Suchergebnisse

The article deals with a 'literary scandal' as a mode and a script of communication within cubo-futurists poetic circles as far as the communication between poets and their addressees during a public performance is concerned. The latter is an essential component of the "literary everyday routine" of the poetic circles analysed. Not only does scandal betray an intention of insulting the recipient but also it is due to the scandal that the avant-garde author could find the addressee, become closer to him and make him more engaged in a poetic happening. The goal of the study (based on the evidence of cubo-futurist public performances) is to describe a scandal as a communicative script, a frame, identify a potential addressee, single out reception profiles and analyse communication orientations underlying those profiles. Drawing on the understanding of a literary scandal suggested by Reitblat, we trace a connection between a scandal and the public (recipients). According to Warner, the public are people actively par­ticipating in an event. Participatory strategies of the cubo-futurists public could be nar­rowed down to three types of reception: a sceptic, a critic, and a potential ally. Using the speech act theory (Austin, Derrida) and the actor-network theory (Callon's opposition of framing and overflowing), we analyse how the performative utterance functions in a given context. We show how the performative utterances carrying a seed of a potential scandal were construed (or could have been construed). The article analyses the interpretation of a scandal and com­municative strategies chosen by recipients. While the critic prefers to frame the utter­ance in a predictable way by placing it into a fixed context and literally interpreting the ut­terance, the ally, on the contrary, is open to a variety of contexts and is ready to participate in a play of the pragmatic unfolding of an utterance. The latter type of reception underlies the possibility of the recipient's creative engagement with a communicative experiment of the avant-garde.

Черепно-мозкові травми, що були отримані протягом 2017 року внаслідок воєнних дій на сході України, становили 30,8 % серед усіх механічних бойових ушкоджень і травм. Вони стають важливою проблемою через прояви постконтузійного синдрому у віддаленому періоді.Мета роботи – дослідити особливості відновлення постконтузійної симптоматики учасників бойових дій під час їхньої реабілітації в госпітальних умовах за показниками електроенцефалографії та оцінюванням динаміки психофізіологічних характеристик.Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 42 військовослужбовці – учасники бойових дій віком 35–45 років, які отримали закриту черепно-мозкову травму протягом 2017–2018 років (понад 3 місяці після травми голови), ІІ група (контрольна) – 76 здорових чоловіків такого самого вікового діапазону. У дослідженні оцінювали та аналізували результати електроенцефалографії (ЕЕҐ), прояви постконтузійної симптоматики, застосувавши спеціальний опитувальник у модифікації К. Cicerone та характеристики концентрації уваги та обсягу короткочасної пам'яті за допомогою комп'ютерної програми.Результати. В осіб із постконтузійним синдромом виявлено порушення функціонування неспецифічних систем мозку, що робить дисрегуляційні зміни електричної активності головного мозку стійкими та тривалими. Показано, що застосовані програми реабілітації позитивно вплинули на збалансованість і поліпшення ритміки біоелектричної активності мозку і, відповідно, функціональної активності цих структур (θ та δ характеристики спектра ЕЕҐ після реабілітації покращились (p < 0,05), що може свідчити про включення різних механізмів подолання нервово-емоційного напруження під час реабілітації у стаціонарних умовах). Соматичні прояви, котрі дуже часто бувають і порушують працездатність, а також явні скарги з боку когнітивної сфери вірогідно зменшились (p < 0,05), однак у 17 % осіб скарги з приводу порушення сенсорних функцій майже не змінились після курсу реабілітації. Характеристики концентрації уваги та обсягу короткочасної пам'яті після курсу реабілітації мали вірогідно (p < 0,001) позитивну динаміку та не виходили за розраховані нормативні показники.Висновки. Визначили особливості відновлення постконтузійної симптоматики учасників бойових дій під час їхньої реабілітації в госпітальних умовах за показниками θ та δ характеристики спектра ЕЕҐ. Встановили наявність вірогідної (p < 0,001) відмінності об'єктивних характеристик когнітивних функцій у хворих осіб до початку реабілітації порівняно з контролем (нижче за нормативні значення), а також суттєву (p < 0,001) позитивну динаміку концентрації уваги та обсягу короткочасної пам'яті після реабілітації військовослужбовців із постконтузійною симптоматикою та наближення цих характеристик до нормативних граничних значень. Наголошено, що діагностика когнітивних розладів, які пов'язані з травмою голови, значною мірою повинна базуватися на результатах нейропсихологічного об'єктивного тестування концентрації уваги та обсягу короткочасної пам'яті, оскільки вона є більш динамічною (p < 0,001) ознакою порівняно зі скаргами з боку зрушень когнітивних функцій. ; Traumatic brain injuries due to hostilities inEastern Ukrainein 2017 accounted for 30.8% of all mechanical combat damage and injuries and are an important problem because of postconcussion syndrome manifestation in the long-term period.Purpose – to study the features of postconcussion symptoms recovery among combatants during their rehabilitation in hospital conditions based on electroencephalography and the dynamics of psychophysiological characteristics assessment.Materials and methods. 