In this article the problem of the need to improve pharmaceutical legislation of Ukraine to strengthen state control over the regulation of plant species Argyrea nervosa from the point of judicial pharmacy. Negative health consequences of drug abuse by the plants species of Argyrea nervosa by the youth were studied. ; В статье рассмотрена проблема необходимости усовершенствования фармацевтического законодательства Украины для усиления государственного контроля за регулированием оборота растений рода роза гавайская (Argyrea nervosa) с позиции судебной фармации. Изучены негативные медико-фармацевтические последствия злоупотребления растениями этого вида молодёжью.
In the article the results of the judicial-pharmaceutical monitoring of features of turn of medications are resulted with psychoactive property. It is set that takes place proof tendency of involving all the plenty of young people in the process of the use without setting of doctor by medications of different legal nomenclature groups. On the example of preparation «Cofex» measures are offered on the improvement of pharmaceutical legislation with the purpose of counteraction further narkotization of minor. ; В статье приведены результаты судебно-фармацевтического мониторинга особенностей оборота лекарственных средств с психоактивными свойствами. Установлено, что имеет место стойкая тенденция вовлечения все большего количества молодых людей в процесс употребления без назначения врача лекарственных средств разных номенклатурно-правовых групп. На примере препарата «Кофекс» предложены меры по усовершенствованию фармацевтического законодательства с целью противодействия дальнейшей наркотизации несовершеннолетних.
It is certain that passive smoking among the students results in different disorders of health, and in course of time — to dependence to tobacco smoke, that forms pathological nicotine dependence distribution of which an imperfect legislative base is instrumental in. It is set that prevalence of active smoking among the students is marked mainly from influence of surroundings, namely smoking parents, brothers, sisters, friends, friends and etc. ; Определено, что пассивное табакокурение среди студентов приводит к различным расстройствам здоровья, а со временем — к привыканию к табачному дыму, то есть формирует патологическую никотиновую зависимость, распространению которой способствует несовершенная законодательная база. Установлено, что распространенность активного табакокурения среди студентов возникает в основном из-за влияния окружающей микросреды, а именно курящих родителей, братьев, сестёр, друзей, подруг и т.д.
Quality of the expert providing of psychoactive substances which are return from non-legal turn providing by the complex of forensic examinations, for example, forensic chemical pharmaceutical, forensic necrology, forensic psychiatric and forensic medicine examinations. On results the lead through of the indicated forensic examinations a question decides about qualification of corpus delict in accordance with the articles the 305—322 Criminal codes of Ukraine. The proper qualification of corpus delict will be instrumental in democratic transformations, to directed on defense right suspected, accused and defendant, as it is declared in Constitution of Ukraine. ; Качество экспертного обеспечения психоактивных веществ, которые изымаются из незаконного оборота, на этапе досудебного и судебного следствия обеспечивается комплексом судебных экспертиз, среди которых основными являются судебная химико-фармацевтическая, судебно-наркологическая, судебно-психиатрическая и судебно-медицинская экспертизы. По результатам проведения указанных судебных экспертиз решается вопрос о квалификации состава преступления в соответствии со статьями 305—322 Уголовного кодекса Украины. Надлежащая квалификация состава преступления будет способствовать демократическим преобразованиям, направленным на защиту прав подозреваемых, обвиняемых и подсудимых, как это задекларировано в Конституции Украины.
Background. Around the world, drug-related road traffic accidents are one of the leading causes of injury and death among road users. Traffic safety is a system that includes the following components: a person – a person's health condition – the use of dangerous drugs of different classification and legal groups – adverse drug reactions – a vehicle – a road. The share of road traffic accidents under the influence of drugs is more than 75 %, they are also the most socially dangerous, because they have grave consequences, cause irreparable harm to the health and death of the victims. The purpose of the study was to analyze the achievements of forensic and pharmaceutical researches in Ukraine on the impact of drugs on the safety, life and health of road users within the framework of the organization of pharmaceutical business, drug technology, pharmaceutical and medical law in a retrospective aspect. Materials and methods. The materials of the imperative research were legislative, regulatory and legal documents; materials of the formation of the scientific school of forensic pharmacy; scientific publications on the topic of the article; Internet resources, sources of scientific literature. To achieve the set goals, the methods of forensic and pharmaceutical, regulatory, documentary, bibliographic, comparative, historical and graphic analysis were used. Results. The experience of the countries of the world in the prophylaxis and prevention of road traffic accidents under the influence of drugs was analyzed. The causes and conditions for the occurrence and consequences of road traffic accidents are multifactorial in nature and are associated with the victims (driver - pedestrian), vehicle, road conditions, and the use of psychoactive