Suchergebnisse

У статті здійснено розробку теоретичних засад та надано практичні рекомендації щодо удосконалення шляхів підвищення ефективності фінансового забезпечення територіальних громад сучасної України у контексті децентралізації. З позиції викликів вітчизняного сьогодення у новій інтерпретації розкрито такі основоположні поняття як «децентралізація» та її властивості, типи і напрями; «фінансова децентралізації»; «територіальна громада». Розглянуто сутність фінансової децентралізації крізь призму трьох основних детермінант: децентралізація у видатковій сфері; децентралізація у доходній сфері; право на процедурну та організаційну самостійність. У контексті децентралізації охарактеризовано ситуацію в Україні після повномасштабного російського вторгнення; окреслено його наслідки для фінансового забезпечення територіальних громад і регіонів; визначено роль та значення фінансової децентралізації у післявоєнний період відновлення України. Зауважено що успіх децентралізації влади на звільнених територіях України загалом та Донецької і Луганської областей зокрема, стане одним із потужних чинників реінтеграції жителів тимчасово окупованих територій після деокупації.
З урахуванням вітчизняних реалій обґрунтовано необхідність активізації пошуку альтернативних джерел фінансування громад та наведено їх варіанти. Наголошено на необхідності вирішення проблеми фінансового забезпечення територіальних громад, а отже і регіонів країни, що набуває особливої актуальності в умовах сучасних викликів, що постали на шляху вітчизняного державотворення.
Запропоновано алгоритм дій відносно залучення територіальними громадами інвестицій під час російсько-українського протистояння.

Стаття досліджує питання формування та реалізації державної соціальної політики в умовах глобальних викликів, встановлення основних цільових орієнтирів. В ході написання статті було встановлено, що соціальна політика найтіснішим чином пов'язана з типом і рівнем розвитку суспільства, ментальністю населення, з тими цілями та завданнями, які ставить суспільство перед собою у власному соціальному розвитку.
Констатовано, що основними тенденціями формування соціальної політики держави є наступні: її трьохрівнева реалізація (державний, регіональний та муніципальний рівні); нерівномірність соціального розвитку регіонів.
При цьому виявлено основні проблеми формування сучасної державної соціальної політики в умовах глобальних викликів, а саме: втрата людського потенціалу; припинення діяльності малого та середнього бізнесу та закриття великих підприємств в зоні бойових територій; втрата податкових доходів та місцевих бюджетів; зниження та майже повна відсутність сприятливого інвестиційного клімату в державі; загрози продовольчій та енергетичній безпеці України; зниження експорту продукції. Всі окреслені проблеми дуже ускладнюють життя та розвиток держави.
Визначено, що основним стратегічним завданням, яке стоїть зараз перед державою є забезпечення нормальної роботи відповідних механізмів, що спираються на ефективну взаємодію органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування. Крім того, необхідна розробка принципово нової схеми побудови соціального захисту населення, зокрема, надання соціальної допомоги та виплат з обліком зустрічних зобов'язань громадян, пов'язаних з їхньою готовністю підвищувати свої доходи через зайнятість.
Виділено такі ключові цілі, досягнення яких у повному обсязі дозволить говорити про суттєві досягнення у підвищенні якості соціального захисту населення, а саме: своєчасний доступ українців до соціальних виплат; доступ до якісної та доступної медичної допомоги, лікарського забезпечення; підвищення ефективності системи соціального захисту та соціального обслуговування громадян; активізація політики зайнятості в умовах воєнного стану.

Метою статті є встановлення особливостей реалізації принципів належного врядування в Україні та визначення їх впливу на розвиток демократії в країні. Встановлено, що в іноземних джерелах концепцію належного врядування визначають як інституційне середовище, де громадяни взаємодіють з урядовими структурами та службовцями; як ефективне, прозоре та відповідальне керівництво урядом публічними справами, включаючи залучення представників громадянського суспільства до досягнення спільних цілей соціального, економічного та культурного розвитку. Визначено, що важливою складовою ефективного врядування є дотримання демократичних принципів, що включає активну участь громадськості та прозорість у діяльності держави. Це сприятиме стабільному економічному та соціальному розвитку України. Для досягнення цієї мети необхідним є залучення всіх зацікавлених сторін на державному та місцевому рівнях, орієнтуючись на принципи належного врядування. Доведено, що в сучасних умовах та в подальшій перспективі проблеми суспільної консолідації, толерантності, досягнення консенсусу та довіри між соціальними, національними та релігійними групами стануть головними питаннями. Проблема довіри до владних, економічних та правових інститутів також залишиться гострою. Український уряд буде змушений приймати непопулярні рішення у складних умовах, що залежатимуть від соціально-економічної ситуації та вимог суспільства. Для цього потрібні механізми деліберативної демократії, які сприятимуть інклюзивності, аргументованості обговорень та залагодженню конфліктів. Доведено, що для зміцнення демократії в Україні та укріплення належного врядування можна розглянути два напрямки: поліпшення наявних механізмів публічних обговорень шляхом додавання елементів деліберації, а також дослідження, пристосування та впровадження нових механізмів. Особливу увагу потрібно приділити систематичним діалогам з інститутами громадянського суспільства, які можуть бути корисними при вирішенні складних соціальних проблем.