42 combatants aged 35–45 years who suffered a closed craniocerebral injury during 2017–2018 (more than 3 months after head injury) and 76 healthy men the same age, constituted group II (control), were involved in the study. The study evaluated and analyzed the results of electroencephalography (EEG), manifestations of postconcussion symptoms using К. Cicerone modified special questionnaire as well as the characteristics of attentiveness and short-term memory using a special computer program.Results. Among individuals with postconcussion syndrome, the functioning of non-specific brain systems was found to be impaired making dysregulation changes in the electrical activity of the brain stable and long-lasting. It was shown that the applied rehabilitation programs had a positive effect on the balance and improvement of the brain bioelectrical activity rhythms and, accordingly, the functional activity of these structures (θ and δ characteristics of EEG spectrum improved after rehabilitation (P < 0.05), which may indicate the inclusion of neuro-emotional stress coping mechanisms during rehabilitation in inpatient conditions). Somatic manifestations which very often occur and impair performance, as well as definite complaints from the cognitive sphere, reliably decreased (P < 0.05), but complaints due to sensory functions impairment remained almost unchanged in 17 % of people after the rehabilitation course. The characteristics of attentiveness and short-term memory had a positive (P < 0.001) dynamics after the rehabilitation course and did not exceed the calculated standard indicators.Conclusions. The features of postconcussion symptoms recovery among combatants during their rehabilitation in hospital conditions in terms of θ and δ characteristics of the EEG spectrum have been revealed. The presence of significant (P < 0.001) differences in objective characteristics of cognitive functions in patients before rehabilitation compared with the control group (below standard values), as well as significant (P < 0.001) positive dynamics of attentiveness and short-term memory after rehabilitation of military personnel with postconcussion symptomatology and approximation of these characteristics to standard values have been found. It has been noted that the diagnosis of cognitive disorders associated with traumatic brain injury should be essentially based on the results of neuropsychological objective testing of attentiveness and short-term memory, since they are more dynamic (P < 0.001) indicators compared with complaints relating to cognitive function changes. ; Черепно-мозговые травмы, полученные в течение 2017 года в результате военных действий на востоке Украины, составили 30,8 % всех механических боевых повреждений, травм и являются важной проблемой из-за проявлений постконтузионного синдрома в отдаленном периоде.Цель работы – исследовать особенности восстановления постконтузионной симптоматики участников боевых действий во время их реабилитации в госпитальных условиях по показателям электроэнцефалографии и оцениванию динамики психофизиологических характеристик.Материалы и методы. В исследовании приняли участие 42 военнослужащих – участники боевых действий в возрасте 35–45 лет, которые получили закрытую черепно-мозговую травму в течение 2017–2018 годов (более 3 месяцев после травмы головы), II группа (контрольная) – 76 здоровых мужчин такого же возрастного диапазона. В исследовании оценивали и анализировали результаты электроэнцефалографии (ЭЭГ), проявления постконтузионной симптоматики с помощью специального опросника в модификации К. Cicerone, а также характеристики концентрации внимания и объема кратковременной памяти с помощью компьютерной программы.Результаты. У лиц с постконтузионным синдромом выявлено нарушение функционирования неспецифических систем мозга, что делает дисрегуляционные изменения электрической активности головного мозга устойчивыми и продолжительными. Показано, что примененные программы реабилитации положительно повлияли на сбалансированность и улучшение ритмики биоэлектрической активности мозга и, соответственно, функциональной активности этих структур (θ и δ характеристики спектра ЭЭГ после реабилитации улучшились (p < 0,05), что может свидетельствовать о включении различных механизмов преодоления нервно-эмоционального напряжения во время реабилитации в стационарных условиях). Соматические проявления, которые очень часто бывают и нарушают работоспособность, а также явные жалобы со стороны когнитивной сферы достоверно уменьшились (p < 0,05), однако у 17 % лиц жалобы по поводу нарушения сенсорных функций почти не изменились после курса реабилитации. Характеристики концентрации внимания и объема кратковременной памяти после курса реабилитации имели достоверно (p < 0,001) положительную динамику и не выходили за рассчитаные нормативные показатели.Выводы. Выявлены особенности восстановления постконтузионной симптоматики участников боевых действий во время их реабилитации в госпитальных условиях по показателям θ и δ характеристик спектра ЭЭГ. Установлено наличие достоверных (p < 0,001) различий объективных характеристик когнитивных функций у больных лиц до начала реабилитации по сравнению с контролем (ниже нормативных значений), а также существенную (p < 0,001) положительную динамику концентрации внимания и объема кратковременной памяти после реабилитации военнослужащих с постконтузионной симптоматикой и приближения этих характеристик к нормативным значениям. Отмечено, что диагностика когнитивных расстройств, связанных с травмой головы, в значительной степени должна базироваться на результатах нейропсихологического объективного тестирования концентрации внимания и объема кратковременной памяти, поскольку они являются более динамичными (p < 0,001) показателями по сравнению с жалобами со стороны сдвигов когнитивных функций.

