, до складу якої входить комплекс методів, серед яких первинні – у вигляді збору інформації про рівень дослідженості теми, вивчення джерел, авторські спостереження та досвід, а також вторинні методи, які використані для обробки та аналізу отриманої інформації. Несформованість єдиної державної зведеної інформаційної бази даних на сьогодні унеможливлює встановлення масштабів втрат музейних цінностей на окупованих територіях. На прикладі музеїв окупованого Луганська доведено, що питання збереження пам'яток культури України повинно стати нагальним для органів влади всіх рівнів, а музейна спільнота має долучитися до обговорення зазначених проблем, створення та впровадження принципово нових шляхів та заходів зі збереження музейних фондів України, зважаючи на величезні втрати національних культурних цінностей за останні роки. Складання та публікація каталогів колекцій певних музейних установ і Музейного фонду України загалом мають стати стратегічним напрямом державної політики в галузі культури й музейної сфери, запобіжником остаточній втраті пам'яток у випадках збройних конфліктів. Висновки. Результати дослідження можна застосувати для відновлення та практичного оновлення діяльності музеїв після їхнього повернення до складу України, а також для розроблення науково-методичних рекомендацій щодо удосконалення обліку пам'яток культури України й державних програм зі збереження національного культурного надбання.
Purpose of the article. The purpose set by the author of the article in the study of this topic is to outline the issue of preservation and return of museum collections from the temporarily occupied territories to the cultural heritage of Ukraine. The relevance of the article is due to the current needs of optimizing state policy in the museum sphere, creating effective government programs to preserve the national museum fund. Reforms in this sphere of public life are generated by the need to create a single state unified system of accounting for museum objects from all museum collections in Ukraine. The scientific novelty of the research is that the research proposes conceptual approaches to preserving and restoring museum values in the event of armed conflict and confrontation. Research Methodology. The implementation of the research task is subject to a theoretical and methodological basis, which includes a set of methods, among which the primary is in the form of collecting information on the level of research topic, studying sources, author's observations and experience, as well as secondary methods used for the purpose of processing and analysis of the obtained information. The absence of a single state consolidated information database makes it impossible to determine the extent of the loss of museum values on the occupied territories. On the example of the occupied Luhansk's museums author proves that the issue of preservation of cultural monuments of Ukraine should become urgent for authorities of all levels, and the museum community should be involved in discussing these problems, creating and implementing fundamentally new ways and measures to preserve the museum funds of Ukraine, considering the huge loss of national cultural values. The compilation and publication of collections catalogues of individual museum institutions and the Museum Fund of Ukraine as a whole should become a strategic direction of the state policy in the field of culture and museum sphere, as a preventer of the final loss of monuments in cases of armed conflict. Conclusions. The research results can be applied for the restoration and practical updating of the Lugansk museums' activity upon their return to Ukraine, as well as for the development of scientific and methodological recommendations for improving the accounting of cultural monuments of Ukraine and the State Programs for the preservation of national cultural heritage. ; Цель статьи. Задача, которую ставит автор статьи в исследовании данной темы, заключается в определение проблематики сохранения и возвращения музейных коллекций с временно оккупированных территорий к культурному достоянию Украины. Актуальность темы обусловлена современными потребностями оптимизации государственной политики в музейной отрасли, в частности, созданием эффективных государственных программ по сохранению национального Музейного фонда. Реформирование в этой сфере общественной жизни обусловлено, прежде всего, необходимостью создания единой государственной унифицированной системы учета музейных предметов из всех собраний музеев Украины. Научная новизна заключается в предложенных концептуальных подходах по сохранению и возвращению музейных ценностей в случае вооруженных конфликтов и противостояний. Методология исследования. Реализации задачи исследования подчинена теоретико-методологическая база, в состав которой входит комплекс методов, среди которых первичные – в виде сбора информации об уровне изученности темы, освоение источников, авторские наблюдения и опыт, а также вторичные методы, использованные для обработки и анализа полученной информации. Несформированность единой государственной сводной информационной базы данных сегодня делает невозможным установление масштабов потерь музейных ценностей на оккупированных территориях. На