Suchergebnisse

Актуальність. Щороку в Україні реєструється близько 400 надзвичайних ситуацій. На сході країни з 2014 р відбувається антитерористична операція. На сьогодні постає загроза війського вторгнення на територію України інших держав. Це підкреслює актуальність підготовки лікарів первинної медичної допомоги до сучасних вимог реагування, дій та медичного сортування на догоспітальному етапі. Мета – визначити і окреслити основи медичного сортування на догоспітальному етапі в умовах значних загроз військових дій та надзвичайних ситуацій в Україні. Матеріали та методи. З метою збору та аналізу інформації застосовували бібліосемантичний метод, метод експертних оцінок. Результати. На догоспітальному етапі медичне сортування проводиться з метою своєчасного надання медичної допомоги максимальній кількості постраждалих в обсязі, що забезпечує відновлення раптової втрати життєвих функцій та сприяє збереженню здоров'я постраждалих. Медичне сортування здійснюється медичними працівниками (лікарями, фельдшерами, медичними сестрами) за єдиними принципами щодо діагностики, лікування та прогнозу результатів лікування постраждалих та складється з двох етапів: перший етап медичного сортування – визначення належності кожного постраждалого до відповідної сортувальної категорії позначається сортувальним браслетом; другий етап медичного сортування – заповнення картки медичного сортування. Крім того, для кожного етапу визначені обсяги медичної допомоги, діагностики та лікування. На першому етапі медичного сортування, який триває не більше 60 секунд, базовий обсяг медичної допомоги: у дорослих перевіряють наявність дихання та, за потреби, відновлюють прохідність дихальних шляхів; визначають капілярний пульс; визначають стан свідомості; у дітей до 8 років для відновлення прохідності дихальних шляхів при відсутності дихання виконують 5 штучних вдихів. Базовий обсяг медичної допомоги на другому етапі медичного сортування складається з: потрійний прийом Сафара; ручне очищення порожнини рота та гортані; очищення ротоглотки за допомогою аспіратора; прийом Хеймліка; введення повітроводу; ендотрахеальна інтубація; крікотомія (конікотомія); пункція крікотиреоїдної зв'язки; трахеостомія; здійснення штучного дихання, у тому числі з використанням мішка типу «АМБУ»; інгаляція кисню; непрямий масаж серця; дефібриляція; зупинка зовнішньої кровотечі (венозної, артеріальної); застосування протишокового одягу; накладення шийного комірця; мобілізація переломів за допомогою шин; фіксація постраждалого на транспортній дошці; накладання бинтових пов'язок; підшкірні, внутрішньом'язові, внутрішньовенні ін'єкції; внутрішньокісткова пункція (доступ) для введення інфузійних розчинів; катетеризація периферійних чи центральних вен; використання лікарських засобів при реанімаційних заходах у дорослих та дітей; проведення тампонади носової порожнини при масивній кровотечі; проведення місцевої анестезії; лікувальна блокада. Висновки. Враховуючі ситуацію сьогодення в Україні, суспільство та медичні працівники, у тому числі працівники екстреної та первинної медичної допомоги, повинні бути обізнані в основах медичного сортування та обсягах надання догоспітальної невідкладної/екстреної медичної допомоги. ; Background. About 400 emergencies are registered in Ukraine every year. An anti-terrorist operation has been taking place in the east of the country since 2014. Today there is a threat of military invasion of Ukraine by other countries. This emphasizes the urgency of training primary care physicians to modern requirements of response, action and medical triage at the prehospital stage. The purpose is to determine and outline the basics of medical triage at the pre-hospital stage in conditions of significant threats of hostilities and emergencies in Ukraine. Materials and methods. In order to collect and analyze an information a bibliosemantic method and a method of expert evaluation were used. Results. At the pre-hospital stage, medical triage is carried out in order to provide timely medical care to the maximum number of victims in the amount that restores the sudden loss of vital functions and helps to preserve the health of victims. Medical triage is carried out by medical staff (doctors, paramedics, nurses) according to the same principles for diagnosis, treatment and prognosis of treatment results and consists of two stages: the first stage of medical triage – determination of each victim belonging to the triage category by marking with a triage bracelet; the second stage is filling in the medical triage card. In addition, the scope of medical care, diagnosis and treatment is determined for each stage. At the first stage of medical triage, which lasts no more than 60 seconds, the basic amount of medical care: in adults, check the presence of respiration and, if necessary, restore airway patency; determine the capillary pulse; determine the state of consciousness; in children under 8 years to restore airway patency in the absence of breathing perform 5 artificial respirations. The basic amount of medical care at the second stage of medical triage consists of: triple Safar technique; manual cleaning of the mouth and larynx; cleaning the oropharynx with an aspirator; Heimlik technique; duct introduction; endotracheal intubation; cricotomy (conicotomy); cricothyroid ligament puncture; tracheostomy; implementation of artificial respiration, including with the use of a bag type "AMBU"; oxygen inhalation; indirect heart massage; defibrillation; cessation of external blee­ding (venous, arterial); use of anti-shock clothing; imposition of the neck collar; mobilization of fractures with the help of tires; fixing the victim on the transport board; application of bandages; subcutaneous, intramuscular, intravenous injections; intraosseous puncture (access) for the introduction of infusion solutions; peripheral or central vein catheterization; use of drugs in resuscitation measures in adults and in children; conducting tamponade of the nasal cavity with massive bleeding; conducting local anesthesia; medical blockade. Conclusions. Given the current situation in Ukraine, society and health personnel, including emergency and primary care staff, should be aware of the basics of medical sorting and the extent of pre-hospital emergency / emergency care.

Background. The COVID-19 pandemic, caused by the SARS-CoV-2 coronavirus, was announced by the World Health Organization on March 11, 2020 and identified as having a significant negative impact on the functioning of health systems and the economic development of countries. To date, we know the impact of the pandemic on the decrease in the availability of medical care, difficulties with the annual monitoring and screening of socially significant diseases. But we will be able to fully assess the medical, clinical and psychosocial consequences of the pandemic, which are just beginning to manifest themselves, only in the coming years. The purpose was to study and analyze the features of clinical manifestations, diagnosis, treatment, immunity and social significance of the COVID-19 pandemic in Ukraine. Materials methods. The available current normative and literary sources were investigated. Methods: bibliosemantic - for studying the lokal and world science and information space on the problem under study; a systematic approach and analysis - for a comprehensive study of an object, a subject in a systemic relationship, for analyzing problematic issues, ways to solve them. Results. The medical feature of COVID-19 in Ukraine is the two-stage course of the disease 1-10 days - active replication of the virus; 8-14 days or longer - immune dysfunction (eg, respiratory problems, other serious conditions). Often recorded injury of the lungs in the form of pneumonitis, although it is mainly the disease of mild or moderate severity. Diagnostic is based on the detection of the RNA of the virus using PCR or immunoglobulins by ELISA. Treatment is mostly symptomatic. The social significance of the COVID-19 pandemic was reflected in the increase in patients with mental disorders, victims of domestic violence, deterioration in the health of the population due to the limited availability of many types of medical services, increased workload and housework, decreased income and a deterioration in the quality of life. Conclusions. The COVID-19 pandemic over the year of its existence has caused changes in many spheres of life of the world's population, and Ukraine is not an exception. Disease COVID-19 has nonspecific symptoms, can proceed under the mask of many pathological conditions. especially in the presence of comorbid diseases. The pathogenetic features of the course of COVID-19 are poorly understood, which limits the possibilities of effective etiopathogenetic therapy. The virus constantly mutates and leaves an unstable and short-lived immunity, which explains its diversity of the clinical symproms in different populations. In addition to a direct increase in morbidity and mortality due to COVID-19, the virus can affect the psychoemotional state of people, reduce income and deterioration in nutrition, especially among the most vulnerable segments of the population, which requires taking these aspects into account when making decisions at the legislative level with an emphasis on addressing gender and social inequality. ; Актуальность. Пандемия COVID-19, причиной которого является коронавирус SARS-CoV-2, объявлена Всемирной организацией здравоохранения 11 марта 2020 и определена как такая, что нанесла значительное негативное влияние на функционирование систем здравоохранения и экономическое развитие стран. На сегодняшний день известно влияние пандемии на снижение доступности медицинской помощи, трудности с проведением ежегодного мониторинга и скрининга социально значимых болезней. Но в полной мере оценить медицинские, клинические и психосоциальные последствия пандемии, которые только начинают проявляться, мы сможем лишь в последующие годы. Цель: исследовать и проанализировать особенности клинических проявлений, диагностики, лечения, иммунитета и социального значения пандемии COVID-19 в Украине. Материалы и методы. Исследованы имеющиеся текущие нормативные и литературные источники. Методы: библиосемантичний - для изучения отечественного и мирового науковоинформацийного пространства по исследуемой проблеме; системного подхода и анализа - для комплексного исследования объекта, предмета в системной взаимосвязи, для анализа проблемных вопросов, путей их решения. Результаты. Медицинские особенности COVID-19 в Украине заключаются в двохстадийности течения заболевания 1-10 день - активная репликация вируса; 8-14 день или дольше - иммунная дисфункция (например, респираторные нарушения, другие тяжелые состояния). Часто фиксируется поражения легких в виде пневмонита, хотя преимущественно заболевание имеет легкий или среднетяжелое течение. Диагностика основывается на выявлении РНК вируса с помощью ПЦР или имунонглобулинив методом ИФА. Лечение преимущественно носит симптоматический характер. Социальное значение пандемии COVID-19 отразилось на увеличении пациентов с нарушением психического состояния, жертв насилия в семье, ухудшении состояния здоровья населения в связи с ограничением доступности многих видов медицинской помощи, увеличении нагрузки и работы по дому, уменьшении доходов и ухудшении качества жизни. Выводы. Пандемия COVID-19 за год своего существования вызвала изменения во многих сферах жизни населения земного шара, и Украина не есть исключением. Заболевания COVID-19 имеет неспецифические симптомы, может протекать под маской многих патологических состояний. особенно при наличии коморбидных заболеваний. Патогенетические особенности течения COVID-19 недостаточно изучены, что ограничивает возможности эффективной этиопатогенетической терапии. Вирус постоянно мутирует и оставляет неустойчивый и непродолжительный иммунитет, что объясняет его разнообразие клинической картины в разных популяциях. Кроме непосредственного увеличения заболеваемости и смертности за счет COVID-19, вирус может влиять на психоэмоциональное состояние людей, уменьшение внимания по борьбе с социально значимыми неинфекционными заболеваниями (сердечно-сосудистые и онкологические), вызвать значительные социально-экономические последствия - увеличение безработицы, насилия, уменьшение доходов и ухудшение питания, особенно среди наиболее уязвимых слоев населения, что требует учета этих аспектов при принятии решений на законодательном