Черепно-мозкові травми, що були отримані протягом 2017 року внаслідок воєнних дій на сході України, становили 30,8 % серед усіх механічних бойових ушкоджень і травм. Вони стають важливою проблемою через прояви постконтузійного синдрому у віддаленому періоді.Мета роботи – дослідити особливості відновлення постконтузійної симптоматики учасників бойових дій під час їхньої реабілітації в госпітальних умовах за показниками електроенцефалографії та оцінюванням динаміки психофізіологічних характеристик.Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 42 військовослужбовці – учасники бойових дій віком 35–45 років, які отримали закриту черепно-мозкову травму протягом 2017–2018 років (понад 3 місяці після травми голови), ІІ група (контрольна) – 76 здорових чоловіків такого самого вікового діапазону. У дослідженні оцінювали та аналізували результати електроенцефалографії (ЕЕҐ), прояви постконтузійної симптоматики, застосувавши спеціальний опитувальник у модифікації К. Cicerone та характеристики концентрації уваги та обсягу короткочасної пам'яті за допомогою комп'ютерної програми.Результати. В осіб із постконтузійним синдромом виявлено порушення функціонування неспецифічних систем мозку, що робить дисрегуляційні зміни електричної активності головного мозку стійкими та тривалими. Показано, що застосовані програми реабілітації позитивно вплинули на збалансованість і поліпшення ритміки біоелектричної активності мозку і, відповідно, функціональної активності цих структур (θ та δ характеристики спектра ЕЕҐ після реабілітації покращились (p < 0,05), що може свідчити про включення різних механізмів подолання нервово-емоційного напруження під час реабілітації у стаціонарних умовах). Соматичні прояви, котрі дуже часто бувають і порушують працездатність, а також явні скарги з боку когнітивної сфери вірогідно зменшились (p < 0,05), однак у 17 % осіб скарги з приводу порушення сенсорних функцій майже не змінились після курсу реабілітації. Характеристики концентрації уваги та обсягу короткочасної пам'яті після курсу реабілітації мали вірогідно (p < 0,001) позитивну динаміку та не виходили за розраховані нормативні показники.Висновки. Визначили особливості відновлення постконтузійної симптоматики учасників бойових дій під час їхньої реабілітації в госпітальних умовах за показниками θ та δ характеристики спектра ЕЕҐ. Встановили наявність вірогідної (p < 0,001) відмінності об'єктивних характеристик когнітивних функцій у хворих осіб до початку реабілітації порівняно з контролем (нижче за нормативні значення), а також суттєву (p < 0,001) позитивну динаміку концентрації уваги та обсягу короткочасної пам'яті після реабілітації військовослужбовців із постконтузійною симптоматикою та наближення цих характеристик до нормативних граничних значень. Наголошено, що діагностика когнітивних розладів, які пов'язані з травмою голови, значною мірою повинна базуватися на результатах нейропсихологічного об'єктивного тестування концентрації уваги та обсягу короткочасної пам'яті, оскільки вона є більш динамічною (p < 0,001) ознакою порівняно зі скаргами з боку зрушень когнітивних функцій. ; Traumatic brain injuries due to hostilities inEastern Ukrainein 2017 accounted for 30.8% of all mechanical combat damage and injuries and are an important problem because of postconcussion syndrome manifestation in the long-term period.Purpose – to study the features of postconcussion symptoms recovery among combatants during their rehabilitation in hospital conditions based on electroencephalography and the dynamics of psychophysiological characteristics assessment.Materials and methods. 42 combatants aged 35–45 years who suffered a closed craniocerebral injury during 2017–2018 (more than 3 months after head injury) and 76 healthy men the same age, constituted group II (control), were involved in the study. The study evaluated and analyzed the results of electroencephalography (EEG), manifestations of postconcussion symptoms using К. Cicerone modified special questionnaire as well as the characteristics of attentiveness and short-term memory using a special computer program.Results. Among individuals with postconcussion syndrome, the functioning of non-specific brain systems was found to be impaired making dysregulation changes in the electrical activity of the brain stable and long-lasting. It was shown that the applied rehabilitation programs had a positive effect on the balance and improvement of the brain bioelectrical activity rhythms and, accordingly, the functional activity of these structures (θ and δ characteristics of EEG spectrum improved after rehabilitation (P < 0.05), which may indicate the inclusion of neuro-emotional stress coping mechanisms during rehabilitation in inpatient conditions). Somatic manifestations which very often occur and impair performance, as well as definite complaints from the cognitive sphere, reliably decreased (P < 0.05), but complaints due to sensory functions impairment remained almost unchanged in 17 % of people after the rehabilitation course. The characteristics of attentiveness and short-term memory had a positive (P < 0.001) dynamics after the rehabilitation course and did not exceed the calculated standard indicators.Conclusions. The features of postconcussion symptoms recovery among