drugs. A system of organizational, regulatory and preventive measures has been developed to provide first medical aid to victims of a road traffic accident. Shown that there is a need for scientifically grounded organizational and legal, clinical and pharmacological, forensic pharmaceutical and socio-economic studies on causal relationships between adverse reactions due to the use of drugs of various classification and legal groups, traffic safety and road traffic accidents. For the first time in Ukraine, a mathematical model was proposed to establish the effect of psychoactive drugs on the driver's condition when driving a vehicle, depending on the calculation of the stopping path of the car in accordance with the selected speed and a decrease in the driver's response. The structure of road traffic accidents under the influence of psychoactive drugs has been investigated. Conclusions. A classification of first-aid kits for providing first medical aid to victims of road traffic accidents was proposed, which made it possible to substantiate the need to improve them both in qualitative and quantitative composition, depending on the type of vehicle and the likelihood of an accident with serious consequences. Recommendations were proposed for providing information on the possibility of obtaining medical care and the signal-calling system on the roads, marking the packages of psychoactive drugs with a special mark in the form of a red triangle. The need for further forensic pharmaceutical research has been proven. ; Актуальність. У всьому світі дорожньо-транспортні пригоди (ДТП) під впливом лікарських засобів (ЛЗ) є однією з головних причин травмувань, смертності серед учасників дорожнього руху. Безпека руху уявляє собою систему, яка включає наступні складові: людина – стан здоров'я людини – вживання небезпечних ліків різних класифікаційно-правових груп (КПГ) – побічні реакції ліків – транспортний засіб – шлях. Частка дорожньо-транспортних пригод під впливом ліків становить понад 75 %, вони є й найбільш суспільно небезпечними, тому що мають тяжкі наслідки, спричиняють невиправну шкоду здоров'ю та смерть потерпілих. Мета дослідження: проаналізувати здобутки судово-фармацевтичних досліджень в Україні щодо впливу ЛЗ на безпеку, життя та здоров'я учасників дорожнього руху в межах організації фармацевтичної справи, технології ліків та фармацевтичного і медичного права в ретроспективному аспекті. Матеріали та методи. Матеріалами імперативного дослідження стали законодавчі, нормативно-правові документи; матеріали становлення наукової школи судової фармації; наукові публікації за темою статті; Інтернет-ресурси, джерела наукової літератури. Для досягнення поставленої мети було застосовано методи судово-фармацевтичного, нормативно-правового, документального, бібліографічного, порівняльного, історичного та графічного аналізу. Результати. Проаналізовано досвід країн світу щодо профілактики та попередження дорожньо-транспортних пригод під впливом ліків. Причини, умови виникнення та наслідки ДТП носять багатофакторний характер і пов'язані з постраждалими (водій-пішохід), транспортним засобом, дорогою, вживанням психоактивних ЛЗ. Розроблено систему організаційно-регуляторних та попереджувальних заходів з надання першої медикаментозної допомоги потерпілим від ДТП. Показано, що існує необхідність проведення науково-обґрунтованих організаційно-правових, клініко-фармакологічних, судово-фармацевтичних та соціально-економічних досліджень щодо причинних зв'язків між побічними реакціями внаслідок вживання ЛЗ різних КПГ, безпекою руху та виникненням ДТП. Вперше в Україні було запропоновано математичну модель щодо встановлення впливу психоактивних ЛЗ на стан водія при керуванні транспортним засобом у залежності від обчислення шляху зупинки автомобіля відповідно до обраної швидкості та зниження реакції водія. Досліджено структуру ДТП, скоєних під впливом психоактивних лікарських препаратів. Висновки. Запропоновано класифікацію медичних аптечок для надання першої медикаментозної допомоги потерпілим при ДТП, яка дозволила обґрунтувати необхідність удосконалення їх як за якісним, так й кількісним складом у залежності від типу транспортного засобу й імовірності виникнення ДТП з тяжкими наслідками. Запропоновано рекомендації стосовно забезпечення інформації про можливість отримання медичної допомоги та систему сигнально-викличного зв'язку на шляхах, маркірування упаковок психоактивних ЛЗ спеціальною позначкою у вигляді червоного трикутника. Доведено про необхідність подальших судово-фармацевтичних досліджень.
Background. In recent years, the COVID-19 pandemic has spread and is developing in all countries of the world without exception, affecting not only medical and pharmaceutical, but also social, economic, toxicological and criminal aspects. In such conditions, it is of great importance in the field of healthcare and the pharmaceutical industry of Ukraine to improve the system of legal relations "doctor-patient-pharmacist", based solely on the principles of pharmaceutical and medical law. Among the components of medical and pharmaceutical law there is forensic pharmacy, which studies the causes of offenses in the field of healthcare. The purpose of the study was to analyze history of formation and development of forensic and pharmaceutical researches in Ukraine within the organization of pharmaceutical business, drug technology and pharmaceutical law. Materials and methods. Legislative and regulatory documents were used in the study; scientific publications in the field of "forensic pharmacy"; Internet resources. Normative and legal, documentary, historical, bibliographic, forensic and pharmaceutical, comparative and graphic methods of analysis were used. Results. Forensic pharmacy in the world as