уровне с акцентом на решение проблем гендерного и социального неравенства. ; Актуальність. Пандемія COVID-19, причиною якого є коронавірус SARS-CoV-2, оголошена Всесвітньою організацією охорони здоров'я 11 березня 2020 року і визначена як така, що нанесла значний негативний вплив на функціонування системам охорони здоров'я та економічний розвиток країн. Насьогодні відомий вплив пандемії на зниження доступності медичної допомоги, труднощі з проведенням щорічного моніторингу та скринінгу соціально значущих хвороб. Але в повній мірі оцінити медичні, клінічні й психосоціальні наслідки пандемії, які лише починають проявлятися, ми зможемо в наступні роки. Мета: дослідити та проаналізувати особливості клінічних проявів, діагностики, лікування, імунітету та соціального значення пандемії COVID-19 в Україні. Матеріали та методи. Досліджені наявні поточні нормативні та літературні джерела. Методи: бібліосемантичний – для вивчення вітчизняного і світового науковоінформаційного простору з досліджуваної проблеми; системного підходу та аналізу – для комплексного дослідження об'єкта, предмета у системному взаємозв'язку, для аналізу проблемних питань, шляхів їх вирішення. Результати. Медичні особливості COVID-19 в Україні полягають у двохстадійності перебігу захворювання: 1–10 день - активна реплікація вірусу; 8–14 день або довше - імунна дисфункція (наприклад, респіраторні порушення, інші важкі стани). Часто фіксується ураження легень у вигляді пневмоніту, хоча переважно захворювання має легкий чи середньоважкий перебіг. Діагностика засновується на виявленні РНК вірусу за допомогою ПЦР або імунонглобулінів методом ІФА. Лікування переважно носить симптоматичний характер. Соціальне значення пандемії COVID-19 відобразилось у збільшенні пацієнтів з порушенням психічного стану, жертв насильства у сімї, погіршення стану здоров'я населення у зв'язку з обмеженням доступності багатьох видів медичної допомоги, збільшення навантаження та роботи по дому, зменшення доходів та погіршення якості життя. Висновки. Отже, пандемія COVID-19 за рік свого існування спричинила зміни в багатьох сферах життя населення земної кулі, і Україна не є виключенням. Захворювання COVID-19 має неспецифічні симптоми, може перебігати під маскою багатьох патологічних станів. особливо за наявності коморбідних захворювань. Патогенетичні особливості перебігу COVID-19 недостатньо вивчені, що обмежує можливості ефективної етіопатогенетичної терапії. Вірус постійно мутує і залишає нестійкий та нетривалий імунітет, що пояснює його різноманітність клінічної картини в різних популяціях. Окрім безпосереднього збільшення захворюваності і смертності за рахунок COVID-19, вірус має значний вплив на психоемоційний стан людей, зменшення уваги щодо боротьби з соціально значимими неінфекційними захворюваннями (серцево-судинні та онкологічні), спричинив значні соціально-економічні наслідки - збільшення безробіття, насильства, зменшення доходів і погіршення харчування, особливо серед найбільш вразливих верств населення, що вимагає врахування цих аспектів при прийнятті рішень на законодавчому рівні з акцентом на вирішення проблем гендерної та соціальної нерівності.

Background. The COVID-19 pandemic, caused by the SARS-CoV-2 coronavirus, was announced by the World Health Organization on March 11, 2020 and identified as having a significant negative impact on the functioning of health systems and the economic development of countries. To date, we know the impact of the pandemic on the decrease in the availability of medical care, difficulties with the annual monitoring and screening of socially significant diseases. But we will be able to fully assess the medical, clinical and psychosocial consequences of the pandemic, which are just beginning to manifest themselves, only in the coming years. The purpose was to study and analyze the features of clinical manifestations, diagnosis, treatment, immunity and social significance of the COVID-19 pandemic in Ukraine. Materials methods. The available current normative and literary sources were investigated. Methods: bibliosemantic - for studying the lokal and world science and information space on the problem under study; a systematic approach and analysis - for a comprehensive study of an object, a subject in a systemic relationship, for analyzing problematic issues, ways to solve them. Results. The medical feature of COVID-19 in Ukraine is the two-stage course of the disease 1-10 days - active replication of the virus; 8-14 days or longer - immune dysfunction (eg, respiratory problems, other serious conditions). Often recorded injury of the lungs in the form of pneumonitis, although it is mainly the disease of mild or moderate severity. Diagnostic is based on the detection of the RNA of the virus using PCR or immunoglobulins by ELISA. Treatment is mostly symptomatic. The social significance of the COVID-19 pandemic was reflected in the increase in patients with mental disorders, victims of domestic violence, deterioration in the health of the population due to the limited availability of many types of medical services, increased workload and housework, decreased income and a deterioration in the quality of life. Conclusions. The COVID-19 pandemic over the year of its existence has caused changes in many spheres of life of the world's population, and Ukraine is not an exception. Disease COVID-19 has nonspecific symptoms, can proceed under the mask of many pathological conditions. especially in the presence of comorbid diseases. The pathogenetic features of the course of COVID-19 are poorly understood, which limits the possibilities of effective etiopathogenetic therapy. The virus constantly mutates and leaves an unstable and short-lived immunity, which explains its diversity of the clinical symproms in different populations. In addition to a direct increase in morbidity and mortality due to COVID-19, the virus can affect the psychoemotional state of people, reduce income and deterioration in nutrition, especially among the most vulnerable segments of the population, which requires taking these aspects into account when making decisions at the legislative level with an emphasis on addressing gender and social inequality. ; Актуальность. Пандемия COVID-19, причиной которого является коронавирус SARS-CoV-2, объявлена Всемирной организацией здравоохранения 11 марта 2020 и определена как такая, что нанесла значительное негативное влияние на функционирование систем здравоохранения и экономическое развитие стран. На сегодняшний день известно влияние пандемии на снижение доступности медицинской помощи, трудности с проведением ежегодного мониторинга и скрининга социально значимых болезней. Но в полной мере оценить медицинские, клинические и психосоциальные последствия пандемии, которые только начинают проявляться, мы сможем лишь в последующие годы. Цель: исследовать и проанализировать особенности клинических проявлений, диагностики, лечения, иммунитета и социального значения пандемии COVID-19 в Украине. Материалы и методы. Исследованы имеющиеся текущие нормативные и литературные источники. Методы: библиосемантичний - для изучения отечественного и мирового науковоинформацийного пространства по исследуемой проблеме; системного подхода и анализа - для комплексного исследования объекта, предмета в системной взаимосвязи, для анализа проблемных вопросов, путей их решения. Результаты. Медицинские особенности COVID-19 в Украине заключаются в двохстадийности течения заболевания 1-10 день - активная репликация вируса; 8-14 день или дольше - иммунная дисфункция (например, респираторные нарушения, другие тяжелые состояния). Часто фиксируется поражения легких в виде пневмонита, хотя преимущественно заболевание имеет легкий или среднетяжелое течение. Диагностика основывается на выявлении РНК вируса с помощью ПЦР или имунонглобулинив методом ИФА. Лечение преимущественно носит симптоматический характер. Социальное значение пандемии COVID-19 отразилось на увеличении пациентов с нарушением психического состояния, жертв насилия в семье, ухудшении состояния здоровья населения в связи с ограничением доступности многих видов медицинской помощи, увеличении нагрузки и работы по дому, уменьшении доходов и ухудшении качества жизни. Выводы. Пандемия COVID-19 за год своего существования вызвала изменения во многих сферах жизни населения земного шара, и Украина не есть исключением. Заболевания COVID-19 имеет неспецифические симптомы, может протекать под маской многих патологических состояний. особенно при наличии коморбидных заболеваний. Патогенетические особенности течения COVID-19 недостаточно изучены, что ограничивает возможности эффективной этиопатогенетической терапии. Вирус постоянно мутирует и оставляет неустойчивый и непродолжительный иммунитет, что объясняет его разнообразие клинической картины в разных популяциях. Кроме непосредственного увеличения заболеваемости и смертности за счет COVID-19, вирус может влиять на психоэмоциональное состояние людей, уменьшение внимания по борьбе с социально значимыми неинфекционными заболеваниями (сердечно-сосудистые и онкологические), вызвать значительные социально-экономические последствия - увеличение безработицы, насилия, уменьшение доходов и ухудшение питания, особенно среди наиболее уязвимых слоев населения, что требует учета этих аспектов при принятии решений на законодательном уровне с акцентом на решение проблем гендерного и социального неравенства. ; Актуальність. Пандемія COVID-19, причиною якого є коронавірус SARS-CoV-2, оголошена Всесвітньою організацією охорони здоров'я 11 березня 2020 року і визначена як така, що нанесла значний негативний вплив на функціонування системам охорони здоров'я та економічний розвиток країн. Насьогодні відомий вплив пандемії на зниження доступності медичної допомоги, труднощі з проведенням щорічного моніторингу та скринінгу соціально значущих хвороб. Але в повній мірі оцінити медичні, клінічні й психосоціальні наслідки пандемії, які лише починають проявлятися, ми зможемо в наступні роки. Мета: дослідити та проаналізувати особливості клінічних проявів, діагностики, лікування, імунітету та соціального значення пандемії COVID-19 в Україні. Матеріали та методи. Досліджені наявні поточні нормативні та літературні джерела. Методи: бібліосемантичний – для вивчення вітчизняного і світового науковоінформаційного простору з досліджуваної проблеми; системного підходу та аналізу – для комплексного дослідження об'єкта, предмета у системному взаємозв'язку, для аналізу проблемних питань, шляхів їх вирішення. Результати. Медичні особливості COVID-19 в Україні полягають у двохстадійності перебігу захворювання: 1–10 день - активна реплікація вірусу; 8–14 день або довше - імунна дисфункція (наприклад, респіраторні порушення, інші важкі стани). Часто фіксується ураження легень у вигляді пневмоніту, хоча переважно захворювання має легкий чи середньоважкий перебіг. Діагностика засновується на виявленні РНК вірусу за допомогою ПЦР або імунонглобулінів методом ІФА. Лікування переважно носить симптоматичний характер. Соціальне значення пандемії COVID-19 відобразилось у збільшенні пацієнтів з порушенням психічного стану, жертв насильства у сімї, погіршення стану здоров'я населення у зв'язку з обмеженням доступності багатьох видів медичної допомоги, збільшення навантаження та роботи по дому, зменшення доходів та погіршення якості життя. Висновки. Отже, пандемія COVID-19 за рік свого існування спричинила зміни в багатьох сферах життя населення земної кулі, і Україна не є виключенням. Захворювання COVID-19 має неспецифічні симптоми, може перебігати під маскою багатьох патологічних станів. особливо за наявності коморбідних захворювань. Патогенетичні особливості перебігу COVID-19 недостатньо вивчені, що обмежує можливості ефективної етіопатогенетичної терапії. Вірус постійно мутує і залишає нестійкий та нетривалий імунітет, що пояснює його різноманітність клінічної картини в різних популяціях. Окрім безпосереднього збільшення захворюваності і смертності за рахунок COVID-19, вірус має значний вплив на психоемоційний стан людей, зменшення уваги щодо боротьби з соціально значимими неінфекційними захворюваннями (серцево-судинні та онкологічні), спричинив значні соціально-економічні наслідки - збільшення безробіття, насильства, зменшення доходів і погіршення харчування, особливо серед найбільш вразливих верств населення, що вимагає врахування цих аспектів при прийнятті рішень на законодавчому рівні з акцентом на вирішення проблем гендерної та соціальної нерівності.

