Suchergebnisse

Background. Health is the highest value not only in the context of the perception of a person, but also society and the state as a whole. According to the content of international documents approved by the UN General Assembly, the WHO, the World Medical Association, governments should be responsible for the health of the population, ensure the implementation of the human right to life and health. Previously, the state of affairs in Ukraine regarding the pharmaceutical provision of privileged categories of citizens was studied. However, for forming a powerful and effective health care system in Ukraine for the pharmaceutical provision of privileged categories of citizens, it is useful to analyze the experience of providing health care in economically developed countries. The purpose of the research was to study the Great Britain experience with the organization of a healthcare system for the pharmaceutical provision of medicines to privileged population groups. Materials and methods. Common methods of normative legal, documentary, retrospective and comparative analysis used to gain that purpose. Results. The system of financing health care in the Great Britain provides getting finances mainly from the state budget, while the division takes place on the management vertical from the highest level to the lower one. The taxes that make up about 90% of the health care system budget are the financial basis of the national health system of the Great Britain. For comparison, only 7.5% comes from employers. Therefore, can argue that the healthcare system of the Great Britain in fact completely financed by financial contributions from taxpayers and by the government. There are three main models of financing health care allocated in the world practice: private, budget (model Beveridge), mixed (Bismarck model). A private financing model exists through the creation of sustainable competition between healthcare facilities. The part of private insurance is about 40% of total costs, and the patient himself covers the cost of pharmaceutical provision. A private financing model is typical for such developed countries as the United States of America and Japan. The budget model of funding or the Beveridge model means covering a large part of the costs of pharmaceutical provision by state institutions. This model is also typical for Great Britain. A mixed financing model or Bismarck model based on the three foundations: the state, enterprises and personal funds of a citizen. This system of insurance financing is typical for Germany, Austria and France. Private medicine in the Great Britain is one of the most advanced and most expensive in the world. There are about 300 non-state hospitals in the country, that receive a license at a local the National Health Service unit and tested twice a year. There are no queues here and medical care provided in full and to the extent necessary. The services of pay-doctors and cabinets paid either by insurance companies or by patients themselves. Large companies in Britain have health insurance as an additional paycheck bonus. Conclusions. According to the Great Britain experience, compulsory medical insurance takes place in countries with predominantly state funding. The Beveridge model is widespread in many countries where the state provides coverage of 80% or more of health care costs (Canada, Australia, Greece, Sweden, and Spain). Despite significant changes in the health care system of the Great Britain, the opportunity to choose the type of insurance and to take advantage of the benefits for the purchase of medicines and medical products, that allowed to increase competition between health facilities and, accordingly, to improve the quality and speed of pharmaceutical provision of patients. Thus, budget medicine of Great Britain is a priority for many world countries and a guarantee of state financing of pharmaceutical provision for privileged categories of citizens, regardless of income level and social status. ; Актуальность. Здоровье – найвысшая ценность не просто в контексте восприятия конкретным лицом, но и общества и государства в целом. Согласно содержания международных документов, утвержденных Генеральной Ассамблеей ООН, ВОЗ, Всемирной медицинской ассоциацией правительства несут ответственность за здоровье населения, обеспечивют реализацию права человека на жизнь и здоровье. Однако, для формирования мощной и действенной системы здравоохранения в Украине для фармацевтического обеспечения льготных категорий граждан полезным является опыт организации обеспечения здравоохранения в экономически развитых странах. Цель работы заключалась в изучении опыта Великобритании по организации организации системы здравоохранения для фармацевтического обеспечения лекарственными средствами льготных категорий населения. Материалы и методы. Для достижения поставленной цели были использованы общепринятые методы нормативно-правового, документального, ретроспективного и сравнительного анализа. Результаты. Система финансирования здравоохранения Великобритании предусматривает поступление преобладающей части средств из государственного бюджета, при этом распределение осуществляется по управленческой вертикали от высшего звена к низшему. Именно галоги, которые составляют около 90% бюджета здравоохранения, являются финансовым основанием национальной системы здравоохранения Великобритании. Для сравнения, только 7,5% средств поступают от работодателей. Поэтому можно утверждать, что система здравоохранения Великобритании фактически полностью обеспечивается за счет финансовых платежей со стороны плательщиков налогов и собственно государственного обеспечения. В мировой практике принято выделять три основные модели финансирования сферы здравоохранения: частная, бюджетная (модель Бевериджа), смешанная (модель Бисмарка). Частная модель финансирования существует за счет создания устойчивой конкуренции между заведениями здравоохранения. Частное страхование составляет около 40% от общих затрат, а остаток стоимости фармацевтического обеспечения покрывает сам пациент. Частная модель финансирования характерна для таких развитых стран как США и Япония. Бюджетная модель финансирования или модель Бевериджа предусматривает покрытие значительной части затрат на фармацевтическое обеспечение государственными учреждениями. Такая модель характерна и для Великобритании. Смешанная модель финансирования или модель Бисмарка базируется на «трех китах»: государство, предприятия и личные средства гражданина. Данная система финансирования на страховой основе характерна для Германии, Австрии и Франции. Частная медицина Великобритании — одна из наиболее передовых и наиболее дорогих в мире. В этой стране около 300 негосударственных госпиталей, каждый из которых получает лицензию в местном подразделении Национальной системы здравохранения и проходит проверку дважды в год. Здесь отсутствуют очереди, а медицинскую помошь предоставляют в полном и необходимом объеме. Платные услуги врачей и кабинетов оплачивают или страховые компании, или пациенты самостоятельно. В крупных компаниях Великобритании распространено медицинское страхование как дополнительный бонус к зарплате. Выводы. Опыт Великобритании по обязательному мединскому страхованию распространен в странах с преимущественным государственным финансированием. Модель Бевериджа распространена во многих странах, в которых государство обеспечивает компенсацию 80% и более затрат на здравоохранение (Канада, Австралия, Греция, Швеция, Испания). Значительные подвижки в системе здравоохранения Великобритании, возможность выбрать вид страхования и воспользоваться льготами на получение лекарственных средств позволила искусственно повысить конкуренцию между учреждениями здравоохранения, а соответственно – улучшить качество и скорость фармацевтического обеспечения пациентов. Таким образом, бюджетная медицина Великобритании – приоритет для многих стран мира и залог государственного финансирования фармацевтического обеспечения льготных категорий населения, независимо от уровня доходов и социального статуса. ; Актуальність. Здоров'я – найвища цінність не просто в контексті сприйняття певної особи, але й суспільства та держави загалом. Згідно до змісту міжнародних документів, затверджених Генеральною Асамблеєю ООН, ВООЗ, Всесвітньою медичною асоціацією уряди мають нести відповідальність за здоров'я населення, забезпечити реалізацію права людини на життя і здоров'я. Однак, для формування потужної та дієвої системи охорони здоров'я в Україні для фармацевтичного забезпечення пільгових категорій громадян корисним є аналіз досвіду організації забезпечення охорони здоров'я в економічно розвинених країнах. Мета роботи полягала у вивченні досвіду Великої Британії щодо організації системи охорони здоров'я для фармацевтичного забезпечення лікарськими засобами пільгових категорій населення. Матеріали та методи. Для досягнення поставленої мети було використано загальноприйняті методи нормативно-правового, документального, ретроспективного та порівняльного аналізу. Результати. Система фінансування охорони здоров'я у Великій Британії передбачає надходження переважної частини коштів з державного бюджету, при цьому розподіл відбувається по управлінській вертикалі від вищої ланки до нижчої. Саме податки, які складають близько 90% бюджету охорони здоров'я, є фінансовим підґрунтям національної системи охорони здоров'я Великої Британії. Для порівняння, лише 7,5% коштів надходять від роботодавців. Тому можна стверджувати, що система охорони здоров'я Великої Британії фактично повністю забезпечується за рахунок фінансових внесків із боку платників податків та власне державного забезпечення. У світовій практиці прийнято виділяти три головні моделі фінансування сфери охорони здоров'я: приватна, бюджетна (модель Беверіджа), змішана (модель Бісмарка). Приватна модель фінансування існує за рахунок створення стійкої конкуренції між закладами охорони здоров'я. Частка приватного страхування складає близько 40% від загальних видатків, а залишок вартості фармацевтичного забезпечення покриває сам пацієнт. Приватна модель фінансування характерна для таких розвинених країн як США та Японія. Бюджетна модель фінансування або модель Беверіджа передбачає покриття значної частини витрат на фармацевтичне забезпечення державними установами. Така модель характерна і для Великої Британії. Змішана модель фінансування або модель Бісмарка базується на «трьох китах»: держава, підприємства та особисті кошти громадянина. Дана система фінансування на страхових засадах характерна для Німеччини, Австрії та Франції. Приватна медицина у Великій Британії — одна з найбільш передових і найдорожчих у світі. У цій країні близько 300 недержавних госпіталів, кожен з яких отримує ліцензію в місцевому підрозділі Національної системи охорони здоров'я Великої Британії і проходить перевірку два рази на рік. Тут немає ніяких черг, а медичну допомогу надають у повному та необхідному обсязі. Послуги платних лікарів і кабінетів оплачують або страхові компанії, або пацієнти самостійно. У великих компаніях Британії поширено медичне страхування як додатковий бонус до зарплати. Висновки. За досвідом Великої Британії обов'язкове медичне страхування має місце у країнах із переважним державним фінансуванням. Модель Беверіджа поширена у багатьох країнах, де держава забезпечує компенсацію 80% і більше витрат на охорону здоров'я (Канада, Австралія, Греція, Швеція, Іспанія). Значні зрушення у системі охорони здоров'я Великої Британії, можливість обрати вид страхування та скористатися пільгами на придбання лікарських засобів дозволила штучно підвищити конкуренцію між закладами охорони здоров'я, а відповідно – і покращити якість та швидкість фармацевтичного забезпечення пацієнтів. Отож, бюджетна медицина Великої Британії – пріоритет для багатьох країн світу та запорука державного фінансування фармацевтичного забезпечення пільгових категорій населення, незалежно від рівня доходів та соціального статусу.

