Search results

In this article considered Journalistic and editorial activity of Volodymyr Lenika (14.06.1922–02.11.2005) – one of the leading figures of Ukrainian emigration in Germany. First outlined basic landmarks of his life and creation.Journalistic and editorial activity of Volodymyr Lenik was during to forty years out of Ukraine. In the conditions of emigration politically zaangazhovani Ukrainians counted on temporality of the stay abroad and prepared to transference of the created charts and instituciy on native lands. It was or by not main part of conception of liberation revolution of elaborate OUN under the direction of Stepan Banderi, and successfully incarnated in post-war years. Volodymyr Lenik, executing responsible commissions Organization, proved on a few directions of activity, which were organically combined with his journalistic and editorial work. As an editor he was promotorom of creation and realization of models of magazines «Avangard», «Krylati», «Znannia», «Freie Presse Korespondenz», newspapers «Shliakh peremogy». As a journalist Volodymyr Lenik left ponderable work, considerable part of which entered in two-volume edition «Ukrainians on strange land, or reporting, from long journeys». Subject of him newspaper-magazine publications directed on illumination of school, youth, student, cultural, scientific problems, organization and activity of emigrant structures, political fight of emigration, to dethronement of the antiukrainskikh Moscow diversions and provocations. Such variety of problematic of works of V. Lenika was directed in the river-bed of retaining of revolutionary temperament in the environment of diaspore, to bringing in of it to activity in public and political life. Problematic of him is systematized publicism and journalistic appearances, which was inferior realization of a few important tasks, namely to the fight for Ukrainian independence in new terms, cherishing and maintainance of national identity, counteraction hostile soviet propaganda. On an example headed Volodymyr Lenikom a magazine «Knowledge» some aspects are exposed him editorial trade.Keywords: Ukrainian emigration, national identity, journalistic and editorial activity, organization of the Ukrainian nationalists, periodicals. ; У статті розглянуто журналістську та редакторську діяльність Володимира Леника (14.06.1922–02.11.2005) – одного з провідних діячів української еміграції в Німеччині. Вперше окреслено основні віхи його життя і творчості. Систематизовано проблематику його публіцистичних та журналістських виступів, яка була підпорядкована здійсненню кількох важливих завдань, а саме боротьбі за українську незалежність у нових умовах, плеканню і збереженню національної ідентичності, протидії ворожій радянській пропаганді. На прикладі очолюваного Володимиром Леником журналу «Знання» розкрито деякі аспекти його редакторської майстерності.Ключові слова: українська еміграція, національна ідентичність, журналістська та редакторська діяльність, організація Українських націоналістів, періодика.

The article analyzes S. Bandera's journalism of the 50-ies of the twentieth century, in particular, the basic principles of the liberation concept.On problems of the liberation struggle, which should be completed by the restoration of Ukrainian statehood, S. Bandera began to reflect immediately after the end of the Second World War. The basis for such a conclusion is ̶ his article «To the Basics of the Liberation Struggle» (1946), «The Plinyness of the Revolutionary Struggle in the Territory» (1948), «The Word to the Ukrainian Nationalist Revolutionaries Abroad» (1948).Even more attention to S. Bandera attached to this problem in articles written in the 50 years. These are such works as «Ukrainian National Revolution, not only anti-regime resistibility» (1950), «The Front of Assured Nations» (1950), «The War in Korea and the National Liberation Policy» (1950), «Third World War: Liberation struggle «(1950),» The task of the OUN in modern times» (1951), «The Atomic War and the Liberation Revolution» (1957-1958), «The Prospects for the Ukrainian National Liberation Revolution» (1959), – this is the latest large publication by Bandera.The article shows that journalists of other Ukrainian political parties also thought about the problem of obtaining Ukrainian statehood. Bandera controversy with those who did not believe in the success of the liberation struggle, who did not support the idea of Ukrainian statehood.The author argues that underlying the liberation concept of S. Bandera were the following basic ideas: the main and decisive was the idea of Ukrainian statehood; the main means of obtaining statehood S. Bandera considered the national liberation revolution; a possible World War was not the only and determining factor for S. Bandera in gaining statehood; For allies S. Bandera considered only those political forces that supported the idea of Ukrainian statehood; Bandera criticized the West for its passivity in confronting the Soviet Union and the reluctance to support the liberation movement of the Moscow-enslaved peoples; he counted on both the national movement and the resistance and dissatisfaction of the population in general and the Soviet Union; allowing for cooperation with National Communists; no less important than the previous ones, another idea ̶ the decisive active force of revolution; a person who, in the name of national and all-human ideals, fights Soviet imperialism and human-hated communism.Key words: S. Bandera's journalism, ideas of Ukrainian statehood, Ukrainian liberation concept. ; У статті проаналізовано публіцистику С. Бандери 50-их років ХХ ст., зокрема йдеться про основні засади визвольної концепції. Автор на підставі аналізу статей С. Бандери означеного періоду стверджує, що в основу його визвольної концепції лягли такі основні ідеї і положення: головною і визначальною ідеєю була ідея української державності; основним засобом здобуття незалежності С. Бандера вважав національно-визвольну революцію; можлива світова війна не була для С. Бандери єдиним і визначальним чинником у боротьбі за українську державність; за союзників у боротьбі С. Бандера вважав лише ті політичні сили, які погоджувалися з ідеєю української державності; С. Бандера критикував Захід за пасивність у протистоянні з Радянським Союзом і небажання підтримувати визвольний рух поневолених Москвою народів; він розраховував як на національні рухи, так і на опір і незадоволення населення загалом у Радянському Союзі; допускав можливість співпраці з націонал˗комуністами; не менш важлива, ніж попередні, ще одна ідея – вирішальною діючою силою революції є людина, яка в ім'я національних і вселюдських ідеалів бореться із совєтським імперіалізмом і людиноненависним комунізмом.Ключові слова: публіцистика С. Бандери, ідея української державності, українська визвольна концепція.