Background. The COVID-19 pandemic, caused by the SARS-CoV-2 coronavirus, was announced by the World Health Organization on March 11, 2020 and identified as having a significant negative impact on the functioning of health systems and the economic development of countries. To date, we know the impact of the pandemic on the decrease in the availability of medical care, difficulties with the annual monitoring and screening of socially significant diseases. But we will be able to fully assess the medical, clinical and psychosocial consequences of the pandemic, which are just beginning to manifest themselves, only in the coming years. The purpose was to study and analyze the features of clinical manifestations, diagnosis, treatment, immunity and social significance of the COVID-19 pandemic in Ukraine. Materials methods. The available current normative and literary sources were investigated. Methods: bibliosemantic - for studying the lokal and world science and information space on the problem under study; a systematic approach and analysis - for a comprehensive study of an object, a subject in a systemic relationship, for analyzing problematic issues, ways to solve them. Results. The medical feature of COVID-19 in Ukraine is the two-stage course of the disease 1-10 days - active replication of the virus; 8-14 days or longer - immune dysfunction (eg, respiratory problems, other serious conditions). Often recorded injury of the lungs in the form of pneumonitis, although it is mainly the disease of mild or moderate severity. Diagnostic is based on the detection of the RNA of the virus using PCR or immunoglobulins by ELISA. Treatment is mostly symptomatic. The social significance of the COVID-19 pandemic was reflected in the increase in patients with mental disorders, victims of domestic violence, deterioration in the health of the population due to the limited availability of many types of medical services, increased workload and housework, decreased income and a deterioration in the quality of life. Conclusions. The COVID-19 pandemic over the year of its existence has caused changes in many spheres of life of the world's population, and Ukraine is not an exception. Disease COVID-19 has nonspecific symptoms, can proceed under the mask of many pathological conditions. especially in the presence of comorbid diseases. The pathogenetic features of the course of COVID-19 are poorly understood, which limits the possibilities of effective etiopathogenetic therapy. The virus constantly mutates and leaves an unstable and short-lived immunity, which explains its diversity of the clinical symproms in different populations. In addition to a direct increase in morbidity and mortality due to COVID-19, the virus can affect the psychoemotional state of people, reduce income and deterioration in nutrition, especially among the most vulnerable segments of the population, which requires taking these aspects into account when making decisions at the legislative level with an emphasis on addressing gender and social inequality. ; Актуальность. Пандемия COVID-19, причиной которого является коронавирус SARS-CoV-2, объявлена Всемирной организацией здравоохранения 11 марта 2020 и определена как такая, что нанесла значительное негативное влияние на функционирование систем здравоохранения и экономическое развитие стран. На сегодняшний день известно влияние пандемии на снижение доступности медицинской помощи, трудности с проведением ежегодного мониторинга и скрининга социально значимых болезней. Но в полной мере оценить медицинские, клинические и психосоциальные последствия пандемии, которые только начинают проявляться, мы сможем лишь в последующие годы. Цель: исследовать и проанализировать особенности клинических проявлений, диагностики, лечения, иммунитета и социального значения пандемии COVID-19 в Украине. Материалы и методы. Исследованы имеющиеся текущие нормативные и литературные источники. Методы: библиосемантичний - для изучения отечественного и мирового науковоинформацийного пространства по исследуемой проблеме; системного подхода и анализа - для комплексного исследования объекта, предмета в системной взаимосвязи, для анализа проблемных вопросов, путей их решения. Результаты. Медицинские особенности COVID-19 в Украине заключаются в двохстадийности течения заболевания 1-10 день - активная репликация вируса; 8-14 день или дольше - иммунная дисфункция (например, респираторные нарушения, другие тяжелые состояния). Часто фиксируется поражения легких в виде пневмонита, хотя преимущественно заболевание имеет легкий или среднетяжелое течение. Диагностика основывается на выявлении РНК вируса с помощью ПЦР или имунонглобулинив методом ИФА. Лечение преимущественно носит симптоматический характер. Социальное значение пандемии COVID-19 отразилось на увеличении пациентов с нарушением психического состояния, жертв насилия в семье, ухудшении состояния здоровья населения в связи с ограничением доступности многих видов медицинской помощи, увеличении нагрузки и работы по дому, уменьшении доходов и ухудшении качества жизни. Выводы. Пандемия COVID-19 за год своего существования вызвала изменения во многих сферах жизни населения земного шара, и Украина не есть исключением. Заболевания COVID-19 имеет неспецифические симптомы, может протекать под маской многих патологических состояний. особенно при наличии коморбидных заболеваний. Патогенетические особенности течения COVID-19 недостаточно изучены, что ограничивает возможности эффективной этиопатогенетической терапии. Вирус постоянно мутирует и оставляет неустойчивый и непродолжительный иммунитет, что объясняет его разнообразие клинической картины в разных популяциях. Кроме непосредственного увеличения заболеваемости и смертности за счет COVID-19, вирус может влиять на психоэмоциональное состояние людей, уменьшение внимания по борьбе с социально значимыми неинфекционными заболеваниями (сердечно-сосудистые и онкологические), вызвать значительные социально-экономические последствия - увеличение безработицы, насилия, уменьшение доходов и ухудшение питания, особенно среди наиболее уязвимых слоев населения, что требует учета этих аспектов при принятии решений на законодательном уровне с акцентом на решение проблем гендерного и социального неравенства. ; Актуальність. Пандемія COVID-19, причиною якого є коронавірус SARS-CoV-2, оголошена Всесвітньою організацією охорони здоров'я 11 березня 2020 року і визначена як така, що нанесла значний негативний вплив на функціонування системам охорони здоров'я та економічний розвиток країн. Насьогодні відомий вплив пандемії на зниження доступності медичної допомоги, труднощі з проведенням щорічного моніторингу та скринінгу соціально значущих хвороб. Але в повній мірі оцінити медичні, клінічні й психосоціальні наслідки пандемії, які лише починають проявлятися, ми зможемо в наступні роки. Мета: дослідити та проаналізувати особливості клінічних проявів, діагностики, лікування, імунітету та соціального значення пандемії COVID-19 в Україні. Матеріали та методи. Досліджені наявні поточні нормативні та літературні джерела. Методи: бібліосемантичний – для вивчення вітчизняного і світового науковоінформаційного простору з досліджуваної проблеми; системного підходу та аналізу – для комплексного дослідження об'єкта, предмета у системному взаємозв'язку, для аналізу проблемних питань, шляхів їх вирішення. Результати. Медичні особливості COVID-19 в Україні полягають у двохстадійності перебігу захворювання: 1–10 день - активна реплікація вірусу; 8–14 день або довше - імунна дисфункція (наприклад, респіраторні порушення, інші важкі стани). Часто фіксується ураження легень у вигляді пневмоніту, хоча переважно захворювання має легкий чи середньоважкий перебіг. Діагностика засновується на виявленні РНК вірусу за допомогою ПЦР або імунонглобулінів методом ІФА. Лікування переважно носить симптоматичний характер. Соціальне значення пандемії COVID-19 відобразилось у збільшенні пацієнтів з порушенням психічного стану, жертв насильства у сімї, погіршення стану здоров'я населення у зв'язку з обмеженням доступності багатьох видів медичної допомоги, збільшення навантаження та роботи по дому, зменшення доходів та погіршення якості життя. Висновки. Отже, пандемія COVID-19 за рік свого існування спричинила зміни в багатьох сферах життя населення земної кулі, і Україна не є виключенням. Захворювання COVID-19 має неспецифічні симптоми, може перебігати під маскою багатьох патологічних станів. особливо за наявності коморбідних захворювань. Патогенетичні особливості перебігу COVID-19 недостатньо вивчені, що обмежує можливості ефективної етіопатогенетичної терапії. Вірус постійно мутує і залишає нестійкий та нетривалий імунітет, що пояснює його різноманітність клінічної картини в різних популяціях. Окрім безпосереднього збільшення захворюваності і смертності за рахунок COVID-19, вірус має значний вплив на психоемоційний стан людей, зменшення уваги щодо боротьби з соціально значимими неінфекційними захворюваннями (серцево-судинні та онкологічні), спричинив значні соціально-економічні наслідки - збільшення безробіття, насильства, зменшення доходів і погіршення харчування, особливо серед найбільш вразливих верств населення, що вимагає врахування цих аспектів при прийнятті рішень на законодавчому рівні з акцентом на вирішення проблем гендерної та соціальної нерівності.