The constant growth of counterfeiting of the medicines in Ukraine led to the need for ratification of the Convention "Concerning the fight against counterfeit medical products and similar crimes that threaten the health of the population" and the reform of legislation in line with European requirements and standards. The purpose of the work – to examine the structure and content of the Convention from the perspective of forensic pharmacy. Materials – the legal framework of Ukraine to ratify the Convention "Concerning the fight against counterfeit medical products and similar crimes that threaten the health of the population". Methods – forensic and pharmaceutical monitoring, normative and legal analysis. Ratification of the Convention "Concerning the fight against counterfeit medical products and similar crimes that threaten the health of the population" provides for criminal and administrative liability for falsification of drugs or commit crimes that threaten the health of the population. This entails the need for changes in the pharmaceutical, medical and legal legislation of Ukraine. The article highlights the main chapters of the Convention "Concerning the fight against counterfeit medical products and similar crimes that threaten the health of the population", drawn up a list of crimes that fall under its action, and provides the basic penalties for the commission of these crimes from the perspective of forensic pharmacy. ; Постоянный рост фальсификации лекарственных средств в Украине вызвал необходимость ратификации Конвенции «О борьбе с фальсификацией медицинской продукции и сходными преступлениями, угрожающими здоровью населения» и реформирования законодательства в соответствии с европейскими требованиями и стандартами. Цель работы – изучение структуры и содержания Конвенции с позиции судебной фармации. Материалы исследования – нормативно-правовая база Украины по ратификации Конвенции. Использовали методы судебно-фармацевтического мониторинга, нормативно-правового анализа. Ратификация Конвенции предусматривает уголовную и административную ответственность за фальсификацию лекарственных средств или совершение преступлений, угрожающих здоровью населения. Это влечет за собой необходимость внесения изменений в фармацевтическое, медицинское и юридическое законодательство Украины. В статье выделены основные главы Конвенции, составлен перечень преступлений, попадающих под её действие, а также приведены основные санкции за совершение указанных преступлений с позиции судебной фармации.

Актуальность. Здоровье – найвысшая ценность не просто в контексте восприятия конкретным лицом, но и общества и государства в целом. Согласно содержания международных документов, утвержденных Генеральной Ассамблеей ООН, ВОЗ, Всемирной медицинской ассоциацией правительства несут ответственность за здоровье населения, обеспечивют реализацию права человека на жизнь и здоровье. Однако, для формирования мощной и действенной системы здравоохранения в Украине для фармацевтического обеспечения льготных категорий граждан полезным является опыт организации обеспечения здравоохранения в экономически развитых странах. Цель работы заключалась в изучении опыта Великобритании по организации организации системы здравоохранения для фармацевтического обеспечения лекарственными средствами льготных категорий населения. Материалы и методы. Для достижения поставленной цели были использованы общепринятые методы нормативно-правового, документального, ретроспективного и сравнительного анализа. Результаты. Система финансирования здравоохранения Великобритании предусматривает поступление преобладающей части средств из государственного бюджета, при этом распределение осуществляется по управленческой вертикали от высшего звена к низшему. Именно галоги, которые составляют около 90% бюджета здравоохранения, являются финансовым основанием национальной системы здравоохранения Великобритании. Для сравнения, только 7,5% средств поступают от работодателей. Поэтому можно утверждать, что система здравоохранения Великобритании фактически полностью обеспечивается за счет финансовых платежей со стороны плательщиков налогов и собственно государственного обеспечения. В мировой практике принято выделять три основные модели финансирования сферы здравоохранения: частная, бюджетная (модель Бевериджа), смешанная (модель Бисмарка). Частная модель финансирования существует за счет создания устойчивой конкуренции между заведениями здравоохранения. Частное страхование составляет около 40% от общих затрат, а остаток стоимости фармацевтического обеспечения покрывает сам пациент. Частная модель финансирования характерна для таких развитых стран как США и Япония. Бюджетная модель финансирования или модель Бевериджа предусматривает покрытие значительной части затрат на фармацевтическое обеспечение государственными учреждениями. Такая модель характерна и для Великобритании. Смешанная модель финансирования или модель Бисмарка базируется на «трех китах»: государство, предприятия и личные средства гражданина. Данная система финансирования на страховой основе характерна для Германии, Австрии и Франции. Частная медицина Великобритании — одна из наиболее передовых и наиболее дорогих в мире. В этой стране около 300 негосударственных госпиталей, каждый из которых получает лицензию в местном подразделении Национальной системы здравохранения и проходит проверку дважды в год. Здесь отсутствуют очереди, а медицинскую помошь предоставляют в полном и необходимом объеме. Платные услуги врачей и кабинетов оплачивают или страховые компании, или пациенты самостоятельно. В крупных компаниях Великобритании распространено медицинское страхование как дополнительный бонус к зарплате. Выводы. Опыт Великобритании по обязательному мединскому страхованию распространен в странах с преимущественным государственным финансированием. Модель Бевериджа распространена во многих странах, в которых государство обеспечивает компенсацию 80% и более затрат на здравоохранение (Канада, Австралия, Греция, Швеция, Испания). Значительные подвижки в системе здравоохранения Великобритании, возможность выбрать вид страхования и воспользоваться льготами на получение лекарственных средств позволила искусственно повысить конкуренцию между учреждениями здравоохранения, а соответственно – улучшить качество и скорость фармацевтического обеспечения пациентов. Таким образом, бюджетная медицина Великобритании – приоритет для многих стран мира и залог государственного финансирования фармацевтического обеспечения льготных категорий населения, независимо от уровня доходов и социального статуса. ; Background. Health is the highest value not only in the context of the perception of a person, but also society and the state as a whole. According to the content of international documents approved by the UN General Assembly, the WHO, the World Medical Association, governments should be responsible for the health of the population, ensure the implementation of the human right to life and health. Previously, the state of affairs in Ukraine regarding the pharmaceutical provision of privileged categories of citizens was studied. However, for forming a powerful and effective health care system in Ukraine for the pharmaceutical provision of privileged categories of citizens, it is useful to analyze the experience of providing health care in economically developed countries. The purpose of the research was to study the Great Britain experience with the organization of a healthcare system for the pharmaceutical provision of medicines to privileged population groups. Materials and methods. Common methods of normative legal, documentary, retrospective and comparative analysis used to gain that purpose. Results. The system of financing health care in the Great Britain provides getting finances mainly from the state budget, while the division takes place on the management vertical from the highest level to the lower one. The taxes that make up about 90% of the health care system budget are the financial basis of the national health system of the Great Britain. For comparison, only 7.5% comes from employers. Therefore, can argue that the healthcare system of the Great Britain in fact completely financed by financial contributions from taxpayers and by the government. There are three main models of financing health care allocated in the world practice: private, budget (model Beveridge), mixed (Bismarck model). A private financing model exists through the creation of sustainable competition between healthcare facilities. The part of private insurance is about 40% of total costs, and the patient himself covers the cost of pharmaceutical provision. A private financing model is typical for such developed countries as the United States of America and Japan. The budget model of funding or the Beveridge