Suchergebnisse

The ideas of critical pedagogy were developed at the end of the 20th century, which is explained by the author to be a consequence of the increase of thetendencies of «transdisciplinarism» and politisation of the modern humanitarianknowledge. In the article the following issues are examined: the understandingof the language of possibilities in radical practice, the march of radical pedagogynot only against the different forms of oppression but also for the project of thenew type of subjectivity and the alternative forms of society.The results of the analysis show that critical pedagogy does not propose thedetailed programme of realisation of its ideas, but performs mainly a signallingfunction, by problematising the relation to self, power, opportunities and limitations of the subjectivity. ; Ідеї критичної педагогіки поширюються наприкінці ХХ ст., що пояснюється автором посиленнямтенденцій трансдисциплінарності і політизаціїсучасного гуманітарного знання. У статті розглядається запропоноване критичною педагогікою розуміння мови можливостей в радикальній практиці,боротьба критичної педагогіки не тільки з різнимиформами пригноблення, але і за новий тип суб'єктивності, альтернативні форми суспільства.Результати аналізу показують, що критична педагогіка не пропонуєдетальну програму реалізації своїх ідей, а має, насамперед, сигнальну функцію,проблематизуючи відношення до особистості, влади, можливостей і обмеженьсуб'єкта.