The individual values of combatants determine life goals, how to achieve them, and perform an important adaptive and protective function under conditions of combat stress. Understanding them enables mental health professionals to create an effective system of Combat and Operational Stress Control for military personnel. The purpose of this research was to determine the personal value sphere typology of individual values of combatants of the War in Eastern Ukraine, and, on its basis, to predict the vector of PTSD development. The value sphere (Rokeach Value Scale) and peculiarities of mental status ("Traumatic Stress Questionnaire") of nine hundred forty three Ukrainian combatants were investigated. Cluster analysis made it possible to create a typology of combatants' values, consisting of five types: "Passionary", "The one who does not leave the comfort zone", "Romantic", "Formal military man", "Routine". The most resistant to combat stress are combatants who are aimed at interiorizing values, expanding the boundaries of existing norms, and public recognition ("Passionary" (2.19%), "Romantic" (3.82%)), and the most vulnerable are those who are "Routine" (15.30%) and "Formal military man" (4.37%). The majority of Ukrainian combatants have a defined type of "The one who does not leave the comfort zone" type (74.32%). For them, safety and well-to-do life are the main priorities.

"On February 24, 2022, the Russian-Ukrainian war began, in which hundreds of thousands of military personnel are participating. Almost all military personnel experience combat stress. In our opinion, the most fully reflecting the occurrence of stress in humans, including combat stress in military personnel, is the conservation of resource theory proposed by S. Hobfoll. According to this theory, stress occurs when: central or key resources (health, well-being, family, self-esteem, and a sense of purpose and meaning in life) are threatened with loss, are lost, or cannot be retrieved following significant effort. Combat stress in military personnel can manifest itself in the form of negative manifestations of the psychological, physical, psychophysiological, and behavioral register. The most effective system for the prevention and control of combat stress among military personnel was developed in the US Army. Such a program should contain medical and psychological work activities carried out in three stages: preparatory (before performing combat missions), the stage of direct performance of tasks in the combat zone, and the final stage (after completing tasks upon returning to permanent deployment points)."

"The article shows the development of the method of psychological evaluation called "Evaluation of Negative Mental Reactions and States of Combatants". In the study participated 1300 male servicemen (29.84% from junior lieutenant to colonel and servicemen under contract and demobilized, and 70.16% from private to senior warrant officer). The age of participants varied from 20 to 55 years. The system of evaluation developed consisted of 16 instruments that could help to determine the presence of negative psychological symptoms of servicemen related to their participation in hostilities. The results indicated that the evaluation method developed is a tool that allows determining the presence of negative psychological symptoms related to participation in combat. Likewise, it is a useful and fast method to assess the effectiveness of short-term psychological recovery programs. Unlike existing methods of diagnosing negative mental reactions and states of an individual, which arose after their participation in hostilities, the developed psychodiagnostic toolkit could consider the physical and mental fatigue of the respondents, their deterioration, and other cognitive dysfunctions."

In accordance with the results of conducted research there were figured out the content, hierarchy, intensity of motives and their possibility to be implemented in servicemen with various levels of effectiveness of service activity. 2435 male servicemen participated in the research, they equally presented all the operational and territorial military unifications and units of the National Guard of Ukraine. Each unit proportionately presented officers as well as military personnel under contract who included the participants of hostilities and those who did not have such experience. Examination of various aspects of servicemen motivation was conducted with the help of the following the methods which were standardized being based on the Ukrainian selection "Close Questionnaire of Examining the Motivation of Professional Choice Made by Applicants of the Ministry of Internal Affairs", "Questionnaire of Estimation of the Effectiveness of Military Tasks' Execution by Servicemen of the National Guard of Ukraine", questionnaire on "Sense-Bearing and Life Orientations", the methods of "Studying the Motivational Profile of Personality", and "Locus of Control". There was conducted the cluster analysis which gave the possibility to figure out six motivational types connected with the effectiveness of servicemen operational activity. Motivational types were located between the poles which were introduced by two dimensions: self-efficacy (autonomous and controlled motivation) and motivation of helping others (motivations of public service - selfishness). Those motivational types of servicemen were the following: motivated by public service, stagnant, prosocial, romantic, deficient, and dependent. Distinguished types included the content, hierarchy, intensity of motives and their possibility to be implemented.