combatants during their rehabilitation in hospital conditions in terms of θ and δ characteristics of the EEG spectrum have been revealed. The presence of significant (P < 0.001) differences in objective characteristics of cognitive functions in patients before rehabilitation compared with the control group (below standard values), as well as significant (P < 0.001) positive dynamics of attentiveness and short-term memory after rehabilitation of military personnel with postconcussion symptomatology and approximation of these characteristics to standard values have been found. It has been noted that the diagnosis of cognitive disorders associated with traumatic brain injury should be essentially based on the results of neuropsychological objective testing of attentiveness and short-term memory, since they are more dynamic (P < 0.001) indicators compared with complaints relating to cognitive function changes. ; Черепно-мозговые травмы, полученные в течение 2017 года в результате военных действий на востоке Украины, составили 30,8 % всех механических боевых повреждений, травм и являются важной проблемой из-за проявлений постконтузионного синдрома в отдаленном периоде.Цель работы – исследовать особенности восстановления постконтузионной симптоматики участников боевых действий во время их реабилитации в госпитальных условиях по показателям электроэнцефалографии и оцениванию динамики психофизиологических характеристик.Материалы и методы. В исследовании приняли участие 42 военнослужащих – участники боевых действий в возрасте 35–45 лет, которые получили закрытую черепно-мозговую травму в течение 2017–2018 годов (более 3 месяцев после травмы головы), II группа (контрольная) – 76 здоровых мужчин такого же возрастного диапазона. В исследовании оценивали и анализировали результаты электроэнцефалографии (ЭЭГ), проявления постконтузионной симптоматики с помощью специального опросника в модификации К. Cicerone, а также характеристики концентрации внимания и объема кратковременной памяти с помощью компьютерной программы.Результаты. У лиц с постконтузионным синдромом выявлено нарушение функционирования неспецифических систем мозга, что делает дисрегуляционные изменения электрической активности головного мозга устойчивыми и продолжительными. Показано, что примененные программы реабилитации положительно повлияли на сбалансированность и улучшение ритмики биоэлектрической активности мозга и, соответственно, функциональной активности этих структур (θ и δ характеристики спектра ЭЭГ после реабилитации улучшились (p < 0,05), что может свидетельствовать о включении различных механизмов преодоления нервно-эмоционального напряжения во время реабилитации в стационарных условиях). Соматические проявления, которые очень часто бывают и нарушают работоспособность, а также явные жалобы со стороны когнитивной сферы достоверно уменьшились (p < 0,05), однако у 17 % лиц жалобы по поводу нарушения сенсорных функций почти не изменились после курса реабилитации. Характеристики концентрации внимания и объема кратковременной памяти после курса реабилитации имели достоверно (p < 0,001) положительную динамику и не выходили за рассчитаные нормативные показатели.Выводы. Выявлены особенности восстановления постконтузионной симптоматики участников боевых действий во время их реабилитации в госпитальных условиях по показателям θ и δ характеристик спектра ЭЭГ. Установлено наличие достоверных (p < 0,001) различий объективных характеристик когнитивных функций у больных лиц до начала реабилитации по сравнению с контролем (ниже нормативных значений), а также существенную (p < 0,001) положительную динамику концентрации внимания и объема кратковременной памяти после реабилитации военнослужащих с постконтузионной симптоматикой и приближения этих характеристик к нормативным значениям. Отмечено, что диагностика когнитивных расстройств, связанных с травмой головы, в значительной степени должна базироваться на результатах нейропсихологического объективного тестирования концентрации внимания и объема кратковременной памяти, поскольку они являются более динамичными (p < 0,001) показателями по сравнению с жалобами со стороны сдвигов когнитивных функций.

Abstract. Results of simultaneous LF subionospheric monitoring over two different propagation paths prior to the very strong Tokachi earthquake (near the east coast of Hokkaido Island, 25 September 2003) of magnitude 8.3 are presented firstly. Nighttime amplitude fluctuations of the Japanese Time Standard Transmitter (JG2AS, 40kHz) signal received at Moshiri (Japan, 142°E, 44°N) and at Petropavlovsk-Kamchatski (Russia, 158°E, 53°N) were analyzed. As a possible precursory signature we observed synchronous intensification of quasi periodical 16-day variations of the dispersion in the signals received at both observation stations before the earthquake. The strongest deviations observed as a rule were depletions of signal amplitude probably connected with increase of loss in the ionosphere by the enhancement of turbulence. This is due to dissipation of internal gravity waves (IGW) at the lower ionosphere heights. A scheme for seismo-IGW-planetary waves (PW) interconnection has been justified to explain the observed connection with strong earthquakes. It considers the seasonal variability in the signal.