a scientific field is known and developed since 1946. The article covers the period of 1990-2004. Prominent scientists of Ukraine were of great importance in the formation of forensic pharmacy. The formation of forensic pharmacy began with the generalization of forensic and pharmaceutical practice in historical retrospect "from police chemistry to forensic chemical and pharmaceutical examination – from forensic pharmacy to pharmaceutical law and medical law" with the support of prof. Chernykh V.P. In the period of 1997-2003, the development of forensic pharmacy took place by improving the regulatory and legal support of the control and licensing system of circulation of medicines. Trends in the prevalence of diseases involving uncontrolled and irrational use and abuse of surfactants have been identified. The causal links between drug addiction, substance abuse and crime have been investigated. The interpretation of "potent", "poisonous" substances in the regulations of Ukraine have been improved. It is substantiated that the main indicator of classifying drugs as "potent" and "poisonous" substance is a forensic criterion that qualifies the consequences of irrational use of drugs by severity of injuries: from mild, moderate to severe injuries, or those that caused fatalities. At the next stage (2003-2004) the scientific and theoretical generalization and the new approach to the decision of a problem which is connected with development of scientifically-based principles of optimization of system of the state control over circulation of narcotic drugs, psychotropic substances and precursors were studied. The possibility of participation of a pharmacy specialist (pharmacist-forensic scientist) at the stages of: investigation, pre-trial investigation in forensic chemical and pharmaceutical studies of physical evidence and participation as a forensic expert in a criminal case in court has been researched. Conclusions. It is substantiated that the formation of forensic and pharmaceutical researches within the organization of pharmaceutical business, drug technology and pharmaceutical law in Ukraine has taken place. Further forensic pharmaceutical research needed to harmonize domestic legislation, international human rights standards in the field of health care, legal regulation of the pharmaceutical market and the medical services market. ; Актуальність. В останні роки пандемія COVID-19 захопила та розвивається у всіх без винятку країнах світу, що зачіпає не тільки медико-фармацевтичні, а й соціально-економічні, токсикологічні та кримінально-правові аспекти. У таких умовах велике значення у сфері охорони здоров'я та фармацевтичній галузі України має удосконалення системи правовідносини «лікар-пацієнт-провізор», що базуються виключно на принципах фармацевтичного і медичного права. Серед складових медичного та фармацевтичного права виступає судова фармація, що вивчає причини вчинення правопорушень у сфері охорони здоров'я. Мета дослідження: аналіз історії становлення та розвитку в Україні судово-фармацевтичних досліджень у межах організації фармацевтичної справи, технології ліків та фармацевтичного права. Матеріали та методи. При проведенні дослідження використовували законодавчі, нормативно-правові документи; наукові публікації за напрямком «судова фармація»; Інтернет-ресурси. Застосовували нормативно-правовий, документальний, історичний, бібліографічний, судово-фармацевтичний, порівняльний та графічний методи аналізу. Результати. Судова фармація у світі як науковий напрямок відома та розвивається з 1946 р. Стаття охоплює період 1990-2004 рр. У становленні судової фармації велике значення мали видатні вчені України. Становлення судової фармації почалося з узагальнення судово-фармацевтичної практики в історичній ретроспективі «від поліцейської хімії до судової хіміко-фармацевтичної експертизи – від судової фармації до фармацевтичного права і медичного права» завдяки підтримці проф. Черних В. П. У період 1997-2003 рр. розвиток судової фармації відбувався шляхом удосконалення нормативно-правового забезпечення контрольно-дозвільної системи обігу лікарських засобів. Установлено тенденції поширеності захворювань, які полягають у безконтрольному та нераціональному вживанні і зловживанні психоактивними речовинами (ПАР). Досліджено причинно-слідчі зв'язки наркоманії, токсикоманії і злочинності. Удосконалено тлумачення «сильнодіюча», «отруйна» речовина у нормативно-правових актах України. Обґрунтовано, що основним показником віднесення лікарських засобів (ЛЗ) до категорії «сильнодіюча» та «отруйна» речовина є судово-медичний критерій, який кваліфікує наслідки нераціонального вживання ЛЗ по тяжкості тілесних ушкоджень: від легких, середньої тяжкості до тяжких тілесних ушкоджень або таких, що спричинили смертельні наслідки. На наступному етапі (2003-2004 рр.) досліджувалося науково-теоретичне узагальнення і новий підхід до вирішення проблеми, яка пов'язана з розробкою науково-обґрунтованих принципів оптимізації системи державного контролю за обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів. Вивчено можливість участі спеціаліста фармації (провізора-криміналіста) на стадіях: дослідчої перевірки, досудового слідства при проведенні судових хіміко-фармацевтичних досліджень речових доказів та участі в якості судового-експерта при розгляді кримінальної справи в суді. Висновки. Обґрунтовано, що становлення судово-фармацевтичних досліджень у межах організації фармацевтичної справи, технології ліків та фармацевтичного права в Україні відбулося. Необхідні подальші судово-фармацевтичні дослідження щодо гармонізації вітчизняного законодавства, міжнародно-правових стандартів захисту прав людини у сфері охорони здоров'я, правового регулювання фармацевтичного ринку та ринку медичних послуг.
