Suchergebnisse

One of the trends of modern education is the focus on human personality. This orientation is reflected in the fact that it is becomes important for modern school not only knowledge and skills that the students should get, but the disclosure of their personal potential, creating situations of choice and success, allowing the students to find their way learning and development. Note the individual characteristics of personality in the process of mastering knowledge, abilities and skills in the conditions of comprehensive school possible through differentiated instruction, which is based on a national educational program, sets a class of students the same for all cognitive problem solving to which they go different ways. In this connection the problem of differentiation is in the focus of the pedagogical community, it is associated with renewal and further development of the school, over coming out dated teaching methods, with development of the children's individuality based on the principles of humanization and democratization. The essence, conceptual foundations of differentiated instruction, the main criteria of its effectiveness are disclosed in the article. The content of definitions which relevant to differentiated learning are concretized in the article. The main types and forms of differentiated teaching in modern school, the directions and levels of educational differentiation are characterized. It was found that in the moderns chool the most wide lyused two lines of differentiation for individual psychological characteristics of children: the level of mental development and the area of interest (profile). It also was proved that differentiated teachingis an effective means of improving the quality of education, development of skills, aptitudes and interests of students, intensification of their cognitive activity. ; На підставі аналізу наукової літератури узагальнено різні підходи до понять «диференціація навчання», «диференційоване навчання», а також конкретизовано зміст дотичних до диференційованого навчання понять. Розглянуто сутність і концептуальні засади диференційованого навчання, визначено його головну мету, цілі, результати та основні критерії ефективності. Охарактеризовано основні види та форми диференційованого навчання в сучасній школі, а також представлено напрями та рівні освітньої диференціації.

У статті розглянуто проблему організації навчального процесу в умовах сучасної пандемії. Аналізуються дії китайського уряду з протидії впливу COVID-19 на шкільну освіту. Автор робить висновок, що надійна комунікаційна платформа, відповідні цифрові ресурси, зручні інструменти навчання, різноманітні методи навчання, гнучкі навчальні організації, ефективні служби підтримки та тісна співпраця між урядом і школою – це ключові елементи, на які орієнтувався уряд Китаю для забезпечення широкомасштабного онлайн-навчання. Набутий досвід і можливості зумовлюють певні тенденції в майбутньому розвитку шкільної освіти Китаю, а саме зміщення уваги і зусиль у бік кардинального покращення змістової та технологічної дигіталізації шкільної освіти у процесі подальших освітніх реформ. ; The article deals with the problem of organizing of educational process in the context of current pandemic and analyzes the actions of the Chinese government to resist the impact of COVID-19 on school education. The methodological basis of the research is the system integrated principle of scientific and pedagogical search. It was found that thanks to the following actions, the Chinese were able to quickly and efficiently provide uninterrupted secondary education under quarantine conditions: 1) the China government has made many important decisions on quarantine measures in education institutions, as well as available resources to support training. In parallel with the school closures, the Chinese government, in partnership with seven of China's largest private edtech companies, has strengthened online education platforms; 2) implementation of temporary restriction in teaching of new content; 3) reducing the time of online classes; 4) extreme adaptability and powerful creativity of teachers; 5) active communication with parents, as well as consideration of their opinions; 6) rapid implementation of edtech software in the school process; 7) giving special attention to social and emotional needs. The author concludes that reliable communication platforms, appropriate digital resources, user-friendly teaching tools, various teaching methods, flexible teaching organizations, effective support services, and strong government-school collaboration are key elements that the Chinese government has focused on to enable widespread online learning. The gained experience and opportunities determine certain trends in the future development of school education in China, namely, a shift in attention and efforts towards a radical improvement in the content and technological digitalization of school education in the process of further educational reforms. Prospects for further research include aspects related to the implementation of distance learning by teachers and effective tools for organizing of educational process in a new reality.