model means covering a large part of the costs of pharmaceutical provision by state institutions. This model is also typical for Great Britain. A mixed financing model or Bismarck model based on the three foundations: the state, enterprises and personal funds of a citizen. This system of insurance financing is typical for Germany, Austria and France. Private medicine in the Great Britain is one of the most advanced and most expensive in the world. There are about 300 non-state hospitals in the country, that receive a license at a local the National Health Service unit and tested twice a year. There are no queues here and medical care provided in full and to the extent necessary. The services of pay-doctors and cabinets paid either by insurance companies or by patients themselves. Large companies in Britain have health insurance as an additional paycheck bonus. Conclusions. According to the Great Britain experience, compulsory medical insurance takes place in countries with predominantly state funding. The Beveridge model is widespread in many countries where the state provides coverage of 80% or more of health care costs (Canada, Australia, Greece, Sweden, and Spain). Despite significant changes in the health care system of the Great Britain, the opportunity to choose the type of insurance and to take advantage of the benefits for the purchase of medicines and medical products, that allowed to increase competition between health facilities and, accordingly, to improve the quality and speed of pharmaceutical provision of patients. Thus, budget medicine of Great Britain is a priority for many world countries and a guarantee of state financing of pharmaceutical provision for privileged categories of citizens, regardless of income level and social status. ; Актуальність. Здоров'я – найвища цінність не просто в контексті сприйняття певної особи, але й суспільства та держави загалом. Згідно до змісту міжнародних документів, затверджених Генеральною Асамблеєю ООН, ВООЗ, Всесвітньою медичною асоціацією уряди мають нести відповідальність за здоров'я населення, забезпечити реалізацію права людини на життя і здоров'я. Однак, для формування потужної та дієвої системи охорони здоров'я в Україні для фармацевтичного забезпечення пільгових категорій громадян корисним є аналіз досвіду організації забезпечення охорони здоров'я в економічно розвинених країнах. Мета роботи полягала у вивченні досвіду Великої Британії щодо організації системи охорони здоров'я для фармацевтичного забезпечення лікарськими засобами пільгових категорій населення. Матеріали та методи. Для досягнення поставленої мети було використано загальноприйняті методи нормативно-правового, документального, ретроспективного та порівняльного аналізу. Результати. Система фінансування охорони здоров'я у Великій Британії передбачає надходження переважної частини коштів з державного бюджету, при цьому розподіл відбувається по управлінській вертикалі від вищої ланки до нижчої. Саме податки, які складають близько 90% бюджету охорони здоров'я, є фінансовим підґрунтям національної системи охорони здоров'я Великої Британії. Для порівняння, лише 7,5% коштів надходять від роботодавців. Тому можна стверджувати, що система охорони здоров'я Великої Британії фактично повністю забезпечується за рахунок фінансових внесків із боку платників податків та власне державного забезпечення. У світовій практиці прийнято виділяти три головні моделі фінансування сфери охорони здоров'я: приватна, бюджетна (модель Беверіджа), змішана (модель Бісмарка). Приватна модель фінансування існує за рахунок створення стійкої конкуренції між закладами охорони здоров'я. Частка приватного страхування складає близько 40% від загальних видатків, а залишок вартості фармацевтичного забезпечення покриває сам пацієнт. Приватна модель фінансування характерна для таких розвинених країн як США та Японія. Бюджетна модель фінансування або модель Беверіджа передбачає покриття значної частини витрат на фармацевтичне забезпечення державними установами. Така модель характерна і для Великої Британії. Змішана модель фінансування або модель Бісмарка базується на «трьох китах»: держава, підприємства та особисті кошти громадянина. Дана система фінансування на страхових засадах характерна для Німеччини, Австрії та Франції. Приватна медицина у Великій Британії — одна з найбільш передових і найдорожчих у світі. У цій країні близько 300 недержавних госпіталів, кожен з яких отримує ліцензію в місцевому підрозділі Національної системи охорони здоров'я Великої Британії і проходить перевірку два рази на рік. Тут немає ніяких черг, а медичну допомогу надають у повному та необхідному обсязі. Послуги платних лікарів і кабінетів оплачують або страхові компанії, або пацієнти самостійно. У великих компаніях Британії поширено медичне страхування як додатковий бонус до зарплати. Висновки. За досвідом Великої Британії обов'язкове медичне страхування має місце у країнах із переважним державним фінансуванням. Модель Беверіджа поширена у багатьох країнах, де держава забезпечує компенсацію 80% і більше витрат на охорону здоров'я (Канада, Австралія, Греція, Швеція, Іспанія). Значні зрушення у системі охорони здоров'я Великої Британії, можливість обрати вид страхування та скористатися пільгами на придбання лікарських засобів дозволила штучно підвищити конкуренцію між закладами охорони здоров'я, а відповідно – і покращити якість та швидкість фармацевтичного забезпечення пацієнтів. Отож, бюджетна медицина Великої Британії – пріоритет для багатьох країн світу та запорука державного фінансування фармацевтичного забезпечення пільгових категорій населення, незалежно від рівня доходів та соціального статусу.

Актуальность. Здоровье – найвысшая ценность не просто в контексте восприятия конкретным лицом, но и общества и государства в целом. Согласно содержания международных документов, утвержденных Генеральной Ассамблеей ООН, ВОЗ, Всемирной медицинской ассоциацией правительства несут ответственность за здоровье населения, обеспечивют реализацию права человека на жизнь и здоровье. Однако, для формирования мощной и действенной системы здравоохранения в Украине для фармацевтического обеспечения льготных категорий граждан полезным является опыт организации обеспечения здравоохранения в экономически развитых странах. Цель работы заключалась в изучении опыта Великобритании по организации организации системы здравоохранения для фармацевтического обеспечения лекарственными средствами льготных категорий населения. Материалы и методы. Для достижения поставленной цели были использованы общепринятые методы нормативно-правового, документального, ретроспективного и сравнительного анализа. Результаты. Система финансирования здравоохранения Великобритании предусматривает поступление преобладающей части средств из государственного бюджета, при этом распределение осуществляется по управленческой вертикали от высшего звена к низшему. Именно галоги, которые составляют около 90% бюджета здравоохранения, являются финансовым основанием национальной системы здравоохранения Великобритании. Для сравнения, только 7,5% средств поступают от работодателей. Поэтому можно утверждать, что система здравоохранения Великобритании фактически полностью обеспечивается за счет финансовых платежей со стороны плательщиков налогов и собственно государственного обеспечения. В мировой практике принято выделять три основные модели финансирования сферы здравоохранения: частная, бюджетная (модель Бевериджа), смешанная (модель Бисмарка). Частная модель финансирования существует за счет создания устойчивой конкуренции между заведениями здравоохранения. Частное страхование составляет около 40% от общих затрат, а остаток стоимости фармацевтического обеспечения покрывает сам пациент. Частная модель финансирования характерна для таких развитых стран как США и Япония. Бюджетная модель финансирования или модель Бевериджа предусматривает покрытие значительной части затрат на фармацевтическое обеспечение государственными учреждениями. Такая модель характерна и для Великобритании. Смешанная модель финансирования или модель Бисмарка базируется на «трех китах»: государство, предприятия и личные средства гражданина. Данная система финансирования на страховой основе характерна для Германии, Австрии и Франции. Частная медицина Великобритании — одна из наиболее передовых и наиболее дорогих в мире. В этой стране около 300 негосударственных госпиталей, каждый из которых получает лицензию в местном подразделении Национальной системы здравохранения и проходит проверку дважды в год. Здесь отсутствуют очереди, а медицинскую помошь предоставляют в полном и необходимом объеме. Платные услуги врачей и кабинетов оплачивают или страховые компании, или пациенты самостоятельно. В крупных компаниях Великобритании распространено медицинское страхование как дополнительный