Suchergebnisse

Based on a comparative analysis of the sectoral legislation of Ukraine and the practice of its application, the article studies the features of the development of professional self-government in the system of prosecutors, judicial authorities and the bar. It has been found out that prosecutorial self-government in Ukraine is conducted through the Council of Prosecutors of Ukraine (the highest body of prosecutorial self-government in the period between all-Ukrainian conferences of prosecutors) and the all-Ukrainian conference of prosecutors (the highest body of judicial self-government). It has been determined that prosecutorial self-government is a collective independent decision of prosecutors on issues related to the activities of prosecutorial bodies. It has been established that the system of bar self-government bodies in Ukraine is formed by: 1) the Congress of advocates of Ukraine; 2) the Bar Council of Ukraine; 3) the Supreme Qualification and Disciplinary Commission of Advocacy; 4) the Supreme Audit Commission of the Bar; 5) the Regional Conference of Advocates; 6) the Council of Advocates of the region; 7) the Qualification and Disciplinary Commission; 8) the Audit Commission of the region. It has been found that the bodies of judicial self-government in Ukraine are: 1) a meeting of judges, which is a gathering of judges belonging to the corresponding court aimed at discussing the internal activities of such a court and making appropriate collective decisions based on the discussion of such issues; 2) the Council of Judges of Ukraine (the highest body of judicial self-government, which also functions as the executive body of the Congress of Judges of Ukraine); 3) the Congress of Judges of Ukraine (the body that makes decisions that are binding on all bodies of judicial self-government and all courts in Ukraine). It is noted that the prospects for further research in this area are to determine the role of the judiciary in the constitutional and legal mechanism for the protection of human rights and freedoms and to study the requirements for incompatibility of a judge, prosecutor and lawyer with other activities in the context of comparative constitutional law. ; У статті на основі порівняльного аналізу галузевого законодавства України і практики його застосування досліджено особливості розбудови професійного самоврядування в системі органів прокуратури, органів судової влади та органів адвокатського самоврядування. Встановлено, що розбудова професійного самоврядування в системі органів прокуратури, органів судової влади та органів адвокатського самоврядування в Україні регулюється Конституцією України, Законом України «Про прокуратуру», Законом України «Про судоустрій і статус суддів», Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». З'ясовано, що прокурорське самоврядування в Україні проводиться через Раду прокурорів України (вищий орган прокурорського самоврядування у період між всеукраїнськими конференціями прокурорів) і всеукраїнську конференцію прокурорів (найвищий орган суддівського самоврядування). Визначено, що прокурорське самоврядування являє собою колективне самостійне вирішення прокурорами питань, пов'язаних із діяльністю органів прокуратури. Встановлено, що систему органів адвокатського самоврядування в Україні формують: 1) З'їзд адвокатів України; 2) Рада адвокатів України; 3) Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури; 4) Вища ревізійна комісія адвокатури; 5) Конференція адвокатів регіону; 6) Рада адвокатів регіону; 7) Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія; 8) Ревізійна комісія регіону. З'ясовано, що органами суддівського самоврядування в Україні є: 1) збори суддів, що являють собою зібрання суддів, що належать до відповідного суду, для того, щоб обговорити питання внутрішньої діяльності такого суду та ухвалити відповідні колективні рішення за результатами обговорення таких питань; 2) Рада суддів України (вищий орган суддівського самоврядування, при чому він функціонує як виконавчий орган з'їзду суддів України); 3) з'їзд суддів України (орган, що приймає рішення, які є обов'язковими до виконання усіма органами суддівського самоврядування та усіма судами в Україні). Зазначено, що перспективами подальших досліджень у цьому напрямі є визначення ролі судової влади в конституційно-правовому механізмі захисту прав і свобод людини та дослідження вимог щодо несумісності посади судді, прокурора та адвоката з іншими видами діяльності в контексті порівняльного конституційно-правового аспекту.

The article is devoted to the study of guarantees as an element of the legal status of a judge. The article considers the effectiveness of justice by the judiciary as an independent branch of state power, which is entrusted with the function of protecting the rights and legitimate interests of persons in the state. It is argued that the right to judicial protection can be properly realized only if there is an effective mechanism of judicial protection, which becomes real if there are guarantees for the activity of a judge. The independence and independence of the judiciary is due to the constitutional principle of separation of powers, proclaimed in the Constitution of Ukraine. However, it is in democracies that this principle acquires special significance, because we are talking about legally enshrined guarantees and effective mechanisms of «containment and balances» in the organization and activities of various branches of government. Each of the branches of government – legislative, executive and judicial, independently performs only its inherent functions, not obeying each other. Decisions are made by the judiciary due to their independence, because no additional approval by the bodies of other branches of government is required. The most important prerequisite for this is the protection of the judiciary from unlawful influence or interference from other actors. Only an independent judiciary can become the guarantor of the rule of law, the implementation of effective and accessible justice and a fair judicial decision of cases in the state. The guarantees of the judge's activity in the administration of justice are divided into three groups: guarantees of the procedural activity of the judge as the bearer of judicial power, the subject of the process; organizational and legal guarantees for the activity of a judge as a person holding a public office and is a member of the judicial community; social and legal guarantees of a judge as a citizen with a special legal status, limited in civil rights by legislation on the status of judges and occupying a separate position in society.