Suchergebnisse

On May 28, 2020 on the online platform of Kharkiv National Medical University in the framework of scientific and practical online conference with international participation "The problem of man in socio-humanitarian and medical discourses" successfully held a round table "Metamorphoses of the center and periphery in medical, gender and age dimensions inclusion". The focus was on the phenomenon of inclusion, in particular, with a projection on education. Inclusion was interpreted by the participants as broadly as possible – as the inclusion of any people and groups of people who are discriminated against and / or in need of certain mechanisms of adaptation in social life, as well as a theoretical model of interaction of all people in different spheres of society on the basis of equality of rights and opportunities. Attendees tried to give a nudge for an interpretation that goes beyond the traditional stereotypical identity of inclusion = disability and focused on the stereotypes that exist in education and medicine about transgender and homosexual people, people with disabilities, children with hearing impairments, children with SEN, etc. Inclusion is the recognition of the unique characteristics of each individual, the creation of a culture that seeks and strives to ensure equality of opportunities and at the same time accents and values the differences. Medical universities are forming a new culture of inclusiveness, mutual respect and tolerance among future professionals, which, in turn, should affect the equality and democracy of society as a whole, and in particular non-discrimination, security of space, equal access to health care. The discussion also focused on the educational training of the medical community, but there were revealed also gaps in the legal field of Ukraine, the unrealized potential for the development of inclusive education in educational system in general. The existing models of disability in the society are considered: charitable, medical, social, human rights defending. ; 28 травня 2020 року на онлайн-платформі Харківського національного медичного університету в рамках науково-практичної онлайн-конференції з міжнародною участю «Проблема людини у соціально-гуманітарному та медичному дискурсах» успішно пройшов круглий стіл «Метаморфози центру та периферії в медичному, гендерному і віковому вимірах інклюзії». У центрі уваги був феномен інклюзії, зокрема, з проекцією на освіту. Інклюзія трактувалася учасниками і учасницями максимально широко – як включення будь-яких людей і груп людей, що дискриміновані та/або потребують певних механізмів адаптації, в соціальне життя, а також як теоретична модель взаємодії всіх людей у різних сферах життя суспільства на засадах рівності прав і можливостей. Присутні намагалися дати поштовх такому трактуванню, що виходить за рамки традиційно-стереотипної тотожності інклюзія = інвалідність і зосередилися на проблемі стереотипів, які існують в освіті та медицині щодо трансгендерних та гомосексуальних людей, осіб з інвалідністю, дітей з порушеннями слуху, дітей з ООП та ін. Інклюзія є визнанням унікальних ознак кожної особистості, створенням культури, що прагне та докладає зусилля для забезпечення рівності можливостей та водночас акцептує та цінує відмінності. Медичні університети формують нову культуру інклюзивності, взаємоповаги та толерантності у майбутніх фахівців та фахівчинь, що, у свою чергу, має вплинути і на рівноправність та демократичність суспільства у цілому, і, зокрема, на недискримінацію, безпечність простору, рівний доступ усіх до охорони здоров'я. Дискусія також зосередилася навколо освітньої підготовки лікарської спільноти, однак були також виявлені лакуни у правовому полі України, нереалізований потенціал розвитку інклюзивної освіти у системі освіти в цілому. Розлянуто наявні у суспільстві моделі інвалідності: благодійну, медичну, соціальну, правозахисну.