Background. The article is devoted to the problem of causal relationships between the effects of social risk factors in the form of excessive consumption of psychoactive substances on medical risk factors, the consequences of which are the formation and spread of addictive health disorders. The purpose of the study: Observation and processing of causal relationships between social and medical risk factors in the formation of addictive health disorders using the example of the Dniepropetrivsk region through a correlation analysis from the perspective of forensic pharmacy. Materials and methods. When conducting the study, we used the current legislative, regulatory and instructive documents, Internet resources. We applied documentary, forensic, statistical, correlation, comparative and graphical methods of analysis. Results. The article presents the results of forensic and pharmaceutical research, substantiates their relevance, formulates a goal, develops a design, and describes materials and research methods. The establishment of causal relationships between social and medical risk factors in the formation of addictive disorders was carried out on the example of the Dniepropetrivsk region, which is most typical for the Dnieper region of Ukraine, through a correlation analysis during 2014-2018. The collection, analysis and processing of peremptory data was carried out taking into account five indicators of social risk factors: circulation of a psychoactive substances of the 1st level of ethanol strength (beer); circulation of a psychoactive substances of the 2nd level of ethanol strength (liquors); circulation of a psychoactive substance of the 3rd level of ethanol strength (vodka); consumer price index; circulation of the joint use of psychoactive substances (in particular, alcoholic beverages + tobacco). The collection, analysis and processing of data on indicators of medical risk factors was carried out taking into account of four factors: the number of newly reported cases of addictive health disorders; the number of cases of diseases of the nervous system; the number of cases of addictive health disorders due to the use of a psychoactive substance of alcohol; the number of cases of addictive health disorders due to the combined use of psychoactive substances. According to the results of the study, found that indicators of social risk factors for the circulation of psychoactive substances of the 3rd level of ethanol strength (vodka) causally affect the indicators of medical risk factors, resulting in an increase in the number of cases of diseases of the nervous system. The structure of the normalized t-criterion of social and medical risk factors in the formation of addictive health disorders is determined. Conclusions. Established that the formation of addictive health disorders is caused by social risk factors (excessive and uncontrolled use of psychoactive substances in the form of alcoholic beverages of various strength levels or the combined use of psychoactive substances of various classification and legal groups, for example, alcoholic beverages + tobacco). Social risk factors affect medical risk factors, resulting in an increase in the number of newly reported cases of addictive health disorders and the number of cases of diseases of the nervous system. The data obtained are the basis for planning further forensic pharmaceutical research in this direction and focus the attention of state authorities on the need to develop socially-oriented preventive measures aimed at improving the circulation of alcoholic beverages of the 1st, 2nd and 3rd strength levels (beer, liquors, vodka), immoderate consumption of which leads to the formation of addictive health disorders. ; Актуальность. Статья посвящена проблеме причинно-следственных связей между воздействием социальных факторов риска в виде чрезмерного потребления психоактивных веществ на медицинские факторы риска, последствиями чего являются формирование и распространение аддиктивных расстройств здоровья. Цель исследования: установка и обработки причинно-следственных связей между социальными и медицинскими факторами риска при формировании аддиктивных расстройств здоровья на примере Днепропетровской области путем корреляционного анализа с позиции судебной фармации. Материалы и методы. При проведении исследования использовали действующие законодательные, нормативно-правовые и инструктивно-методические документы; Интернет-ресурсы. Применяли документальный, судебно-фармацевтический, статистический, корреляционный, сравнительный и графический методы анализа. Результаты. В статье приведены результаты судебно-фармацевтических исследований, обоснована их актуальность, сформулированы цель, разработан дизайн, описано материалы и методы исследования. Установление причинно-следственных связей между социальными и медицинскими факторами риска при формировании аддиктивных расстройств здоровья проводилось на примере наиболее типичной для Приднепровского региона Украины Днепропетровской области путем корреляционного анализа в течении 2014-2018 годов. Сбор, анализ и обработка императивных данных проводились с учетом 5 показателей социальных факторов риска: оборот психоактивного вещества I уровня крепости этанола (пиво); оборот психоактивного вещества II уровня крепости этанола (ликеры); оборот психоактивного вещества III уровня крепости этанола (водка); индекс потребительских цен; оборот совместного употребления психоактивных веществ (в частности, алкогольные напитки + табак). Сбор, анализ и обработка данных по показателям медицинских факторов риска проводились с учетом 4 факторов: количество впервые зарегистрированных случаев аддиктивных расстройств здоровья; количество случаев болезней нервной системы; количество случаев аддиктивных расстройств здоровья из-за употребления психоактивного вещества алкоголя; количество случаев аддиктивных расстройств здоровья вследствие совместного употребления психоактивных веществ. По результатам исследования было установлено, что показатели социальных факторов риска оборота психоактивных веществ III уровня крепости этанола (водка) причинно влияют на показатели медицинских факторов риска, следствием чего является рост количества случаев болезней нервной системы. Определена структура нормированного t-критерия социальных и медицинских факторов риска при формировании аддиктивных расстройств здоровья. Выводы. Установлено, что на формирование аддиктивных расстройств здоровья первопричиною выступают социальные факторы риска (чрезмерное и неконтролируемое употребление психоактивных веществ в виде алкогольных напитков различного уровня крепости или сочетанное применение психоактивных веществ различных классификационно-правовых групп, например алкогольные напитки + табак). Социальные факторы риска влияют на медицинские факторы риска, следствием чего является рост количества впервые зарегистрированных случаев аддиктивных расстройств здоровья и количества случаев болезней нервной системы. Полученные данные являются основанием для планирования дальнейших судебно-фармацевтических исследований в этом направлении и акцентируют внимание государственных органов власти на необходимость разработки социально ориентированных профилактических мероприятий, направленных на совершенствование