Aim – to study the restoration features of postconcussion symptoms and cognitive disorders based on the dynamics of the psychophysiological characteristics of combatants who received brain concussion and acubarotrauma in the acute period.Materials and methods. The study involved 43 members of the armed forces (average total time of stay in a combat zone 15.5 ± 2.0 months) with an average age of 32.0 ± 1.3 years who received a mild traumatic brain injury (concussion) during 2019 and treated at the military mobile hospital (66.7 % of them had acubarotrauma). The manifestations of postconcussion symptoms were evaluated and analyzed using a modified questionnaire by K.Ciceron and the Hospital Anxiety and Depression Scale (HADS).Results. The prevalence of acubarotrauma characteristics has been determined among the wounded servicemen – participants of ATO (JFO) who had been hospitalized with a concussion to the military mobile hospital, and their structural changes after treatment, characterized by a significant improvement in all the studied data – dysfunction of the auditory analyzer, as well as cognitive and affective disorders, anxiety, depression, somatic, sensory disturbances inherent to individuals with a concussion have been assessed. A direct effect of the deployment time in combat zone on such characteristics after treatment of both studied groups as anxiety manifestations (P < 0.01), somatic manifestations (P < 0.001), sensory disturbances (P < 0.01) has been noted. A discriminant model allows to reliably (P < 0.001) determine patterns of informative characteristics of functional state in patients with concussion and those who additionally had acubarotrauma on admission to the hospital.Conclusions. Pathological comorbidity (concussion combined with acubarotrauma) contributes to the predominance of sensory and cognitive impairment manifestations after trauma, was accompanied by a significantly better recovery dynamics of somatic manifestations, sensory impairment and affective reactions due to the approximation of these characteristics to normative values compared with patients that had only a concussion. It has been established that the presence of comorbid pathology before its treatment had a significant effect on sensory and cognitive impairment, dysfunction of the auditory analyzer both prior to and after the treatment and, conversely, anxiety manifestations prior to and after the treatment somatic manifestations and affective reactions after treatment were negatively correlated with the factor of acubarotrauma. The features of the deployment time in the combat zone influence on the post-concussion symptoms manifestations have been revealed. The most informative characteristics allowing to differentiate patients with concussion and those who had acubarotrauma (anxious feeling, neuro-emotional stress, taste or smell changes, vision problems) have been highlighted. ; Цель работы – исследовать особенности восстановления постконтузионной симптоматики и когнитивных расстройств на основании динамики психофизиологических характеристик у участников боевых действий, получивших сотрясение головного мозга и акубаротравму, в остром периоде.Материалы и методы. В исследовании приняли участие 43 военнослужащих, участников боевых действий (усредненный общий срок пребывания в зоне военных действий – 15,5 ± 2,0 месяца), средний возраст – 32,0 ± 1,3 года, получивших закрытую черепно-мозговую травму легкой степени (сотрясение головного мозга) в течение 2019 года и поступивших на лечение в военный мобильный госпиталь (66,7 % из них имели акубаротравму). Оценивали и анализировали проявления постконтузионной симптоматики с помощью модифицированного опросника К. Цицерона и госпитальной шкалы тревоги и депрессии (HADS).Результаты. Установили распространенность симптомов, характерных при акубаротравме, среди раненых военнослужащих, участников АТО (ООС), которые имели сотрясение головного мозга и находились на стационарном лечении в условиях военного мобильного госпиталя. Оценили структурные изменения после лечения, характеризующиеся существенным улучшением всех исследуемых характеристик нарушения функций слухового анализатора, а также когнитивных и аффективных расстройств, тревоги, депрессии, соматических, сенсорных нарушений, присущих пациентам с сотрясением головного мозга. Отмечено прямое влияние срока пребывания в зоне боевых действий на такие характеристики после лечения обеих исследуемых групп, как проявления тревоги (p < 0,01), соматические проявления (p < 0,001), сенсорные нарушения (p < 0,01). Дискриминантная модель позволяет достоверно (p < 0,001) определить паттерны информативных характеристик функционального состояния пациентов с сотрясением головного мозга и тех, которые дополнительно имели акубаротравму при поступлении на лечение.Выводы. Коморбидность патологии (сотрясение головного мозга, сочетанное с акубаротравмой) способствует преобладанию проявлений сенсорных нарушений и когнитивных расстройств после травмы, сопровождается достоверно лучшей динамикой восстановления соматических проявлений, сенсорных нарушений и аффективных реакций за счет приближения этих характеристик к нормативным значениям по сравнению с пациентами, которые имели только сотрясение головного мозга. Коморбидная патология имела существенное влияние на сенсорные нарушения, когнитивные расстройства, нарушение функций слухового анализатора и до, и после лечения, а проявления тревоги до и после лечения, соматические проявления и аффективные реакции после лечения имели отрицательную зависимость с фактором акубаротравмы. Установлены особенности влияния срока пребывания в зоне боевых действий на проявления постконтузионной симптоматики. Определены наиболее информативные характеристики, позволяющие дифференцировать пациентов с сотрясением головного мозга и тех, которые имели акубаротравму (чувство беспокойства, нервно-эмоциональное напряжение, изменения вкуса или обоняния, проблемы со зрением). ; Мета роботи – виявити особливості відновлення постконтузійної симптоматики та когнітивних розладів за динамікою психофізіологічних характеристик в учасників бойових дій, які отримали струс головного мозку та акубаротравму, в гострому періоді. