The purpose of the study was to analyze the content and structure of representations about the state in one of the key historical works of Ukraine in the late 17th century – «Synopsis», which was published in the printing press of the Kyiv Pechersk Lavra in 1674, and subsequently expanded in 1678 and 1680. The relevance of this theme is determined by the fact that «Synopsis» was the final result of the development of Ukrainian historiography of the early modern era, as well as the influence that this text had on the development of Ukrainian culture of the XVIII century. As a result of the analysis it was found that in the text «Synopsis» there is a clearly formulated concept of the state, which was covered in the theoretical aspect and was used to study specific historical events.The study found that the author of «Synopsis» relied in his ideas about the state on the concept developed by the Ukrainian Orthodox intellectuals, which included the categories of the essence of the state as a political entity, an ideal state structure, a political nation, a system of relations between the ruler and subjects, and the role of the church in the state. Comparison of this theory with the text «Synopsis» has allowed to reveal a number of common and distinctive points. It has been found that the central idea of the state concept of the Ukrainian Orthodox clergy in the concept of the author of «Synopsis» has not changed and is to recognize Kiev as the spiritual center of all Orthodox lands and the transcendental justification of the existence of the Ukrainian state. Also, the common feature is the unconditional recognition of the sovereignty of Ukraine in all its ethnic boundaries and understanding of its people as an ethnic and confessional community. The comparative analysis allowed us to conclude that the state theory contained in Synopsy has a number of distinctive features in comparison with those ideas that existed among the Ukrainian spiritual elite at the end of the 16th – in the first half of the 17th centuries. The main differences are the indisputable recognition of the absolute monarchy as an ideal of the state system, providentialism, the refusal of the political subjectivity by the population and the recognition of political rights only by the autocrat, the positive perception of the integration of the Ukrainian Cossack state into the Moscow kingdom, the theory of the church as supreme power in the state.It is established that a number of provisions of state theory embodied in «Synopsis» can be understood as the origins of the philosophical and political concept of enlightened absolutism, which was subsequently elaborated by Prokopovich and had a significant influence on the formation of the state ideology of the Russian Empire in the first half of the XVIII century. It was found out that the author of Synopsis actively supports the idea of political integration of Ukrainian lands with the Moscow kingdom, but defends the independence of the Kyiv Metropolitanate and the priority of spiritual power over secularism.
The purpose of the study was to analyze the content and structure of representations about the state in one of the key historical works of Ukraine in the late 17th century – «Synopsis», which was published in the printing press of the Kyiv Pechersk Lavra in 1674, and subsequently expanded in 1678 and 1680. The relevance of this theme is determined by the fact that «Synopsis» was the final result of the development of Ukrainian historiography of the early modern era, as well as the influence that this text had on the development of Ukrainian culture of the XVIII century. As a result of the analysis it was found that in the text «Synopsis» there is a clearly formulated concept of the state, which was covered in the theoretical aspect and was used to study specific historical events.The study found that the author of «Synopsis» relied in his ideas about the state on the concept developed by the Ukrainian Orthodox intellectuals, which included the categories of the essence of the state as a political entity, an ideal state structure, a political nation, a system of relations between the ruler and subjects, and the role of the church in the state. Comparison of this theory with the text «Synopsis» has allowed to reveal a number of common and distinctive points. It has been found that the central idea of the state concept of the Ukrainian Orthodox clergy in the concept of the author of «Synopsis» has not changed and is to recognize Kiev as the spiritual center of all Orthodox lands and the transcendental