бонус к зарплате. Выводы. Опыт Великобритании по обязательному мединскому страхованию распространен в странах с преимущественным государственным финансированием. Модель Бевериджа распространена во многих странах, в которых государство обеспечивает компенсацию 80% и более затрат на здравоохранение (Канада, Австралия, Греция, Швеция, Испания). Значительные подвижки в системе здравоохранения Великобритании, возможность выбрать вид страхования и воспользоваться льготами на получение лекарственных средств позволила искусственно повысить конкуренцию между учреждениями здравоохранения, а соответственно – улучшить качество и скорость фармацевтического обеспечения пациентов. Таким образом, бюджетная медицина Великобритании – приоритет для многих стран мира и залог государственного финансирования фармацевтического обеспечения льготных категорий населения, независимо от уровня доходов и социального статуса. ; Background. Health is the highest value not only in the context of the perception of a person, but also society and the state as a whole. According to the content of international documents approved by the UN General Assembly, the WHO, the World Medical Association, governments should be responsible for the health of the population, ensure the implementation of the human right to life and health. Previously, the state of affairs in Ukraine regarding the pharmaceutical provision of privileged categories of citizens was studied. However, for forming a powerful and effective health care system in Ukraine for the pharmaceutical provision of privileged categories of citizens, it is useful to analyze the experience of providing health care in economically developed countries. The purpose of the research was to study the Great Britain experience with the organization of a healthcare system for the pharmaceutical provision of medicines to privileged population groups. Materials and methods. Common methods of normative legal, documentary, retrospective and comparative analysis used to gain that purpose. Results. The system of financing health care in the Great Britain provides getting finances mainly from the state budget, while the division takes place on the management vertical from the highest level to the lower one. The taxes that make up about 90% of the health care system budget are the financial basis of the national health system of the Great Britain. For comparison, only 7.5% comes from employers. Therefore, can argue that the healthcare system of the Great Britain in fact completely financed by financial contributions from taxpayers and by the government. There are three main models of financing health care allocated in the world practice: private, budget (model Beveridge), mixed (Bismarck model). A private financing model exists through the creation of sustainable competition between healthcare facilities. The part of private insurance is about 40% of total costs, and the patient himself covers the cost of pharmaceutical provision. A private financing model is typical for such developed countries as the United States of America and Japan. The budget model of funding or the Beveridge model means covering a large part of the costs of pharmaceutical provision by state institutions. This model is also typical for Great Britain. A mixed financing model or Bismarck model based on the three foundations: the state, enterprises and personal funds of a citizen. This system of insurance financing is typical for Germany, Austria and France. Private medicine in the Great Britain is one of the most advanced and most expensive in the world. There are about 300 non-state hospitals in the country, that receive a license at a local the National Health Service unit and tested twice a year. There are no queues here and medical care provided in full and to the extent necessary. The services of pay-doctors and cabinets paid either by insurance companies or by patients themselves. Large companies in Britain have health insurance as an additional paycheck bonus. Conclusions. According to the Great Britain experience, compulsory medical insurance takes place in countries with predominantly state funding. The Beveridge model is widespread in many countries where the state provides coverage of 80% or more of health care costs (Canada, Australia, Greece, Sweden, and Spain). Despite significant changes in the health care system of the Great Britain, the opportunity to choose the type of insurance and to take advantage of the benefits for the purchase of medicines and medical products, that allowed to increase competition between health facilities and, accordingly, to improve the quality and speed of pharmaceutical provision of patients. Thus, budget medicine of Great Britain is a priority for many world countries and a guarantee of state financing of pharmaceutical provision for privileged categories of citizens, regardless of income level and social status. ; Актуальність. Здоров'я – найвища цінність не просто в контексті сприйняття певної особи, але й суспільства та держави загалом. Згідно до змісту міжнародних документів, затверджених Генеральною Асамблеєю ООН, ВООЗ, Всесвітньою медичною асоціацією уряди мають нести відповідальність за здоров'я населення, забезпечити реалізацію права людини на життя і здоров'я. Однак, для формування потужної та дієвої системи охорони здоров'я в Україні для фармацевтичного забезпечення пільгових категорій громадян корисним є аналіз досвіду організації забезпечення охорони здоров'я в економічно розвинених країнах. Мета роботи полягала у вивченні досвіду Великої Британії щодо організації системи охорони здоров'я для фармацевтичного забезпечення лікарськими засобами пільгових категорій населення. Матеріали та методи. Для досягнення поставленої мети було використано загальноприйняті методи нормативно-правового, документального, ретроспективного та порівняльного аналізу. Результати. Система фінансування охорони здоров'я у Великій Британії передбачає надходження переважної частини коштів з державного бюджету, при цьому розподіл відбувається по управлінській вертикалі від вищої ланки до нижчої. Саме податки, які складають близько 90% бюджету охорони здоров'я, є фінансовим підґрунтям національної системи охорони здоров'я Великої Британії. Для порівняння, лише 7,5% коштів надходять від роботодавців. Тому можна стверджувати, що система охорони здоров'я Великої Британії фактично повністю забезпечується за рахунок фінансових внесків із боку платників податків та власне державного забезпечення. У світовій практиці прийнято виділяти три головні моделі фінансування сфери охорони здоров'я: приватна, бюджетна (модель Беверіджа), змішана (модель Бісмарка). Приватна модель фінансування існує за рахунок створення стійкої конкуренції між закладами охорони здоров'я. Частка приватного страхування складає близько 40% від загальних видатків, а залишок вартості фармацевтичного забезпечення покриває сам пацієнт. Приватна модель фінансування характерна для таких розвинених країн як США та Японія. Бюджетна модель фінансування або модель Беверіджа передбачає покриття значної частини витрат на фармацевтичне забезпечення державними установами. Така модель характерна і для Великої Британії. Змішана модель фінансування або модель Бісмарка базується на «трьох китах»: держава, підприємства та особисті кошти громадянина. Дана система фінансування на страхових засадах характерна для Німеччини, Австрії та Франції. Приватна медицина у Великій Британії — одна з найбільш передових і найдорожчих у світі. У цій країні близько 300 недержавних госпіталів, кожен з яких отримує ліцензію в місцевому підрозділі Національної системи охорони здоров'я Великої Британії і проходить перевірку два рази на рік. Тут немає ніяких черг, а медичну допомогу надають у повному та необхідному обсязі. Послуги платних лікарів і кабінетів оплачують або страхові компанії, або пацієнти самостійно. У великих компаніях Британії поширено медичне страхування як додатковий бонус до зарплати. Висновки. За досвідом Великої Британії обов'язкове медичне страхування має місце у країнах із переважним державним фінансуванням. Модель Беверіджа поширена у багатьох країнах, де держава забезпечує компенсацію 80% і більше витрат на охорону здоров'я (Канада, Австралія, Греція, Швеція, Іспанія). Значні зрушення у системі охорони здоров'я Великої Британії, можливість обрати вид страхування та скористатися пільгами на придбання лікарських засобів дозволила штучно підвищити конкуренцію між закладами охорони здоров'я, а відповідно – і покращити якість та швидкість фармацевтичного забезпечення пацієнтів. Отож, бюджетна медицина Великої Британії – пріоритет для багатьох країн світу та запорука державного фінансування фармацевтичного забезпечення пільгових категорій населення, незалежно від рівня доходів та соціального статусу.