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 43 військовослужбовці, учасники бойових дій (усереднений загальний термін перебування в зоні воєнних дій – 15,5 ± 2,0 місяця), середній вік – 32,0 ± 1,3 року, які отримали закриту черепно-мозкову травму легкого ступеня (струс головного мозку) протягом 2019 року та надійшли на лікування у військовий мобільний госпіталь (66,7 % з них мали акубаротравму). Оцінювали та аналізували прояви постконтузійної симптоматики за допомогою модифікованого опитувальника К. Цицерона та госпітальної шкали тривоги та депресії (HADS).Результати. Визначили поширеність симптомів, що характерні для акубаротравми, серед поранених військовослужбовців, учасників АТО (ООС), які мали струс головного мозку та перебували на стаціонарному лікуванні в умовах військового мобільного госпіталю. Оцінили структурні зміни після лікування, визначили суттєве покращення усіх досліджуваних характеристик порушення функцій слухового аналізатора, а також когнітивних та афективних розладів, тривоги, депресії, соматичних, сенсорних порушень, що притаманні особам зі струсом головного мозку. Визначили прямий вплив терміну перебування в зоні бойових дій на такі характеристики після лікування обох груп дослідження, як прояви тривоги (p < 0,01), соматичні прояви (p < 0,001), сенсорні порушення (p < 0,01). Побудували дискримінантну модель, яка вірогідно (p < 0,001) визначає патерни інформативних характеристик стану пацієнтів зі струсом головного мозку та тих, які додатково мали акубаротравму під час надходження на лікування.Висновки. Коморбідність патології (струс головного мозку, що поєднаний з акубаротравмою) спричиняє вірогідне превалювання проявів сенсорних порушень і когнітивних розладів після травми, що супроводжується достовірно кращою динамікою відновлення соматичних проявів, сенсорних порушень та афективних реакцій шляхом наближення цих характеристик до нормативних граничних значень порівняно з пацієнтами, які мали тільки струс головного мозку. Коморбідна патологія мала суттєвий вплив на сенсорні порушення, когнітивні розлади, порушення функцій слухового аналізатора і до, і після лікування, а прояви тривоги до та після лікування мали зворотну залежність із факторами акубаротравми, соматичних проявів та афективних реакцій після лікування. Визначили особливості впливу терміну перебування в зоні бойових дій на прояви постконтузійної симптоматики. Встановили найбільш інформативні характеристики, що дають змогу диференціювати пацієнтів зі струсом головного мозку із тими, які мали акубаротравму (відчуття занепокоєння, нервово-емоційне напруження, зміна смаку або нюху, проблеми з зором).

Aim – to study the restoration features of postconcussion symptoms and cognitive disorders based on the dynamics of the psychophysiological characteristics of combatants who received brain concussion and acubarotrauma in the acute period.Materials and methods. The study involved 43 members of the armed forces (average total time of stay in a combat zone 15.5 ± 2.0 months) with an average age of 32.0 ± 1.3 years who received a mild traumatic brain injury (concussion) during 2019 and treated at the military mobile hospital (66.7 % of them had acubarotrauma). The manifestations of postconcussion symptoms were evaluated and analyzed using a modified questionnaire by K.Ciceron and the Hospital Anxiety and Depression Scale (HADS).Results. The prevalence of acubarotrauma characteristics has been determined among the wounded servicemen – participants of ATO (JFO) who had been hospitalized with a concussion to the military mobile hospital, and their structural changes after treatment, characterized by a significant improvement in all the studied data – dysfunction of the auditory analyzer, as well as cognitive and affective disorders, anxiety, depression, somatic, sensory disturbances inherent to individuals with a concussion have been assessed. A direct effect of the deployment time in combat zone on such characteristics after treatment of both studied groups as anxiety manifestations (P < 0.01), somatic manifestations (P < 0.001), sensory disturbances (P < 0.01) has been noted. A discriminant model allows to reliably (P < 0.001) determine patterns of informative characteristics of functional state in patients with concussion and those who additionally had acubarotrauma on admission to the hospital.Conclusions. Pathological comorbidity (concussion combined with acubarotrauma) contributes to the predominance of sensory and cognitive impairment manifestations after trauma, was accompanied by a significantly better recovery dynamics of somatic manifestations, sensory impairment and affective reactions due to the approximation of these characteristics to normative values compared with patients that had only a concussion. It has been established that the presence of comorbid pathology before its treatment had a significant effect on sensory and cognitive impairment, dysfunction of the auditory analyzer both prior to and after the treatment and, conversely, anxiety manifestations prior to and after the treatment somatic manifestations and affective reactions after treatment were negatively correlated with the factor of acubarotrauma. The features of the deployment time in the combat zone influence on the post-concussion symptoms manifestations have been revealed. The most informative characteristics allowing to differentiate patients with concussion and those who had acubarotrauma (anxious feeling, neuro-emotional stress, taste or smell changes, vision problems) have been highlighted. ; Цель работы – исследовать особенности восстановления постконтузионной симптоматики и когнитивных расстройств на основании динамики психофизиологических характеристик у участников боевых действий, получивших сотрясение головного мозга и акубаротравму, в остром периоде.