justification of the existence of the Ukrainian state. Also, the common feature is the unconditional recognition of the sovereignty of Ukraine in all its ethnic boundaries and understanding of its people as an ethnic and confessional community. The comparative analysis allowed us to conclude that the state theory contained in Synopsy has a number of distinctive features in comparison with those ideas that existed among the Ukrainian spiritual elite at the end of the 16th – in the first half of the 17th centuries. The main differences are the indisputable recognition of the absolute monarchy as an ideal of the state system, providentialism, the refusal of the political subjectivity by the population and the recognition of political rights only by the autocrat, the positive perception of the integration of the Ukrainian Cossack state into the Moscow kingdom, the theory of the church as supreme power in the state.It is established that a number of provisions of state theory embodied in «Synopsis» can be understood as the origins of the philosophical and political concept of enlightened absolutism, which was subsequently elaborated by Prokopovich and had a significant influence on the formation of the state ideology of the Russian Empire in the first half of the XVIII century. It was found out that the author of Synopsis actively supports the idea of political integration of Ukrainian lands with the Moscow kingdom, but defends the independence of the Kyiv Metropolitanate and the priority of spiritual power over secularism. ; В статье осуществлен анализ текста одного из ключевых исторических произведений конца XVII века – «Синопсиса», изданного в Киево-Печерской лавре. Аспектом анализа выступали представления о государстве, которые разделял автор произведения. Выяснено, что в тексте наличествует четко осознанная автором концепция идеального государства, которая включала раскрытие смысла бытия государственного организма, его трансцендентного оправдания, обоснование лучшей формы государственного управления, освещение надлежащих отношений между светской и церковной властью, описание системы прав и обязанностей властителя и подданных, формулирование категории политической нации, идеального правителя. Прослеживается, каким образом в тексте исторического произведения указанная теоретическая концепция раскрывалась автором на конкретном историческом материале.Было установлено, что теоретическими истоками наличествующей в тексте «Синопсиса» концепции государства выступала сформулированная украинскими православными интеллектуалами на протяжении конца XVI – первой половины XVII века теория украинского суверенного государства, преимущественно в том ее варианте, который разрабатывался в научных кругах Киево-Могилянского коллегиума. Отмечены существенные отличия, которые характеризуют представления о государстве автора «Синопсиса» и состоят в переходе от демократического понимания государства как добровольного объединения граждан к пониманию государства как могучей империи с абсолютистской формой правления.Определено, что в тексте «Синопсиса» присутствуют истоки концепции просвещенного абсолютизма, которая была характерна для украинских философов XVIII века. В частности, обосновывается абсолютное самодержавие как лучшая форма правления, политическая субъектность признается исключительно за самодержцем, политической нацией очерчена высшая знать. Выяснено, что автор «Синопсиса» никоим образом не отказывался от идеи политического суверенитета Украины, пытаясь обосновать позитивное значение ее интеграции с Россией, которое состоит в том, что за Киевской митрополией признается ведущая духовная роль в будущем общем государстве, а церковь имеет решающее влияние на деятельность монарха. ; В статті здійснено аналіз тексту одного з ключових історичних творів кінця XVII ст. – «Синопсису», виданого в Києво-Печерській лаврі. Аспектом аналізу виступали державницькі уявлення, які поділяв автор цього твору. З'ясовано, що в творі наявна чітко усвідомлена автором концепція ідеальної держави, що включала розкриття сенсу буття державного організму, його трансцендентного виправдання, обґрунтування найкращої форми державного правління, висвітлення належних стосунків між світською та церковною владою, опис системи прав та обов'язків володаря й підданих, формулювання категорій політичної нації, ідеального правителя. Простежено, яким чином в тексті історичного твору вказана теоретична концепція розкривалась автором на конкретному історичному матеріалі.