Suchergebnisse

This article examines the main characteristics of the nowadays conflict in the eastern part of Ukraine from the point of its ethnic background, allowing to understand its ethnic implications as well as contradictions. The contexts of the modern international relations system and internal Ukrainian situation are used. Factors influencing the process of ethnic instrumentalization and internationalization of the conflict are revealed. The brief analysis of the current updates and modifications of fundamental Russian doctrines in foreign, security and military policy is provided. The article proposes the possible variants of the outcomes of internationalization of the Ukrainian-Russian conflict. Key words: ethnic conflict; ethnic identity; «greed versus grievance» theory; instrumentalization and internationalization of the conflict; hybridization of foreign policy; humanitarian intervention; responsibility to protect. ; Розглянуто основні характеристики актуального конфлікту на сході України з точки зору його етно-національного підґрунтя, що дозволяє зрозуміти його етнічні компоненти та контроверзі. Використано новітні підходи до пояснення сучасної системи міжнародних відносин та внутрішньої ситуації в Україні. Виявлено чинники, що впливають на процес етнічної інструменталізації та інтернаціоналізації конфлікту. Наведено короткий аналіз сучасних оновлень та модифікацій базових російських доктрин у зовнішній, безпековій та військовій політиці. Запропоновано можливі варіанти та сценарії інтернаціоналізації українсько-російського конфлікту.Ключові слова: етнічний конфлікт; етнічна ідентичність; теорія «жадібність проти нарікання»; інструменталізація та інтернаціоналізація конфлікту; гібридизація зовнішньої політики; гуманітарна інтервенція; «відповідальність захищати».

Over the past decades, the interconnection of intergovernmental relations with ethno-territorial, separatist political processes has been growing. The urgency of the topic is determined by the transformation of the modern system of international relations and the increasing importance of settling both old and new conflicts and stabilizing the domestic political situation in certain regions of the world in shaping the agenda of world politics. One of the main sources of conflictuality is the South Caucasus region, where the issue of operational and preventive action of international organizations in the sphere of stabilization of political life in the southern Caucasian countries remains relevant.The scientific task was a comprehensive revision of occurrence, exacerbation and escalation processes in the South Caucasus to track common and different evolutionary conflict models in these countries, to find out the main obstacles to their long-term settlement in terms of their relevance for Ukraine in the conditions of aggression of the Russian Federation against our state, and to identify in this context possible ways and means for an effective counteraction against the aggressor in order to stabilize and achieve a long-term resolution of the conflict.This article analyses the systemic nature of military conflicts and political crises in the region of South Causasus, traces the main conflict factors and destabilization in the evolutional context of Georgian-Abkhazian, Georgian-South Ossetian and Armenian-Azerbaijani conflict. It features occurrence, escalation, de-escalation and «freezing» of conflicts, traces their common evolutionary model, outlines the main problems of their settlement. This research is particularly urgent because of recent escalation in the Eastern Ukraine and necessary search for long-term and effective conflict-resolution mechanisms.The methodological background is formed by general scientific principles of objectivity, pluralism and systemicity in order to avoid excessive and unjustified criticism and to achieve a formulation of balanced and unbiased conclusions. A comprehensive approach is used for wide-ranging research for getting a general idea of the complex of relationships and processes that create a multilevel and complex conflict phenomenon in the South Caucasus region.Key words: South Caucasus; conflict potential; disintegration; destabilization; «frozen conflicts»; internationalization and resolution of conflicts. ; Протягом останніх десятиліть все більше зростає взаємозв'язок міждержавних відносин з етнонаціональними територіальними, сепаратистськими політичними процесами. Актуальність теми визначається трансформацією сучасної системи міжнародних відносин та зростанням значення врегулювання як старих, так нових конфліктів та стабілізації внутрішньополітичної ситуації в окремих регіонах світу при формуванні порядку денного світової політики. Одним з основним джерелом конфліктогенності виступають країни Південнокавказького регіону, актуальним залишається питання оперативної та превентивної діяльності міжнародних організацій у сфері стабілізації політичного життя у країнах Південного Кавказу.Науковими завданнями було комплексно дослідити процес виникнення, загострення та ескалації конфліктів на Південному Кавказі, відслідкувати їхні спільні та відмінні еволюційні моделі, з'ясувати основні перепони на шляху до їхнього довгострокового врегулювання з точки зору їхньої актуальності для України в умовах агресії Російської Федерації проти нашої держави, та визначити у цьому контексті можливі шляхи та способи ефективної протидії агресору задля стабілізації та мирного врегулювання конфлікту.Проаналізовано системний характер конфліктів і військово-політичних криз у регіоні Південного Кавказу, відстежено основні чинники конфліктогенності і дестабілізації у контексті генези грузино-абхазького, грузинсько-південноосетинського, вірменсько-азербайджанського конфліктів. Розглянуто особливості виникнення, ескалації, деескалації та «замороження» даних конфліктів, відслідкована їхня споріднена еволюційна модель, окреслені основні проблеми їхнього врегулювання. Дослідження особливо актуальне з огляду на загострення та ескалацію протистояння на Сході України та необхідність пошуку ефективних механізмів розв'язання аналогічних конфліктів.Методологічним підґрунтям стали загальнонаукові принципи об'єктивності, плюралізму та системності з метою уникнення надмірного і необґрунтованого критицизму та формулювання зважених і неупереджених висновків. У дослідженні поставленої проблеми застосовано комплексний підхід для її всебічного вивчення і формування загального уявлення про комплекс взаємовідносин і процесів, які творять багаторівневий і складний за природою феномен конфліктогенності Південнокавказького регіону.Ключові слова: Південний Кавказ; конфліктогенність; дезінтеграція; дестабілізація; «замороження»; інтернаціоналізація і врегулювання конфліктів.

