Suchergebnisse

Throughout the course of the 16th – 17th centuries, a new epoch begins in the history of European civilization – the epoch of the New Age. A revolutionary formation and, subsequently, the establishment of a new state system based on political democracy, legal freedom and civil equality are taking place. As in other European countries, significant socio-political transformations in Ukraine were also due to the national revolution of 1648–1676.Analyzing the events in Ukraine in the mid-seventeenth century as a component of the pan-European revolutionary movement, the author considers the attitudinal and ideological origins of the Ukrainian revolution. Their common European features, as well as specific features are clarified and characterized. In general, the change in the worldview system in Ukraine is associated with the renaissance-humanist and reformation ideas that began to spread in the Ukrainian lands without losing its original meaning, but acquiring here a kind of national color, aimed at understanding the urgent problems of Ukrainian society.In the field of political and legal doctrine, the assertion of the legal worldview takes place, replacing the theological. Its classic embodiment became the theory of natural law with its concept of inalienable natural human rights as well as the concept of social contract. These ideas became, to a greater or lesser extent, the basis of the Ukrainian revolution of the seventeenth century. Their embodiment can be found in the works of Ukrainian «Renaissance humanists» of the 16th – early 17th centuries: S. Orikhovsky, J. Vereshchynsky, I. Dombrovsky, S. Klenovych, S. Pekalid, J. Shchasny-Herburt, K. Sakovych.It is found that in the seventeenth century, the works of such prominent political thinkers, theorists of natural law as J. Lipsius, G. Grotius, later B. Spinoza, T. Hobbes, S. Pufendorf were becoming widespread in Ukraine. They found a favorable ground in Ukraine and directly influenced the Ukrainian revolution, as the state and legal ideas of these thinkers became especially popular not only among the intellectual elite, but also among the Cossacks – the main driving force of the revolution.A number of Ukrainian thinkers, despite the fact that until 1649 Ukraine did not have its own state, were considering the future path of its political development. Specific plans of forming own state are embodied, in particular, in the works of J. Vereshchynsky, P. Mohyla, Y. Nemyrych, and others. They became a logical continuation and development of the state approaches of Ukrainian Renaissance humanists and reflected the tendency to combine the understanding of the history of their own state-building tradition with the study of Western experience. The analysis of political and legal ideas of Ukrainian authors, real historical events of the seventeenth century testify to the emergence among the Ukrainian population of clear tendencies to build their own state. Since then, the idea of the Ukrainian nation-state became fundamental to the Cossack state-building and leading in the liberation struggles of the Ukrainian people of all subsequent centuries. ; Аналізуючи події в Україні середини ХVІІ ст. як складову загальноєвропейського революційного руху, автор розглядає світоглядні, ідеологічні та ідейні витоки української революції. З'ясовано і охарактеризовано їх спільні зі загальноєвропейськими, а також специфічні риси. Загалом, зміна світоглядної системи в Україні пов'язується з ренесансно-гуманістичними та реформаційними ідеями, які почали поширюватися на українських землях. З одного боку – вони не втрачали тут свого первісного змісту, а з іншого – набу­вали національного виразу, зумовленого осмисленням актуальних проблем українсь­кого суспільства.З'ясовано, що підґрунтям української революції ХVІІ ст. стала теорія природного права з її концепцією невід'ємних природних прав людини та концепцією суспільного дого­вору. Дехто з українських мислителів, незважаючи на те, що до 1649 р. Україна не мала власної держави, обмірковував майбутній шлях її політичного розвитку. Конкретні плани побудови власної держави втілені, зокрема, у працях Й. Верещинського, П. Могили, Ю. Немирича тощо. Вони відображали тенденцію до поєднання осмислення історії власної державотворчої традиції з вивченням західного досвіду. Аналіз політико-правових ідей українських авторів, реальні історичні події ХVІІ ст. засвідчують появу серед українського населення виразних тенденцій до побудови власної держави.