Background. Formation of mental disorders in the area of military conflict occurs in emergencies, which are fighting, leading to the emergence of stress disorders, and in the future after returning to normal living conditions can lead to decompensation of personality disorders, post-traumatic stress disorder, depression and suicide. The purpose was to conduct clinical and pharmacological, classification and legal, nomenclature and legal distribution of medicines for pharmacotherapy of depression among combatants with determination of parameters of their control regime. Materials and methods. The research used the current normative, legal and methodological documents, the State Register of Medicines of Ukraine, scientific sources, instructions for medical use of medicines, Internet resources. Used regulatory, documentary, forensic and pharmaceutical methods of analysis. Results. The article deals with the clinical and pharmacological, classification and legal, nomenclature and legal distribution of medicines with the determination of parameters of their control regime by ICD-10 codes F32-33 for the pharmacotherapy of depression among patients-combatants who receive medical care and pharmaceutical provision. Conclusions. Established that for pharmacotherapy of depression in healthcare establishments medicines prescribed, which: according to the clinical and pharmacological groups belong to the ATC codes "N04B", "N05A" and "N06A"; by classification and legal group – to the general group; by the nomenclature and legal group – to the prescription group. Determined that the circulation of antidepressant and antipsychotic medicines for the pharmacotherapy of depression among combatants in medical institutions carried out based on a license for medical practice, and in pharmacy establishments – based on a license for wholesale and retail trade of medicines. Implementation of the parameters of the control regime of medicines for pharmacotherapy of depression in the activity of healthcare facilities is relevant for psychiatrists, narcologists and general practitioners, and will ensure the proper organization of the order of their treatment at the stages of appointment, issue, storage, accounting, quality control and release in accordance with the requirements of the current legislation. ; Актуальность. Формирование психических расстройств в зоне военного конфликта происходит в чрезвычайных ситуациях, которыми выступают боевые действия, что приводит к возникновению стрессовых расстройств, а в дальнейшем после возвращения в привычные условия жизни может привести к декомпенсации расстройств личности, посттравматическим стрессовым расстройствам, депрессии, суицидам и самоубийствам. Цель исследования. Провести клинико-фармакологическое, классификационно-правовое и номенклатурно-правовое распределение лекарственных средств для фармакотерапии депрессии у комбатантов с определением параметров их режима контроля. Материалы и методы. Для проведения исследования были использованы действующие нормативно-правовые и инструктивно-методические документы, Государственный реестр лекарственных средств Украины, научные источники, инструкции для медицинского применения лекарственных средств, интернет-ресурсы. Использовались нормативно-правовой, документальный и судебно-фармацевтический методы анализа. Результаты. В статье проведено клинико-фармакологическое, классификационно-правовое и номенклатурно-правовое распределение лекарственных средств с определением параметров их режима контроля по кодам F 32-33 МКБ-10 для фармакотерапии депрессии у пациентов-комбатантов, которые в учреждениях здравоохранения различных уровней получают медицинскую помощь и фармацевтическое обеспечение. Выводы. Установлено, что для фармакотерапии депрессии в учреждениях здравоохранения назначаются лекарственные средства, которые: по клинико-фармакологическому признаку относятся к АТС-кодам «N04B», «N05А» и «N06A»; по классификационно-правовому признаку – к общей группе; по номенклатурно-правовому признаку – к рецептурной группе. Определено, что обращение антидепрессивных и антипсихотических лекарственных средств для фармакотерапии депрессии у комбатантов в медицинских учреждениях осуществляется на основании лицензии на медицинскую практику, а в аптечных учреждениях – на основании лицензии на оптовую и розничную торговлю лекарственными средствами. Внедрение в работу учреждений здравоохранения параметров режима контроля лекарственных средств для фармакотерапии депрессии является актуальным для врачей-психиатров, врачей-наркологов, врачей общей практики и обеспечит надлежащую организацию порядка их обращения на этапах назначения, выписки, хранения, учета, контроля качества и отпуска в соответствии с требованиями действующего законодательства. ; Актуальність. Формування психічних розладів у зоні військового конфлікту відбувається у надзвичайних ситуаціях, якими є бойові дії, що призводить до виникнення стресових розладів, а в подальшому після повернення до звичних умов життя може привести до декомпенсації розладів особистості, посттравматичних стресових розладів, депресії, суїцидів та самогубства. Мета дослідження. Провести клініко-фармакологічний, класифікаційно-правовий та номенклатурно-правовий розподіл лікарських засобів для фармакотерапії депресії у комбатантів з визначенням параметрів їх режиму контролю. Матеріали та методи. Для проведення дослідження було використано чинні нормативно-правові та інструктивно-методичні документи, Державний реєстр лікарських засобів України, наукові джерела, інструкції для медичного застосування лікарських засобів, інтернет-ресурси. Використовувались нормативно-правовий, документальний і судово-фармацевтичний методи аналізу. Результати. У статті проведено клініко-фармакологічний, класифікаційно-правовий та номенклатурно-правовий розподіл лікарських засобів з визначенням параметрів їх режиму контролю за кодами F 32-33 МКХ-10 для фармакотерапії депресії у пацієнтів-комбатантів, які в закладах охорони здоров'я різних рівнів отримують медичну допомогу та фармацевтичне забезпечення. Висновки. Встановлено, що для фармакотерапії депресії в закладах охорони здоров'я призначаються лікарські засоби, які: за клініко-фармакологічною ознакою належать до АТС-кодів «N04B», «N05А» і «N06A»; за класифікаційно-правовою ознакою – до загальної групи; за номенклатурно-правовою ознакою – до рецептурної групи. Визначено, що обіг антидепресивних і антипсихотичних лікарських засобів для фармакотерапії депресії у комбатантів у медичних закладах здійснюється на підставі ліцензії на медичну практику, а в аптечних закладах – на підставі ліцензії на оптову та роздрібну торгівлю лікарськими засобами. Впровадження в діяльність закладів охорони здоров'я параметрів режиму контролю лікарських засобів для фармакотерапії депресії є актуальним для лікарів-психіатрів, лікарів-наркологів, лікарів загальної практики та забезпечить належну організацію порядку їх обігу на етапах призначення, виписування, зберігання, обліку, контролю якості та відпуску відповідно до вимог чинного законодавства.

Background. Formation of mental disorders in the area of military conflict occurs in emergencies, which are fighting, leading to the emergence of stress disorders, and in the future after returning to normal living conditions can lead to decompensation of personality disorders, post-traumatic stress disorder, depression and suicide. The purpose was to conduct clinical and pharmacological, classification and legal, nomenclature and legal distribution of medicines for pharmacotherapy of depression among combatants with determination of parameters of their control regime. Materials and methods. The research used the current normative, legal and methodological documents, the State Register of Medicines of Ukraine, scientific sources, instructions for medical use of medicines, Internet resources. Used regulatory, documentary, forensic and pharmaceutical methods of analysis. Results. The article deals with the clinical and pharmacological, classification and legal, nomenclature and legal distribution of medicines with the determination of parameters of their control regime by ICD-10 codes F32-33 for the pharmacotherapy of depression among patients-combatants who receive medical care and pharmaceutical provision. Conclusions. Established that for pharmacotherapy of depression in healthcare establishments medicines prescribed, which: according to the clinical and pharmacological groups belong to the ATC codes "N04B", "N05A" and "N06A"; by classification and legal group – to the general group; by the nomenclature and legal group – to the prescription group. Determined that the circulation of antidepressant and antipsychotic medicines for the pharmacotherapy of depression among combatants in medical institutions carried out based on a license for medical practice, and in pharmacy establishments – based on a license for wholesale and retail trade of medicines. Implementation of the parameters of the control regime of medicines for pharmacotherapy of depression in the activity of healthcare facilities is relevant for psychiatrists, narcologists and general practitioners, and will ensure the proper organization of the order of their treatment at the stages of appointment, issue, storage, accounting, quality control and release in accordance with the requirements of the current legislation. ; Актуальность. Формирование психических расстройств в зоне военного конфликта происходит в чрезвычайных ситуациях, которыми