Проаналізовано системний характер конфліктів і військово-політичних криз на пострадянському просторі 90-х років ХХ століття, відстежено основні чинники конфліктогенності і дестабілізації у контексті генези придністровського, грузино-абхазького, грузино-південноосетинського, вірмено-азербайджанського і міжтаджицького конфліктів. Розглянуто особливості виникнення, ескалації, деескалації та «замороження» даних конфліктів, відслідкована їхня споріднена еволюційна модель, окреслені основні проблеми їхнього врегулювання. Дослідження особливо актуальне з огляду на загострення та ескалацію протистояння на Сході України та необхідність пошуку ефективних механізмів розв'язання відповідних конфліктів.Ключові слова: конфліктогенність; дезінтеграція; дестабілізація; «замороження»; інтернаціоналізація і врегулювання конфліктів.This article analyses the systemic nature of military conflicts and political crises in the 90s of the twentieth century, traces the main conflict factors and destabilization in the evolutional context of Transnistrian, Georgian-Abkhazian, Georgian-South Ossetian, Armenian–Azerbaijani and Tajikistani civil conflict. It features occurrence, escalation, de-escalation and "freezing" of conflicts, traces their common evolutionary model, outlines the main problems of their settlement. This research is particularly urgent because of recent escalation in the Eastern Ukraine and necessary search for long-term and effective conflict-resolution mechanisms.Key words: conflict potential; disintegration; destabilization; "frozen conflicts"; internationalization and resolution of conflicts.

The active function of football culture referring to the population's politicization which comes out through self-identification and daily political behavior stands out in this paper. Considering the fact that football began to go beyond the pitch, the studies of sport fandom, economic consequences of international competitions, soft power in terms of stereotypes and state's political influence have been being conducted since. This paper examines one of such processes that involves a larger part of the world's population at the global and local levels – which is an active support of the football club as a tool of identification and practice of a particular political determination of society. At the same time, the arguments for the indirect identification of a football club with the local authorities can be found here as well because not only does a club with a clear position become a prototype of the desired power, but it also turns to be a tool to fight with for this power.

The aim of the article lays in a deep research of the mentioned process in society from various angles – from spatial (Sharon Zukin, John Bale), social (Eric Dunning, Erin Tarver) to historical and political one (David Goldblatt, Simon Cooper). The paper contains the evidence of football clubs being a source of collective and personal memory and of building self-identification and defining the «other» through the prism of fandom as well as examples of such politicization at the global and local levels. The practical part includes the case study of FC «Barcelona» and FC «Karpaty» on the basis of brief historical analysis and interviews with fans.

The fact that football fandom is able to be directed into the political sphere which in turn leads to the socialization of individuals as well as to the intensification of their patriotism and separatism in daily life is also proved in the article. Hence, football clubs are an active factor in today's society at least due to their historically tied symbols, verbal and visual elements, spatial city objects and emotional significance for supporters. At the same time, the need for further research where both interdisciplinary approach and practical study of football fandom will be at the central focus is highly needed as well.