The paper is focused on the analysis of soft skills as basic competences for future professional success. During the study the concept of "soft skills" in the educational terminology of European countries and Ukraine was analysed; the importance of formation and developing soft skills for successful future professional development was justified; the directions of educational policy in EU countries and Ukraine to ensure the formation and development of soft skills of secondary school students were found out. As a result of research it was made the conclusion about the importance of soft skills formation and development in secondary school students for their future successful professional realization. It was offered the strategic directions on innovation approaches for the New Ukrainian School in formulation and development of soft skills at secondary school in the context of Ukrainian's integration into European and World education. In consequence of literature review it was determined that over one-third of skills (35%) were considered important in that days' workforce would have changed over the next five years (the World Economic Forum, 2016). Today, employers look for job candidates who not only have professional skills in a particular field, but also understand how to make difficult decisions and demonstrate leadership skills. It is concluded that in an effort to prepare the younger generation for their future successful careers, educational institutions must ensure both the formation of professional skills (" hard skills") and the development of "soft skills", not limited to communication skills, because "soft skills" are also the ability to listen, work in a team, think critically, set goals and achieve them, the ability to resolve conflict situations, etc. "Hard skills" and "soft skills" in combination with motivation and personality form a pyramid of development of the future competitive professional. Career success depends on so much more than students' subject-matter knowledge and expertise. Based on the European experience the policy makers, educators and parents in Ukraine have been recommended to collaborate to ensure that each child's school experience fosters the social and personal skills that will ensure success when he or she enters the workforce. ; Стаття присвячена аналізу м'яких навичок або «soft skills», які визначаються як базові компетенції для майбутнього професійного успіху. Під час дослідження авторами було проаналізовано поняття «м'яких навичок» в освітній термінології європейських країн та України; обґрунтовано важливість формування та розвитку «soft skills» для успішного професійного розвитку в майбутньому; розкрито напрями освітньої політики в країнах ЄС та Україні щодо забезпечення формування та розвитку м'яких навичок учнів загальноосвітніх шкіл. У результаті дослідження зроблено висновок про важливість формування та розвитку «soft skills» в учнів загальноосвітніх шкіл для їх майбутньої успішної професійної реалізації. Запропоновано стратегічні напрямки та інноваційні підходи для Нової української школи для формування та розвитку «soft skills» в загальноосвітніх навчальних закладах у контексті інтеграції вітчизняної освіти у європейський та світовий освітній простір. У результаті аналізу джерельної бази дослідження було визначено, що у 2016р. на Всесвітньому економічному форумі (ВЕФ) було проголошено, що протягом наступних п'яти років зміниться більше третини навичок (35%), які будуть необхідні для успішного просування на ринку праці. У звіті ВЕФ про глобальні проблеми «Майбутнє професій» зазначається, що до 2025р. комплексне вирішення проблем, критичне мислення, творчість, управління людьми та емоційний інтелект стануть одними з найважливіших навичок, що будуть необхідними на робочому місці. Сьогодні роботодавці хочуть бачити нових професіоналів, які не лише володіють фаховими навичками певної галузі, але і розуміють, як приймати важкі рішення та демонструють лідерські здібності. У результаті дослідження зроблено висновок, що намагаючись підготувати молоде покоління до їх майбутньої успішної кар'єри, заклади освіти повинні забезпечувати як формування професійних навичок («hard skills»), так і розвивати «soft skills», не обмежуючись лише комунікативними навичками, адже «м'які навички» - це також вміння слухати, працювати в команді, критично мислити, ставити цілі і досягати їх, здатність вирішувати конфліктні ситуації тощо. «Hard skills» та «soft skills» у поєднанні з мотивацією та особистістю формують піраміду розвитку майбутнього конкурентного професіонала. При реформуванні Нової української школи потрібного враховувати інноваційні підходи до формування та розвитку «м'яких навичок» у школах ЄС, не лише зважаючи на прагнення України інтегруватися в європейський освітній простір, але і з метою формування всебічно розвиненої особистості учнів, які будуть спроможні вчитися протягом життя та успішно реалізувати себе в професії.

Пандемія COVID-19, яка охопила світ у 2020 р., завдала удару по системах освіти країн. Фактично вона спричинила трансформацію усталеного формату організації навчання на всіх рівнях освіти й актуалізувала пошук країнами варіантів відповідей для протидії COVID-19. Внесок у пошук відповідей зробили і ключові міжнародні організації, що виступили як агенти згуртування освітянської спільноти й запропонували та імплементували універсальні інструменти організації навчання в умовах коронавірусної кризи. Проведено аналіз опублікованих матеріалів міжнародних організацій (ЮНЕСКО, ОЕСР, ЄС, Світовий банк та ін.), неурядових організацій (The National Center on Education and the Economy (NCEE), National Conference of State Legislatures (NCSL)), праць науковців протягом лютого – травня 2020 р. Зроблено висновок, що багато країн запровадили комплексний підхід до організації навчального процесу в умовах пандемії COVID-19, поєднуючи онлайн-навчання з іншими традиційними інструментами. Важливою складовою реакції країн на COVID-19 в освіті стало виділення цільового фінансування на придбання й забезпечення комп'ютерами і цифровими пристроями та доступом до Інтернету здобувачів освіти, передусім із малозабезпечених сімей. Не менш важливими є пряма фінансова підтримка малозабезпечених сімей урядами і співпраця з батьками. ; The article deals with the COVID-19 pandemic impact, that has swept the world in 2020, and has stricken a blow to the education systems of the countries. As the title implies the article describes the world community's response to pandemic challenges in education. It is especially noted that the pandemic has transformed the established learning formats and techniques at all levels of education. A mention should be made that international organizations have made a huge contribution to find out the countermeasures to COVID-19. The key international organizations acted as agents of the educational community, and proposed and implemented universal tools for learning in a coronavirus crisis. It should be emphasized that the authors have analyzed the published materials of international organizations (UNESCO, OECD, EU, World Bank, etc.), nongovernmental organizations (The National Center on Education and the Economy (NCEE), National Conference of State Legislatures (NCSL), academic works. The paper examines the activities that were implemented during February-May 2020. It is worth mentioning that many countries all over the world have introduced an integrated approach to organizing the learning process in the context of the COVID-19 pandemic, combining online learning with other traditional tools. An important part of the global community response to COVID-19 in education has been the allocation of targeted funding for the purchase and provision of computers and digital devices, as well as access to the Internet for students, especially from low-income families. Equally important is the direct financial support of low-income families by governments, as well as cooperation with parents. In the conclusions it is stressed the absence in some countries or underdevelopment of the legal and regulatory framework for the transformation of the educational process into online platforms; inflexibility of the authorities' response to changes in educational reality and delays in adapting the content of education; lack of ICT skills; lack of technical capabilities; complexity of some subjects transformation; parents' unwillingness to support children in online learning; negative impacts on students' healthcare.