У статті досліджується електронне урядування як складова частина інформаційно-комунікаційної системи демократичного врядування в Україні, його роль у створенні нових, більш зручних методів доступу до державних послуг в рамках національної програми діджиталізації, побудови більш ефективних способів взаємодії органів місцевого самоврядування та державної влади з бізнесом та громадськістю, модернізацію державного управління та покращення якості надання державних послуг.
Констатовано що в останні роки електронне урядування стало ключовим інструментом сприяння сталому розвитку та покращення надання державних послуг. В Україні електронне урядування розглядається як важливий компонент загальної інформаційно-комунікаційної системи країни, що має потенціал для значного підвищення ефективності, прозорості та підзвітності державних послуг.
Проаналізовано стан розвитку електронного урядування за показниками підвищення ефективності державного управління. Розглянуто питання впровадження в Україні електронного уряду як невід'ємної частини процесу європейської інтеграції країни та приведення державного управління у відповідність до практики Європейського Союзу.
Зроблено акцент що однією з існуючих проблем впровадження ініціатив електронного урядування в Україні в сучасних умовах є певна несистемність та невизначеність, яка склалася у взаємовідносинах між владою та споживачами адміністративних послуг. В цих умовах електронне урядування вимагає співпраці та координації між державними установами для забезпечення безперебійного та інтегрованого надання електронних послуг.
Розроблені рекомендації, пропозиції та визначені основні напрямки дій для вдосконалення системи, втілення котрих повинно привести до численних переваг, включаючи покращення прозорості та підзвітності, підвищення ефективності та економічності, покращення доступу громадян до інформації та державних послуг, а також посилення взаємодії між урядом та громадянами в Україні.
The study of the regularities of international migration processes, economic, social and cultural transformations caused by the reorientation of regional migration flows in the second half of the twentieth century is relevant and timely for countries that are actively modernizing their migration policies. The article is devoted to the analysis of trends in the impact of globalization processes on the migration policy of the state. Paper purpose is to study the impact of globalization processes on the formation of the nature of migration policy measures taken by the state in modern conditions. The transition of the Ukrainian economy to market relations, reform in the political sphere, deepening of integration processes have created extremely favorable conditions for our country's full participation in the international labor market. Ukraine's entry into the world market is shaping new migration flows. In the structure of external migration, labor migration is becoming more and more prominent. Thus, the tendencies of migration processes in Ukraine are defined; the features of the Ukrainian international labor migration are investigated. In the course of the research it is proved that the present level of migration legislation and migration policy of Ukraine as a whole is still far from the level of European countries. As a result some propositions for the state authorities to improve the migration policy of Ukraine were made, according to which Ukrainian authorities at national and sub-national (regional and local) levels should take greater control of their coordination role in migration management and related migration and development issues, as well as assume responsibility for building technical capacity, to be able to support such management and related activities. JEL Classification: J61, J62, J68. https://doi.org/10.26661/2522-1566/2019-3/09-05 ; Вивчення закономірностей міжнародних міграційних процесів, економічних, соціальних та культурних перетворень, спричинених переорієнтацією регіональних міграційних потоків у другій половині ХХ століття, є актуальним та своєчасним для країн, які активно модернізують свою міграційну політику. Стаття присвячена аналізу тенденцій впливу глобалізаційних процесів на міграційну політику держави. Мета статті – вивчення впливу глобалізаційних процесів на формування характеру міграційної політики, яку вживає держава в сучасних умовах. Перехід економіки України до ринкових відносин, реформи в політичній сфері, поглиблення інтеграційних процесів створили надзвичайно сприятливі умови для повної участі нашої країни у міжнародному ринку праці. Вихід України на світовий ринок формує нові міграційні потоки. У структурі зовнішньої міграції робітнича міграція стає все більш помітною. В статті визначено тенденції міграційних процесів в Україні; досліджено особливості міжнародної трудової міграції України. У ході досліджень доведено, що сучасний рівень міграційного законодавства та міграційної політики України загалом ще далекий від рівня європейських країн. Як результат, були запропоновані певні заходи для державних органів влади щодо вдосконалення міграційної політики України, відповідно до яких вони повинні взяти на себе більший контроль над своєю координаційною роллю в галузі управління міграцією та суміжними питаннями міграції та розвитку, а також взяти на себе відповідальність за розбудову технічного потенціалу, щоб бути в змозі підтримувати таке управління й пов'язані з ним заходи. Вітчизняні установи, за підтримки відповідних спеціалізованих установ, повинні мати достатній потенціал для посилення позитивного впливу трудових мігрантів на розвиток: виявлення та усунення значних інформаційних прогалин, забезпечення доповнюваності й достатньої скоординованості майбутніх ініціатив у державному й приватному секторі на міжвідомчому, національному та місцевому рівнях, ініціювання пріоритетних заходів та відповідних пілотних проектів, що враховують інтереси відповідних державних і приватних зацікавлених сторін, а також, не в останню чергу, інтереси самих трудових мігрантів. JEL Classification: J61, J62, J68. https://doi.org/10.26661/2522-1566/2019-3/09-05 ; Изучение закономерностей международных миграционных процессов, экономических, социальных и культурных преобразований, вызванных переориентацией региональных миграционных потоков во второй половине ХХ века, является актуальным и своевременным для стран, которые активно модернизируют свою миграционную политику. Статья посвящена анализу тенденций влияния глобализационных процессов на миграционную политику государства. Цель статьи – изучение влияния глобализационных процессов на формирование характера миграционной политики, принимаемые государством в современных условиях. Переход экономики Украины к рыночным отношениям, реформы в политической сфере, углубления интеграционных процессов создали чрезвычайно благоприятные условия для полного участия нашей страны в международном рынке труда. Выход Украины на мировой рынок формирует новые миграционные потоки. В структуре внешней миграции рабочая миграция становится все более заметной. В статье определены тенденции миграционных процессов в Украине; исследованы особенности международной трудовой миграции Украины. В ходе исследований доказано, что современный уровень миграционного законодательства и миграционной политики Украины в целом еще далек от уровня европейских стран. Как результат, были предложены определенные меры для государственных органов власти по совершенствованию миграционной политики Украины, согласно которым они должны взять на себя больший контроль над своей координационной ролью в области управления миграцией и смежными вопросами миграции и развития, а также взять на себя ответственность за развитие технического потенциала, чтобы быть в состоянии поддерживать такое управление и связанные с ним мероприятия. Отечественные учреждения, при поддержке соответствующих специализированных учреждений, должны иметь достаточный потенциал для усиления положительного влияния трудовых мигрантов на развитие: выявление и устранение значительных информационных пробелов, обеспечения достаточной скоординированности будущих инициатив в государственном и частном секторе на межведомственном, национальном и местном уровнях, инициирование приоритетных мероприятий и соответствующих пилотных проектов, учитывающих интересы соответствующих государственных и частных заинтересованных сторон, а также, не в последнюю очередь, интересы самих трудовых мигрантов. JEL Classification: J61, J62, J68. https://doi.org/10.26661/2522-1566/2019-3/09-05