Було встановлено, що теоретичними витоками наявної в тексті «Синопсису» концепції держави виступала сформована українськими православними інтелектуалами протягом кінця XVI – першої половини XVII ст. теорія української суверенної держави, переважно в тому її варіанті, який розроблявся в науковому колі Києво-Могилянського колегіуму. Відзначено суттєві відмінності, які характеризують уявлення про державу автора «Синопсису» та полягають у переході від демократичного розуміння держави як добровільного об'єднання громадян до розуміння держави як могутньої імперії з абсолютистською формою правління.Визначено, що в тексті «Синопсису» наявні витоки концепції освіченого абсолютизму, яка була характерною для українських філософів у XVIII ст. Зокрема, обґрунтовується абсолютне самодержавство як найкраща форма правління, політична суб'єктність визнається виключно за самодержцем, політичною нацією окреслено вищу знать. З'ясовано, що автор «Синопсису» жодним чином не відмовляється від ідеї політичного суверенітету України, натомість намагається обґрунтувати позитивне значення її інтеграції з Росією, яке полягає в тому, що за Київською митрополією визнається провідна духовна роль в майбутній спільній державі, а церква має вирішальний вплив на діяльність монарха.
У статті аналізуються уявлення видатного українського культурного та суспільного діяча Мелетія Смотрицького про державу, народ та відносини між церковною й світською владою. Розглянуто вплив політичної та культурної ситуації кінця XVI – початку XVII ст. На становлення державницької концепції вченого з'ясовано основний зміст та структуру цієї концепції. Встановлено, що на формування поглядів М. Смотрицького на ідеальну державу значно вплинули філософія античності та Ренесансу, Київської Русі. Виявлено новатоський характер уявлень вченого про державу й народ, визначений філософською традицією бароко. Суть запропонованих М. Смотрицьким новацій полягала в тому, що він першим серед вітчизняних філософів почав застосовувати поняття природного права та суспільного договору та визначати поняття народу як етнічної спільноти, без урахування суспільного стану та релігійної конфесії. Проаналізовано точку зору М. Смотрицького на відносини між світською та церковною владою і відзначено близькість його поглядів до теорій науковців Києво-Могилянської академії. Запропоновано висновок про вагомий вплив ідейМ. Смотрицького про державу на формування ранньомодерної української нації з огляду на його впливовість як науковця та церковного діяча.
У статті аналізуються уявлення видатного українського культурного та суспільного діяча Мелетія Смотрицького про державу, народ та відносини між церковною й світською владою. Розглянуто вплив політичної та культурної ситуації кінця XVI – початку XVII ст. На становлення державницької концепції вченого з'ясовано основний зміст та структуру цієї концепції. Встановлено, що на формування поглядів М. Смотрицького на ідеальну державу значно вплинули філософія античності та Ренесансу, Київської Русі. Виявлено новатоський характер уявлень вченого про державу й народ, визначений філософською традицією бароко. Суть запропонованих М. Смотрицьким новацій полягала в тому, що він першим серед вітчизняних філософів почав застосовувати поняття природного права та суспільного договору та визначати поняття народу як етнічної спільноти, без урахування суспільного стану та релігійної конфесії. Проаналізовано точку зору М. Смотрицького на відносини між світською та церковною владою і відзначено близькість його поглядів до теорій науковців Києво-Могилянської академії. Запропоновано висновок про вагомий вплив ідейМ. Смотрицького про державу на формування ранньомодерної української нації з огляду на його впливовість як науковця та церковного діяча. ; Article is devoted to the analysis of ideas on the state, the nation and the relations between the church and secular power by Melety Smotrytskiy, outstanding Ukrainian cultural and public figure. The content of these notions, their structure, common and distinctive features between views of M. Smotrytskiy and his contemporaries have been investigated, and also influence of these views on the formation of the early Ukrainian nation has been considered. It has been established that sources of political and legal views of the outstanding scientist root to antique philosophy, to the Renaissance idea of the perfect state and the citizen, and traditions of philosophy of Kievan Rus'. The originality of these views stipulated their role in the philosophy of Ukrainian baroque and national culture. It has been found out that M. Smotrytskiy was the first among domestic cultural and political agents, who started applying the concept of the natural