Suchergebnisse

This paper states that in modern science become more and more spread new approaches of interdisciplinary nature. Therefore, it is evolved idea of study of the EU functioning at the present stage by using the cognitive-discursive paradigm of research methodological foundations of which are developed within cognitive linguistics and political discourse research.It is emphasized that the relevance and importance of the scientific study of the essence of European integration discourse by analyzing the experience of Poland's accession to the European Union and further functioning within it.The major task of this paper is to provide a comprehensive study of the European integration discourse in Poland through identification of its features and peculiarities of its evolution.In the present study attention is paid to the fact that European integration discourse implies a broad public debate centered on the questions which are directly or indirectly related to the European integration process. The key characteristics of this type of discourse allowing for the process of European integration of Poland are considered.It is emphasized that in the analysis of the evolution of European integration discourse of Poland, with regard to the fact that it is directly correlated with a broad public discussion of the most pressing and important public issues, would be appropriate to link the stages in its evolution with the stages in the process of European integration of Poland, which, in turn, determine the content of public debate.As an important statement it is set out that systemic vision of the whole process of European integration and periodical weighed informing about are crucial for the successful functioning of the European integration discourse.Moreover, in the article attention is paid to the analysis of the term «governmental information campaign» in the context of studying the experience of Poland on informing the public on European integration.During studying the features of formation of the European integration discourse in Poland the process of EU subregionalization are analyzed by the example of the Visegrad Group in which Poland plays an important role, while claiming to acquire the status of informal leader of the «new» Europe. Besides it is noted that an integral part of a European integration discourse is a metaphor. ; Изучается сущность евроинтеграционного дискурса путем анализа опытаПольши относительно вступления в Европейский Союз и дальнейшего функционирования в его рамках. Рассматриваются ключевые характеристики этого вида дискурса с учетом особенностей процесса европейской интеграции Польши ; Вивчається сутність євроінтеграційного дискурсу шляхом аналізу досвідуПольщі щодо вступу до Європейського Союзу та подальшого функціонування в його рамках.Розглядаються ключові характеристики цього виду дискурсу з урахуванням особливостей процесу європейської інтеграції Польщі.

Розглядаються основні підходи до визначення сутності європейської публічної сфери, аналізується проблема її співвідношення із публічними сферами країн, які входять до складу ЄС. ; Рассматриваются основные подходы к определению сущности европейской публичной сферы, анализируется проблема ее соотношения с публичными сферами стран, которые входят в состав ЕС. ; A European public sphere is analyzed in details. The problem of (non-) existence of a European public sphere is defined as the subject of wide speculation in scientific literature. Particular emphasis is placed on the EU 'democratic deficit' problem and its connection with the supranational public sphere formation. It is accentuated that studies on a pan-European public sphere has an interdisciplinary character. The problem of normative and empirical understanding is considered in the context of an emerging supranational public sphere in the EU. From this point of view three strands of research ('the Utopian', 'the Elitist', 'the Realist') are scrutinized. Besides two main empirical approaches to a problem of defining the essence of transnational public sphere are closely examined: (1) media attention to the European affairs; (2) different aspects of the EU functioning as a subject of deliberation in national media. Hence the question of correlation (during deliberation in media) of European affairs and national issues is studied as crucial. Proper attention is devoted to the problem of empirical measurement of a European public sphere. At the same time mention is made of its normative conceptualizations (mainly the theory of J.Habermas). It is accentuated the importance of designation of the pre-conditions for the emergence of a pan-European public sphere. At that a transnational 'community of communication' is viewed in light of the problem of a European demos and its collective identity formation. An important part of this research is the issue of the Europeanization of national public spheres of the EU member states. Multidimensional model of the Europeanization of national public spheres is thoroughly studied.As the result of this analysis the problem of proper interaction of a pan-European and national public spheres is defined as a principal prerequisite for its effective functioning. As a conclusion the essential characteristics of transnational public sphere of the EU are designated.

The features of political discourse of the EU as supranational on the nature are examined. The European identity is investigated as one of key concepts of this discourse. The basic contexts of application of the concept "European identity" – political-cultural, politicalgeographical, political-functional – are distinguished and analysed. ; Рассматриваются особенности политического дискурса ЕС как наднационального по своей природе. Европейская идентичность исследуется в качестве одного из ключевых концептов данного дискурса. Выделяются и анализируются основные контексты применения концепта «европейская идентичность» в политическом дискурсе ЕС: политико-культурный, политико-географический, политико-функциональный. ; Розглядаються особливості політичного дискурсу ЄС як наднаціонального за своєю природою. Європейська ідентичність досліджується в якості одного з ключових концептів даного дискурсу. Виокремлюються та аналізуються основні контексти застосування концепту «європейська ідентичність» у політичному дискурсі ЄС: політикокультурний, політико-географічний, політико-функціональний.

The concept 'globalization discourse' is scrutinized as anordered set of meanings, interpretations, explanations thatdefine the essence of globalization. Such specific characteristicsof this discourse as the dualistic nature and the valueladencharacter are determined. Special attention is paid toexamination of the way of globalization discourse understandingin the frameworks of political discoursology as a subdiscipline in which in particular the methods of cognitive linguistics are used.The cognitive-discursive approach is defined as one of the mainin the study of globalization, the application of which actualizesa need of the concepts' analysis. Such key binary concepts as'global/local' and 'objective/subjective' that operate withinglobalization discourse are studied. Such types of this discourseas 'optimistic', 'skeptical' and 'neutral' are examined. ; Изучается понятие «глобализационный дискурс»как упорядоченная совокупность смыслов, трактовок,интерпретаций, которые определяют содержаниеглобализации. Определяются специфическиехарактеристики этого типа дискурса – дуалистическийхарактер и ценностная нагруженность. Отдельноевнимание уделяется рассмотрению того, каким образомглобализационный дискурс осмысливается в рамкахполитической дискурсологии как субдисциплины, вкоторой используются, в частности, методы когнитивнойлингвистики. В качестве одного из основных приизучении глобализационного дискурса определяетсякогнитивно-дискурсивный подход, при применениикоторого актуализируется необходимость анализаконцептов. Изучаются ключевые бинарные концепты,которые функционируют в рамках глобализационногодискурса, – «глобальное/локальное» и «объективное/субъективное». Рассматриваются типы данного дискурса –«оптимистический», «скептический», «нейтральный». ; Вивчено поняття «глобалізаційний дискурс» як впорядкована сукупність сенсів, тлумачень, інтерпретацій, які визначають зміст глобалізації. Визначаються специфічні характеристики цього дискурсу – дуалістичний характер та ціннісна навантаженість. Окрему увагу приділено розгляду того, яким чином глобалізаційний дискурс осмислюється в рамках політичної дискурсології як субдисципліни, у якій використовуються, зокрема, методи когнітивної лінгвістики.В якості одного з основних при вивченні глобалізаційного дискурсу визначається когнітивно-дискурсивний підхід, при застосуванні якого актуалізується необхідність аналізу концептів. Вивчено ключові бінарні концепти, що функціонують в рамках глобалізаційного дискурсу, – «глобальне/локальне» та «об'єктивне/ cуб'єктивне». Розглядаються типи даного дискурсу – «оптимістичний», «скептичний», «нейтральний».