выступают боевые действия, что приводит к возникновению стрессовых расстройств, а в дальнейшем после возвращения в привычные условия жизни может привести к декомпенсации расстройств личности, посттравматическим стрессовым расстройствам, депрессии, суицидам и самоубийствам. Цель исследования. Провести клинико-фармакологическое, классификационно-правовое и номенклатурно-правовое распределение лекарственных средств для фармакотерапии депрессии у комбатантов с определением параметров их режима контроля. Материалы и методы. Для проведения исследования были использованы действующие нормативно-правовые и инструктивно-методические документы, Государственный реестр лекарственных средств Украины, научные источники, инструкции для медицинского применения лекарственных средств, интернет-ресурсы. Использовались нормативно-правовой, документальный и судебно-фармацевтический методы анализа. Результаты. В статье проведено клинико-фармакологическое, классификационно-правовое и номенклатурно-правовое распределение лекарственных средств с определением параметров их режима контроля по кодам F 32-33 МКБ-10 для фармакотерапии депрессии у пациентов-комбатантов, которые в учреждениях здравоохранения различных уровней получают медицинскую помощь и фармацевтическое обеспечение. Выводы. Установлено, что для фармакотерапии депрессии в учреждениях здравоохранения назначаются лекарственные средства, которые: по клинико-фармакологическому признаку относятся к АТС-кодам «N04B», «N05А» и «N06A»; по классификационно-правовому признаку – к общей группе; по номенклатурно-правовому признаку – к рецептурной группе. Определено, что обращение антидепрессивных и антипсихотических лекарственных средств для фармакотерапии депрессии у комбатантов в медицинских учреждениях осуществляется на основании лицензии на медицинскую практику, а в аптечных учреждениях – на основании лицензии на оптовую и розничную торговлю лекарственными средствами. Внедрение в работу учреждений здравоохранения параметров режима контроля лекарственных средств для фармакотерапии депрессии является актуальным для врачей-психиатров, врачей-наркологов, врачей общей практики и обеспечит надлежащую организацию порядка их обращения на этапах назначения, выписки, хранения, учета, контроля качества и отпуска в соответствии с требованиями действующего законодательства. ; Актуальність. Формування психічних розладів у зоні військового конфлікту відбувається у надзвичайних ситуаціях, якими є бойові дії, що призводить до виникнення стресових розладів, а в подальшому після повернення до звичних умов життя може привести до декомпенсації розладів особистості, посттравматичних стресових розладів, депресії, суїцидів та самогубства. Мета дослідження. Провести клініко-фармакологічний, класифікаційно-правовий та номенклатурно-правовий розподіл лікарських засобів для фармакотерапії депресії у комбатантів з визначенням параметрів їх режиму контролю. Матеріали та методи. Для проведення дослідження було використано чинні нормативно-правові та інструктивно-методичні документи, Державний реєстр лікарських засобів України, наукові джерела, інструкції для медичного застосування лікарських засобів, інтернет-ресурси. Використовувались нормативно-правовий, документальний і судово-фармацевтичний методи аналізу. Результати. У статті проведено клініко-фармакологічний, класифікаційно-правовий та номенклатурно-правовий розподіл лікарських засобів з визначенням параметрів їх режиму контролю за кодами F 32-33 МКХ-10 для фармакотерапії депресії у пацієнтів-комбатантів, які в закладах охорони здоров'я різних рівнів отримують медичну допомогу та фармацевтичне забезпечення. Висновки. Встановлено, що для фармакотерапії депресії в закладах охорони здоров'я призначаються лікарські засоби, які: за клініко-фармакологічною ознакою належать до АТС-кодів «N04B», «N05А» і «N06A»; за класифікаційно-правовою ознакою – до загальної групи; за номенклатурно-правовою ознакою – до рецептурної групи. Визначено, що обіг антидепресивних і антипсихотичних лікарських засобів для фармакотерапії депресії у комбатантів у медичних закладах здійснюється на підставі ліцензії на медичну практику, а в аптечних закладах – на підставі ліцензії на оптову та роздрібну торгівлю лікарськими засобами. Впровадження в діяльність закладів охорони здоров'я параметрів режиму контролю лікарських засобів для фармакотерапії депресії є актуальним для лікарів-психіатрів, лікарів-наркологів, лікарів загальної практики та забезпечить належну організацію порядку їх обігу на етапах призначення, виписування, зберігання, обліку, контролю якості та відпуску відповідно до вимог чинного законодавства.

Background. According to domestic scientists, 75% of combat veterans diagnosed with symptoms that can diagnose mental and behavioral disorders because of alcohol consumption. Almost 100 thousand patients with alcohol dependence registered at the narcological dispensaries annually in Ukraine. The aim of the study was to study the pharmaceutical provision of addiction syndrome because of alcohol use (F10.2) with the definition of the parameters of the control regime among participants in combat operations. Materials and methods. In order to achieve this goal, existing international and domestic legislative, normative and legal, methodological documents; scientific sources; instructions for medical use of medicines; Internet-resources that processed using normative legal, documentary, forensic, pharmaceutical, comparative and graphical methods of analysis were used. Results. The consistency of the pharmacotherapy principles of alcohol addiction syndrome (F10.2) at the international and national levels was clarified by comparative analysis of the clinical and pharmacological groups of medicines in the following regulatory documents: Drugs used in alcohol dependence EBM Guidelines 8.9.2017 (Latest changes 8.9. 2017 Kaarlo Simojoki); the Order of the Ministry of Healthcare of Ukraine No. 681 dated September 21, 2009 "On Approval of Clinical Protocols for the Provision of Medical Aid in the Specialty "Narcology"; the Order of the Ministry of Healthcare of Ukraine No. 868 dated May 10, 2018 "On approval of the tenth issue of the State Form of Medicines and ensuring their availability"; the Decree of the Cabinet of Ministers of Ukraine No. 333 dated September 25, 2009 "Some issues of state regulation of prices for medicines and medical products", which approved the National List of Basic Medicines. Conclusions. The pharmaceutical provision for addiction syndrome because of alcohol consumption (F10.2) studied with determination of the parameters of the control regime among the participants of the military operations. Analyzed the rubricification of code F10.2 "Addiction syndrome due to alcohol use" for ICD-10 numbering 11 items. Systematized the clinical and pharmacological groups of medicinal products used for the pharmaceutical provision of addiction syndrome due to the use of alcohol among participants of military operations. Based on the analysis of the regulatory framework, determined that in the clinical protocols of the provision of medical care in the specialty "Narcology" all studied clinical and pharmacological groups of medicines for the pharmacotherapy of addiction syndrome due to alcohol use were included; in the State Form of Medicine there are no sensitizing drugs; in the National List of Essential Medicines there are no 4 clinical and pharmacological groups: psychoanalyptics (antidepressants), sensitizing drugs, peripheral vasodilators, derivatives of g-aminobutyric acid (sodium oxybutyrate), parameters of the control regimen of drugs for pharmacotherapy of addiction syndrome due to alcohol use Participants in military operations. Noted that the special regime of control has according to the classification and legal group 3 psychotropic drugs (diazepam, sodium oxibiturate and phenobarbital), which should be located in healthcare institutions on the subject and quantitative accounting. Proved in the comparative aspect, the features of licensing of studied medicinal products in medical and pharmacy establishments of healthcare. Regarding the legal status of the investigational medicinal products, taking into account the parameters of their control regime, they will increase the level of their legal, informational and physical accessibility for doctors, pharmacists and patients, and also proper organization of circulation procedure of such drugs on the stages of the appointment, discharge, storage, accounting, quality control and delivery in accordance with the current legislation of Ukraine. ; Актуальность. По данным отечественных ученых, у 75% ветеранов боевых действий отмечаются симптомы, которые позволяют диагностировать психические и поведенческие расстройства вследствие употребления алкоголя. В Украине ежегодно почти 100 тысяч пациентов с алкогольной зависимостью становятся на учет в наркологические диспансеры. Цель исследования: Изучить фармацевтическое обеспечение синдрома зависимости вследствие употребления алкоголя (F 10.2) с определением параметров режима контроля среди участников боевых действий. Материалы и методы. Для достижения поставленной цели были использованы действующие международные и отечественные законодательные, нормативно-правовые и инструктивно-методические документы; научные источники; инструкции по применению лекарственных средств; Internet-ресурсы, которые были обработаны с применением нормативно-правового, документального, судебно-фармацевтического, сравнительного и графического методов анализа. Результаты. Согласованность принципов фармакотерапии синдрома зависимости от алкоголя (F 10.2) на международном и национальном уровнях определялась путем сравнительного анализа клинико-фармакологических групп лекарственных средств в таких нормативно-правовых документах: Drugs used in alcohol dependence EBM Guidelines 8.9.2017 (Latest change 8.9. 