оборота алкогольных напитков I, II и III уровней крепости (пиво, ликеры, водка), неумеренное потребление которых приводит к формированию аддиктивных расстройств здоровья. ; Актуальність. Стаття присвячена проблемі причинно-наслідкових зв'язків між впливом соціальних факторів ризику у вигляді надмірного споживання психоактивних речовин на медичні фактори ризику, наслідками чого є формування та розповсюдження адиктивних розладів здоров'я. Мета дослідження: встановлення та опрацювання причинно-наслідкових зв'язків між соціальними та медичними факторами ризику при формуванні адиктивних розладів здоров'я на прикладі Дніпропетровської області шляхом кореляційного аналізу з позиції судової фармації. Матеріали та методи. При проведенні дослідження використовували діючі законодавчі, нормативно-правові та інструктивно-методичні документи; Інтернет-ресурси. Застосовували документальний, судово-фармацевтичний, статистичний, кореляційний, порівняльний та графічний методи аналізу. Результати. У статті приведено результати судово-фармацевтичних досліджень, обгрунтовано їх актуальність, сформульовано мету, розроблено дизайн, описано матеріали та методи дослідження. Встановлення причинно-наслідкових зв'язків між соціальними та медичними факторами ризику при формуванні адиктивних розладів проводилося на прикладі найбільш типової для Придніпровського регіону України Дніпропетровської області шляхом кореляційного аналізу упродовж 2014–2018 років. Збір, аналіз та обробка імперативних даних проводилися із урахуванням 5 показників соціальних факторів ризику: обіг психоактивної речовини І рівня міцності етанолу (пиво); обіг психоактивної речовини ІІ рівня міцності етанолу (лікери); обіг психоактивної речовини ІІІ рівня міцності етанолу (горілка); індекс споживчих цін; обіг сумісного вживання психоактивних речовин (зокрема, алкогольні напої+тютюн). Збір, аналіз та обробка даних щодо показників медичних факторів ризику проводилися із урахуванням 4 факторів: кількість уперше зареєстрованих випадків адиктивних розладів здоров'я; кількість випадків хвороб нервової системи; кількість випадків адиктивних розладів здоров'я через вживання психоактивної речовини алкоголю; кількість випадків адиктивних розладів здоров'я внаслідок сумісного вживання психоактивних речовин. За результатами дослідження було встановлено, що показники соціальних факторів ризику щодо обігу психоактивних речовин ІІІ рівня міцності етанолу (горілка) причинно впливають на показники медичних факторів ризику, наслідком чого є зростання кількості випадків хвороб нервової системи. Визначено структуру нормованого t-критерію соціальних та медичних факторів ризику при формуванні адиктивних розладів здоров'я. Висновки. Встановлено, що на формування адиктивних розладів здоров'я первопричиною виступають соціальні фактори ризику (надмірне та неконтрольоване вживання психоактивних речовин у вигляді алкогольних напоїв різного рівня міцності або поєднане вживання психоактивних речовин різних класифікаційно-правових груп, наприклад алкогольні напої+тютюн). Соціальні фактори ризику впливають на медичні фактори ризику, наслідком чого є зростання кількості уперше зареєстрованих випадків адиктивних розладів здоров'я та кількості випадків хвороб нервової системи. Отримані дані є підставою для планування подальших судово-фармацевтичних досліджень у цьому напрямку та акцентують увагу державних органів влади на необхідність розробки соціально орієнтованих профілактичних заходів, направлених на удосконалення обігу алкогольних напоїв І, ІІ та ІІІ рівня міцності (пиво, лікери, горілка), непомірне споживання яких спричиняє формування адиктивних розладів здоров'я.
Background. The article is devoted to the problem of causal relationships between the effects of social risk factors in the form of excessive consumption of psychoactive substances on medical risk factors, the consequences of which are the formation and spread of addictive health disorders. The purpose of the study: Observation and processing of causal relationships between social and medical risk factors in the formation of addictive health disorders using the example of the Dniepropetrivsk region through a correlation analysis from the perspective of forensic pharmacy. Materials and methods. When conducting the study, we used the current legislative, regulatory and instructive documents, Internet resources. We applied documentary, forensic, statistical, correlation, comparative and graphical methods of analysis. Results. The article presents the results of forensic and pharmaceutical research, substantiates their relevance, formulates a goal, develops a design, and describes materials and research methods. The establishment of causal relationships between social and medical risk factors in the formation of addictive disorders was carried out on the example of the Dniepropetrivsk region, which is most typical for the Dnieper region of Ukraine, through a correlation analysis during 2014-2018. The collection, analysis and processing of peremptory data was carried out taking into account five indicators of social risk factors: circulation of a psychoactive substances of the 1st level of ethanol strength (beer); circulation of a psychoactive substances of the 2nd level of ethanol strength (liquors); circulation of a psychoactive substance of the 3rd level of ethanol strength (vodka); consumer price index; circulation of the joint use of psychoactive substances (in particular, alcoholic beverages + tobacco). The collection, analysis and processing of data on indicators of medical risk factors was carried out taking into account of four factors: the number of newly reported cases of addictive health disorders; the number of cases of diseases of the nervous system; the number of cases of addictive health disorders due to the use of a psychoactive substance of alcohol; the number of cases of addictive health disorders due to the combined use of psychoactive substances. According to the results of the study, found that indicators of social risk factors for the circulation of psychoactive substances of the 3rd level of ethanol strength (vodka) causally affect the indicators of medical risk factors, resulting in an increase in the number of cases of diseases of the nervous system. The structure of the normalized t-criterion of social and medical risk factors in the formation of addictive health disorders is determined. Conclusions. Established that the formation of addictive health disorders is caused by social risk factors (excessive and uncontrolled use of psychoactive substances in the form of alcoholic beverages of various strength levels or the combined use of psychoactive substances of various classification and legal groups, for example, alcoholic beverages + tobacco). Social risk factors affect medical risk factors, resulting in an increase in the number of newly reported cases of addictive health disorders and the number of cases of diseases of the nervous system. The data obtained are the basis for planning further forensic pharmaceutical research in this direction and focus the attention of state authorities on the need to develop socially-oriented preventive measures aimed at improving the circulation of alcoholic beverages of the 1st, 2nd and 3rd strength levels (beer, liquors, vodka), immoderate consumption of which leads to the formation of addictive health disorders. ; Актуальность. Статья посвящена проблеме причинно-следственных связей между воздействием социальных факторов риска в виде чрезмерного потребления психоактивных веществ на медицинские факторы риска, последствиями чего являются формирование и распространение аддиктивных расстройств здоровья. Цель исследования: установка и обработки причинно-следственных связей между социальными и медицинскими факторами риска при формировании аддиктивных расстройств здоровья на примере Днепропетровской области путем корреляционного анализа с позиции судебной фармации. Материалы и методы. При проведении исследования использовали действующие законодательные, нормативно-правовые и инструктивно-методические документы; Интернет-ресурсы. Применяли документальный, судебно-фармацевтический, статистический, корреляционный, сравнительный и графический методы анализа. Результаты. В статье приведены результаты судебно-фармацевтических исследований, обоснована их актуальность, сформулированы цель, разработан дизайн, описано материалы и методы исследования. Установление причинно-следственных связей между социальными и медицинскими факторами риска при формировании аддиктивных расстройств здоровья проводилось на примере наиболее типичной для Приднепровского региона Украины Днепропетровской области путем корреляционного анализа в течении 2014-2018 годов. Сбор, анализ и обработка императивных данных проводились с учетом 5 показателей социальных факторов риска: оборот психоактивного вещества I уровня крепости этанола (пиво); оборот психоактивного вещества II уровня крепости этанола (ликеры); оборот психоактивного вещества III уровня крепости этанола (водка); индекс потребительских цен; оборот совместного употребления психоактивных веществ (в частности, алкогольные напитки + табак). Сбор, анализ и обработка данных по показателям медицинских факторов риска проводились с учетом 4 факторов: количество впервые зарегистрированных случаев аддиктивных расстройств здоровья; количество случаев болезней нервной системы; количество случаев аддиктивных расстройств здоровья из-за употребления психоактивного вещества алкоголя; количество случаев аддиктивных расстройств здоровья вследствие совместного употребления психоактивных веществ. По результатам исследования было установлено, что показатели социальных факторов риска оборота психоактивных веществ III уровня крепости этанола (водка) причинно влияют на показатели медицинских факторов риска, следствием чего является рост количества случаев болезней нервной системы. Определена структура нормированного t-критерия социальных и медицинских факторов риска при формировании аддиктивных расстройств здоровья. Выводы. Установлено, что на формирование аддиктивных расстройств здоровья первопричиною выступают социальные факторы риска (чрезмерное и неконтролируемое употребление психоактивных веществ в виде алкогольных напитков различного уровня крепости или сочетанное применение психоактивных веществ различных классификационно-правовых групп, например алкогольные напитки + табак). Социальные факторы риска влияют на медицинские факторы риска, следствием чего является рост количества впервые зарегистрированных случаев аддиктивных расстройств здоровья и количества случаев болезней нервной системы. Полученные данные являются основанием для планирования дальнейших судебно-фармацевтических исследований в этом направлении и акцентируют внимание государственных органов власти на необходимость разработки социально ориентированных профилактических мероприятий, направленных на совершенствование оборота алкогольных напитков I, II и III уровней крепости (пиво, ликеры, водка), неумеренное потребление которых приводит к формированию аддиктивных расстройств здоровья. ; Актуальність. Стаття присвячена проблемі причинно-наслідкових зв'язків між впливом соціальних факторів ризику у вигляді надмірного споживання психоактивних речовин на медичні фактори ризику, наслідками чого є формування та розповсюдження адиктивних розладів здоров'я. Мета дослідження: встановлення та опрацювання причинно-наслідкових зв'язків між соціальними та медичними факторами ризику при формуванні адиктивних розладів здоров'я на прикладі Дніпропетровської області шляхом кореляційного аналізу з позиції судової фармації. Матеріали та методи. При проведенні дослідження використовували діючі законодавчі, нормативно-правові та інструктивно-методичні документи; Інтернет-ресурси. Застосовували документальний, судово-фармацевтичний, статистичний, кореляційний, порівняльний та графічний методи аналізу. Результати. У статті приведено результати судово-фармацевтичних досліджень, обгрунтовано їх актуальність, сформульовано мету, розроблено дизайн, описано матеріали та методи дослідження. Встановлення причинно-наслідкових зв'язків між соціальними та медичними факторами ризику при формуванні адиктивних розладів проводилося на прикладі найбільш типової для Придніпровського регіону України Дніпропетровської області шляхом кореляційного аналізу упродовж 2014–2018 років. Збір, аналіз та обробка імперативних даних проводилися із урахуванням 5 показників соціальних факторів ризику: обіг психоактивної речовини І рівня міцності етанолу (пиво); обіг психоактивної речовини ІІ рівня міцності етанолу (лікери); обіг психоактивної речовини ІІІ рівня міцності етанолу (горілка); індекс споживчих цін; обіг сумісного вживання психоактивних речовин (зокрема, алкогольні напої+тютюн). Збір, аналіз та обробка даних щодо показників медичних факторів ризику проводилися із урахуванням 4 факторів: кількість уперше зареєстрованих випадків адиктивних розладів здоров'я; кількість випадків хвороб нервової системи; кількість випадків адиктивних розладів здоров'я через вживання психоактивної речовини алкоголю; кількість випадків адиктивних розладів здоров'я внаслідок сумісного вживання психоактивних речовин. За результатами дослідження було встановлено, що показники соціальних факторів ризику щодо обігу психоактивних речовин ІІІ рівня міцності етанолу (горілка) причинно впливають на показники медичних факторів ризику, наслідком чого є зростання кількості випадків хвороб нервової системи. Визначено структуру нормованого t-критерію соціальних та медичних факторів ризику при формуванні адиктивних розладів здоров'я. Висновки. Встановлено, що на формування адиктивних розладів здоров'я первопричиною виступають соціальні фактори ризику (надмірне та неконтрольоване вживання психоактивних речовин у вигляді алкогольних напоїв різного рівня міцності або поєднане вживання психоактивних речовин різних класифікаційно-правових груп, наприклад алкогольні напої+тютюн). Соціальні фактори ризику впливають на медичні фактори ризику, наслідком чого є зростання кількості уперше зареєстрованих випадків адиктивних розладів здоров'я та кількості випадків хвороб нервової системи. Отримані дані є підставою для планування подальших судово-фармацевтичних досліджень у цьому напрямку та акцентують увагу державних органів влади на необхідність розробки соціально орієнтованих профілактичних заходів, направлених на удосконалення обігу алкогольних напоїв І, ІІ та ІІІ рівня міцності (пиво, лікери, горілка), непомірне споживання яких спричиняє формування адиктивних розладів здоров'я.
