Suchergebnisse

Complexity of the problem of social radicalization that lead to terrorism, because it is the basis and the crisis in the socio ­economic, political and spiritual spheres , and the context of inter­ethnic and inter­religious relations , geopolitical and foreign influences. This is a problematic basis on which the transformation processes of radicalization in immediate threat of terrorist attacks, it becomes more tangible in some member states of the European Union. The global financial and economic crisis, which significantly affected the welfare of the population, especially in Greece, Spain , Italy, led to an increase in the number of terrorist acts organized by members of the radical left and anarchist groups. According to Europol, there has been increasing aggressiveness of these groups, which have become priority objectives authorities. Moreover, almost twice the share of terrorist attacks using explosive devices. Finding effective ways to counter radicalization, extremism and terrorism , without exaggeration, be called one of the most serious challenges of the XXI century for most of the leading countries of the world. In today no one doubts the fact that effective work in this area requires a systematic approach by the state, not limited by narrow national boundaries. International experience suggests that the threat of the spread of radicalism , extremism and terrorism is becoming more global scale. Thus it is not only the common (or similar) roots , but also the general trends of transformation and adaptation to modern conditions , respectively ­ and similar systematic countermeasures .Experience of leading nations to set the most common (conceptual ) approach to the formulation of guidelines , directions and forms of state activity in combating radicalism , extremism and terrorism. ; Складність проблеми суспільної радикалізації, що призводить до тероризму, в тому, що її основою є і кризові явища у соціально­економічній, політичній, духовній сферах, і контекст міжетнічних та міжрелігійних відносин, геополітичних та зовнішньоекономічних впливів. Це проблемне підґрунтя, на якому відбувається трансформація процесів радикалізації у безпосередню загрозу здійснення терористичних актів, стає дедалі відчутнішим в окремих країнах­членах Європейського Союзу. Світова фінансово­економічна криза, яка значно вплинула на добробут населення, передусім у Греції, Іспанії, Італії, призвела до зростання кількості терористичних акцій, організованих членами ліворадикальних та анархістських груп. За даними Європолу, спостерігається посилення агресивності цих угруповань, для яких пріоритетними цілями стали органи державної влади. При цьому майже удвічі зросла частка терористичних актів із використанням вибухових пристроїв. Пошук ефективних шляхів протидії радикалізації, екст­ремізму та тероризму без перебільшення можна назвати одним із найбільш серйозних викликів ХХІ ст. для більшості провідних країн світу. На сьогодні вже ні в кого не викликає сумнівів той факт, що ефективна діяльність у цій сфері потребує системного підходу з боку держави, не обмеженого вузькими національними межами. Як свідчить міжнародний досвід, загроза поширення радикалізму, екстремізму та тероризму набуває дедалі глобальніших масштабів. При цьому вона має не тільки спільні (або схожі) коріння, а й загальні тенденції трансформації та адаптації до сучасних умов, а відповідно – і схожі системні методи протидії. Досвід провідних країн світу дозволяє встановити найбільш загальні (концептуальні) підходи до визначення основних принципів, напрямів і форм діяльності держави у сфері протидії радикалізму, екстремізму та тероризму. ; Складність проблеми суспільної радикалізації, що призводить до тероризму, в тому, що її основою є і кризові явища у соціально­економічній, політичній, духовній сферах, і контекст міжетнічних та міжрелігійних відносин, геополітичних та зовнішньоекономічних впливів. Це проблемне підґрунтя, на якому відбувається трансформація процесів радикалізації у безпосередню загрозу здійснення терористичних актів, стає дедалі відчутнішим в окремих країнах­членах Європейського Союзу. Світова фінансово­економічна криза, яка значно вплинула на добробут населення, передусім у Греції, Іспанії, Італії, призвела до зростання кількості терористичних акцій, організованих членами ліворадикальних та анархістських груп. За даними Європолу, спостерігається посилення агресивності цих угруповань, для яких пріоритетними цілями стали органи державної влади. При цьому майже удвічі зросла частка терористичних актів із використанням вибухових пристроїв. Пошук ефективних шляхів протидії радикалізації, екст­ремізму та тероризму без перебільшення можна назвати одним із найбільш серйозних викликів ХХІ ст. для більшості провідних країн світу. На сьогодні вже ні в кого не викликає сумнівів той факт, що ефективна діяльність у цій сфері потребує системного підходу з боку держави, не обмеженого вузькими національними межами. Як свідчить міжнародний досвід, загроза поширення радикалізму, екстремізму та тероризму набуває дедалі глобальніших масштабів. При цьому вона має не тільки спільні (або схожі) коріння, а й загальні тенденції трансформації та адаптації до сучасних умов, а відповідно – і схожі системні методи протидії. Досвід провідних країн світу дозволяє встановити найбільш загальні (концептуальні) підходи до визначення основних принципів, напрямів і форм діяльності держави у сфері протидії радикалізму, екстремізму та тероризму.