2017 Kaarlo Simojoki); приказ МЗ Украины № 681 от 21.09.2009 г. «Об утверждении клинических протоколов оказания медицинской помощи по специальности "Наркология"»; приказ МЗ Украины № 868 от 10.05.2018 г. «Об утверждении десятого выпуска Государственного формуляра лекарственных средств и обеспечения его доступности»; Постановление КМ Украины № 333 от 25.09.2009 г. «Некоторые вопросы государственного регулирования цен на лекарственные средства и изделия медицинского назначения», которым утвержден Национальный перечень основных лекарственных средств. Выводы. Изучено фармацевтическое обеспечение синдрома зависимости вследствие употребления алкоголя (F 10.2) с определением параметров режима контроля среди участников боевых действий. Проанализирована рубрификация кода F10.2 «Синдром зависимости вследствие употребления алкоголя» согласно МКБ-10, которая насчитывает 11 позиций. Систематизированы клинико-фармакологические группы лекарственных средств, которые используются для фармацевтического обеспечения синдрома зависимости вследствие употребления алкоголя среди участников боевых действий. На основании анализа нормативной базы определено, что в клиническом протоколе оказания медицинской помощи по специальности «Наркология» включены все исследуемые клинико-фармакологические группы лекарственных средств для фармакотерапии синдрома зависимости вследствие употребления алкоголя; в Государственном формуляре лекарственных средств отсутствуют сенсибилизирующие лекарственные средства; в Национальном перечне основных лекарственных средств отсутствуют 4 клинико-фармакологические группы: психоаналептики (антидепрессанты); сенсибилизирующие лекарственные средства; периферические вазодилататоры, производные g-аминомасляной кислоты (натрия оксибутират). Установлены параметры режима контроля лекарственных средств для фармакотерапии синдрома зависимости вследствие употребления алкоголя среди участников боевых действий. Указано, что специальный режим контроля имеют по классификационно-правовой группе 3 психотропные лекарственные средства (диазепам, натрия оксибутират и фенобарбитал), которые должны находиться в учреждениях здравоохранения на предметно-количественном учете. В сравнительном аспекте обоснованы особенности лицензирования оборота лекарственных средств в медицинских и аптечных учреждениях. Внедрение в деятельность учреждений здравоохранения данных относительно правового статуса лекарственных средств с учетом параметров их режима контроля обеспечит повышение уровня их правовой, информационной и физической доступности для врачей, провизоров и пациентов, а также надлежащую организацию порядка обращения таких лекарственных средств на этапах назначения, выписки, хранения, учета, контроля качества и отпуска в соответствии с требованиями действующего законодательства Украины. ; Актуальність. За даними вітчизняних вчених, у 75% ветеранів бойових дій відзначаються симптоми, які дозволяють діагностувати психічні і поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю. В Україні щороку майже 100 тисяч пацієнтів з алкогольною залежністю поступають на облік у наркологічні диспансери. Мета дослідження: вивчити фармацевтичне забезпечення синдрому залежності внаслідок вживання алкоголю (F 10.2) з визначенням параметрів режиму контролю серед учасників бойових дій. Матеріали та методи. Для досягнення поставленої мети було використано чинні міжнародні та вітчизняні законодавчі, нормативно-правові та інструктивно-методичні документи; наукові джерела; інструкції для медичного застосування лікарських засобів; Internet-ресурси, які було оброблено із застосуванням нормативно-правового, документального, судово-фармацевтичного, порівняльного та графічного методів аналізу. Результати. Узгодженість принципів фармакотерапії синдрому залежності від алкоголю (F 10.2) на міжнародному і національному рівнях з'ясовувалася шляхом порівняльного аналізу клініко-фармакологічних груп лікарських засобів у таких нормативно-правових документах: Drugs used in alcohol dependence EBM Guidelines 8.9.2017 (Latest change 8.9.2017 Kaarlo Simojoki); наказ МОЗ України № 681 від 21.09.2009 р. «Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги зі спеціальності "Наркологія"»; наказ МОЗ України № 868 від 10.05.2018 р. «Про затвердження десятого випуску Державного формуляра лікарських засобів та забезпечення його доступності»; Постанова КМ України № 333 від 25.09.2009 р. «Деякі питання державного регулювання цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення», якою затверджено Національний перелік основних лікарських засобів. Висновки. Вивчено фармацевтичне забезпечення синдрому залежності внаслідок вживання алкоголю (F 10.2) з визначенням параметрів режиму контролю серед учасників бойових дій. Проаналізовано рубрифікацію коду F10.2 «Синдром залежності внаслідок вживання алкоголю» за МКХ-10, що налічує 11 позицій. Систематизовано клініко-фармакологічні групи лікарських засобів, що використовуються для фармацевтичного забезпечення синдрому залежності внаслідок вживання алкоголю серед учасників бойових дій. На підставі аналізу нормативної бази визначено, що в клінічному протоколі надання медичної допомоги зі спеціальності «Наркологія» включено всі досліджувані клініко-фармакологічні групи лікарських засобів для фармакотерапії синдрому залежності внаслідок вживання алкоголю; у Державному формулярі лікарських засобів відсутні сенсибілізуючі лікарські засоби; у Національному переліку основних лікарських засобів відсутні 4 клініко-фармакологічні групи: психоаналептики (антидепресанти); сенсибілізуючі лікарські засоби; периферичні вазоділататори; похідні g-аміномасляної кислоти (натрію оксибутирату). Встановлено параметри режиму контролю лікарських засобів для фармакотерапії синдрому залежності внаслідок вживання алкоголю серед учасників бойових дій. Зазначено, що спеціальний режим контролю мають за класифікаційно-правовою групою 3 психотропні лікарські засоби (діазепам, натрію оксибутират і фенобарбітал), які повинні бути в закладах охорони здоров'я на предметно-кількісному обліку. У порівняльному аспекті доведено особливості ліцензування обігу досліджуваних лікарських засобів у медичних та аптечних закладах охорони здоров'я. Висновки. Впровадження в діяльність закладів охорони здоров'я даних щодо правового статусу досліджуваних лікарських засобів з урахуванням параметрів їх режиму контролю забезпечить підвищення рівня їх правової, інформаційної та фізичної доступності для лікарів, провізорів і пацієнтів, а також належну організацію порядку обігу таких лікарських засобів на етапах призначення, виписування, зберігання, обліку, контролю якості та відпуску відповідно до вимог чинного законодавства України.

Актуальность. По данным отечественных ученых, у 75% ветеранов боевых действий отмечаются симптомы, которые позволяют диагностировать психические и поведенческие расстройства вследствие употребления алкоголя. В Украине ежегодно почти 100 тысяч пациентов с алкогольной зависимостью становятся на учет в наркологические диспансеры. Цель исследования: Изучить фармацевтическое обеспечение синдрома зависимости вследствие употребления алкоголя (F 10.2) с определением параметров режима контроля среди участников боевых действий. Материалы и методы. Для достижения поставленной цели были использованы действующие международные и отечественные законодательные, нормативно-правовые и инструктивно-методические документы; научные источники; инструкции по применению лекарственных средств; Internet-ресурсы, которые были обработаны с применением нормативно-правового, документального, судебно-фармацевтического, сравнительного и графического методов анализа. Результаты. Согласованность принципов фармакотерапии синдрома зависимости от алкоголя (F 10.2) на международном и национальном уровнях определялась путем сравнительного анализа клинико-фармакологических групп лекарственных средств в таких нормативно-правовых документах: Drugs used in alcohol dependence EBM Guidelines 8.9.2017 (Latest change 8.9. 