The article deals with the latest in-life publications of the well-known Ukrainian politics of emigration, talented journalist and editor, scientist Lev Roman Rebet (03.03.1912-12.10.1957), «Meaning of the State», «Ukraine under the sign of celebrations of the 40th anniversary of the Bolshevik revolution», «Khrushchev the role of the defender of Ukraine», as well as the studio «Origins of Ukrainians, Russians and Belarusians in the light of modern Soviet theories».The author comprehensively analyzes the content of articles, paying particular attention to the means of argumentation. For a better understanding of author's positions and approaches to a qualified disclosure of issues in the content of the article, a brief biographical note on L. R. Rebet is made, based on data from encyclopedias, Wikipedia and archival materials of the Ukrainian Free University (Munich, Germany).Such a personal feature of the Rebate-publicist as «sophisticated polemical culture» is illustrated by the example of the article «The Meaning of the State», which appeared in the newspaper «Ukrainian Tribune» in response to the publication of the meter of emigration journalism Zenon Pelensky, as well as during the analysis of his journalistic reviews of the party Soviet periodicals. The author focuses on L. Rebet's ability to show the obvious bias and audacity of communist newspaper-magazine propaganda in interpreting historical phenomena and reality, the unjustified conclusions and generalizations of its creators.Key words: political journalism, means of argumentation and persuasion, Ukrainian emi­gration, Organization of Ukrainian Nationalists, Party and Soviet periodicals, propaganda, journalistic temperament, Sovietology. ; У статті досліджуються останні прижиттєві публікації відомого українського політика на еміґрації, талановитого журналіста і редактора, вченого Лева Романа Ребета (3.03.1912–12.10.1957) «Змисл держави», «Україна під знаком святкувань 40-річчя большевицької революції», «Хрущов у ролі захисника України», а також студія «Походження українців, росіян і білорусів у світлі сучасних совєтських теорій». Автор різнобічно аналізує зміст статей, звертаючи особливу увагу на засоби аргументації. Для глибшого розуміння авторських позицій і підходів до кваліфікованого розкриття проблематики в контент статті уводиться коротка біографічна довідка про Л. Р. Ребета, складена за даними енциклопедій, Вікіпедіі та архівних матеріалів Українського Вільного Університету (м.Мюнхен, Німеччина).Розкривається така персональна особливість Ребета-публіциста, як «витончена полемічна культура» на прикладі статті «Змисл держави», що з'явилася у газеті «Українська трибуна» як відповідь на публікацію метра еміграційної журналістики Зенона Пеленського, а також у перебігу аналізу його публіцистичних оглядів партійно-радянської періодики. Автор акцентує на умінні Л. Ребета показати очевидну тенденційність і зухвалість комуністичної газетно-журнальної пропаганди в інтерпретації історичних явищ і дійсності, необґрунтованість висновків і узагальнень її творців.Ключові слова: політична публіцистика, засоби аргументації і переконання, українська еміграція, Організація Українських Націоналістів, партійно-радянська періодика, пропаганда, публіцистичний темперамент, совєтологія.

Іn the article, separate aspects of activity of professional journalistic orga-nizations (the Union of the Ukrainian Democratic Press, the Union of Ukrainian Journalists on strange land, National-Democratic Association of Ukrainian Jour-nalists) concerned with the search of ways of democratization of journalistic processes in the conditions of all-embracing politicizing of emigrant life in post-war Germany are analysed. The author considers the topics and character of internal debates and oppositions reflected in numerous press publications of that time, provisions of constituent documents of new professional formations that testify to the attempts of the journalistic community to introduce qualitatively new standards of journalism following the patterns of western democracies. Keywords: Ukrainian emigration, emigrant press, professional journalistic organizations, democratic principles of the press, democratic standards of jour-nalism, professional qualities of journalist. ; У статті розглянуто і проаналізовано окремі аспекти діяльності про-фесійних журналістських організацій в післявоєнній Німеччині – Союзу Української Демократичної Преси, Спілки Українських Журналістів на чужині, Національно-Демократичного Об'єднання Українських Журналістів щодо пошуку шляхів демократизації журналістських процесів в умовах всеохоплюючої політизації емігрантського життя. Розкрито зміст і характер внутрішньої полеміки і протистояння, які відображалися у численних пуб-лікаціях тогочасної преси, положень установчих документів професійних новоутворень, які свідчать про намагання журналістської спільноти запро-вадити якісно нові стандарти журналістики за зразком західних демократій. Ключові слова: українська еміграція, еміграційна преса, професійні журналістські організації, демократичні принципи преси, демократичні стан-дарти журналістики, професійні якості журналіста.