right and the public contract as the best way of the state's organization. it is important to mention that M. Smotritsky in his views on the state believed in the necessity of the individual freedom of the citizen being the pledge of citizen's active participation in the state life. The structure of ideas of the outstanding scientist on the state life has been investigated and it has been established that in the system of these views, ideas on the essence of nationality, the right and a duty of the citizen, the ideal governor, relationship between the state and church were accurately studied. The important place in this system is occupied by the concept of the political nation of the state - Russian people. The innovation of M. Smotrytskiy is that he was the first among domestic philosophers who had formulated the concept of the nation as an ethnic community without public and religious faith. These ideas made essential impact on the formation of early Ukrainian nation. It has been found out that in his views on the state M. Smotrytskiy adhered enough the democratic belief without rejecting the right of citizens to counteract to the owner. It allocated a role of the political nation, first of all, for the aristocracy and clergy, without recognizing the right of Cossacks to solve public affairs. Being the representative of the church, M. Smotrytskiy formulated his ideas mainly with the use of the Orthodox rhetoric and symbolic, thus his idea of a symbol of the ideal state evolved gradually to the symbolical concept of Trinity as unity in variety. It has been established that the outstanding scientist solved a question of relationship between the secular and church power in favor of the power of the church. His views on this question are close to views of scientists of Kiyevo-Mogilyansky academy. It has been defined that in views of M. Smotrytskiy there are germs of future civilization theory of F.Prokopovich and elements of philosophy of the European Education. ; В статье анализируются представления выдающегося украинского культурного и общественного деятеля Мелетия Смотрицкого о государстве, народе и отношениях между церковной и светской властью. Рассмотрено влияние политической и культурной ситуации конца XVI - начала XVII в. на становление государственной концепции ученого, выяснено основное содержание и структуру этой концепции. Установлено, что на формирование взглядовМ. Смотрицкого об идеальном государстве значительно повлияли философия античности и Ренессанса, Киевской Руси. Выявлено новаторский характер представлений ученого о государстве и народе, определенной философской традиции барокко. Суть предложенных М. Смотрицким новаций заключалась в том, что он первым среди отечественных философов начал применять понятие естественного права и общественного договора и определять понятие народа как этнической общности, без учета социального статуса и религиозной конфессии. Проанализирована точка зренияМ. Смотрицкого на отношения между светской и церковной властью и отмечено близость его взглядов к теориям ученых Киево-Могилянской академии. Предложен вывод о существенном влиянии идей М. Смотрицкого о государстве на формирование раннемодерной украинской нации учитывая его влиятельность как ученого и церковного деятеля.
The article studies the common and distinctive features between the notions about the state of that part of the Ukrainian Orthodox intellectuals who supported the political alliance with Moscow in the second half of the XVII century, and similar notions of reformers in the Tsardom of Muscovy. On the basis of the analysis of state-building concepts by Baranovych L., I. Gisel, M. Fylymonovych and the Moscow Patriarch Nikon the attempt to identify the underlying causes of positive ideological attitude of the Ukrainian clergy to the association of The Cossack Hetmanate with the Tsardom of Muscovy and later with the Russian Empire was made. It is well-known that concepts of state by L. Baranovych gave the main political role to national officers and Cossack Hetman. The way to understand public associations is the talent exchange between members of a society based on equality of all people and individual political subjectivity. The idea of the absolute power of the ruler was connected with the recognition of the need to legitimize the supreme power of the society, which was headed by the church. It is noted that L. Baranovych displays Russian historical continuity of Kievan Rus, justifying its conquest. It was found that the nature of public life by M. Fylymonovych fully understood in the context of the ideology