Материалы и методы. В исследовании приняли участие 43 военнослужащих, участников боевых действий (усредненный общий срок пребывания в зоне военных действий – 15,5 ± 2,0 месяца), средний возраст – 32,0 ± 1,3 года, получивших закрытую черепно-мозговую травму легкой степени (сотрясение головного мозга) в течение 2019 года и поступивших на лечение в военный мобильный госпиталь (66,7 % из них имели акубаротравму). Оценивали и анализировали проявления постконтузионной симптоматики с помощью модифицированного опросника К. Цицерона и госпитальной шкалы тревоги и депрессии (HADS).Результаты. Установили распространенность симптомов, характерных при акубаротравме, среди раненых военнослужащих, участников АТО (ООС), которые имели сотрясение головного мозга и находились на стационарном лечении в условиях военного мобильного госпиталя. Оценили структурные изменения после лечения, характеризующиеся существенным улучшением всех исследуемых характеристик нарушения функций слухового анализатора, а также когнитивных и аффективных расстройств, тревоги, депрессии, соматических, сенсорных нарушений, присущих пациентам с сотрясением головного мозга. Отмечено прямое влияние срока пребывания в зоне боевых действий на такие характеристики после лечения обеих исследуемых групп, как проявления тревоги (p < 0,01), соматические проявления (p < 0,001), сенсорные нарушения (p < 0,01). Дискриминантная модель позволяет достоверно (p < 0,001) определить паттерны информативных характеристик функционального состояния пациентов с сотрясением головного мозга и тех, которые дополнительно имели акубаротравму при поступлении на лечение.Выводы. Коморбидность патологии (сотрясение головного мозга, сочетанное с акубаротравмой) способствует преобладанию проявлений сенсорных нарушений и когнитивных расстройств после травмы, сопровождается достоверно лучшей динамикой восстановления соматических проявлений, сенсорных нарушений и аффективных реакций за счет приближения этих характеристик к нормативным значениям по сравнению с пациентами, которые имели только сотрясение головного мозга. Коморбидная патология имела существенное влияние на сенсорные нарушения, когнитивные расстройства, нарушение функций слухового анализатора и до, и после лечения, а проявления тревоги до и после лечения, соматические проявления и аффективные реакции после лечения имели отрицательную зависимость с фактором акубаротравмы. Установлены особенности влияния срока пребывания в зоне боевых действий на проявления постконтузионной симптоматики. Определены наиболее информативные характеристики, позволяющие дифференцировать пациентов с сотрясением головного мозга и тех, которые имели акубаротравму (чувство беспокойства, нервно-эмоциональное напряжение, изменения вкуса или обоняния, проблемы со зрением). ; Мета роботи – виявити особливості відновлення постконтузійної симптоматики та когнітивних розладів за динамікою психофізіологічних характеристик в учасників бойових дій, які отримали струс головного мозку та акубаротравму, в гострому періоді. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 43 військовослужбовці, учасники бойових дій (усереднений загальний термін перебування в зоні воєнних дій – 15,5 ± 2,0 місяця), середній вік – 32,0 ± 1,3 року, які отримали закриту черепно-мозкову травму легкого ступеня (струс головного мозку) протягом 2019 року та надійшли на лікування у військовий мобільний госпіталь (66,7 % з них мали акубаротравму). Оцінювали та аналізували прояви постконтузійної симптоматики за допомогою модифікованого опитувальника К. Цицерона та госпітальної шкали тривоги та депресії (HADS).Результати. Визначили поширеність симптомів, що характерні для акубаротравми, серед поранених військовослужбовців, учасників АТО (ООС), які мали струс головного мозку та перебували на стаціонарному лікуванні в умовах військового мобільного госпіталю. Оцінили структурні зміни після лікування, визначили суттєве покращення усіх досліджуваних характеристик порушення функцій слухового аналізатора, а також когнітивних та афективних розладів, тривоги, депресії, соматичних, сенсорних порушень, що притаманні особам зі струсом головного мозку. Визначили прямий вплив терміну перебування в зоні бойових дій на такі характеристики після лікування обох груп дослідження, як прояви тривоги (p < 0,01), соматичні прояви (p < 0,001), сенсорні порушення (p < 0,01). Побудували дискримінантну модель, яка вірогідно (p < 0,001) визначає патерни інформативних характеристик стану пацієнтів зі струсом головного мозку та тих, які додатково мали акубаротравму під час надходження на лікування.Висновки. Коморбідність патології (струс головного мозку, що поєднаний з акубаротравмою) спричиняє вірогідне превалювання проявів сенсорних порушень і когнітивних розладів після травми, що супроводжується достовірно кращою динамікою відновлення соматичних проявів, сенсорних порушень та афективних реакцій шляхом наближення цих характеристик до нормативних граничних значень порівняно з пацієнтами, які мали тільки струс головного мозку. Коморбідна патологія мала суттєвий вплив на сенсорні порушення, когнітивні розлади, порушення функцій слухового аналізатора і до, і після лікування, а прояви тривоги до та після лікування мали зворотну залежність із факторами акубаротравми, соматичних проявів та афективних реакцій після лікування. Визначили особливості впливу терміну перебування в зоні бойових дій на прояви постконтузійної симптоматики. Встановили найбільш інформативні характеристики, що дають змогу диференціювати пацієнтів зі струсом головного мозку із тими, які мали акубаротравму (відчуття занепокоєння, нервово-емоційне напруження, зміна смаку або нюху, проблеми з зором).