According to the results of the study, there were determined the peculiarities of military values of servicemen who participated in hostilities and had signs of PTSD and moral trauma. The study included 397 servicemen (aged 20 to 55 years) with combat experience. The study showed that PTSD and violation of moral normativity were closely related to unfavorable social conditions of performing combat tasks. Unlike PTSD, the moral normativity indicator was less tightly related to the immediate threat to life. The structure of values of the servicemen had no signs of PTSD as well as no violation of moral normativity consisted of factors that indicated the value of teamwork, responsibilities for decisions and actions made based on ideas related to loyalty to the oath and the Motherland, resistance, and professionalism. For the servicemen who participated in hostilities who had violations of moral normativity, it was more important to have the ability to act following their conscience, not to lose dignity, and to remain honest in the faces of their brothers than to have professionalism, loyalty to the oath and the Motherland.

"The aim of the research was to determine the social and psychological predictors of alcohol-related incidents involving servicemen. The research involved 310 servicemen, who were subjected to disciplinary and administrative penalties within 2016-2021 years for the offence commitment under the influence of alcohol. The control group included 650 servicemen who joined the service within this period. The analysis of psychological features of servicemen was carried out with the help of the following methods: "Determination of Type Accentuation of Character Traits and Temper" Questionnaire, "Self-Esteem Structures of Temper Questionnaire", "Multilevel Personality 'Adaptability' Questionnaire", "Progressive Matrix", "16 PF Questionnaire", and "Self-Esteem Structures of Temper Questionnaire". Cluster analysis was used to differentiate servicemen who committed incidents under the influence of alcohol. The determined typology was valuable for the organization of preventive works, events dedicated to the improvement of socialization by recruits, adequate formation of servicemen image as well as their identification in accordance with it, and events dedicated to the prevention of suicidal behaviour."

"The results of the conducted research gave the possibility to distinguish the structure of the motivation which was suitable for the distinguished types of motivation of servicemen of the National Guard of Ukraine with different levels of effectiveness of their professional activity including motivation based on public service, stagnation, prosaically, romantic, deficient, and dependent. 2435 male servicemen participated in the research. They equally represented all the operational and territorial reunifications and military units of the National Guard of Ukraine. Every unit equally presented the officers, servicemen under the contract including the participants in hostilities as well as those who did not have such experience. The research was conducted with the help of the methods which were standardized by the Ukrainian language: "Close Questionnaire of Examining the Motivation of Professional Choice Made by Applicants of the Ministry of Internal Affairs", "Methods of Studying the Motivational Profile of Personality", and "Motivation Sources Inventory – MSI". The conducted research posed the possibility to describe not only the determined types of professional motivation of servicemen, but also specific phenomena such as self-motivation of the representatives of a type which was run by public service motivation; "rest on the laurels" for the type of stagnation; problems related to choice-making for the prosocial type for whom profession, family, and friends had equal meaning; the tendency for manipulation to gain access to desirable aspects of professional activity of the type which struggled for adventures; lack of sincere interest in the military profession for the deficient type which could change it for more prospective having the same requests for the candidates; attitude to the profession as if it was a means of satisfaction of the needs of their emotional life for the dependent type"

"According to the results of the conducted study there were distinguished the peculiarities of perception of the image of a junior officer by servicemen who participated in hostilities and had various PTSD symptoms. The study included 233 male servicemen with combat experience. The age of the participants varied from 20 to 55 years. It was determined that the image perception of the direct commander by the servicemen who did not have any PTSD symptoms had been influenced by both the key features of the modern way of fighting and the way a protective mechanism of consciousness acted, which gave the possibility to maintain mental health under combat conditions. These servicemen considered the awareness, kindness, and physical strength of their commander to be not important. The first stage was occupied by his/her ability to adequately fulfill his/her leadership function and the power of his/her spirit – the courage and love of the Motherland, which formed his/her reliability. Servicemen who had PTSD symptoms were less satisfied with the role of a junior officer and considered him/her to be less capable of meeting their expectations. They were less interested in commanders who could involve them in situations that required quick, brave action and complete responsibility for the entrusted part of common affairs. The most important factors in the structure of the direct commander image in both studied groups were the power of personality (the ability of self-regulation); however, the servicemen with PTSD symptoms had a specific orientation of these factors – to help their subordinates. They were quite selfishly aimed at using their direct commanders as a way of getting help. "