Suchergebnisse

The article is devoted to populism as a political phenomenon and as an object of analysis in po- litical theory. The focus is on the debate around the definition of populism. The article reviews various approaches to the study of populism, particularly ideological and discursive approaches. The author also analyses populism from the point of view of the normative theory of democracy and discusses the issue whether populism is a threat to liberal democracy or a correction of it. The problem of defining 'the people', a key populist concept, is considered separately, and it is concluded that nationalist and populist discourses essentially intersect, so it is impossible to separate them completely. The article argues for a discursive approach to populism. Populism's primary feature is a claim to speak in the name of the people. Populism is an element of the representative demo- cracy and represents both its constant potential and a menace to it. Populism also appeals to the claim for democratic legitimacy that is a basic normative demand in modern societies. It is logi- cal to consider populism not as the essential characteristic of a political actor (party, movement, leader) who is or is not a populistic but as the aggregation of the populist repertoire, a combina- tion of its elements and their orientation. ; Статтю присвячено популізму як об'єкту дослідження політичної теорії. В центрі уваги дослідження дебати, що йдуть навколо визначення того, що таке популізм. В статті ро- биться огляд різних підходів до вивчення популізму — зокрема, ідеологічного і дискурсивного. Автор також аналізує популізм з точки зору нормативної теорії демократії і обговорює питання, чи є популізм загрозою чи корекцією ліберальної демократії. Окремо розглядається проблема визначення «народу» як центрального популістського концепту і робиться висно- вок про істотний перетин націоналістичного і популістського дискурсів, які неможливо ціл- ковито відокремити один від одного. В статті наводяться аргументи на користь дискурсивного підходу до популізму. Голов- ною характерною рисою популізму визначається домагання говорити і діяти в ім'я народу. Популізм вписаний в представницьку демократію як її постійна можливість, і спирається на вимогу демократичної легітимності, що є базовою нормативною вимогою у сучасних су- спільствах. Також аргументується, що має сенс розглядати популізм не як сутнісну харак- теристику політичного суб'єкта (партії, руху, лідера, режиму), який або є, або не є популіст- ським, а з точки зору широти застосування популістського репертуару, комбінації елемен- тів і їхньої спрямованості.