Suchergebnisse

The article describes another version of the draft basic act of administrative legislation ‒ the Law of Ukraine "On Administrative Procedure", which was submitted by the Cabinet of Ministers of Ukraine and registered in the Verkhovna Rada of Ukraine in May 2020.The task of the research is to clarify the main innovations of the official draft law compared to its previous versions on conceptual issues: the subject matter of legal regulation and its scope, including the relationship with special legislation, as well as the general structure of the draft law. In addition, the study describes some specific administrative procedural rules that have been added or removed in the updated version.The analysis reveals both positive and poorly justified innovations in the latest official draft law. In particular, it is concluded that the most significant shortcoming is the further lack of a clear definition of the future scope of this general legislative act and its relationship with acts of special legislation. To eliminate this shortcoming, it is proposed to list the areas of public administration to which this act will not apply, or to name the legislative acts in which special administrative procedural rules will apply. It should be done already in the first articles of the draft law.The updated draft law has been substantially supplemented by a number of new legal norms aimed at the introduction of digital electronic technologies in public administration. While supporting most of the proposed innovations in this direction, it is noted that their placement in the text of the draft law does not always correspond to the established and logical construction of procedural codified acts and requires systematic revision.It is also clarified that the updated draft law took a step towards harmonizing other legislative acts (in particular, the Law of Ukraine "On Administrative Services") with the norms of the future general law (code) on administrative procedure. However, in general, the draft law remains poorly aligned with other acts of Ukrainian legislation that will remain in force. In this context, more radical changes to the current legislation are supported, and, in particular, the complete repeal of the Law of Ukraine "On Citizens' Appeals" and the adoption of the Law of Ukraine "On Petitions" along with the analyzed act on administrative procedure.As a result of identifying these and the other shortcomings of the updated version of the draft Law of Ukraine "On Administrative Procedure", there is no doubt expediency to finalize its content once again before final adoption. ; Охарактеризовано черговий варіант проекту основоположного акта адміністративного законодавства ‒ Закону України «Про адміністративну процедуру», який було подано Кабінетом Міністрів України та зареєстровано у Верховній Раді України у травні 2020 року. З'ясовано основні новації офіційного законопроекту порівняно з його попередніми версіями щодо концептуальних питань: предмета правового регулювання і сфери дії, включаючи проблематику співвідношення з актами спеціального законодавства, а також загальної структури законопроекту. Також у дослідженні описано окремі адміністративно-процедурні норми, що було додано або вилучено в оновленому варіанті.В результаті проведеного аналізу виявлено як позитивні, так і не надто виправдані новації в останньому офіційному законопроекті. Зокрема, зроблено висновок, що най­істотнішим недоліком є подальша відсутність чіткого визначення майбутньої сфери дії цього загального законодавчого акта та його співвідношення з актами спеціального законодавства. Для усунення цього недоліку запропоновано уже в перших статтях зако­но­проекту пере­рахувати сфери публічного адміністрування, на які цей акт не поширю­ва­тиметься або ж назвати законодавчі акти, у яких діятимуть спеціальні адміністративно-процедурні норми.Підтримано більшість із передбачених у законопроекті нових юридичних норм щодо впровадження в публічне адміністрування цифрових електронних технологій, однак вка­за­но, що їх розміщення у тексті законопроекту потребує системної переробки з метою логіч­ного та послідовного викладу.Також з'ясовано, що позитивні доповнення в частині узгодження інших законодавчих актів із нормами майбутнього Закону України «Про адміністративну процедуру» є недо­статніми. У цьому контексті запропоновано, щоб Закон України «Про звернення громадян» загалом втратив чинність, а замість нього розробити та ухвалити Закон України «Про петиції», поряд із аналізованим адміністративно-процедурним актом.