During the revolution of 1917-1921, for the first time in the 20th century, the Ukrainian people created an independent national state, which, in the form of various formations, had all the signs of an independent state: territory, population, power, sovereignty. This article is devoted to one of the periods of existence of a national state in the form of the Western Ukrainian People's Republic (further – ZUNR), namely, the processes of creation and reformation of its law-enforcement system on the example of the institute of notary.From the second half of the fourteenth century, as in other countries of that time in Europe, the notarial functions in the Western Ukrainian lands that were part of Poland were performed by the chancellery of the courts that conducted the act books. The history of the Galician notary as separated from the judiciary and an independent legal institute that relied on a broad professional self-government, begins since November 1, 1859, when the Austrian Notary Statute of 1855, was put into effect in the Ukrainian lands. On July 25, 1871, a new Statute on a notary, which acted in Galicia at the time of the construction of the Ukrainian national state – ZUNR and after the conquest by Poland (till 1934) was adopted. It started an important stage in the development of a notary in the West Ukrainian lands. Notaries-Ukrainians enjoyed authority, respect and real influence on the development of society. Thus, when the Austro-Hungarian Empire collapsed and Ukrainians began the process of creating their own national state, conscious representatives of the notary community were actively involved into these processes.In accordance with the Law of the Ukrainian National Council «On the Provisional Administration of the Regions of the Western Ukrainian People's Republic» of November 16, 1918, the Austrian notarial legislation remained in force in ZUNR temporarily, and the previous notaries and employees of their offices remained at their places. On March 1, 1919, the State Secretariat of the judiciary approved the Order «On the Temporary Organization of Notaries», obliging notaries to swear allegiance to the Ukrainian state. According to the Order the general administration and supervision of the notary, the appointment and dismissal of notaries were entrusted to the State Secretariat of the judiciary.In short term and in difficult external political and internal circumstances, in ZUNR the main parts of the state machinery, including the notary institution were formed and were working very well together. The analysis of archival documents shows that the notary during the period of ZUNR, despite the unfavorable factors, continued to function, and the authorities took adequate measures for its managing. ; Проаналізовано і дано оцінку процесам творення та реформування правоохоронної системи (на прикладі інституту нотаріату), що відбувалися у ЗахідноУкраїнській Народній республіці.З'ясовано, що відповідно до Закону Української Національної Ради «Про тимчасову адміністрацію областей ЗахідноУкраїнської Народної Республіки» від 16.11.1918 р., тим­часово, до прийняття відповідного закону, у ЗУНР залишалося чинним австрійське нотаріальне законодавство (Положення 1871 р.), і, відповідно, на своїх місцях залиша­лися попередні нотаріуси та працівники їхніх канцелярій. 1.03.1919 р. Державний Секретаріат судівництва ухвалив розпорядок «Про тимчасову організацію нотарів», зобов'язавши нотаріусів скласти присягу на вірність Українській державі.За короткий строк і у тяжких зовнішньо-політичних і внутрішніх обставинах, у ЗУНР були сформовані та досить злагоджено функціонували основні ланки державного механізму, у тому числі й інститут нотаріату. Аналіз архівних документів засвідчує, що нотаріат періоду ЗУНР, попри несприятливі чинники актори продовжував функціонувати, а влада вживала адекватних заходів з його впорядкування.

In the article, based on the analysis of the fundamental principles of the Latin notariate and their realization in Ukraine, the most important conceptual problems of the notariate are highlighted: improvement of the domestic notarial legislation is required.Proceeding from the current Ukrainian realities and taking into account the historical experience of the functioning of the notariate in Europe in general and in Ukraine in particular, the most appropriate way of organizing notary activity is the activity based on its Latin model. The revival and further development of the Latin type notariate in Ukraine is an optimal and progressive way of the Ukrainian notariate developing. Further implementation in the Ukrainian notarial legislation still unrealized in it or insufficiently realized basic principles of the Latin notariate, is an objective process that confirms Ukraine's progress towards a legal democratic state, its entry into the European legal space and corresponds to the historical development of the Ukrainian notariate.The principles of the Latin notariate, on which its system is based, have been tested by time. They reflect the public-law nature of notary activity, have a normative character and are historical categories that have arisen and evolved over the centuries of history of the notariate, are elements of human culture in general, a value that embodies such ideas as a legal state, civil society, equality and independence of the subjects of civil circulation.If analyze the history of the formation and development of the notariate institution in Ukraine, it becomes quite obvious that it, with the exception of certain short periods, tended to the Latin model of the notariate, and