У статті розглянуто основні демографічні показники, які впливають на відтворення населення Сумської області: чисельність населення, народжуваність, смертність, природний приріст (скорочення) населення. Встановлено місце Сумської області у загальнонаціональному вимірі за окремими демографічними показниками. Депопуляція стала характерною особливістю демографічної ситуації в Сумській області, у якій спостерігається низький рівень народжуваності, високий рівень смертності, природне скорочення, що і викликають загальне скорочення чисельності населення. Чисельність населення за період 2000-2020 років скоротилася на 9,3%, у т.ч. міське – на 6,3%, а сільське – на 15,4%. У розрізі адміністративно-територіальних одиниць найбільше населення проживає у м. Суми та Сумському районі, а найменша чисельність реєструється у Роменському районі. В області найменший коефіцієнт народжуваності фіксувався на за підсумками 2020 р. – 5,7 на 1000 осіб. За 1995-2020 роки рівень фертильності знизився на 31,3%. Рівень смертності населення за останні 20 років знизився на 1,1%. Основними причинами смертності населення у 2020 році були хвороби системи кровообігу, новоутворення та COVID-19. Природний приріст в області є від'ємним. Найвище природне скорочення населення характерно для жителів сільської місцевості. ; The main demographic indicators affecting the reproduction of the population of Sumy region: the number of population, fertility rate, mortality, natural increase (decrease) of the population. The aim of the article is to study the demographic situation in the Sumy region before the military invasion of the Russian Federation into Ukraine on February 24, 2022. The observation covers the period from 2000 to 2021. This study analyzed the data of annual statistical reports of the Department of Statistics of the Sumy region. In the article a systems approach, comparative geographic, mathematical and statistics and other methods of scientific research were applied. All calculations and graphic images were obtained using Microsoft Excel ...
The aim of the article is the nosogeographic assessment of the adult population morbidity of the Sumy region during 2009–2019. The assessment was made by primary morbidity and prevalence of cardiovascular, respiratory diseases as well as oncological pathologies. There is a tendency towards a decrease of diseases prevalence as well as primary morbidity of above mentioned diseases among the adult population of the Sumy region in 2019 as compared to the "top" indicators in 2016 and 2017. The prevalence of diseases among the region's population in 2019 decreased by 9.72 % and 9.40 % compared to 2016 and 2017, respectively, while the primary morbidity rate decreased by 13.9 % and 10.29 %, respectively. The indicators of diseases prevalence and population primary morbidity by cardiovascular diseases and neoplasm which are basic causes of mortality in Ukraine, as well as the European Union were analyzed. During the last 10 years highest indicators of prevalence of the cardiovascular diseases were registered in 2018 (57, 459.63 cases per 100 000 people) and primary cardiovascular morbidity – in 2016 (4 394.71 cases per 100 000 people). Prevalence of neoplasm among the Sumy region's inhabitants for the last 10 years increased by 29.59 % and in 2019 was 6 126.43 cases per 100 000 people. At the same time the primary morbidity increased by 6.18 %. Respiratory diseases occupy the 1 st place in the structure of primary population morbidity, the 2 nd place – in structure of prevalence of the diseases); its highest indicators were observed in 2016. The index of accumulation of the diseases (the ratio between prevalence of diseases and primary morbidity) among the Sumy region population and by administrative- territorial districts was identified. To realize the nosogeographic assessment of the adult population of the Sumy region and to highlight the groups of the administrative- territorial districts of the Sumy region by the characteristics of population morbidity the cluster analysis procedure was used. The first cluster includes the Sumy and Seredyna- Buda districts. The second cluster was formed by 6 administrative- territorial districts of the region: Yampil', Hlukhiv, Trostianets, Krasnopillia, Shostka and Velyka Pysarivka districts. The third cluster united both Romny and Buryn' districts. The fourth cluster includes most of administrative- territorial districts of the region: Lypova Dolyna, Nedryhailiv, Lebedyn, Krolevets, Konotop, Putyvl', Okhtyrka and Bilopillia districts. The fifth cluster is represented by the regional center – the city of Sumy. ; Проведено нозогеографічну оцінку захворюваності дорослого населення Сумської області на серцево- судинні захворювання, хвороби органів дихання та онкопатології протягом 2009–2019 років. Встановлено тенденцію до зниження показників поширеності хвороб розглянутих хвороб і первинної захворюваності на них дорослого населення Сумської області у 2019 році відносно «пікових» показників 2016 і 2017 років. Рівень поширеності хвороб серед населення у 2019 році знизився на 9,72 % та 9,40 % відносно показників 2016 і 2017 років відповідно, тоді як показник первинної захворюваності – на 13,9 % та 10,29 % відповідно. Проаналізовано показники поширеності та первинної захворюваності населення регіону на хвороби системи кровообігу та новоутворення, що є основними причинами смертності населення як в Україні, так і в країнах Європейського Союзу. Впродовж останніх 10 років найвищі значення поширеності хвороб системи кровообігу були зареєстровані у 2018 році (57 459,63 випадків на 100 тис. населення), первинної захворюваності – у 2016 році (4 394,71 випадків на 100 тис. населення). Поширеність новоутворень серед населення за останні 10 років зросла на 29,59 % і у 2019 році становила 6 126,43 випадків на 100 тис. осіб; у той же час первинна захворюваність зросла на 6,18 %. Хвороби органів дихання, які у структурі первинної захворюваності посідають перше місце (у структурі поширеності хвороб – друге), найвищі значення поширеності і первинної захворюваності мали у 2016 році. Визначено індекс накопичення хвороб (відношення між усіма зареєстрованими захворюваннями та уперше в житті встановленими) серед населення Сумській області в цілому та по її адміністративно- територіальним одиницям. Для проведення нозогеографічної оцінки захворюваності населення Сумської області та виділення груп адміністративно- територіальних одиниць регіону за особливостями захворюваності було використано процедуру кластерного аналізу. До першого кластеру увійшли Сумський та Середино- Будський райони. Другий кластер сформували 6 територіально- адміністративних одиниць регіону: Ямпільський, Глухівський, Тростянецький, Краснопільський, Шосткинський та Великописарівський райони. Третій кластер об'єднав два райони Роменський і Буринський. До четвертого кластеру увійшла найбільша кількість територіально- адміністративних одиниць області, серед яких: Липоводолинський, Недригайлівський, Лебединський, Кролевецький, Конотопський, Путивльський, Охтирський та Білопільський райони. П'ятий кластер представлений обласним центром – м. Суми.