Background. 2020 in the history of mankind will remain a year of experience for the population of more than 180 countries of the world, their governments, economies and health systems in connection with the acute respiratory disease COVID-19 pandemic caused by the SARS-CoV-2 coronavirus. At the end of May, 6,159,953 people were infected with COVID-19 coronavirus infection in the world, 371,006 died, 2,738,179 recovered. The development of a vaccine against three known types of coronavirus can take from one to one and a half years and will require an additional $ 2 billion, according to the World Bank. The purpose of the research: to determine the risks of medical activity for primary care facilities in the context of the epidemic of acute respiratory disease COVID-19 caused by the SARS-CoV-2 coronavirus, and approaches to their management. Materials and methods. Scientific sources (1 unit), international documents (7 units), legislative and regulatory acts (10 units). Systems approach, system and content analysis, conceptual modeling were used in our work. Results. It was established that in the primary medical care institutions of Ukraine during the period of the acute respiratory illness COVID-19 epidemic caused by the SARS-CoV-2 coronavirus, managerial - organizational, regulatory, financial, economic, operational and technological, personnel risks were implemented due to the introduction of quarantine at the state level, approval of regulatory documents on the organization and provision of medical care for patients with COVID-19, which were amended several times over a short period of time, the second stage of medical reform since 04.01.2020 in secondary healthcare institutions. Several directions of improving approaches to risk management in the existing risk management system of primary care institutions are proposed: strengthening the management of the institution by introducing an additional specialized functional structure under the head of the institution's headquarters in an epidemic; development and implementation of an effective strategy for epidemiological monitoring, prevention and infection control; updating the content of risk information in order to exchange between all interested parties; review of personnel policy and staffing of the institution. Conclusions. There is a need to revitalize the risk management system in primary health care facilities in connection with a significant complication of the epidemic situation, which can last a long period of time. It is necessary to reconsider approaches to risk management in the areas of improving the management of the institution, personnel, epidemic security, and information support. ; Актуальность. 2020 год в истории человечества останется годом испытаний для населения более чем 180 стран мира, их правительств, экономик и систем здравоохранения в связи с пандемией острой респираторной болезни COVID-19, вызванной коронавирусом SARS-CoV-2. На конец мая в мире заболели коронавирусной инфекцией COVID-19 6 159 953 человек, 371 006 умерли, 2 738 179 выздоровели. Разработка вакцины против трех известных типов коронавируса может занять от одного до полутора лет и потребует дополнительно $2 млрд, считают во Всемирном банке. Цель исследования. Определить риски медицинской деятельности для учреждений первичной медицинской помощи в условиях эпидемии острой респираторной болезни COVID-19, вызванной коронавирусом SARS-CoV-2, и подходы к управлению ими. Материалы и методы. В качестве материалов исследования использованы научные источники (1 ед.), международные документы (7 ед.), законодательные и нормативно-правовые акты (10 ед.). Использованы методы системного подхода, системного и контент-анализа, концептуального моделирования. Результаты. Установлено, что в учреждениях первичной медицинской помощи Украины в период эпидемии острой респираторной болезни COVID-19, вызванной коронавирусом SARS-CoV-2, реализовались управленческо-организационные, нормативно-правовые, финансово-хозяйственные, операционно-технологические, кадровые риски за счет введения карантина на государственном уровне, утверждения нормативно-правовых документов по организации и оказанию медицинской помощи пациентам с COVID-19, в которые несколько раз вносились изменения за короткий период времени, начала второго этапа медицинской реформы с 01.04.2020 в учреждениях здравоохранения вторичной медицинской помощи. Предложено несколько направлений совершенствования подходов к управлению рисками в существующей системе риск-менеджмента учреждений первичной медицинской помощи: усиление руководства учреждением путем внедрения дополнительной специализированной функциональной структуры при руководителе – штаба управления учреждением в условиях эпидемии; разработка и реализация эффективной стратегии эпидемического мониторинга, профилактики и инфекционного контроля; обновления контента информации о рисках в целях обмена между всеми заинтересованными сторонами; пересмотр кадровой политики и кадрового обеспечения учреждения. Выводы. Существует необходимость оживления системы риск-менеджмента в учреждениях первичной медицинской помощи в связи со значительным усложнением эпидемической ситуации, которое может продолжаться длительный период времени. Необходимо пересмотреть подходы к управлению рисками в направлениях совершенствования управления учреждением, персоналом, эпидемической безопасностью, информационным обеспечением. ; Актуальність. 2020 рік в історії людства залишиться роком випробувань для населення більш ніж 180 країн світу, їх урядів, економік і систем охорони здоров'я у зв'язку з пандемією гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. На кінець травня в світі захворіли коронавирусной інфекцією COVID-19 6 159 953 чоловік, 371 006 померли, 2 738 179 одужали. Розробка вакцини проти трьох відомих типів коронавируса може зайняти від одного до півтора років і зажадає додатково $ 2 млрд, вважають у Світовому банку. Мета дослідження. Визначити ризики медичної діяльності для закладів первинної медичної допомоги в умовах епідемії гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та підходи до управління ними. Матеріали та методи. Матеріалами дослідження слугували наукові джерела за темою (1 од.), міжнародні документи (7 од.), законодавчі та нормативно-правові акти (10 од.). Використані методи системного підходу, системного і контент-аналізу, концептуального моделювання. Результати. Встановлено, що в закладах первинної медичної допомоги України у період епідемії гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, реалізувались управлінсько-організаційні, нормативно-правові, фінансово-господарські, операційно-технологічні, кадрові ризики за рахунок введення карантинних обмежень на державному рівні, затвердження нормативно-правових документів з організації та надання медичної допомоги пацієнтам з COVID-19, до яких декілька разів вносились зміни за короткий період часу, початку другого етапу медичної реформи з 01.04.2020 в закладах охорони здоров'я вторинної медичної допомоги. Запропоновано декілька напрямів удосконалення підходів до управління ризиками в існуючій системі ризик-менеджменту закладів первинної медичної допомоги: посилення управління закладом шляхом впровадження додаткової спеціалізованої функціональної структури при керівникові – штабу управління закладом в умовах епідемії; розробка і реалізація дієвої стратегії епідемічного моніторингу, профілактики та інфекційного контролю; оновлення контенту інформації про ризики з метою обміну між усіма зацікавленими сторонами; перегляд кадрової політики та кадрового забезпечення закладу первинної медичної допомоги. Висновки. Існує необхідність пожвавлення системи ризик-менеджменту в закладах первинної медичної допомоги у зв'язку зі значним ускладненням епідемічної ситуації, яке може утримуватись тривалий період часу. Необхідно переглянути підходи до управління ризиками в напрямах удосконалення управління закладом, персоналом, епідемічною безпекою, інформаційним забезпеченням.