примере музеев оккупированного Луганская доказано, что вопрос сохранения памятников культуры Украины должен стать актуальным для органов власти всех уровней, а музейное сообщество присоединиться к обсуждению указанных проблем, созданию и внедрению принципиально новых путей и мероприятий по сохранению музейных фондов Украины, учитывая огромные потери национальных культурных ценностей за последние годы. Составление и публикация каталогов коллекций определенных музейных учреждений и Музейного фонда Украины в целом должны стать стратегическим направлением государственной политики в области культуры и музейной сферы, предохранителем окончательной потере памятников в случаях вооруженных конфликтов. Выводы. Результаты исследования можно применить для восстановления и практического обновления деятельности музеев после их возвращения в состав Украины, а также для разработки научно-методических рекомендаций по совершенствованию учета памятников культуры Украины и государственных программ по сохранению национального культурного достояния. ; Мета статті. Завдання, яке ставить автор статті у дослідженні поданої теми, полягає в окресленні проблематики збереження й повернення музейних колекцій із тимчасово окупованих територій до культурного надбання України. Актуальність теми зумовлена сучасними потребами оптимізації державної політики в музейній галузі, зокрема, створенням ефективних державних програм зі збереження національного Музейного фонду. Реформування в цій сфері суспільного життя зумовлюється насамперед необхідністю створення єдиної державної уніфікованої системи обліку музейних предметів з усіх зібрань музеїв України. Наукова новизна полягає в запропонованих концептуальних підходах щодо збереження й повернення музейних цінностей у випадку збройних конфліктів та протистоянь. Методологія дослідження. Реалізації завдання дослідження підпорядкована теоретико-методологічна база, до складу якої входить комплекс методів, серед яких первинні – у вигляді збору інформації про рівень дослідженості теми, вивчення джерел, авторські спостереження та досвід, а також вторинні методи, які використані для обробки та аналізу отриманої інформації. Несформованість єдиної державної зведеної інформаційної бази даних на сьогодні унеможливлює встановлення масштабів втрат музейних цінностей на окупованих територіях. На прикладі музеїв окупованого Луганська доведено, що питання збереження пам'яток культури України повинно стати нагальним для органів влади всіх рівнів, а музейна спільнота має долучитися до обговорення зазначених проблем, створення та впровадження принципово нових шляхів та заходів зі збереження музейних фондів України, зважаючи на величезні втрати національних культурних цінностей за останні роки. Складання та публікація каталогів колекцій певних музейних установ і Музейного фонду України загалом мають стати стратегічним напрямом державної політики в галузі культури й музейної сфери, запобіжником остаточній втраті пам'яток у випадках збройних конфліктів. Висновки. Результати дослідження можна застосувати для відновлення та практичного оновлення діяльності музеїв після їхнього повернення до складу України, а також для розроблення науково-методичних рекомендацій щодо удосконалення обліку пам'яток культури України й державних програм зі збереження національного культурного надбання.
Purpose of the article. The purpose set by the author of the article in the study of this topic is to outline the issue of preservation and return of museum collections from the temporarily occupied territories to the cultural heritage of Ukraine. The relevance of the article is due to the current needs of optimizing state policy in the museum sphere, creating effective government programs to preserve the national museum fund. Reforms in this sphere of public life are generated by the need to create a single state unified system of accounting for museum objects from all museum collections in Ukraine. The scientific novelty of the research is that the research proposes conceptual approaches to preserving and restoring museum values in the event of armed conflict and confrontation. Research Methodology. The implementation of the research task is subject to a theoretical and methodological basis, which includes a set of methods, among which the primary is in the form of collecting information on the level of research topic, studying sources, author's observations and experience, as well as secondary methods used for the purpose of processing and analysis of the obtained information. The absence of a single state consolidated information database makes it impossible to determine the extent of the loss of museum values on the occupied territories. On the example of the occupied Luhansk's museums author proves that the issue of preservation of cultural monuments of Ukraine should become urgent for authorities of all levels, and the museum community should be involved in discussing these problems, creating and implementing fundamentally new ways and measures to preserve the museum funds of Ukraine, considering the huge loss of national cultural values. The compilation and publication of collections catalogues of individual museum institutions and the Museum Fund of Ukraine as a