Background. The article is devoted to the problem of causal relationships between the effects of social risk factors in the form of excessive consumption of psychoactive substances on medical risk factors, the consequences of which are the formation and spread of addictive health disorders. The purpose of the study: Observation and processing of causal relationships between social and medical risk factors in the formation of addictive health disorders using the example of the Dniepropetrivsk region through a correlation analysis from the perspective of forensic pharmacy. Materials and methods. When conducting the study, we used the current legislative, regulatory and instructive documents, Internet resources. We applied documentary, forensic, statistical, correlation, comparative and graphical methods of analysis. Results. The article presents the results of forensic and pharmaceutical research, substantiates their relevance, formulates a goal, develops a design, and describes materials and research methods. The establishment of causal relationships between social and medical risk factors in the formation of addictive disorders was carried out on the example of the Dniepropetrivsk region, which is most typical for the Dnieper region of Ukraine, through a correlation analysis during 2014-2018. The collection, analysis and processing of peremptory data was carried out taking into account five indicators of social risk factors: circulation of a psychoactive substances of the 1st level of ethanol strength (beer); circulation of a psychoactive substances of the 2nd level of ethanol strength (liquors); circulation of a psychoactive substance of the 3rd level of ethanol strength (vodka); consumer price index; circulation of the joint use of psychoactive substances (in particular, alcoholic beverages + tobacco). The collection, analysis and processing of data on indicators of medical risk factors was carried out taking into account of four factors: the number of newly reported cases of addictive health disorders; the number of cases of diseases of the nervous system; the number of cases of addictive health disorders due to the use of a psychoactive substance of alcohol; the number of cases of addictive health disorders due to the combined use of psychoactive substances. According to the results of the study, found that indicators of social risk factors for the circulation of psychoactive substances of the 3rd level of ethanol strength (vodka) causally affect the indicators of medical risk factors, resulting in an increase in the number of cases of diseases of the nervous system. The structure of the normalized t-criterion of social and medical risk factors in the formation of addictive health disorders is determined. Conclusions. Established that the formation of addictive health disorders is caused by social risk factors (excessive and uncontrolled use of psychoactive substances in the form of alcoholic beverages of various strength levels or the combined use of psychoactive substances of various classification and legal groups, for example, alcoholic beverages + tobacco). Social risk factors affect medical risk factors, resulting in an increase in the number of newly reported cases of addictive health disorders and the number of cases of diseases of the nervous system. The data obtained are the basis for planning further forensic pharmaceutical research in this direction and focus the attention of state authorities on the need to develop socially-oriented preventive measures aimed at improving the circulation of alcoholic beverages of the 1st, 2nd and 3rd strength levels (beer, liquors, vodka), immoderate consumption of which leads to the formation of addictive health disorders. ; Актуальность. Статья посвящена проблеме причинно-следственных связей между воздействием социальных факторов риска в виде чрезмерного потребления психоактивных веществ на медицинские факторы риска, последствиями чего являются формирование и распространение аддиктивных расстройств здоровья. Цель исследования: установка и обработки причинно-следственных связей между социальными и медицинскими факторами риска при формировании аддиктивных расстройств здоровья на примере Днепропетровской области путем корреляционного анализа с позиции судебной фармации. Материалы и методы. При проведении исследования использовали действующие законодательные, нормативно-правовые и инструктивно-методические документы; Интернет-ресурсы. Применяли документальный, судебно-фармацевтический, статистический, корреляционный, сравнительный и графический методы анализа. Результаты. В статье приведены результаты судебно-фармацевтических исследований, обоснована их актуальность, сформулированы цель, разработан дизайн, описано материалы и методы исследования. Установление причинно-следственных связей между социальными и медицинскими факторами риска при формировании аддиктивных расстройств здоровья проводилось на примере наиболее типичной для Приднепровского региона Украины Днепропетровской области путем корреляционного анализа в течении 2014-2018 годов. Сбор, анализ и обработка императивных данных проводились с учетом 5 показателей социальных факторов риска: оборот психоактивного вещества I уровня крепости этанола (пиво); оборот психоактивного вещества II уровня крепости этанола (ликеры); оборот психоактивного вещества III уровня крепости этанола (водка); индекс потребительских цен; оборот совместного употребления психоактивных