Актуальность. 2020 год в истории человечества останется годом испытаний для населения более чем 180 стран мира, их правительств, экономик и систем здравоохранения в связи с пандемией острой респираторной болезни COVID-19, вызванной коронавирусом SARS-CoV-2. На конец мая в мире заболели коронавирусной инфекцией COVID-19 6 159 953 человек, 371 006 умерли, 2 738 179 выздоровели. Разработка вакцины против трех известных типов коронавируса может занять от одного до полутора лет и потребует дополнительно $2 млрд, считают во Всемирном банке. Цель исследования. Определить риски медицинской деятельности для учреждений первичной медицинской помощи в условиях эпидемии острой респираторной болезни COVID-19, вызванной коронавирусом SARS-CoV-2, и подходы к управлению ими. Материалы и методы. В качестве материалов исследования использованы научные источники (1 ед.), международные документы (7 ед.), законодательные и нормативно-правовые акты (10 ед.). Использованы методы системного подхода, системного и контент-анализа, концептуального моделирования. Результаты. Установлено, что в учреждениях первичной медицинской помощи Украины в период эпидемии острой респираторной болезни COVID-19, вызванной коронавирусом SARS-CoV-2, реализовались управленческо-организационные, нормативно-правовые, финансово-хозяйственные, операционно-технологические, кадровые риски за счет введения карантина на государственном уровне, утверждения нормативно-правовых документов по организации и оказанию медицинской помощи пациентам с COVID-19, в которые несколько раз вносились изменения за короткий период времени, начала второго этапа медицинской реформы с 01.04.2020 в учреждениях здравоохранения вторичной медицинской помощи. Предложено несколько направлений совершенствования подходов к управлению рисками в существующей системе риск-менеджмента учреждений первичной медицинской помощи: усиление руководства учреждением путем внедрения дополнительной специализированной функциональной структуры при руководителе – штаба управления учреждением в условиях эпидемии; разработка и реализация эффективной стратегии эпидемического мониторинга, профилактики и инфекционного контроля; обновления контента информации о рисках в целях обмена между всеми заинтересованными сторонами; пересмотр кадровой политики и кадрового обеспечения учреждения. Выводы. Существует необходимость оживления системы риск-менеджмента в учреждениях первичной медицинской помощи в связи со значительным усложнением эпидемической ситуации, которое может продолжаться длительный период времени. Необходимо пересмотреть подходы к управлению рисками в направлениях совершенствования управления учреждением, персоналом, эпидемической безопасностью, информационным обеспечением. ; Актуальність. 2020 рік в історії людства залишиться роком випробувань для населення більш ніж 180 країн світу, їх урядів, економік і систем охорони здоров'я у зв'язку з пандемією гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. На кінець травня в світі захворіли коронавирусной інфекцією COVID-19 6 159 953 чоловік, 371 006 померли, 2 738 179 одужали. Розробка вакцини проти трьох відомих типів коронавируса може зайняти від одного до півтора років і зажадає додатково $ 2 млрд, вважають у Світовому банку. Мета дослідження. Визначити ризики медичної діяльності для закладів первинної медичної допомоги в умовах епідемії гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та підходи до управління ними. Матеріали та методи. Матеріалами дослідження слугували наукові джерела за темою (1 од.), міжнародні документи (7 од.), законодавчі та нормативно-правові акти (10 од.). Використані методи системного підходу, системного і контент-аналізу, концептуального моделювання. Результати. Встановлено, що в закладах первинної медичної допомоги України у період епідемії гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, реалізувались управлінсько-організаційні, нормативно-правові, фінансово-господарські, операційно-технологічні, кадрові ризики за рахунок введення карантинних обмежень на державному рівні, затвердження нормативно-правових документів з організації та надання медичної допомоги пацієнтам з COVID-19, до яких декілька разів вносились зміни за короткий період часу, початку другого етапу медичної реформи з 01.04.2020 в закладах охорони здоров'я вторинної медичної допомоги. Запропоновано декілька напрямів удосконалення підходів до управління ризиками в існуючій системі ризик-менеджменту закладів первинної медичної допомоги: посилення управління закладом шляхом впровадження додаткової спеціалізованої функціональної структури при керівникові – штабу управління закладом в умовах епідемії; розробка і реалізація дієвої стратегії епідемічного моніторингу, профілактики та інфекційного контролю; оновлення контенту інформації про ризики з метою обміну між усіма зацікавленими сторонами; перегляд кадрової політики та кадрового забезпечення закладу первинної медичної допомоги. Висновки. Існує необхідність пожвавлення системи ризик-менеджменту в закладах первинної медичної допомоги у зв'язку зі значним ускладненням епідемічної ситуації, яке може утримуватись тривалий період часу. Необхідно переглянути підходи до управління ризиками в напрямах удосконалення управління закладом, персоналом, епідемічною безпекою, інформаційним забезпеченням. ; Background. 2020 in the history of mankind will remain a year of experience for the population of more than 180 countries of the world, their governments, economies and health systems in connection with the acute respiratory disease COVID-19 pandemic caused by the SARS-CoV-2 coronavirus. At the end of May, 6,159,953 people were infected with COVID-19 coronavirus infection in the world, 371,006 died, 2,738,179 recovered. The development of a vaccine against three known types of coronavirus can take from one to one and a half years and will require an additional $ 2 billion, according to the World Bank. The purpose of the research: to determine the risks of medical activity for primary care facilities in the context of the epidemic of acute respiratory disease COVID-19 caused by the SARS-CoV-2 coronavirus, and approaches to their management. Materials and methods. Scientific sources (1 unit), international documents (7 units), legislative and regulatory acts (10 units). Systems approach, system and content analysis, conceptual modeling were used in our work. Results. It was established that in the primary medical care institutions of Ukraine during the period of the acute respiratory illness COVID-19 epidemic caused by the SARS-CoV-2 coronavirus, managerial - organizational, regulatory, financial, economic, operational and technological, personnel risks were implemented due to the introduction of quarantine at the state level, approval of regulatory documents on the organization and provision of medical care for patients with COVID-19, which were amended several times over a short period of time, the second stage of medical reform since 04.01.2020 in secondary healthcare institutions. Several directions of improving approaches to risk management in the existing risk management system of primary care institutions are proposed: strengthening the management of the institution by introducing an additional specialized functional structure under the head of the institution's headquarters in an epidemic; development and implementation of an effective strategy for epidemiological monitoring, prevention and infection control; updating the content of risk information in order to exchange between all interested parties; review of personnel policy and staffing of the institution. Conclusions. There is a need to revitalize the risk management system in primary health care facilities in connection with a significant complication of the epidemic situation, which can last a long period of time. It is necessary to reconsider approaches to risk management in the areas of improving the management of the institution, personnel, epidemic security, and information support.

Актуальность. 2020 год в истории человечества останется годом испытаний для населения более чем 180 стран мира, их правительств, экономик и систем здравоохранения в связи с пандемией острой респираторной болезни COVID-19, вызванной коронавирусом SARS-CoV-2. На конец мая в мире заболели коронавирусной инфекцией COVID-19 6 159 953 человек, 371 006 умерли, 2 738 179 выздоровели. Разработка вакцины против трех известных типов коронавируса может занять от одного до полутора лет и потребует дополнительно $2 млрд, считают во Всемирном банке. Цель исследования. Определить риски медицинской деятельности для учреждений первичной медицинской помощи в условиях эпидемии острой респираторной болезни COVID-19, вызванной коронавирусом SARS-CoV-2, и подходы к управлению ими. Материалы и методы. В качестве материалов исследования использованы научные источники (1 ед.), международные документы (7 ед.), законодательные и нормативно-правовые акты (10 ед.). Использованы методы системного подхода, системного и контент-анализа, концептуального моделирования. Результаты. Установлено, что в учреждениях первичной медицинской помощи Украины в период эпидемии острой респираторной болезни COVID-19, вызванной коронавирусом SARS-CoV-2, реализовались управленческо-организационные, нормативно-правовые, финансово-хозяйственные, операционно-технологические, кадровые риски за счет введения карантина на государственном уровне, утверждения нормативно-правовых документов по организации и оказанию медицинской помощи пациентам с COVID-19, в которые несколько раз вносились изменения за короткий период времени, начала второго этапа медицинской реформы с 01.04.2020 в учреждениях здравоохранения вторичной медицинской помощи. Предложено несколько направлений совершенствования подходов к управлению рисками в существующей системе риск-менеджмента учреждений первичной медицинской помощи: усиление руководства учреждением путем внедрения дополнительной специализированной функциональной структуры при руководителе – штаба управления учреждением в условиях эпидемии; разработка и реализация эффективной стратегии эпидемического мониторинга, профилактики и инфекционного контроля; обновления контента информации о рисках в целях обмена между всеми заинтересованными сторонами; пересмотр кадровой политики и кадрового обеспечения учреждения. Выводы. Существует необходимость оживления системы риск-менеджмента в учреждениях первичной медицинской помощи в связи со значительным усложнением эпидемической ситуации, которое может продолжаться длительный период времени. Необходимо пересмотреть подходы к управлению рисками в направлениях совершенствования управления учреждением, персоналом, эпидемической безопасностью, информационным обеспечением. ; Актуальність. 2020 рік в історії людства залишиться роком випробувань для населення більш ніж 180 країн світу, їх урядів, економік і систем охорони здоров'я у зв'язку з пандемією гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. На кінець травня в світі захворіли коронавирусной інфекцією COVID-19 6 159 953 чоловік, 371 006 померли, 2 738 179 одужали. Розробка вакцини проти трьох відомих типів коронавируса може зайняти від одного до півтора років і зажадає додатково $ 2 млрд, вважають у Світовому банку. Мета дослідження. Визначити ризики медичної діяльності для закладів первинної медичної допомоги в умовах епідемії гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та підходи до управління ними. Матеріали та методи. Матеріалами дослідження слугували наукові джерела за темою (1 од.), міжнародні документи (7 од.), законодавчі та нормативно-правові акти (10 од.). Використані методи системного підходу, системного і контент-аналізу, концептуального моделювання. Результати. Встановлено, що в закладах первинної медичної допомоги України у період епідемії гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, реалізувались управлінсько-організаційні, нормативно-правові, фінансово-господарські, операційно-технологічні, кадрові ризики за рахунок введення карантинних обмежень на державному рівні, затвердження нормативно-правових документів з організації та надання медичної допомоги пацієнтам з COVID-19, до яких декілька разів вносились зміни за короткий період часу, початку другого етапу медичної реформи з 01.04.2020 в закладах охорони здоров'я вторинної медичної допомоги. Запропоновано декілька напрямів удосконалення підходів до управління ризиками в існуючій системі ризик-менеджменту закладів первинної медичної допомоги: посилення управління закладом шляхом впровадження додаткової спеціалізованої функціональної структури при керівникові – штабу управління закладом в умовах епідемії; розробка і реалізація дієвої стратегії епідемічного моніторингу, профілактики та інфекційного контролю; оновлення контенту інформації про ризики з метою обміну між усіма зацікавленими сторонами; перегляд кадрової політики та кадрового забезпечення закладу первинної медичної допомоги. Висновки. Існує необхідність пожвавлення системи ризик-менеджменту в закладах первинної медичної допомоги у зв'язку зі значним ускладненням епідемічної ситуації, яке може утримуватись тривалий період часу. Необхідно переглянути підходи до управління ризиками в напрямах удосконалення управління закладом, персоналом, епідемічною безпекою, інформаційним забезпеченням. ; Background. 2020 in the history of mankind will remain a year of experience for the population of more than 180 countries of the world, their governments, economies and health systems in connection with the acute respiratory disease COVID-19 pandemic caused by the SARS-CoV-2 coronavirus. At the end of May, 6,159,953 people were infected with COVID-19 coronavirus infection in the world, 371,006 died, 2,738,179 recovered. The development of a vaccine against three known types of coronavirus can take from one to one and a half years and will require an additional $ 2 billion, according to the World Bank. The purpose of the research: to determine the risks of medical activity for primary care facilities in the context of the epidemic of acute respiratory disease COVID-19 caused by the SARS-CoV-2 coronavirus, and approaches to their management. Materials and methods. Scientific sources (1 unit), international documents (7 units), legislative and regulatory acts (10 units). Systems approach, system and content analysis, conceptual modeling were used in our work. Results. It was established that in the primary medical care institutions of Ukraine during the period of the acute respiratory illness COVID-19 epidemic caused by the SARS-CoV-2 coronavirus, managerial - organizational, regulatory, financial, economic, operational and technological, personnel risks were implemented due to the introduction of quarantine at the state level, approval of regulatory documents on the organization and provision of medical care for patients with COVID-19, which were amended several times over a short period of time, the second stage of medical reform since 04.01.2020 in secondary healthcare institutions. Several directions of improving approaches to risk management in the existing risk management system of primary care institutions are proposed: strengthening the management of the institution by introducing an additional specialized functional structure under the head of the institution's headquarters in an epidemic; development and implementation of an effective strategy for epidemiological monitoring, prevention and infection control; updating the content of risk information in order to exchange between all interested parties; review of personnel policy and staffing of the institution. Conclusions. There is a need to revitalize the risk management system in primary health care facilities in connection with a significant complication of the epidemic situation, which can last a long period of time. It is necessary to reconsider approaches to risk management in the areas of improving the management of the institution, personnel, epidemic security, and information support.