whole should become a strategic direction of the state policy in the field of culture and museum sphere, as a preventer of the final loss of monuments in cases of armed conflict. Conclusions. The research results can be applied for the restoration and practical updating of the Lugansk museums' activity upon their return to Ukraine, as well as for the development of scientific and methodological recommendations for improving the accounting of cultural monuments of Ukraine and the State Programs for the preservation of national cultural heritage. ; Цель статьи. Задача, которую ставит автор статьи в исследовании данной темы, заключается в определение проблематики сохранения и возвращения музейных коллекций с временно оккупированных территорий к культурному достоянию Украины. Актуальность темы обусловлена современными потребностями оптимизации государственной политики в музейной отрасли, в частности, созданием эффективных государственных программ по сохранению национального Музейного фонда. Реформирование в этой сфере общественной жизни обусловлено, прежде всего, необходимостью создания единой государственной унифицированной системы учета музейных предметов из всех собраний музеев Украины. Научная новизна заключается в предложенных концептуальных подходах по сохранению и возвращению музейных ценностей в случае вооруженных конфликтов и противостояний. Методология исследования. Реализации задачи исследования подчинена теоретико-методологическая база, в состав которой входит комплекс методов, среди которых первичные – в виде сбора информации об уровне изученности темы, освоение источников, авторские наблюдения и опыт, а также вторичные методы, использованные для обработки и анализа полученной информации. Несформированность единой государственной сводной информационной базы данных сегодня делает невозможным установление масштабов потерь музейных ценностей на оккупированных территориях. На примере музеев оккупированного Луганская доказано, что вопрос сохранения памятников культуры Украины должен стать актуальным для органов власти всех уровней, а музейное сообщество присоединиться к обсуждению указанных проблем, созданию и внедрению принципиально новых путей и мероприятий по сохранению музейных фондов Украины, учитывая огромные потери национальных культурных ценностей за последние годы. Составление и публикация каталогов коллекций определенных музейных учреждений и Музейного фонда Украины в целом должны стать стратегическим направлением государственной политики в области культуры и музейной сферы, предохранителем окончательной потере памятников в случаях вооруженных конфликтов. Выводы. Результаты исследования можно применить для восстановления и практического обновления деятельности музеев после их возвращения в состав Украины, а также для разработки научно-методических рекомендаций по совершенствованию учета памятников культуры Украины и государственных программ по сохранению национального культурного достояния. ; Мета статті. Завдання, яке ставить автор статті у дослідженні поданої теми, полягає в окресленні проблематики збереження й повернення музейних колекцій із тимчасово окупованих територій до культурного надбання України. Актуальність теми зумовлена сучасними потребами оптимізації державної політики в музейній галузі, зокрема, створенням ефективних державних програм зі збереження національного Музейного фонду. Реформування в цій сфері суспільного життя зумовлюється насамперед необхідністю створення єдиної державної уніфікованої системи обліку музейних предметів з усіх зібрань музеїв України. Наукова новизна полягає в запропонованих концептуальних підходах щодо збереження й повернення музейних цінностей у випадку збройних конфліктів та протистоянь. Методологія дослідження. Реалізації завдання дослідження підпорядкована теоретико-методологічна база, до складу якої входить комплекс методів, серед яких первинні – у вигляді збору інформації про рівень дослідженості теми, вивчення джерел, авторські спостереження та досвід, а також вторинні методи, які використані для обробки та аналізу отриманої інформації. Несформованість єдиної державної зведеної інформаційної бази даних на сьогодні унеможливлює встановлення масштабів втрат музейних цінностей на окупованих територіях. На прикладі музеїв окупованого Луганська доведено, що питання збереження пам'яток культури України повинно стати нагальним для органів влади всіх рівнів, а музейна спільнота має долучитися до обговорення зазначених проблем, створення та впровадження принципово нових шляхів та заходів зі збереження музейних фондів України, зважаючи на величезні втрати національних культурних цінностей за останні роки. Складання та публікація каталогів колекцій певних музейних установ і Музейного фонду України загалом мають стати стратегічним напрямом державної політики в галузі культури й музейної сфери, запобіжником остаточній втраті пам'яток у випадках збройних конфліктів. Висновки. Результати дослідження можна застосувати для відновлення та практичного оновлення діяльності музеїв після їхнього повернення до складу України, а також для розроблення науково-методичних рекомендацій щодо удосконалення обліку пам'яток культури України й державних програм зі збереження національного культурного надбання.