The article deals with the principle of ex officio investigation in German, Polish and Ukrainian legal doctrine as well as its regulation in relevant general laws (codes) on administrative procedure.Taking into account the legal possibility of future judicial review of its decision, an authorized public administration entity cannot be guided in adopting an administrative act only by evidence presented to it by an individual and in which the circumstances favorable to it will objectively prevail. Indeed, if judicial or even administrative (in the procedure of administrative appeal) review reveals other factual circumstances, then the decision of the public administration entity is likely to be found unlawful.So the principle of ex officio investigation is to impose on the public administration the duty: to fully and comprehensively examine all the factual circumstances of the case, not just the evidence presented to it by the participants in the administrative procedure; even without the participants' requests, on their own initiative, to require additional necessary and sufficient evidences for a complete and comprehensive research; based on the research of the evidence, to form own belief about the right decision and to make it (taking into account the relevant requirements of the participants, but not necessarily satisfying them).It is also noted in the article that participants in administrative proceedings have not only procedural rights (such as to be heard) but also duties. In particular, they are obliged to assist the public administration in investigating all the factual circumstances of the case. Failure to comply with this obligation may lead to decisions of the public administration entities that do not satisfy the requirements of the administrative procedure participants. The author is convinced that such a provision should be enshrined in the future Ukrainian law (code) on administrative procedure.The principle of ex officio investigation significantly differentiates the law of administrative procedure (and administrative process) from civil process (according to Ukrainian current legislation also - economic process). This principle limits the validity of well-known by most of lawyers adversarial and dispositive principles, which are also used in administrative procedural legislation, but to a much lesser extent. ; Окреслено зміст принципу офіційного дослідження у німецькій, польській та українській правовій доктрині, а також його закріплення у відповідних законах (кодексах) про адмі­ні­стративну процедуру.Цей принцип полягає у покладенні на публічну адміністрацію обов'язків: повно і всебічно дослідити усі фактичні обставини справи, а не лише представлені їй учасниками адміністративної процедури докази; навіть без клопотань учасників, з власної ініціативи витребувати додатково необхідні та достатні докази для повного і всебічного дослідження; на основі проведеного дослідження доказів сформувати власне переконання про право­мірне рішення і ухвалити його (враховуючи відповідні вимоги учасників, але не обов'язково їх задовольняючи).Також зауважено, що учасники адміністративної процедури володіють не лише проце­дурними правами (наприклад, бути заслуханим), але й обов'язками. Зокрема, вони зобо­в'язані сприяти публічній адміністрації у дослідженні всіх фактичних обставин справи, а невиконання цього обов'язку може призводити до рішень суб'єктів публічного адміністру­вання, в яких не буде задоволено вимог учасників адміністративної процедури.Принцип офіційного дослідження істотно відрізняє право адміністративної процедури (та адміністративного процесу) від цивільного (за українським законодавством – і госпо­дарського) процесу. Цей принцип обмежує дію відомих принципів змагальності та диспози­тивності, які також використовують в адміністративно-процедурному законодавстві, проте у значно меншому обсязі.