2017 Kaarlo Simojoki); приказ МЗ Украины № 681 от 21.09.2009 г. «Об утверждении клинических протоколов оказания медицинской помощи по специальности "Наркология"»; приказ МЗ Украины № 868 от 10.05.2018 г. «Об утверждении десятого выпуска Государственного формуляра лекарственных средств и обеспечения его доступности»; Постановление КМ Украины № 333 от 25.09.2009 г. «Некоторые вопросы государственного регулирования цен на лекарственные средства и изделия медицинского назначения», которым утвержден Национальный перечень основных лекарственных средств. Выводы. Изучено фармацевтическое обеспечение синдрома зависимости вследствие употребления алкоголя (F 10.2) с определением параметров режима контроля среди участников боевых действий. Проанализирована рубрификация кода F10.2 «Синдром зависимости вследствие употребления алкоголя» согласно МКБ-10, которая насчитывает 11 позиций. Систематизированы клинико-фармакологические группы лекарственных средств, которые используются для фармацевтического обеспечения синдрома зависимости вследствие употребления алкоголя среди участников боевых действий. На основании анализа нормативной базы определено, что в клиническом протоколе оказания медицинской помощи по специальности «Наркология» включены все исследуемые клинико-фармакологические группы лекарственных средств для фармакотерапии синдрома зависимости вследствие употребления алкоголя; в Государственном формуляре лекарственных средств отсутствуют сенсибилизирующие лекарственные средства; в Национальном перечне основных лекарственных средств отсутствуют 4 клинико-фармакологические группы: психоаналептики (антидепрессанты); сенсибилизирующие лекарственные средства; периферические вазодилататоры, производные g-аминомасляной кислоты (натрия оксибутират). Установлены параметры режима контроля лекарственных средств для фармакотерапии синдрома зависимости вследствие употребления алкоголя среди участников боевых действий. Указано, что специальный режим контроля имеют по классификационно-правовой группе 3 психотропные лекарственные средства (диазепам, натрия оксибутират и фенобарбитал), которые должны находиться в учреждениях здравоохранения на предметно-количественном учете. В сравнительном аспекте обоснованы особенности лицензирования оборота лекарственных средств в медицинских и аптечных учреждениях. Внедрение в деятельность учреждений здравоохранения данных относительно правового статуса лекарственных средств с учетом параметров их режима контроля обеспечит повышение уровня их правовой, информационной и физической доступности для врачей, провизоров и пациентов, а также надлежащую организацию порядка обращения таких лекарственных средств на этапах назначения, выписки, хранения, учета, контроля качества и отпуска в соответствии с требованиями действующего законодательства Украины. ; Актуальність. За даними вітчизняних вчених, у 75% ветеранів бойових дій відзначаються симптоми, які дозволяють діагностувати психічні і поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю. В Україні щороку майже 100 тисяч пацієнтів з алкогольною залежністю поступають на облік у наркологічні диспансери. Мета дослідження: вивчити фармацевтичне забезпечення синдрому залежності внаслідок вживання алкоголю (F 10.2) з визначенням параметрів режиму контролю серед учасників бойових дій. Матеріали та методи. Для досягнення поставленої мети було використано чинні міжнародні та вітчизняні законодавчі, нормативно-правові та інструктивно-методичні документи; наукові джерела; інструкції для медичного застосування лікарських засобів; Internet-ресурси, які було оброблено із застосуванням нормативно-правового, документального, судово-фармацевтичного, порівняльного та графічного методів аналізу. Результати. Узгодженість принципів фармакотерапії синдрому залежності від алкоголю (F 10.2) на міжнародному і національному рівнях з'ясовувалася шляхом порівняльного аналізу клініко-фармакологічних груп лікарських засобів у таких нормативно-правових документах: Drugs used in alcohol dependence EBM Guidelines 8.9.2017 (Latest change 8.9.2017 Kaarlo Simojoki); наказ МОЗ України № 681 від 21.09.2009 р. «Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги зі спеціальності "Наркологія"»; наказ МОЗ України № 868 від 10.05.2018 р. «Про затвердження десятого випуску Державного формуляра лікарських засобів та забезпечення його доступності»; Постанова КМ України № 333 від 25.09.2009 р. «Деякі питання державного регулювання цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення», якою затверджено Національний перелік основних лікарських засобів. Висновки. Вивчено фармацевтичне забезпечення синдрому залежності внаслідок вживання алкоголю (F 10.2) з визначенням параметрів режиму контролю серед учасників бойових дій. Проаналізовано рубрифікацію коду F10.2 «Синдром залежності внаслідок вживання алкоголю» за МКХ-10, що налічує 11 позицій. Систематизовано клініко-фармакологічні групи лікарських засобів, що використовуються для фармацевтичного забезпечення синдрому залежності внаслідок вживання алкоголю серед учасників бойових дій. На підставі аналізу нормативної бази визначено, що в клінічному протоколі надання медичної допомоги зі спеціальності «Наркологія» включено всі досліджувані клініко-фармакологічні групи лікарських засобів для фармакотерапії синдрому залежності внаслідок вживання алкоголю; у Державному формулярі лікарських засобів відсутні сенсибілізуючі лікарські засоби; у Національному переліку основних лікарських засобів відсутні 4 клініко-фармакологічні групи: психоаналептики (антидепресанти); сенсибілізуючі лікарські засоби; периферичні вазоділататори; похідні g-аміномасляної кислоти (натрію оксибутирату). Встановлено параметри режиму контролю лікарських засобів для фармакотерапії синдрому залежності внаслідок вживання алкоголю серед учасників бойових дій. Зазначено, що спеціальний режим контролю мають за класифікаційно-правовою групою 3 психотропні лікарські засоби (діазепам, натрію оксибутират і фенобарбітал), які повинні бути в закладах охорони здоров'я на предметно-кількісному обліку. У порівняльному аспекті доведено особливості ліцензування обігу досліджуваних лікарських засобів у медичних та аптечних закладах охорони здоров'я. Висновки. Впровадження в діяльність закладів охорони здоров'я даних щодо правового статусу досліджуваних лікарських засобів з урахуванням параметрів їх режиму контролю забезпечить підвищення рівня їх правової, інформаційної та фізичної доступності для лікарів, провізорів і пацієнтів, а також належну організацію порядку обігу таких лікарських засобів на етапах призначення, виписування, зберігання, обліку, контролю якості та відпуску відповідно до вимог чинного законодавства України. ; Background. According to domestic scientists, 75% of combat veterans diagnosed with symptoms that can diagnose mental and behavioral disorders because of alcohol consumption. Almost 100 thousand patients with alcohol dependence registered at the narcological dispensaries annually in Ukraine. The aim of the study was to study the pharmaceutical provision of addiction syndrome because of alcohol use (F10.2) with the definition of the parameters of the control regime among participants in combat operations. Materials and methods. In order to achieve this goal, existing international and domestic legislative, normative and legal, methodological documents; scientific sources; instructions for medical use of medicines; Internet-resources that processed using normative legal, documentary, forensic, pharmaceutical, comparative and graphical methods of analysis were used. Results. The consistency of the pharmacotherapy principles of alcohol addiction syndrome (F10.2) at the international and national levels was clarified by comparative analysis of the clinical and pharmacological groups of medicines in the following regulatory documents: Drugs used in alcohol dependence EBM Guidelines 8.9.2017 (Latest changes 8.9. 2017 Kaarlo Simojoki); the Order of the Ministry of Healthcare of Ukraine No. 681 dated September 21, 2009 "On Approval of Clinical Protocols for the Provision of Medical Aid in the Specialty "Narcology"; the Order of the Ministry of Healthcare of Ukraine No. 868 dated May 10, 2018 "On approval of the tenth issue of the State Form of Medicines and ensuring their availability"; the Decree of the Cabinet of Ministers of Ukraine No. 333 dated September 25, 2009 "Some issues of state regulation of prices for medicines and medical products", which approved the National List of Basic Medicines. Conclusions. The pharmaceutical provision for addiction syndrome because of alcohol consumption (F10.2) studied with determination of the parameters of the control regime among the participants of the military operations. Analyzed the rubricification of code F10.2 "Addiction syndrome due to alcohol use" for ICD-10 numbering 11 items. Systematized the clinical and pharmacological groups of medicinal products used for the pharmaceutical provision of addiction syndrome due to the use of alcohol among participants of military operations. Based on the analysis of the regulatory framework, determined that in the clinical protocols of the provision of medical care in the specialty "Narcology" all studied clinical and pharmacological groups of medicines for the pharmacotherapy of addiction syndrome due to alcohol use were included; in the State Form of Medicine there are no sensitizing drugs; in the National List of Essential Medicines there are no 4 clinical and pharmacological groups: psychoanalyptics (antidepressants), sensitizing drugs, peripheral vasodilators, derivatives of g-aminobutyric acid (sodium oxybutyrate), parameters of the control regimen of drugs for pharmacotherapy of addiction syndrome due to alcohol use Participants in military operations. Noted that the special regime of control has according to the classification and legal group 3 psychotropic drugs (diazepam, sodium oxibiturate and phenobarbital), which should be located in healthcare institutions on the subject and quantitative accounting. Proved in the comparative aspect, the features of licensing of studied medicinal products in medical and pharmacy establishments of healthcare. Regarding the legal status of the investigational medicinal products, taking into account the parameters of their control regime, they will increase the level of their legal, informational and physical accessibility for doctors, pharmacists and patients, and also proper organization of circulation procedure of such drugs on the stages of the appointment, discharge, storage, accounting, quality control and delivery in accordance with the current legislation of Ukraine.