of autocracy. The term «Russian people» in the metaphysical sense is recognized by him as the bearer of special historical mission and the keeper of the true faith. King was understood as the high priest, the church remained the spiritual realm only. The conclusion is that M. Fylymonovych attempted to integrate the Ukrainian state clergy idea into practice in the existing Tsardom of Muscovy. It is known that in the concept by Gisela I. ideal ruler is an autocrat who has the right to perform certain functions of the high priest. It is alleged that this concept is interpreted in the context of enlightened absolutism ideology of Moscow as the Third Rome, but the essential difference is to determine the role of the church in the state as a political leader. In the article the comparison of representations of Ukrainian state and the clergy of the Patriarch of Moscow Nikon were made. Determined that the main feature of this theory was to show the idea of the prevalence of patriarchal power over the king and the perception of them as fundamentally different by their nature. Visionary political patriarch goal was to transform Russia into a universal center of Orthodoxy and providing superior spiritual power over the secular. Comparison of these theories leads to the conclusion that the evolution of ideas Orthodox intellectuals of the country took place towards enlightened absolutism. The article states that in church circles existed in embryo reform projects and unity of the Tsardom of Muscovy and the Cossack Hetmanate according to the Ukrainian Orthodox intellectuals developed the theory of the ideal state. ; Статья посвящена исследованию общих и отличных черт в представлениях о государстве той части украинских православных интеллектуалов, которые поддерживали во второй половине XVII в. политический союз с Москвой, и аналогичными представлениями реформаторов в самом Московском царстве. На основе анализа концепций государственности Л. Барановича, И. Гизеля, М. Филимоновича и патриарха Московского Никона осуществлена попытка определить глубинные идеологические причины позитивного отношения украинского духовенства к объединению Гетманщины с Московским царством, а впоследствии с Российской империей. Установлено, что в представлениях о государстве Л. Барановича роль политической нации отводилась козацкой старшине и гетману. Способом объединения граждан понимался обмен талантами между членами общества на основе равенства всех людей и индивидуальной политической субъектности. Идея абсолютной власти правителя сочеталась с признанием необходимости легитимизации верховной власти со стороны общества, во главе которого стояла церковь. Отмечается, что Л. Баранович для России выводит историческую преемственность от Киевской Руси, оправдывая ее завоевания. Выяснено, что сущность государственной жизни М. Филимоновичем понимается полностью в контексте идеологии самодержавия. Понятие «народ Русский» в метафизическом смысле признается им носителем особенной исторической миссии и хранителем истинной веры. Царь понимался первосвященником, церкви оставалась духовная сфера. Делается вывод, что М. Филимоновичем предпринималась попытка встроить государственные представления украинского духовенства в практику существующего Московского государства. Установлено, что в концепции И. Гизеля идеалом правителя является самодержец, который имеет право на осуществление некоторых функций первосвященника. Утверждается, что в этой концепции интерпретировано в контексте просветительского абсолютизма идеологию Москвы как Третьего Рима, однако существенным отличием является определение роли церкви как политического лидера. В статье проведено сравнение представлений о государстве украинского духовенства и Московского патриарха Никона. Установлено, что главным содержанием его теории была идея приоритета патриаршей власти над царской и восприятия их как принципиально разных по природе. Отдаленной политической целью патриарха было превращение России во вселенский центр православия и предоставление духовной власти приоритета над светской. Сравнение этих теорий дает основания для вывода, что эволюция представлений православных интеллектуалов о государстве осуществлялась в направлении просветительского абсолютизма. В статье утверждается, что в церковных кругах существовали в зачатках проекты реформирования объединенных Московии и Гетманщины в соответствии с разработанной украинскими православными интеллектуалами теорией идеального государства. ; В статті висвітлюється один з напрямків еволюції уявлень про державу тієї частини українських православних інтелектуалів, які