The article deals with the contemporary concept of good administration that is considered as necessary part of broader international standard, i.e. good governance. The Association agreement between Ukraine and the European Union names good governance among main values for strengthening of mutual relations. So for Ukraine good administration is one of the tools to come closer to the European Union.Good administration is not only scientific concept aimed at improvement of public administration`s activities. In the legal sense, it can be seen as subjective right of private persons to demand proper administration from public authorities and, on the other hand, as duty of these authorities to work according to the principles and rules, provided by law. Moreover, public administration can be considered as good one not only when it is based on legal norms but also as much as possible takes into account actual circumstances for more full and fast realization of private and public interests. Thus good administration is not only lawful but also right and just.Also numeral soft law acts that have been adopted by the bodies and institutions of the European Union and the Council of Europe and are related to the contemporary concept of good administration are re-counted in the article. It is outlined that the Parliamentary Assembly of the Council of Europe already in 2003 recommended for the governments of member states to adopt at constitutional level an individual right to good administration and to adopt and implement fully a code of good administration, to be effectively publicised so as to inform the public of their rights and legitimate expectations. The Model code of good administration was elaborated and included to the appropriate Recommendation of the Committee of Ministers of the Council of Europe in 2007. However, both recommendations have not been implemented into Ukrainian legislation and are hardly known to public officials.Taking into consideration the membership of Ukraine in the Council of Europe and our obligations on adaptation of Ukrainian legislation to law of the European Union, the author comes to the conclusion of necessity of implementation of this concept`s provisions into legislation, and particularly in general law (code) on administrative procedure. Besides, it is proposed for responsible executive bodies and local governments to be governed by norms of above mentioned international acts in their practical activities, even before adopting of such the law (code). ; Окреслено сутність концепції доброго адміністрування, що вважається необхідною складовою міжнародного стандарту доброго врядування. Добре адміністрування розглядають не лише як наукову доктрину, спрямовану на покращення діяльності публічної адміністрації. У юридичному контексті це, з одного боку, суб'єктивне право приватних осіб вимагати доброго адміністрування від органів публічної адміністрації та їх службовців, а з іншого боку – обов'язок цих органів діяти відповідно до встановлених принципів та правил.Поза цим, добрим варто вважати публічне адміністрування, що не лише ґрунтується на юридичних приписах, але максимально враховує конкретні фактичні обставини з метою найповнішого та найшвидшого задоволення як інтересів приватних осіб, так і публічного інтересу. Тобто, добрим є адміністрування як законне, так і правильне та справедливе.Названо основні акти м'якого права Ради Європи та Європейського Союзу, в яких тою чи іншою мірою викладено зміст принципів та правил доброго адміністрування. Положення цих актів без сумніву мають бути враховані при доопрацюванні українського законопроекту про загальну адміністративну процедуру.

Ukrainian legislation on administrative procedure has not been systematized until now. One can find legal norms of administrative procedural nature in a various laws and by-laws (that is even worse). Only some of these pieces of legislation implement European standards of good administration while the others practically lack it.The article deals with the three principal systematization`s models of legislation on administrative procedure: adopting of a new general law (code), however sector specific laws in certain areas (for example, taxation) will have higher legal force; adopting of a new general law (code) with the priority over sector specific laws in certain areas; refusal to adopt a general law (code) and adopting of new or amending of sector specific laws in certain areas that are supposed to implement general principles of administrative procedure in every piece of legislation.The author analyzes advantages and possible failures of above mentioned systematization`s models of legislation on administrative procedure and comes to the conclusion that the first one is more realistic and thus preferable for implementation into Ukrainian legislation. Such the way is also based on the latest developments of administrative procedure`s doctrine and on numeral soft law documents that were adopted by the Council of Europe and the European Union during last decade. For example, European Parliament resolution of 15 January 2013 with recommendations to the Commission on a Law of Administrative Procedure of the European Union foresee that future regulation should include a universal set of principles and should lay down a procedure applicable as a de minimis rule where no lex specialis exists. Besides, the guarantees afforded to persons in sectoral instruments must never provide less protection than those provided for in the general regulation.At the same time, any of three proposed systematization`s models must reinforce requirements of a right to good administration directly connected to the standards on administrative procedure.Up to the author`s position, the worst scenario for Ukrainian legislation on administrative procedure is saving of status quo, when sector specific laws and by-laws in certain areas foresee some contemporary standards of good administration while normative acts in the other areas do not foresee it or implement only some elements of above mentioned standards. Such a situation has nothing in common with the systematization of legislation of administrative procedure and hopefully will be changed. ; Адміністративно-процедурне законодавство в Україні до цього часу залишається несис­тематизованим. Адміністративно-процедурні норми містяться у величезній кількості як зако­нодавчих, так і підзаконних нормативно-правових актів, у яких стандарти доброго (належного) адміністрування закріплені далеко не однаковою мірою, а подекуди – практично відсутні.Розглянуто три основні моделі систематизації адміністративно-процедурного законо­давства: ухвалення загального закону (кодексу) про адміністративну процедуру зі збережен­ням пріоритету спеціального законодавства; ухвалення такого ж загального закону (кодексу), але з вищою юридичною силою стосовно відповідного спеціального законодавства; продов­ження ухвалення спеціального адміністративно-процедурного законодавства для певних сфер суспільних відносин або ж для окремих органів публічної адміністрації, однак із запровадженням загальних принципів адміністративної процедури в юридичні норми кожного спеціального законодавчого акта. Проаналізовано переваги та недоліки кожної із запропоно­ваних моделей систематизації та виявлено переваги використання в Україні першого із названих варіантів.