веществ (в частности, алкогольные напитки + табак). Сбор, анализ и обработка данных по показателям медицинских факторов риска проводились с учетом 4 факторов: количество впервые зарегистрированных случаев аддиктивных расстройств здоровья; количество случаев болезней нервной системы; количество случаев аддиктивных расстройств здоровья из-за употребления психоактивного вещества алкоголя; количество случаев аддиктивных расстройств здоровья вследствие совместного употребления психоактивных веществ. По результатам исследования было установлено, что показатели социальных факторов риска оборота психоактивных веществ III уровня крепости этанола (водка) причинно влияют на показатели медицинских факторов риска, следствием чего является рост количества случаев болезней нервной системы. Определена структура нормированного t-критерия социальных и медицинских факторов риска при формировании аддиктивных расстройств здоровья. Выводы. Установлено, что на формирование аддиктивных расстройств здоровья первопричиною выступают социальные факторы риска (чрезмерное и неконтролируемое употребление психоактивных веществ в виде алкогольных напитков различного уровня крепости или сочетанное применение психоактивных веществ различных классификационно-правовых групп, например алкогольные напитки + табак). Социальные факторы риска влияют на медицинские факторы риска, следствием чего является рост количества впервые зарегистрированных случаев аддиктивных расстройств здоровья и количества случаев болезней нервной системы. Полученные данные являются основанием для планирования дальнейших судебно-фармацевтических исследований в этом направлении и акцентируют внимание государственных органов власти на необходимость разработки социально ориентированных профилактических мероприятий, направленных на совершенствование оборота алкогольных напитков I, II и III уровней крепости (пиво, ликеры, водка), неумеренное потребление которых приводит к формированию аддиктивных расстройств здоровья. ; Актуальність. Стаття присвячена проблемі причинно-наслідкових зв'язків між впливом соціальних факторів ризику у вигляді надмірного споживання психоактивних речовин на медичні фактори ризику, наслідками чого є формування та розповсюдження адиктивних розладів здоров'я. Мета дослідження: встановлення та опрацювання причинно-наслідкових зв'язків між соціальними та медичними факторами ризику при формуванні адиктивних розладів здоров'я на прикладі Дніпропетровської області шляхом кореляційного аналізу з позиції судової фармації. Матеріали та методи. При проведенні дослідження використовували діючі законодавчі, нормативно-правові та інструктивно-методичні документи; Інтернет-ресурси. Застосовували документальний, судово-фармацевтичний, статистичний, кореляційний, порівняльний та графічний методи аналізу. Результати. У статті приведено результати судово-фармацевтичних досліджень, обгрунтовано їх актуальність, сформульовано мету, розроблено дизайн, описано матеріали та методи дослідження. Встановлення причинно-наслідкових зв'язків між соціальними та медичними факторами ризику при формуванні адиктивних розладів проводилося на прикладі найбільш типової для Придніпровського регіону України Дніпропетровської області шляхом кореляційного аналізу упродовж 2014–2018 років. Збір, аналіз та обробка імперативних даних проводилися із урахуванням 5 показників соціальних факторів ризику: обіг психоактивної речовини І рівня міцності етанолу (пиво); обіг психоактивної речовини ІІ рівня міцності етанолу (лікери); обіг психоактивної речовини ІІІ рівня міцності етанолу (горілка); індекс споживчих цін; обіг сумісного вживання психоактивних речовин (зокрема, алкогольні напої+тютюн). Збір, аналіз та обробка даних щодо показників медичних факторів ризику проводилися із урахуванням 4 факторів: кількість уперше зареєстрованих випадків адиктивних розладів здоров'я; кількість випадків хвороб нервової системи; кількість випадків адиктивних розладів здоров'я через вживання психоактивної речовини алкоголю; кількість випадків адиктивних розладів здоров'я внаслідок сумісного вживання психоактивних речовин. За результатами дослідження було встановлено, що показники соціальних факторів ризику щодо обігу психоактивних речовин ІІІ рівня міцності етанолу (горілка) причинно впливають на показники медичних факторів ризику, наслідком чого є зростання кількості випадків хвороб нервової системи. Визначено структуру нормованого t-критерію соціальних та медичних факторів ризику при формуванні адиктивних розладів здоров'я. Висновки. Встановлено, що на формування адиктивних розладів здоров'я первопричиною виступають соціальні фактори ризику (надмірне та неконтрольоване вживання психоактивних речовин у вигляді алкогольних напоїв різного рівня міцності або поєднане вживання психоактивних речовин різних класифікаційно-правових груп, наприклад алкогольні напої+тютюн). Соціальні фактори ризику впливають на медичні фактори ризику, наслідком чого є зростання кількості уперше зареєстрованих випадків адиктивних розладів здоров'я та кількості випадків хвороб нервової системи. Отримані дані є підставою для планування подальших судово-фармацевтичних досліджень у цьому напрямку та акцентують увагу державних органів влади на необхідність розробки соціально орієнтованих профілактичних заходів, направлених на удосконалення обігу алкогольних напоїв І, ІІ та ІІІ рівня міцності (пиво, лікери, горілка), непомірне споживання яких спричиняє формування адиктивних розладів здоров'я.