підтримували в другій половині XVII ст. політичний союз Гетьманщини з Московським царством. Концепції І. Гізеля, Л. Барановича, М. Филимоновича порівнюються із аналогічними уявленнями реформаторів, очолених патріархом Никоном, в самому Московському царстві. Отримані результати дають можливість визначити глибинні ідеологічні причини позитивного ставлення українського духовенства до об'єднання із Росією. З'ясовано, що головними рисами уявлень згаданих діячів було визнання абсолютної монаршої влади як найкращого способу управління, сприйняття держави як передусім добровільного об'єднання громадян в ім'я спільного блага, яке розумілось символічно через поняття «народу Руського» з центром у Києві, поняття про пріоритет церкви над державою. Зроблено висновок, що подібні теорії наближались до європейських концепцій просвітницького абсолютизму та суспільного договору і відповідало самосвідомості ранньомодерної української нації. Стверджується, що вагомий вплив українського духовенства на московське церковне й політичне життя був одним з витоків Никонової концепції церкви як повністю самостійної інституції, непідвладної монарху, яка надає своїм освяченням легітимності будь-якій дії світської влади. Відзначається, що ця теорія могла бути однією з причин позитивного ставлення українських ієрархів до політичного об'єднання Гетьманщини з Московським царством, але за умови збереження самостійності Київської митрополії.
The article deals with the views of Ukrainian orthodox intellectuals of late XVI – early XVII ct. on the gist of the state, political rules, the role of the governor, the relations between the church and government authority. By the mid of XVII ct. these ideas had been clearly determined and wanted political realization. It resulted in closer relations of the Cossack and Orthodox Authorities and the interaction of their political concepts. The impact of the church elite on the evolution of the Cossack's idea of the Government in the period of the national-liberation revolution of 1648-1657 is under research. The Cossack's and the Church's common and distinctive ideas of an ideal government as well as the reasons of these distinctions and their impact on the course of the political events are analyzed. It is proved that the Cossack and the Orthodox Authorities had common views on the basic ideas of the political notion «Rus», of a political nation as an outclass ethnic-confessional community, who are voluntarily united to defend their faith and rights. It is supposed that these ideas were borrowed by Cossacks from the church, where they had been being developed since the end of XVI ct. At the same time, there was a strict distinction in the idea of the state governor and the relations between the state and the church authorities. In contrast to orthodox priests' understanding of an ideal governor as «tsar-philosopher» (the idea that had existed in European philosophy since Platoon and had dominated since Petro Mohyla), Bohdan Khmelnytsky's entourage evolved from a democratic idea of Cossack Hetman to autocratic idea of Hetman-Monarch. The priesthood and Cossacks had also differed in their vision of the relations between the church and the state authorities. The priesthood supported the supremacy of the church, while Cossacks stood up for the state government.Such a difference in their views resulted in great misunderstanding between hetman's adherents and orthodox hierarchy, especially in the period of formation of the Union with Moscow State in 1654. This difference must have been caused by different political influence on the Cossack Authority of both Kyiv orthodox hierarchy (whose aim was to strengthen Ukrainian sovereignty) and orthodox patriarchs in the east (aimed to liberate themselves from Moslem Government). Later on both Cossack and church ideas evolved under the impact of objective circumstances and influenced mutually in the process of formation of the national government. ; У статті аналізується розвиток поглядів на сутність держави, політичні права, роль правителя, взаємовідносини між духовною та світською владою, сформованих у середовищі українських православних інтелектуалів кінця XVI – початку XVII ст. На середину XVII ст. ця система понять була достатньо чітко сформована та потребувала політичної реалізації. Наслідком цього стало чергове зближення між козацькою старшиною та православними ієрархами і взаємовплив їхніх політичних концепцій. Досліджується внесок церковної еліти в еволюцію козацького ідеалу державності в часи національно-визвольної революції 1648-1657 рр. Аналізуються спільні