Purpose – analysis and generalization of the experience of the National Academy of Medical Sciences (NAMS) of Ukraine and its subordinate research institutions, with clinical units in their structure, on the provision of highly specialized medical care to the wounded, injured, injured and sick servicemen during the anti-terrorist operation and the operation of the Joint Forces (ATO/JFO), as well as the civilian population and internally displaced persons from the temporarily occupied territories. The object of the research is the health care system of military personnel.The subject of the research is the work of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine on the organization and provision of medical assistance to military personnel and civilians during the ATO/JFO.Research methods: bibliographic, statistical, analytical, systems approach. The NAMS of Ukraine and its subordinate research institutions, with clinical units in the structure, during the ATO/JFO took an active part in the provision of medical care to the wounded, injured, injured and sick servicemen of the Armed Forces of Ukraine and other military formations. The work of the NAMS of Ukraine in providing medical assistance to servicemen was multi-vector and was carried out in several directions: organizational, direct provision of medical care and its scientific support. Clinical institutions of the NAMS of Ukraine during the ATO/JFO did not stop providing highly specialized medical care to the civilian population of Ukraine, including internally displaced persons from the areas of the ATO/JFO. Thanks to the coordinated activities of the Presidium of the NAMS of Ukraine and its subordinate research institutions, a significant contribution has been made to the provision of highly specialized medical care to the wounded, injured and sick servicemen, as well as internally displaced persons from the temporarily occupied territories.

Purpose – analysis and generalization of the experience of the National Academy of Medical Sciences (NAMS) of Ukraine and its subordinate research institutions, with clinical units in their structure, on the provision of highly specialized medical care to the wounded, injured, injured and sick servicemen during the anti-terrorist operation and the operation of the Joint Forces (ATO/JFO), as well as the civilian population and internally displaced persons from the temporarily occupied territories. The object of the research is the health care system of military personnel.The subject of the research is the work of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine on the organization and provision of medical assistance to military personnel and civilians during the ATO/JFO.Research methods: bibliographic, statistical, analytical, systems approach. The NAMS of Ukraine and its subordinate research institutions, with clinical units in the structure, during the ATO/JFO took an active part in the provision of medical care to the wounded, injured, injured and sick servicemen of the Armed Forces of Ukraine and other military formations. The work of the NAMS of Ukraine in providing medical assistance to servicemen was multi-vector and was carried out in several directions: organizational, direct provision of medical care and its scientific support. Clinical institutions of the NAMS of Ukraine during the ATO/JFO did not stop providing highly specialized medical care to the civilian population of Ukraine, including internally displaced persons from the areas of the ATO/JFO. Thanks to the coordinated activities of the Presidium of the NAMS of Ukraine and its subordinate research institutions, a significant contribution has been made to the provision of highly specialized medical care to the wounded, injured and sick servicemen, as well as internally displaced persons from the temporarily occupied territories.

In this work we present a comprehensive study of the domain structure of a nickel oxide single crystal grown by floating zone melting and suggest a correlation between point defects and the observed domain structure. The properties and structure of domains dictate the dynamics of resistive switching, water splitting and gas sensing, to name but a few. Investigating the correlation between point defects and domain structure can provide a deeper understanding of their formation and structure, which potentially allows one to tailor domain structure and the dynamics of the aforementioned applications. A range of inhomogeneities are observed by diffraction and microscopy techniques. X-ray and low-energy electron diffraction reveal domains on the submicron- and nanometer-scales, respectively. In turn, these domains are visualised by atomic force and scanning tunneling microscopy (STM), respectively. A comprehensive transmission electron microscopy (TEM) study reveals inhomogeneities ranging from domains of varying size, misorientation of domains, variation of the lattice constant and bending of lattice planes. X-ray photoelectron spectroscopy and electron energy-loss spectroscopy indicate the crystal is Ni deficient. Density functional theory calculations-considering the spatial and electronic disturbance induced by the favourable nickel vacancy-reveal a nanoscale distortion comparable to STM and TEM observations. The different inhomogeneities are understood in terms of the structural relaxation induced by ordering of nickel vacancies, which is predicted to be favourable. ; Funding Agencies|Russian Science FoundationRussian Science Foundation (RSF) [18-12-00492]; RFBRRussian Foundation for Basic Research (RFBR) [19-29-03021]; Research Facility Center at the ISSP of RAS; Erasmus Plus mobility Grants [2016-1-IE02-KA107-000479, 2017-1-IE02-KA107-000538 2018-1-IE02-KA107-000589]; Ministry of Science and Higher Education of the Russian Federation [K2-2019-001, 211]; Swedish Research Council (VR)Swedish Research Council [2019-05600]; Swedish Government Strategic Research Areas in Materials Science on Functional Materials at Linkoping University (Faculty Grant SFO-Mat-LiU) [2009-00971]; Irish Research Council Laureate AwardIrish Research Council for Science, Engineering and Technology [IRCLA/2019/171]