Background. The national task of Ukraine is strengthening the health of the population of Ukraine and the strategy for the development of the health care system driven by the accelerated evolution of civilization processes. Primary care on the principles of family medicine plays a decisive role in solving the problems of public health and reducing the prevalence of risk factors, introducing modern strategies for preventing chronic non-communicable diseases and developing a healthy lifestyle. Materials and methods. The method of the system approach of analysis was used for studying the legal acts. Results. The basis of the regulatory framework in the field of health care is the Constitution of Ukraine, the Fundamentals of Healthcare Legislation of Ukraine, and other regulatory acts. The article represents the stages of reforming primary care during the 21st century, analyzes the regulatory legal acts developed during this period by Ministry of Health of Ukraine and the Parliament of Ukraine. For the effective development of primary care based on the principles of family medicine, the scientific and pedagogical staff of the Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education in cooperation with other specialists developed Low of Ukraine No. 6634 dated June 22, 2017 "About Primary Health Care Based on the Principles of Family Medicine". Conclusions. Thus, in modern conditions, new challenges have arisen for the strengthening of preventive services. They are increasing the availability and quality of medical care, improving primary care, staffing, modernizing infrastructure and ensuring equity in health care. The existing problems of health care are not easy to solve. They have a multidimensional complex nature, which necessitates the updating of health policy, the development and implementation of new strategies and programs. ; Актуальность. В Украине стратегия развития системы здравоохранения обусловлена ускоренной эволюцией цивилизационных процессов и требует укрепления здоровья населения Украины – это общенациональная задача. Определяющую роль в решении проблем общественного здоровья и улучшения определяющих его детерминант – сокращение распространенности факторов риска, внедрении современных стратегий профилактики хронических неинфекционных заболеваний и формирования здорового образа жизни, играет первичная медицинская помощь на принципах семейной медицины. Материалы и методы. Изучались нормативно-правовые акты, использовались методы системного подхода и системного анализа. Результаты. Основу нормативно-правовой базы в сфере здравоохранения составляет Конституция Украины, Основы законодательства Украины об охране здоровья и другие нормативно-правовые акты, регулирующие отношения по вопросам здравоохранения. В статье рассмотрены этапы реформирования первичной медицинской помощи в течение XXI века, при этом проанализированы нормативно-правовые акты, которые в этот период были наработаны разными каденциями МОЗ Украины и Верховной Радой Украины. Для эффективного развития первичной медицинской помощи на принципах семейной медицины научно-педагогическим составом Национальной медицинской академии последипломного образования имени П. Л. Шупика вместе с другими специалистами подготовлено Законопроект № 6634 от 22.06.2017 «О первичной медицинской помощи на принципах семейной медицины». Выводы. Таким образом, в современных условиях перед системой здравоохранения возникли новые задачи по укреплению профилактических служб, повышение доступности и качества медицинского обслуживания, совершенствование первичной медицинской помощи, улучшение кадрового обеспечения, модернизации инфраструктуры и обеспечения справедливости в здравоохранении. Существующие проблемы здравоохранения являются непростыми для решения, имеют многоаспектный комплексный характер, что обуславливает необходимость обновления политики здравоохранения, разработки и реализации новых стратегий и программ. ; Актуальність. В Україні стратегія розвитку системи охорони здоров'я обумовлена прискореною еволюцією цивілізаційних процесів і вимагає зміцнення здоров'я населення України – це загальнонаціональне завдання. Визначальну роль у вирішенні проблем громадського здоров'я та поліпшення визначальних його детермінант – скорочення поширеності чинників ризику, впровадженні сучасних стратегій профілактики хронічних неінфекційних захворювань та формування здорового способу життя, грає первинна медична допомога на засадах сімейної медицини. Матеріали та методи. Вивчалися нормативно-правові акти, використовувалися методи системного підходу та системного аналізу. Результати. Основу нормативно-правової бази у сфері охорони здоров'я становить Конституція України, Основи законодавства України про охорону здоров'я та інші нормативно-правові акти, що регулюють відносини з питань охорони здоров'я. У статті розглянуті етапи реформування первинної медичної допомоги протягом XXI століття, при цьому проаналізовані нормативно-правові акти, які в цей період були напрацьовані різними каденціями МОЗ України, так і Верховною Радою України. Для ефективного розвитку первинної медичної допомоги на засадах сімейної медицини науково-педагогічним складом Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика разом з іншими фахівцями підготовлено Законопроект № 6634 від 22.06.2017 «Про первинну медичну допомогу на засадах сімейної медицини». Висновки. Таким чином, в сучасних умовах перед системою охорони здоров'я виникли нові завдання щодо зміцнення профілактичних служб, підвищення доступності та якості медичного обслуговування, удосконалення первинної медичної допомоги, поліпшення кадрового забезпечення, модернізації інфраструктури і забезпечення справедливості в охороні здоров'я. Існуючі проблеми охорони здоров'я є непростими для вирішення, мають багатоаспектний комплексний характер, що обумовлює необхідність оновлення політики охорони здоров'я, розробки і реалізації нових стратегій і програм.