its basic principles were largely enshrined in national legislation.Further development of the notariate in Ukraine, optimization of its functioning, improvement of the legislation should be based on the historical experience of the notary institution in Ukraine, the current world's trends in the development of the notariate, related to the activities of the International Union of Notaries, whose members today are 86 national associations of notaries and on the fundamental principles of the Latin notariate, determined under its auspices. In view of this, a number of suggestions for improving the current notarial legislation were formulated by the author (elimination of the existing division of the notariate into public and private, the refusal of the term «private», the need to quantify the number of notaries, the extension of the powers of the professional association of notaries, the introduction of a new procedure for payment of notarial acts by the same tariffs within the territory of Ukraine etc.). ; На основі аналізу основоположних принципів латинського нотаріату і їх реалізації в Україні, виділені найвагоміші концептуальні проблеми нотаріату, вирішення яких потребує удосконалення вітчизняного нотаріального законодавства.Зважаючи на нинішні українські реалії, враховуючи історичний досвід функціонування нотаріату в Європі загалом і в Україні зокрема, найприйнятнішим способом організації нотаріальної діяльності є діяльність нотаріату, яка ґрунтується на латинській його моделі. Відродження і подальший розвиток нотаріату латинського типу в Україні є оптимальним і прогресивним шляхом розвитку українського нотаріату. Подальша імплементація в українсь­ке нотаріальне законодавство ще нереалізованих у ньому, чи недостатньо реалізованих базових принципів латинського нотаріату є об'єктивним процесом, що підтверджує поступ України до правової демократичної держави, входження її у європейський правовий простір та відповідає історичному розвиткові українського нотаріату.

The article highlights and analyzes the conditions of historical forms of formation and development of Slavic proto-states. The period of formation and functioning of the pre-state (proto-state) Slavic formations is particularly difficult to analyze. This is objectively caused by a frankly small number of written sources, unreliability of the links on folk art, a relatively small amount of material evidence by which one could trace the development of a state. Recent historical, archaeological, ethnographic and other data strongly suggest that the early state formations do not occur on the basis of class rule, but are formed spontaneously in the natural development of a communal system of upper-community complex structures. In the analysis of the origin of Ukrainian statehood a neo-evolutionary approach was used, in which local groups that had egalitarian social structure, amorphous leadership of the most influential people were the first form of the unity of people. With the transition to a producing economy, communities and nations emerge, institute of communal leadership appears. The next stage is chiefdoms (Eng. Chief – leader and dom – ownership). At this stage s social stratification arises and the exclusion from public decision-making. Rulers' positions of the chiefdoms are based on the control of resources and redistribution of surplus products. Central government with the maturation of a state receives monopoly on the legalized use of force. Literature, civilization, cities emerge. Based on the theory of «chiefdoms», we come to a conclusion that since the moment of appearing in the historical arena (early AD) the Slavs were at a level of development that is characterized as proto-state.Chiefdoms passed a long way of development from the early simple forms to more complex ones. Chiefdoms in the same area emerged, evolved, reached their peak of prosperity and disintegrated through various unfavorable factors many times before the state occurred. A significant chronological gap separating the first Slavic proto-states from the rise of the Kyiv State indicates what a long way the Slavic society had to pass before it reached the level of a completed state. This process was significantly influenced by such factors as the constant movement of nomadic hordes through the territory of Ukraine, and the invasion of Germanic tribes in the first centuries of our era. Similar phenomena are traced in the all-European scale. It was exactly at this time that the number of countries, including France and Germany, arose on the European continent because of the collapse of Charlemagne's empire, the British Kingdom and others. ; Висвітлено та проаналізовано умови виникнення, історичні форми становлення і розвитку слов'янських протодержав. У процесі вивчення витоків української державності було використано неоеволюціоністський підхід, за яким першою формою об'єднання людей були локальні групи, наступними – вождівство і держава. Керуючись теорією вождівств доходимо висновку, що ще з моменту своєї появи на історичній арені (початок нашої ери) слов'яни перебували на тому рівні розвитку, який характеризується як протодержава.Вождівства пройшли тривалий шлях розвитку від ранніх простих форм до більш складних. Про це свідчить значний хронологічний проміжок, що відділяє перші власне слов'янські протодержави від виникнення Київської держави. На цей процес суттєво впливав і такий чинник, як постійне пересування територією України кочівницьких орд, а також інвазія германських племен у перших століттях нашої ери. Аналогічні явища простежуються і в загальноєвропейському масштабі.