The Ukrainian parliament has not adopted a codified act on administrative procedure yet, in spite of three attempts starting from 2004. Meanwhile, the very idea of systematization of law on administrative procedure has become very popular in many countries as well as in the European Union as the whole. Numeral soft law documents were adopted by the Council of Europe and the European Union during last fifteen years. They had been designed to improve implementation of law on administrative procedure in European countries and to formulate common contemporary standards for public administration`s activities.So Ukraine has a rather good possibility to improve its draft Law on administrative procedure using provisions laid down in above mentioned documents (especially – in the Model Rules on European Union administrative procedure prepared by prominent European scholars) and to adopt a high quality legislation in the field. ; Доцільність систематизації різних галузей законодавства не є новою ідеєю в сучасній теорії права та у правових системах сучасності. Однак історія систематизації законодавства про адміністративну процедуру не налічує навіть сотні років, адже цей процес розпочався в Австрії у 1925 році. Не зважаючи на розроблений уже достатньо давно проект Закону про адміністративну процедуру (первинна назва – Адміністративно-процедурний кодекс) та кілька спроб його розгляду у Верховній Раді, в Україні до цього часу адміністративно-процедурне законодавство залишається несистематизованим і розпорошеним по численних законах і, що гірше – підзаконних нормативно-правових актах.Останніми роками ідея систематизації законодавства про адміністративну процедуру отримала новий поштовх. З кожним роком усе нові держави як Європи, так і усього світу приймають загальні закони (кодекси) про адміністративну процедуру, а в правовій доктрині держав-членів Європейського Союзу активно обговорюють доцільність ухвалення законодавчого акта, в якому були б викладені єдині стандарти діяльності публічної адміністрації цього міждержавного утворення. З цією метою група провідних науковців, які представляли різні держави-члени ЄС, розробила Модельні правила про адміністративну процедуру Європейського Союзу.Автори названих Модельних правил вказують, що лише «інноваційна кодифікація» законодавства про адміністративну процедуру відповідатиме сучасним потребам розвит­ку правової системи Європейського Союзу. Кодифікація вважатиметься інноваційною, якщо новим законом буде впроваджене єдине джерело існуючих принципів, котрі звичайно розпорошені в різних законах, правилах та судових прецендентах; цей закон може також модифікувати існуючі принципи та правила і, якщо необхідно, додавати нові. Метод інноваційної кодифікації дасть змогу усувати колізії в існуючих законах та заповнювати прогалини.Проаналізовано запроваджені в різних країнах світу моделі кодифікації зако­нодавства про адміністративну процедуру, що характеризують обсяг його правового регулювання. Зокрема, висвітлено законодавчі підходи щодо форм (інструментів) діяльності публічної адміністрації, а також стадій та етапів адміністративної процедури, які регульовані кодифікаційними актами держав із тривалим досвідом імплементації цього законодавства. Акцентовано, що зміст законодавства про адміністративну проце­дуру має ґрунтуватися на загальновизнаних принципах верховенства права та доброго адміністрування, із наступною конкретизацією у відповідних субпринципах функціонуван­ня публічної адміністрації.Підсумовуючи, новітні європейські розробки у галузі адміністративно-процедурного права можуть і мають бути використані при удосконаленні проекту Закону про адмі­ністративну процедуру, прийняття якого Верховна Рада України не повинна у черговий раз затягувати.