Background. The national task of Ukraine is strengthening the health of the population of Ukraine and the strategy for the development of the health care system driven by the accelerated evolution of civilization processes. Primary care on the principles of family medicine plays a decisive role in solving the problems of public health and reducing the prevalence of risk factors, introducing modern strategies for preventing chronic non-communicable diseases and developing a healthy lifestyle. Materials and methods. The method of the system approach of analysis was used for studying the legal acts. Results. The basis of the regulatory framework in the field of health care is the Constitution of Ukraine, the Fundamentals of Healthcare Legislation of Ukraine, and other regulatory acts. The article represents the stages of reforming primary care during the 21st century, analyzes the regulatory legal acts developed during this period by Ministry of Health of Ukraine and the Parliament of Ukraine. For the effective development of primary care based on the principles of family medicine, the scientific and pedagogical staff of the Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education in cooperation with other specialists developed Low of Ukraine No. 6634 dated June 22, 2017 "About Primary Health Care Based on the Principles of Family Medicine". Conclusions. Thus, in modern conditions, new challenges have arisen for the strengthening of preventive services. They are increasing the availability and quality of medical care, improving primary care, staffing, modernizing infrastructure and ensuring equity in health care. The existing problems of health care are not easy to solve. They have a multidimensional complex nature, which necessitates the updating of health policy, the development and implementation of new strategies and programs. ; Актуальность. В Украине стратегия развития системы здравоохранения обусловлена ускоренной эволюцией цивилизационных процессов и требует укрепления здоровья населения Украины – это общенациональная задача. Определяющую роль в решении проблем общественного здоровья и улучшения определяющих его детерминант – сокращение распространенности факторов риска, внедрении современных стратегий профилактики хронических неинфекционных заболеваний и формирования здорового образа жизни, играет первичная медицинская помощь на принципах семейной медицины. Материалы и методы. Изучались нормативно-правовые акты, использовались методы системного подхода и системного анализа. Результаты. Основу нормативно-правовой базы в сфере здравоохранения составляет Конституция Украины, Основы законодательства Украины об охране здоровья и другие нормативно-правовые акты, регулирующие отношения по вопросам здравоохранения. В статье рассмотрены этапы реформирования первичной медицинской помощи в течение XXI века, при этом проанализированы нормативно-правовые акты, которые в этот период были наработаны разными каденциями МОЗ Украины и Верховной Радой Украины. Для эффективного развития первичной медицинской помощи на принципах семейной медицины научно-педагогическим составом Национальной медицинской академии последипломного образования имени П. Л. Шупика вместе с другими специалистами подготовлено Законопроект № 6634 от 22.06.2017 «О первичной медицинской помощи на принципах семейной медицины». Выводы. Таким образом, в современных условиях перед системой здравоохранения возникли новые задачи по укреплению профилактических служб, повышение доступности и качества медицинского обслуживания, совершенствование первичной медицинской помощи, улучшение кадрового обеспечения, модернизации инфраструктуры и обеспечения справедливости в здравоохранении. Существующие проблемы здравоохранения являются непростыми для решения, имеют многоаспектный комплексный характер, что обуславливает необходимость обновления политики здравоохранения, разработки и реализации новых стратегий и программ. ; Актуальність. В Україні стратегія розвитку системи охорони здоров'я обумовлена прискореною еволюцією цивілізаційних процесів і вимагає зміцнення здоров'я населення України – це загальнонаціональне завдання. Визначальну роль у вирішенні проблем громадського здоров'я та поліпшення визначальних його детермінант – скорочення поширеності чинників ризику, впровадженні сучасних стратегій профілактики хронічних неінфекційних захворювань та формування здорового способу життя, грає первинна медична допомога на засадах сімейної медицини. Матеріали та методи. Вивчалися нормативно-правові акти, використовувалися методи системного підходу та системного аналізу. Результати. Основу нормативно-правової бази у сфері охорони здоров'я становить Конституція України, Основи законодавства України про охорону здоров'я та інші нормативно-правові акти, що регулюють відносини з питань охорони здоров'я. У статті розглянуті етапи реформування первинної медичної допомоги протягом XXI століття, при цьому проаналізовані нормативно-правові акти, які в цей період були напрацьовані різними каденціями МОЗ України, так і Верховною Радою України. Для ефективного розвитку первинної медичної допомоги на засадах сімейної медицини науково-педагогічним складом Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика разом з іншими фахівцями підготовлено Законопроект № 6634 від 22.06.2017 «Про первинну медичну допомогу на засадах сімейної медицини». Висновки. Таким чином, в сучасних умовах перед системою охорони здоров'я виникли нові завдання щодо зміцнення профілактичних служб, підвищення доступності та якості медичного обслуговування, удосконалення первинної медичної допомоги, поліпшення кадрового забезпечення, модернізації інфраструктури і забезпечення справедливості в охороні здоров'я. Існуючі проблеми охорони здоров'я є непростими для вирішення, мають багатоаспектний комплексний характер, що обумовлює необхідність оновлення політики охорони здоров'я, розробки і реалізації нових стратегій і програм.

Background. The national task of Ukraine is strengthening the health of the population of Ukraine and the strategy for the development of the health care system driven by the accelerated evolution of civilization processes. Primary care on the principles of family medicine plays a decisive role in solving the problems of public health and reducing the prevalence of risk factors, introducing modern strategies for preventing chronic non-communicable diseases and developing a healthy lifestyle. Materials and methods. The method of the system approach of analysis was used for studying the legal acts. Results. The basis of the regulatory framework in the field of health care is the Constitution of Ukraine, the Fundamentals of Healthcare Legislation of Ukraine, and other regulatory acts. The article represents the stages of reforming primary care during the 21st century, analyzes the regulatory legal acts developed during this period by Ministry of Health of Ukraine and the Parliament of Ukraine. For the effective development of primary care based on the principles of family medicine, the scientific and pedagogical staff of the Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education in cooperation with other specialists developed Low of Ukraine No. 6634 dated June 22, 2017 "About Primary Health Care Based on the Principles of Family Medicine". Conclusions. Thus, in modern conditions, new challenges have arisen for the strengthening of preventive services. They are increasing the availability and quality of medical care, improving primary care, staffing, modernizing infrastructure and ensuring equity in health care. The existing problems of health care are not easy to solve. They have a multidimensional complex nature, which necessitates the updating of health policy, the development and implementation of new strategies and programs. ; Актуальность. В Украине стратегия развития системы здравоохранения обусловлена ускоренной эволюцией цивилизационных процессов и требует укрепления здоровья населения Украины – это общенациональная задача. Определяющую роль в решении проблем общественного здоровья и улучшения определяющих его детерминант – сокращение распространенности факторов риска, внедрении современных стратегий профилактики хронических неинфекционных заболеваний и формирования здорового образа жизни, играет первичная медицинская помощь на принципах семейной медицины. Материалы и методы. Изучались нормативно-правовые акты, использовались методы системного подхода и системного анализа. Результаты. Основу нормативно-правовой базы в сфере здравоохранения составляет Конституция Украины, Основы законодательства Украины об охране здоровья и другие нормативно-правовые акты, регулирующие отношения по вопросам здравоохранения. В статье рассмотрены этапы реформирования первичной медицинской помощи в течение XXI века, при этом проанализированы нормативно-правовые акты, которые в этот период были наработаны разными каденциями МОЗ Украины и Верховной Радой Украины. Для эффективного развития первичной медицинской помощи на принципах семейной медицины научно-педагогическим составом Национальной медицинской академии последипломного образования имени П. Л. Шупика вместе с другими специалистами подготовлено Законопроект № 6634 от 22.06.2017 «О первичной медицинской помощи на принципах семейной медицины». Выводы. Таким образом, в современных условиях перед системой здравоохранения возникли новые задачи по укреплению профилактических служб, повышение доступности и качества медицинского обслуживания, совершенствование первичной медицинской помощи, улучшение кадрового обеспечения, модернизации инфраструктуры и обеспечения справедливости в здравоохранении. Существующие проблемы здравоохранения являются непростыми для решения, имеют многоаспектный комплексный характер, что обуславливает необходимость обновления политики здравоохранения, разработки и реализации новых стратегий и программ. ; Актуальність. В Україні стратегія розвитку системи охорони здоров'я обумовлена прискореною еволюцією цивілізаційних процесів і вимагає зміцнення здоров'я населення України – це загальнонаціональне завдання. Визначальну роль у вирішенні проблем громадського здоров'я та поліпшення визначальних його детермінант – скорочення поширеності чинників ризику, впровадженні сучасних стратегій профілактики хронічних неінфекційних захворювань та формування здорового способу життя, грає первинна медична допомога на засадах сімейної медицини. Матеріали та методи. Вивчалися нормативно-правові акти, використовувалися методи системного підходу та системного аналізу. Результати. Основу нормативно-правової бази у сфері охорони здоров'я становить Конституція України, Основи законодавства України про охорону здоров'я та інші нормативно-правові акти, що регулюють відносини з питань охорони здоров'я. У статті розглянуті етапи реформування первинної медичної допомоги протягом XXI століття, при цьому проаналізовані нормативно-правові акти, які в цей період були напрацьовані різними каденціями МОЗ України, так і Верховною Радою України. Для ефективного розвитку первинної медичної допомоги на засадах сімейної медицини науково-педагогічним складом Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика разом з іншими фахівцями підготовлено Законопроект № 6634 від 22.06.2017 «Про первинну медичну допомогу на засадах сімейної медицини». Висновки. Таким чином, в сучасних умовах перед системою охорони здоров'я виникли нові завдання щодо зміцнення профілактичних служб, підвищення доступності та якості медичного обслуговування, удосконалення первинної медичної допомоги, поліпшення кадрового забезпечення, модернізації інфраструктури і забезпечення справедливості в охороні здоров'я. Існуючі проблеми охорони здоров'я є непростими для вирішення, мають багатоаспектний комплексний характер, що обумовлює необхідність оновлення політики охорони здоров'я, розробки і реалізації нових стратегій і програм.

Background. Chronic noncommunicable diseases remain actual for a long time due to their impact on life expectancy and health of the world's population. Heart diseases as representatives of chronic non-infectious diseases are extremely actual. They remain the leading cause of disability and premature death for humankind. The purpose of the study: to analyze the incidence and mortality of the population from heart diseases in certain developed countries of the world, European countries, in particular in Ukraine, the risk factors that cause them, and to determine possible directions of preventive and rehabilitation strategies to improve the epidemic situation in Ukraine. Materials and methods. Data from meta-analyzes and systematic reviews from academic databases; data from state and health care statistics; methods: bibliosemantic, comparative, medical and statistical analysis, generalization. Results. It was found that the number of years lived by mankind with disabilities increased by 4.5 % over 10 years due to heart diseases. It is shown that the level of morbidity and mortality is significantly higher in the countries of Central and Eastern Europe, in particular, in Ukraine, in comparison with Sweden, Great Britain, Canada, the USA and Western European countries. It was revealed that the highest levels of mortality caused by risk factors for the population of all these countries and regions are associated with High Blood Pressure, nutrition, High Blood Cholesterol, however, in terms of values, they significantly prevail in the countries of Eastern Europe, in particular, in Ukraine, with an increase over 2009 – 2019 due to High Blood Pressure – from 494.88 to 536.51 per 100 thousand people, nutrition – from 397.29 to 430.66 per 100 thousand people, High Blood Cholesterol – from 345.98 to 373.13 per 100 thousand people. The population and personal strategies for the prevention of heart diseases and rehabilitation of patients depending on the clinical condition in Ukraine have been substantiated. Conclusions. The impact of heart diseases on the population health is constantly increasing. It confirms the permanence of the problem and requires constant attention and effective measures from the governments of countries and health systems. ; Актуальність. Хронічні неінфекційні захворювання тривалий час зберігають свою актуальність, оскільки продовжують впливати на стан життя й здоров'я населення світу. Серед них надзвичайно актуальними є хвороби системи кровообігу, оскільки вони залишаються основною причиною інвалідності та передчасної смерті людей. Мета дослідження: провести аналіз стану захворюваності й смертності населення від хвороб системи кровообігу в окремих розвинених країнах світу, європейських країнах, зокрема, в Україні, чинників ризику, що їх обумовлюють, та визначити можливі напрями профілактичних і реабілітаційних стратегій щодо покращання епідемічної ситуації в Україні. Матеріали та методи. Дані мета-аналізів і систематичних оглядів з академічних баз даних, державної й галузевої статистики; методи: бібліосемантичний, порівняльного, медико-статистичного аналізу, узагальнення. Результати. Встановлено, що кількість років, прожитих людством з інвалідністю внаслідок хвороб системи кровообігу, зросла за 10 років на 4,5 %. Показано, що рівні захворюваності й смертності, пов'язані з цими хворобами, значно вищі в країнах Центральної і Східної Європи, зокрема, в Україні, порівняно з Швецією, Великою Британією, Канадою, США та країнами Західної Європи. Виявлено, що найвищі рівні смертності населення усіх цих країн і регіонів, обумовленої факторами ризику, що пов'язані з артеріальною гіпертензією, нераціональним харчуванням, високим рівнем холестерину в крові, однак за значеннями вони істотно переважають аналогічні в країнах Східної Європи, зокрема, в Україні, зі зростанням за 2009 - 2019 рр. внаслідок високого артеріального тиску – з 494.88 до 536.51 на 100 тис. нас., нераціонального харчування – з 397.29 до 430.66 на 100 тис. нас., високого рівня холестерину – з 345.98 до 373.13 на 100 тис. нас. Обґрунтовано стратегії профілактики й реабілітації хворих на серцево-судинні захворювання на популяційному та індивідуальному рівнях в Україні. Висновки. Вплив хвороб системи кровообігу на здоров'я населення постійно зростає, що підтверджує перманентність проблеми та вимагає постійної уваги та дієвих заходів з боку урядів країн і систем охорони здоров'я.