та відмінні риси в уявленнях про ідеальну державу в козацькому та церковному середовищах, причини цих відмінностей та їх вплив на перебіг політичних подій. Відзначено, що уявлення козацької старшини та православного духовенства збігались у визначенні ідейного навантаження політичного поняття «Русь», у розумінні політичної нації як позастанової етнічно-конфесійної спільноти, об'єднаної на основі добровільного бажання обороняти рідну віру й власні права. Висловлюється припущення, що ці уявлення були запозичені козацтвом із церковного середовища, оскільки розроблялись у лоні церкви ще з кінця XVI ст. Водночас значно відрізнялись погляди на володаря держави та взаємостосунки між церковною та світською владою. Якщо в середовищі православного духовенства з часів Петра Могили панували уявлення про ідеального володаря як «царя-філософа», відомі в європейській філософії ще з часів Платона, то в старшинському оточенні Богдана Хмельницького поступово відбувалась еволюція від ідеї гетьмана як демократичного провідника козацтва до ідеї монарха-самодержця. Так само відмінними були у козаків та духовенства розуміння взаємостосунків між світською та духовною владою в державі. Духовенство наполягало на верховенстві духовної влади, козацтво – світської.Ці розбіжності в державницьких уявленнях призвели до багатьох непорозумінь між гетьманським оточенням та православною ієрархією, особливо під час оформлення союзу з Московською державою 1654 р. Вірогідно, причиною цих відмінностей були перш за все різні ідеологічні впливи на козацьку старшину, які здійснювались водночас київськими православними ієрархами, що ставили метою утвердження суверенітету українських земель, та східними православними патріархами, головною метою яких було звільнення від мусульманського панування. В подальшому як козацькі, так і церковні погляди на державу еволюціонували під впливом об'єктивних обставин та взаємно впливали, забезпечуючи участь обох станів у формуванні національної державності. ; У статті аналізується розвиток поглядів на сутність держави, політичні права, роль правителя, взаємовідносини між духовною та світською владою, сформованих у середовищі українських православних інтелектуалів кінця XVI – початку XVII ст. На середину XVII ст. ця система понять була достатньо чітко сформована та потребувала політичної реалізації. Наслідком цього стало чергове зближення між козацькою старшиною та православними ієрархами і взаємовплив їхніх політичних концепцій. Досліджується внесок церковної еліти в еволюцію козацького ідеалу державності в часи національно-визвольної революції 1648-1657 рр. Аналізуються спільні та відмінні риси в уявленнях про ідеальну державу в козацькому та церковному середовищах, причини цих відмінностей та їх вплив на перебіг політичних подій. Відзначено, що уявлення козацької старшини та православного духовенства збігались у визначенні ідейного навантаження політичного поняття «Русь», у розумінні політичної нації як позастанової етнічно-конфесійної спільноти, об'єднаної на основі добровільного бажання обороняти рідну віру й власні права. Висловлюється припущення, що ці уявлення були запозичені козацтвом із церковного середовища, оскільки розроблялись у лоні церкви ще з кінця XVI ст. Водночас значно відрізнялись погляди на володаря держави та взаємостосунки між церковною та світською владою. Якщо в середовищі православного духовенства з часів Петра Могили панували уявлення про ідеального володаря як «царя-філософа», відомі в європейській філософії ще з часів Платона, то в старшинському оточенні Богдана Хмельницького поступово відбувалась еволюція від ідеї гетьмана як демократичного провідника козацтва до ідеї монарха-самодержця. Так само відмінними були у козаків та духовенства розуміння взаємостосунків між світською та духовною владою в державі. Духовенство наполягало на верховенстві духовної влади, козацтво – світської.Ці розбіжності в державницьких уявленнях призвели до багатьох непорозумінь між гетьманським оточенням та православною ієрархією, особливо під час оформлення союзу з Московською державою 1654 р. Вірогідно, причиною цих відмінностей були перш за все різні ідеологічні впливи на козацьку старшину, які здійснювались водночас київськими православними ієрархами, що ставили метою утвердження суверенітету українських земель, та східними православними патріархами, головною метою яких було звільнення від мусульманського панування. В подальшому як козацькі, так і церковні погляди на державу еволюціонували під впливом об'єктивних обставин та взаємно впливали, забезпечуючи участь обох станів у формуванні національної державності.