Background. Chronic noncommunicable diseases remain actual for a long time due to their impact on life expectancy and health of the world's population. Heart diseases as representatives of chronic non-infectious diseases are extremely actual. They remain the leading cause of disability and premature death for humankind. The purpose of the study: to analyze the incidence and mortality of the population from heart diseases in certain developed countries of the world, European countries, in particular in Ukraine, the risk factors that cause them, and to determine possible directions of preventive and rehabilitation strategies to improve the epidemic situation in Ukraine. Materials and methods. Data from meta-analyzes and systematic reviews from academic databases; data from state and health care statistics; methods: bibliosemantic, comparative, medical and statistical analysis, generalization. Results. It was found that the number of years lived by mankind with disabilities increased by 4.5 % over 10 years due to heart diseases. It is shown that the level of morbidity and mortality is significantly higher in the countries of Central and Eastern Europe, in particular, in Ukraine, in comparison with Sweden, Great Britain, Canada, the USA and Western European countries. It was revealed that the highest levels of mortality caused by risk factors for the population of all these countries and regions are associated with High Blood Pressure, nutrition, High Blood Cholesterol, however, in terms of values, they significantly prevail in the countries of Eastern Europe, in particular, in Ukraine, with an increase over 2009 – 2019 due to High Blood Pressure – from 494.88 to 536.51 per 100 thousand people, nutrition – from 397.29 to 430.66 per 100 thousand people, High Blood Cholesterol – from 345.98 to 373.13 per 100 thousand people. The population and personal strategies for the prevention of heart diseases and rehabilitation of patients depending on the clinical condition in Ukraine have been substantiated. Conclusions. The impact of heart diseases on the population health is constantly increasing. It confirms the permanence of the problem and requires constant attention and effective measures from the governments of countries and health systems. ; Актуальність. Хронічні неінфекційні захворювання тривалий час зберігають свою актуальність, оскільки продовжують впливати на стан життя й здоров'я населення світу. Серед них надзвичайно актуальними є хвороби системи кровообігу, оскільки вони залишаються основною причиною інвалідності та передчасної смерті людей. Мета дослідження: провести аналіз стану захворюваності й смертності населення від хвороб системи кровообігу в окремих розвинених країнах світу, європейських країнах, зокрема, в Україні, чинників ризику, що їх обумовлюють, та визначити можливі напрями профілактичних і реабілітаційних стратегій щодо покращання епідемічної ситуації в Україні. Матеріали та методи. Дані мета-аналізів і систематичних оглядів з академічних баз даних, державної й галузевої статистики; методи: бібліосемантичний, порівняльного, медико-статистичного аналізу, узагальнення. Результати. Встановлено, що кількість років, прожитих людством з інвалідністю внаслідок хвороб системи кровообігу, зросла за 10 років на 4,5 %. Показано, що рівні захворюваності й смертності, пов'язані з цими хворобами, значно вищі в країнах Центральної і Східної Європи, зокрема, в Україні, порівняно з Швецією, Великою Британією, Канадою, США та країнами Західної Європи. Виявлено, що найвищі рівні смертності населення усіх цих країн і регіонів, обумовленої факторами ризику, що пов'язані з артеріальною гіпертензією, нераціональним харчуванням, високим рівнем холестерину в крові, однак за значеннями вони істотно переважають аналогічні в країнах Східної Європи, зокрема, в Україні, зі зростанням за 2009 - 2019 рр. внаслідок високого артеріального тиску – з 494.88 до 536.51 на 100 тис. нас., нераціонального харчування – з 397.29 до 430.66 на 100 тис. нас., високого рівня холестерину – з 345.98 до 373.13 на 100 тис. нас. Обґрунтовано стратегії профілактики й реабілітації хворих на серцево-судинні захворювання на популяційному та індивідуальному рівнях в Україні. Висновки. Вплив хвороб системи кровообігу на здоров'я населення постійно зростає, що підтверджує перманентність проблеми та вимагає постійної уваги та дієвих заходів з боку урядів країн і систем охорони здоров'я.

Background. Chronic noncommunicable diseases remain actual for a long time due to their impact on life expectancy and health of the world's population. Heart diseases as representatives of chronic non-infectious diseases are extremely actual. They remain the leading cause of disability and premature death for humankind. The purpose of the study: to analyze the incidence and mortality of the population from heart diseases in certain developed countries of the world, European countries, in particular in Ukraine, the risk factors that cause them, and to determine possible directions of preventive and rehabilitation strategies to improve the epidemic situation in Ukraine. Materials and methods. Data from meta-analyzes and systematic reviews from academic databases; data from state and health care statistics; methods: bibliosemantic, comparative, medical and statistical analysis, generalization. Results. It was found that the number of years lived by mankind with disabilities increased by 4.5 % over 10 years due to heart diseases. It is shown that the level of morbidity and mortality is significantly higher in the countries of Central and Eastern Europe, in particular, in Ukraine, in comparison with Sweden, Great Britain, Canada, the USA and Western European countries. It was revealed that the highest levels of mortality caused by risk factors for the population of all these countries and regions are associated with High Blood Pressure, nutrition, High Blood Cholesterol, however, in terms of values, they significantly prevail in the countries of Eastern Europe, in particular, in Ukraine, with an increase over 2009 – 2019 due to High Blood Pressure – from 494.88 to 536.51 per 100 thousand people, nutrition – from 397.29 to 430.66 per 100 thousand people, High Blood Cholesterol – from 345.98 to 373.13 per 100 thousand people. The population and personal strategies for the prevention of heart diseases and rehabilitation of patients depending on the clinical condition in Ukraine have been substantiated. Conclusions. The impact of heart diseases on the population health is constantly increasing. It confirms the permanence of the problem and requires constant attention and effective measures from the governments of countries and health systems. ; Актуальність. Хронічні неінфекційні захворювання тривалий час зберігають свою актуальність, оскільки продовжують впливати на стан життя й здоров'я населення світу. Серед них надзвичайно актуальними є хвороби системи кровообігу, оскільки вони залишаються основною причиною інвалідності та передчасної смерті людей. Мета дослідження: провести аналіз стану захворюваності й смертності населення від хвороб системи кровообігу в окремих розвинених країнах світу, європейських країнах, зокрема, в Україні, чинників ризику, що їх обумовлюють, та визначити можливі напрями профілактичних і реабілітаційних стратегій щодо покращання епідемічної ситуації в Україні. Матеріали та методи. Дані мета-аналізів і систематичних оглядів з академічних баз даних, державної й галузевої статистики; методи: бібліосемантичний, порівняльного, медико-статистичного аналізу, узагальнення. Результати. Встановлено, що кількість років, прожитих людством з інвалідністю внаслідок хвороб системи кровообігу, зросла за 10 років на 4,5 %. Показано, що рівні захворюваності й смертності, пов'язані з цими хворобами, значно вищі в країнах Центральної і Східної Європи, зокрема, в Україні, порівняно з Швецією, Великою Британією, Канадою, США та країнами Західної Європи. Виявлено, що найвищі рівні смертності населення усіх цих країн і регіонів, обумовленої факторами ризику, що пов'язані з артеріальною гіпертензією, нераціональним харчуванням, високим рівнем холестерину в крові, однак за значеннями вони істотно переважають аналогічні в країнах Східної Європи, зокрема, в Україні, зі зростанням за 2009 - 2019 рр. внаслідок високого артеріального тиску – з 494.88 до 536.51 на 100 тис. нас., нераціонального харчування – з 397.29 до 430.66 на 100 тис. нас., високого рівня холестерину – з 345.98 до 373.13 на 100 тис. нас. Обґрунтовано стратегії профілактики й реабілітації хворих на серцево-судинні захворювання на популяційному та індивідуальному рівнях в Україні. Висновки. Вплив хвороб системи кровообігу на здоров'я населення постійно зростає, що підтверджує перманентність проблеми та вимагає постійної уваги та дієвих заходів з боку урядів країн і систем охорони здоров'я.